Новий світ, що народжується - 6: Правий поворот

Нова поляризація

Російська агресія завдала удару по системі глобальної безпеки – одному з несучих стовпів, на якому тримався старий світовий порядок, створений коаліцією переможців у Другій світовій війні.

Весь світ прийшов у рух – заморожені конфлікти відтаюють, а «холодні» і «гарячі» війни розгораються по всій планеті.

Міжнародні відносини та інститути, що їх уособлюють, створені 80 років тому, вже не відповідають духу часу і мають канути в Лету.

Також рухнули і популярні теорії, що претендують на найбільш точний опис світових процесів: марксизм, системний лібералізм, теорії «золотого мільярда», «всесвітньої змови еліт» та інші.

На всіх рівнях на перший план виходить корпоративна самосвідомість, заснована на відчутті соціумами своєї внутрішньої єдності і, одночасно, духовної та культурної відмінності від інших соціумів.

Світ вступає в період Нової Холодної війни і нової поляризації.

У попередній Холодній війні лінія протистояння розділяла світ соціалізму і світ капіталізму. В основі лежало протистояння ідеологій тоталітаризму і демократії.

Нині ж виникає більш глибока конструкція. У Новій Світовій Холодній війні розділову лінію створює не класовий, не політичний, не расовий, не етногенетичний і не економічний підходи. А Етика – ставлення до Життя і Смерті, і до їх сенсу.

Сьогоднішній світ стоїть перед критичними викликами, на які потрібно давати адекватну відповідь

Стає все більш очевидним, що пануюча нині на Заході ліволіберальна концепція таку відповідь дати не здатна, хоча вона і претендує на універсальність.

Вона була могутньою силою в 60-90-ті роки минулого століття. І навіть стала фактором перемоги в Холодній війні. Однак зараз стала неадекватною щодо зміненої ситуації.

Суспільство, що сповідує радикальну ліволіберальну ідеологію не здатне вести війну, ні холодну, ні гарячу, зате є ідеальною жертвою для агресора.

Близько року тому автори відзначали, що кластер деспотично-терористичних держав постійно розширюється, формалізується і буде діяти як єдина структура, концептуальним центром якої буде Росія.

Потім ця теза прозвучала на багатьох міжнародних майданчиках. Зокрема, на вебінарі Європейського центру досліджень безпеки імені Джорджа К. Маршалла: «Квартет БРІНК (Білорусь, Росія, Іран і Північна Корея) — угруповання, просторово розподілене, але стратегічно пов'язане. Її наріжним каменем і центром тяжіння є Росія».

Єнс Столтенберг, ще за часів Генерального секретаря НАТО, також заявив, що укладення договору між РФ та КНДР про всеосяжне стратегічне партнерство демонструє зростаючу узгодженість між авторитарними державами, і підкреслив важливість того, щоб демократії виступали єдиним фронтом.

Саме «Мережа зла» першою запропонувала світу новий порядок денний – агресивний некрофільський тоталітаризм з упором на ксенофобію та соціальну архаїку при повному ігноруванні міжнародного права.

І цей порядок денний знаходить відгук не тільки серед світових ізгоїв та відморозків, а й навіть серед громадян високорозвинених і цілком демократичних держав. В умовах наростаючих міграційних та соціальних проблем у країнах Заходу цей порядок денний виявився привабливим для певних соціальних верств.

Причина зрозуміла – вона чітко сформульована і дає, хоч і людожерську і тоталітарну, але хоч якусь відповідь на ті виклики, які з'явилися внаслідок втілення в життя ліволіберальної концепції. Він, як мінімум, є якоюсь альтернативою. Іншої ж не пропонують.

Але якщо ідеологія «осі зла» — це шлях до повного знищення цивілізації, а ліволіберальний порядок денний не може протистояти викликам сучасності, то виникає закономірне питання: а яка модель побудови суспільства в локальному та глобальному масштабі може ефективно протистояти злу?

Захід має шанс на перемогу в цивілізаційному протистоянні з Мережею Зла, що постійно розширюється та інтегрується між собою, в єдиному випадку – якщо здійснить усвідомлений, продуманий та збалансований «правий поворот» – перехід до сучасної правої ідеології.

