Як Україні перемогти у війні з Росією, послуговуючись ідеями конструктивізму?

Війна між Україною та Росією є екзистенційною загрозою або “кризою” (як для безпосередніх учасників конфлікту, так й інших країн та організацій: ООН, ЄС, КНР і т.д. [1], [2], [3]) і, на думку автора, задля побудови дискурсу щодо успішної протидії ворогу варто звернутися до теорії конструктивізму, адже положення саме цієї течії відображають смисловий вимір протистояння між двома розглянутими країнами. Потрібно нагадати, що конструктивізм базується на понятті інтерсуб’єктивності - себто припущення що, ідентичності акторів взаємодіють і формують дійсність більше, ніж матеріальні чинники [4]. Звідси випливає, що у цій статті буде проаналізовано вплив ідентичності на Російсько-Українську війну. Спочатку розглянемо поточну ситуацію та з’ясуємо, які ідентичності сконструйовано з обох боків барикад. Після цього надамо опис можливих концепцій, котрі можуть стати домінантними для України та окреслимо їх характеристики. Наостанок запропонуємо розглянути перспективи України крізь призму ідентичності та висловимо міркування про роль ідентичності в поступі України.

Нинішня ідентичність

Наразі в Україні превалює євроатлантична перспектива, закріплена в Конституції України Законом про внесення змін до Конституції України щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в ЄС та НАТО у 2018 р. [5], але наявність цієї ідеї в дискурсі сягає більшого строку. З цього робимо висновок, що Україна ідентифікує себе державою, яка прагне залучитися до умовно “західного табору” на нормативному рівні після просування зазначеної перспективи в публічному та політичному дискурсі. На перший погляд, така стратегія не викликає жодних нарікань і є цілком виправданою, зважаючи на агресію РФ починаючи з 2014 р., рівень розвитку та озброєнь країн ЄС та НАТО та близькість кордонів альянсу та союзу до України. Проте пропонуємо повернутися на рівень ідентичностей, який є ціллю аналізу в цій праці. Тут бачимо декілька особливостей: по-перше, з точки зору стратегії може виникнути питання щодо належності відкритого декларування намірів, адже в такому випадку супротивник, себто РФ, здобуває інформованість щодо шляху України та це допомагає їй вибудовувати власну протидію цій ініціативі. І це пересуває до другої думки стосовно того, що неодноразово засвідчувалося з боку посадових осіб у Росії протягом років, а саме: РФ не бажає, аби Україна стала частиною НАТО і буде цьому протистояти [6] [7] [8]. Тобто, обравши стратегію на євроатлантичну інтеграцію, Україна мала б одразу розуміти, що продовження конфлікту з РФ є неминучим і тому будувати всю політику на такому базисі. Чи було це зроблено ? Для відповіді на це питання варто проводити окреме дослідження. По-третє, визначеність безпосередньо в юридичному смислі перекриває Україні шляхи для маневрування у взаємодії з іншими акторами, включно з РФ, адже так наша держава засвідчила свою безумовно європейську ідентичність, що спонукало навколишнє середовище переходити до конкретних асоціацій України із так званим Заходом. По-четверте, декларування євроатлантичної перспективи може стати (або вже стало, ця тема потребує окремого розгляду) проблемою щодо визначення безпосередньо українською ідентичності, а із цього - українських інтересів і також бути супутнім фактором для втрати суб’єктності в формуванні особистої позиції. Отже, можна зробити висновок, що євроатлантична перспектива України вступала в конфлікт з ідентичністю РФ (у смислі буцімто загрози з боку НАТО та остаточного виходу України з-під російської орбіти), звужувала простір для маневру для України для можливого балансування з РФ, аби владнати суперечності та як наслідок призвела до ескалації боротьби між цими ідентичностями, що, як відомо, виразилося у розширенні агресії Росії проти України у 2022 році.

Інші варіанти ідентичностей

Щойно було розглянуто чинну ідентичність України у зовнішньополітичній сфері. Розгляньмо інші варіанти ідентичностей, які можна навести за нинішніх реалій.

Першочергово відмітимо концепт імперської України. Така ідентичність базується на презентації України наслідувачкою Київської Русі й стосовно її можна підкреслити такі моменти:

1. Передбачається суперечка за спадщину Русі з РФ = незворотність війни
2. Стверджується необхідність панування “сильної руки” = ризик диктатури та згортання демократичних свобод
3. Основа для подальшої експансії з претензіями на всі землі колишньої Русі = мілітаризація країни
4. Не передбачено сумісність із євроатлантичною перспективою, зважаючи на вище перелічені пункти
5. Перетворення на домінантну військову силу в регіоні

Далі варто розписати концепт “буферної зони” або ідентичності “нейтралітету”, який передбачає нейтралітет України та співзвучний з російськими бажаннями щодо закінчення війни в Україні (Стамбульська декларація 2022 р. [9]). Тезово таку ідентичність можна описати так:

1. Позаблоковий статус України на базі Декларації про державний суверенітет України = суперечність із євроатлантичною перспективою, але не з імперською.
2. Невизначеність стосовно положення між двома “блоками” - РФ і її союзників та НАТО = потреба в грамотному балансуванні
3. Покладання винятково на себе у разі агресії = більші потреби в обороні та відсутність права на помилку
4. Звуження дипломатичного маневру у сфері безпеки через затвердження позаблоковості на юридичному рівні

Також заслуговує уваги ідея стосовно альтернативи/доповненням вступу до НАТО, тобто розвиток регіональних блоків, що характеризується:

1. Несуперечністю з євроатлантичною перспективою = вступ до НАТО та формування регіональних блоків цілком взаємодоповнюються, проте не сумісний з позаблоковим сценарієм та імперським концептом
2. Формуванням регіональної безпекової ідентичності = потенціал до заміщення НАТО у Центрально-Східній Європі у майбутньому
3. Створенням “санітарного кордону” проти Росії = збільшення шансів на вдалу протидію та стримування
4. Спільністю безпекових інтересів країн, які межують з РФ
5. Перекриттям рецидиву співпраці Росії із країнами Західної Європи (передусім через географічне розташування)

Ще одним оригінальним варіантом є ідея “Вселюдства”, запропонована в книзі “Нова архітектура людства” [10]. Попри скоріше філософський вимір концепту та його комплексність, слід виділити такі його аспекти:

1. Відкидання ідеї домінування в міжнародних відносинах = актуально в межах нинішнього дискурсу на Глобальному Півдні
2. Орієнтація на вселюдство = перехід на іншу конотацію міжнародних відносин
3. Безмежна інклюзивність ідеї
4. Ця концепція стоїть на щаблі вище з точки зору масштабу порівняно з усіма вище згаданими задумами

Останній вид ідентичності, який є маргінальним наразі в суспільстві - проросійський. Він доволі знаний для української громадськості, проте слушно нагадати такі положення:

1. Входження України до сфери впливу РФ (анексія або щось на кшталт “Союзної держави” із Білоруссю = несумісність з усіма вже зазначеними ідеями
2. Втрата суб’єктності, а можливо, і загалом державності
3. Подальший приціл на протистояння із Заходом = ризик виникнення прямого конфлікту між великими державами

Який вигляд має перемога?

Перераховані ідентичності певною мірою різняться у конотації шляхів до перемоги України у війні проти РФ. Спробуємо вказати кожну з них:

1. Євроатлантична ідентичність: перемога над Росією на полі бою задля вступу до НАТО, як було зазначено високопосадовцями США [11], недопущення жодних поступок щодо “позаблокового статусу”, себто зміни юридично закріпленої євроатлантичної перспективи, збереження та підтримка руху до ЄС та НАТО та в підсумку остаточний перехід на стандарти цих двох об’єднань у всіх можливих сферах (військовому, юридичному (acquis communaitare), правовому, економічному, культурному).
2. Імперська ідентичність: змушення Росії відмовитися від власного спадку Русі, перетворення її державотворчого міфу на Московію (шляхом перемоги на полі бою та/або внутрішніми трансформаціями в Україні = повна зміна риторики щодо тлумачення історії, розвій у всіх можливих сферах з метою позиціювання себе як справжньої Русі напротивагу “улусу татаро-монгольської орди”), логічною та невіддільною є також мілітаризація України у цьому зв’язку, і домінація у військовій компоненті щонайменше у регіоні для подальшої проєкції сили
3. Ідентичність “буферної зони” або “нейтралітету”: збереження державності, в ідеалі відновлення територіальної цілісності, закладення підґрунтя для вступу до ЄС, отримання гарантій безпеки щодо ненападу з боку будь-якої країни (Україна має ненайкращий досвід, тому важливо створити дійсно життєздатний механізм).
4. Альтернатива/доповнення вступу до НАТО або регіональна ідентичність: створення системи безпекових гарантій із країнами сусідами (окрім Білорусі та РФ), в ідеалі навіть формування регіонального альянсу “Міжмор’я” [12] на фундаменті Люблінського Трикутника та Ініціативи трьох морів, збереження державності та перемога Росії на полі бою (задля вступу до НАТО).
5. Ідентичність “Вселюдства”: повна зміна світобачення, навіювання ідеї до РФ задля виходу на конструктивний діалог та в результаті - мир, перетворення на центр пропагування світової концепції = повне заміщення РФ у смислі дискурсу на світовій арені з “антиколоніальною” та “антизахідною” аджендою, збереження державності.
6. Проросійська ідентичність: про перемогу України йдеться крізь призму “возз’єднання із братським народом” та перевлаштування вектора України на інтеграцію з РФ у прямому смислі, себто анексія, або завдяки таким блокам як ОДКБ, ЄАЕС та іншим.