І тут колективний Захід стикається з двома серйозними проблемами.

Проблема №1.

Мімікрія ідеології «російського миру» (як прикладу для правих екстремістів у всьому світі) під цивілізований правий проект, та їхня претензія на монополію в цій галузі.

Весь могутній апарат російської пропаганди кинутий на те, щоб переконати максимальну кількість громадян планети, що саме Росія – лідер правого повороту, а некрофільський тоталітаризм «Осі Зла» - рух до цивілізованих правих політичних цінностей (відродження та відстоювання національних традицій, критики недоліків капіталізму та перегинів ліберальної демократії).

Цю свідомо нав'язувану ілюзію можна і потрібно розвіювати. Тому, що путінська ідеологія (основа для єднання режимів «Осі Зла») – це не права ідеологія, а її симулякр – людиноненависницька футуроархаїка.

Прикладів тому життя подає щодня безліч. Один з них: багато правих у всьому світі очікували, що в анонсованому заздалегідь інтерв'ю Такера Карлсона з Путіним останній постане у вигляді глибокої особистості, що наважилася кинути виклик американському deep state, «світовому уряду», ультраглобалістам, ліволіберальним цінностям (зацикленості на правах LGBTQI+, безвідповідальній імміграційній політиці тощо).

Замість цього світу постав психічно хворий, зациклений на Україні примітивний варвар, ремінісценція Гітлера, за повної відсутності демонічної харизми останнього.

Проблема №2.

Нав'язування ідеї, що підтримка України – це підтримка ліволіберального напрямку розвитку західної цивілізації.

Цей прийом «хто проти радикального лібералізму – той проти підтримки України» має результат.

Поки Захід прихильний ліволіберальній ідеї, її критики – праві та ліві популісти набирають вагу.

Антиліберальна ідея зміцнюється в країнах Заходу. Це закономірна реакція західного суспільства на спроби його частини продовжити шлях, який неминуче призведе до загибелі всієї західної цивілізації в широкому її розумінні.

На парламентських виборах у Словаччині у 2023 році перемогу з результатом у 22,9% здобув колишній прем'єр-міністр Роберт Фіцо та його ліва націонал-популістська партія Smer. Фактично, вибори у Словаччині стали референдумом з питання позиції населення країни щодо України.

The New York Times також зазначила: «...успіх партії «Смер» Роберта Фіцо на виборах у Словаччині може допомогти Росії у створенні тріщин у європейській підтримці України... Також перемога «Смера» може підштовхнути Словаччину до моделі «неліберальної демократії», яку відстоює Віктор Орбан в Угорщині...».

Як повідомляє The Economist: «У більшій частині Європи популістські праві партії... колись відійшли на периферію, набирають силу.

Навіть у нових демократіях, у яких протягом десятиліть не було великих націоналістичних партій – Португалії, Румунії та Іспанії – тепер вони є».

Bloomberg у статті «Популісти набирають обертів на регіональних виборах у Німеччині, принижуючи Шольца» пише, що правляча коаліція канцлера Олафа Шольца зазнала поразки на двох регіональних виборах у східній Німеччині в неділю.

Популістські партії крайнього правого та лівого толку набрали понад 60% голосів у Тюрингії та майже половину в Саксонії.

Згідно з прогнозами громадського мовника ARD, «Альтернатива для Німеччини» здобуває впевнену перемогу в Тюрингії, набравши 32,8%. Це перший тріумф ультраправої партії на виборах у Німеччині з часів Другої світової війни

Але такі тенденції відзначаються не тільки в Європі!

Як пише The Washington Post: «Останніми роками прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан став своєрідним орієнтиром для правого руху в США. Перебуваючи при владі з 2010 року, деякі республіканці вважають його незмінний успіх зразком того, як може перемагати і продовжувати перемагати націоналістичний проект... Для американських шанувальників Орбана його відверто неліберальна політика та зневага до західного істеблішменту мають стати прикладом для наслідування».

Якщо ж Захід ніяк не відреагує на запит суспільства на цивілізований «правий поворот», то до влади слідом за правими популістами прийдуть праві та ліві екстремісти, причому абсолютно законним шляхом, як Гітлер у 1933-му.

Західні праві проти «осі зла»

Конструктивна права ідеологія має базуватися на правому реалізмі, а не на правому популізмі, і не більше, правому радикалізмі.

Наприклад, колишній прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон у своїй колонці для Daily Mail справедливо запитує: «Усім скептично налаштованим щодо України прихильникам у Республіканській партії я кажу: як ви зможете знову зробити Америку великою, якщо дозволите російському тирану завдати повне приниження Заходу?»

Лідер ультраправої Партії свободи (PVV) Нідерландів Герт Вілдерс заявив, що його партія підтримує Україну і готова обговорювати будь-які види допомоги. Він також назвав війну Росії проти України «незаконною та варварською».

Праві в Європі, а згодом і в Штатах зможуть взяти владу у свої руки на виборах тільки тоді, коли:

• по-перше, відхрестяться від Путіна як лжепророка «правого повороту» та його кривавих грошей, і приймуть проукраїнську позицію;
• по-друге, побудують свою ідеологію та передвиборчу кампанію на базі правового реалізму, а не правового популізму.

Приклади (окрім Нідерландів) вже є:

- Італія. Прем'єр-міністр Італії Джорджа Мелоні заявила, що для захисту України міжнародне співтовариство має об'єднати свої зусилля. А Україна може надалі розраховувати на Італію стільки, скільки знадобиться.

- Франція. Партія «Національне об'єднання» ще перебуває у стадії пошуку, але окремі зрушення вже є. Марін Ле Пен, якій вже пророкують перемогу на президентських виборах у 2027 році, заявила про підтримку Україні, хоча і пообіцяла скасувати дозвіл бити по території Росії французькою зброєю.

Окремо необхідно виділити Аргентину. Президент Хав'єр Мілей заявив про безмежну підтримку України, а також розробив план, який дозволить передати Україні п'ять бойових літаків. Уряд Аргентини подав заявку на те, щоб країна стала «глобальним партнером» НАТО.

Конвергенція методів і дивергенція кінцевих цілей

Щоб адекватно протистояти людожерському порядку денному Росії та Осі Зла, конструктивна західна права ідеологія повинна мати деякі схожі риси зі своїми противниками (конвергенція методів при дивергенції цілей).

А саме:

- враховувати національні (тобто групові) інтереси як пріоритетні;

- базуватися на природній (природній) нормальності та традиційних цінностях суспільства без домінування архаїки;

- чітко розрізняти агресора та жертву агресії, не ставити їх на один т.зв. «загальнолюдський» рівень;

- бути жорсткою.

Базовий постулат «правого повороту» – єдиний шлях до збереження індивідуальної свободи людини, свободи народу і просто фізичного виживання людства – перемога Заходу в Другій холодній війні шляхом реальної підготовки до гарячої.

Ключовий механізм цієї перемоги – мілітаризація всіх сфер суспільного життя.

Складові цивілізованого «правого повороту»

Фізична гонка озброєнь (кількісна та якісна)

Західні ЗМІ повідомляють про те, що війна в Україні вже сприяла зростанню світових витрат на оборону на 9% до рекордних 2,2 трильйона доларів.

Топ-15 оборонних компаній світу збільшать до кінця 2026 року замовлення вдвічі – до $52 млрд.

Цього року Німеччина витратить на оборону майже 72 млрд євро – більше, ніж будь-коли за всю історію Бундесверу.

А країни Балтії готуються до вторгнення РФ. Будуються фортифікаційні споруди та близько 1000 бункерів.

Морально-психологічна складова

Формування негативного емоційного сприйняття ймовірного противника, мілітаризація масової свідомості та наростання її «маскулінності».

Андерс Фог Расмуссен, колишній генсек НАТО, у статті для The Wall Street Journal під назвою «Заходу потрібна військова основа» написав: «Нам необхідно прийняти новий спосіб мислення. Нам потрібні політики, які наважаться сказати правду, в тому числі і про те, що інвестиції в оборону та військове обладнання – найважливіший елемент захисту свободи та миру».

Швеція, як пише Politico, терміново перетворює свій військовий резерв Ополчення з «татової армії» на бойову силу, яка стала настільки привабливою для молодих шведів, що їй доводиться відмовляти претендентам.