Перспективи

Кожна із розібраних ідентичностей передбачає свої конотації шляху України до перемоги у нинішній війні. Головною проблемою, яка може постати перед українською державою, є відсутність ідентичності та, відповідно, орієнтирів у цілому, що призведе до ситуації, окресленій у цитаті, наведеній на початку статті. Адже, за відомим висловом Сунь-Цзи, стратегія без тактики = найповільніший шлях до перемоги, а тактика без стратегії - метушня перед поразкою [13]. На щастя, подібна тенденція не прослідковується, зважаючи на наш огляд теперішньої євроатлантичної перспективи України та легітимності цієї ідеї серед громадян [14]. Водночас слід зауважити, що жодна з перелічених ідентичностей не є універсальною та оптимальною. Вірогідно, з метою найкращої відповідності потребам Української держави необхідно створити абсолютно нову ідентичність. І задля розв’язання цієї задачі можна звернутися до “деконструкції” наведених раніше ідентичностей та обранням найбільш корисних з-поміж усіх. У результаті буде сформовано новітню українську ідентичність, яка буде базуватися на чітких ідеалах, нормах, уявленнях і т.д. Але не можна забувати, попри есенційність вибору належної ідентичності як запоруки успіху України, що величезну роль відіграє “тактичний рівень”, який характеризується діями у внутрішній сфері політичної системи, котра має відповідати потребам, котрі висуває та чи інакша ідентичність та виклики, які слідують за умови її дотримання. Лише за умови загального залучення усіх сил країни задля досягнення цілей, залежно від ідентичності та очікувань, яка вона створює, є сенс очікувати на справжній розвій. На завершення доречно наголосити, що, на думку автора, Україна має прагнути до максимальних висот та стати взірцем для наслідування, виходячи з положень та ідей, які закладатимуться її ідентичністю, що відображено в поетичному смислі в цитаті нижче.

Височіє храм золотий

Укриваючи під покровом увесь світ

Не згинаючись

- Хайку "Про опору"

Джерела

1. Escalation of Ukraine war is direct threat to regional stability and international security, warns ASG Jenča | Department of Political and Peacebuilding Affairs. Department of Political and Peacebuilding Affairs. URL: https://dppa.un.org/en/mtg-sc-9600-asg-jenca-ukraine-11-apr-2024.
2. Russia’s invasion of Ukraine is an existential crisis, says European Commission trade leader - Harvard Law School. Harvard Law School. URL: https://hls.harvard.edu/today/russias-invasion-of-ukraine-is-an-existential-crisis-says-eu-trade-leader/.
3. China's Position on the Political Settlement of the Ukraine Crisis. Ministry of Foreign Affairs of the People's Republic of China. URL: https://www.fmprc.gov.cn/eng/zxxx_662805/202302/t20230224_11030713.html.
4. Dormer R. The Impact of Constructivism on International Relations Theory: A History. Kwansei Gakuin University Social Sciences Review. 2017. No. 22. P. 51–64. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/151651418.pdf.
5. У «Відомостях Верховної Ради України» опублікований Закон про внесення змін до Конституції України щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в ЄС та НАТО. Офіційний портал Верховної Ради України. URL: https://www.rada.gov.ua/news/Novyny/168096.html.
6. Украинская правда. Путин согласен видеть Украину в ЕС, только бы не в НАТО. Украинская правда. URL: https://www.pravda.com.ua/rus/news/2004/12/10/4383836/.
7. Украинская правда. Причина немецкого “нет” украинскому ПДЧ в Бухаресте. Украинская правда. URL: https://www.pravda.com.ua/rus/articles/2008/04/7/4437248/.
8. Украинская правда. Путин о вступлении Украины в НАТО: “красную черту” нельзя переходить. Украинская правда. URL: https://www.pravda.com.ua/rus/news/2018/05/26/7181425/.
9. Ukrainska Pravda. Die Welt publishes peace deal Ukraine and Russia could have signed in April 2022. Ukrainska Pravda. URL: https://www.pravda.com.ua/eng/news/2024/04/27/7453222/.
10. НОВАЯ АРХИТЕКТУРА ЧЕЛОВЕЧЕСТВА. Foundation For Future. URL: https://ffflab.space/novaya-arxitektura-chelovechestva/.
11. Ukraine has to win war against Russia before joining NATO – White House. Ukraine News Premier Independent English-language Source – The New Voice of Ukraine. URL: https://english.nv.ua/nation/ukraine-must-win-war-against-russia-to-join-nato-kirby-50428014.html.
12. Європейська правда. Повернення до Міжмор’я: як оновлена польська концепція може допомогти Україні. Європейська правда. URL: https://www.eurointegration.com.ua/experts/2022/08/16/7145038/.
13. A quote by Sun Tzu. Goodreads | Meet your next favorite book. URL: https://www.goodreads.com/quotes/6736461-strategy-without-tactics-is-the-slowest-route-to-victory-tactics.
14. ВСЕУКРАЇНСЬКЕ ОПИТУВАННЯ МІЖНАРОДНОГО РЕСПУБЛІКАНСЬКОГО ІНСТИТУТУ (IRI): ЛЮТИЙ 2024. Соціологічна група "Рейтинг". URL: https://ratinggroup.ua/research/ukraine/absolyutna-bilshist-ukrayinciv-virit-u-peremogu-nad-rosiyeyu-pidtrimuyut-chlenstvo-v-yes-ta-nato.html.