У Фінляндії масова свідомість різко повернулася в бік вкрай негативного сприйняття Росії (понад 90%).

Економічна

Відбувається усвідомлення необхідності збереження та посилення ролі держави в економіці (що йде врозріз з ультраглобалістською концепцією, в кінцевій точці не передбачає наявності держави взагалі).

В умовах фрагментації світу та зростаючої напруженості між економічними макрокластерами для забезпечення безпеки ланцюжків постачань держава вдаватиметься до все більшого регулювання.

Компромісним варіантом може стати певний баланс, при якому здійснюється жорстка регуляція критичних і чутливих галузей та дерегуляція і заохочення ініціативи на низовому економічному рівні.

Внутрішньополітична

Зростання ролі держави в управлінні суспільством, цифровізація, контроль за ворожими проявами соціальної активності, боротьба з диверсіями та шпигунством.

Цивілізований правий поворот передбачає відновлення принципу домінування більшості над меншістю - основи демократії в її класичному еллінському розумінні.

Зовнішньополітична

Наростатиме тенденція до все більш жорсткої зовнішньої політики щодо ймовірних противників.

Наприклад, швейцарська комісія з безпеки закликає переглянути нейтралітет, який країна зберігає з 1515 року. На тлі зростаючої загрози з боку Росії також пропонується зміцнити зв'язки з ЄС та НАТО, збільшити військові витрати та розширити співпрацю із Заходом.

Е.Макрон одним із перших європейських лідерів чітко вловив ці тенденції. Як пише Washington Post: «Змінилася риторика – зараз Макрон підтримує членство України в ЄС і НАТО і стверджує, що допомагатиме Києву і далі, «аж до його перемоги».

Особливо виразно лідерство Франції починає проявлятися на тлі невизначеної остаточно Німеччини та нерішучості її лідера.

«Макрон фактично вже став лідером ЄС, яким давно мріяв бути. Голова Франції раніше спілкувався з Путіним і спирався на Шольца, але тепер віддає перевагу бути більш самостійним, впливаючи на події в Європі, - пише Bloomberg».

Подальша всебічна підтримка України країнами Заходу важлива, тому що вільний світ повинен показати, що гуманістичні цінності непорушні, а права людини недоторканні, і за агресивну війну обов'язково настає розплата; і автократія, а тим більше тоталітаризм –це тупикова гілка розвитку людської цивілізації.

Соціальна

Дж.Фрідман у книзі «Американська імперія» дуже обтічно написав: «Нові форми зазвичай виникають у результаті війни, коли суспільство зруйноване і створюється новий порядок... Я підозрюю, що новий соціальний устрій включатиме традиції недавнього минулого».

Повернення на всіх рівнях до моделі «природної нормальності», заснованої на здоровому глузді, включаючи сімейний, а також рівень мікроколективів та взаємини статей.

Міграційна

Осмислена, відповідальна та рішуча політика в галузі імміграції. Прагнення до збереження традиційного етноконфесійного балансу.

Висновки

Умовний Захід має шанс перемогти у протистоянні з прискорено сформованою «Віссю Зла», якщо буде добре «розрізняти запах сірки».

«Правий поворот» в ідеології та політиці Заходу – це не відмова від демократії та гуманізму західної цивілізації. Це єдиний ефективний механізм збереження цих фундаментальних цінностей перед обличчям критичної загрози.

Якщо ж Захід не відмовиться від життя на «планеті рожевих поні» – тобто в рамках радикальної ліволіберальної ідеології, і не здійснить усвідомлений, продуманий та збалансований «правий поворот», нова «Вісь Зла» його розчавить у найближчому майбутньому, у тому числі, зайшовши під «чужим прапором» всередину його політичної системи.

Сучасна права ідеологія – щит від некрофільського тоталітаризму «Осі Зла». Це єдиний шлях зберегти цінності Заходу від їх руйнування, а людську цивілізацію загалом – від швидкої загибелі.

Автори:

Володимир Шевченко, політолог, доктор філософських наук

Андрій Саварець, аналітик, юрист, автор telegram каналу «Особлива думка»