Друга за важливістю кампанія Путіна чи що робити з місцевими елітами

У Росії де-факто стартувала, можливо, найважливіша електоральна кампанія для Путіна.

На єдиному дні голосування 2024 року буде апробовано одразу кілька механізмів, які дозволять зацементувати систему, що створюється з середини минулого року. Мова йде про єдиний день голосування та вибір глав низки Суб'єктів Федерації, а також місцевих парламентів.

На перший погляд, пересічна, щорічна подія. Але не зовсім, якщо дивитися на підготовку та можливі результати. Нижче пропоную кілька спостережень.

Цар, бояри чи кінець федерації

Путін продовжує вибудовувати автократичну систему, замкнуту на нього особисто. На відміну від старої, де президент РФ, нехай і перебував вище, але все ж таки був арбітром.

Нова система не руйнує «Вежі Кремля», але піднімає Путіна «над сутичкою» і створює прошарок ближнього оточення, яке так само персоніфіковане (а не має доступу до тіла, як «представник групи) і яке єдине може впливати на формування політики. Називати систему можна по-різному.

Вадим Денисенко говорить про «синдикат двадцяти» (наголошуючи на ближньому колі), мені більше подобається термін «нео-царизм» (упор на особистості царя).

Суть від цього не змінюється. Але одна справа почати трансформацію, що зачіпає інтереси безлічі груп впливу, інша — її закінчити і зацементувати нову систему влади. На цьому шляху необхідно вирішити декілька завдань:

1. Сформувати ближнє коло (що вже зроблено)
2. Показати іншим «шлях боярина» - тобто казку про те, як дорости до участі у ближньому колі
3. Вирішити питання керованості «дивними 20%» - жителями РФ, які періодично готові піддавати сумніву розумність політики (але це не означає, що вони готові до активних дій тут і тепер)
4. Показати місцевим елітам їхнє місце та задати новий стандарт «лояльності»

Тепер предметно поговоримо про пункти з другого до четвертого, адже список «бояр» та «боярських дітей» майже готовий. І тут упираємось у 8 вересня — єдиний день голосування.

Точніше, підготовку до нього. Отже, цього року планувалося обрати глав 16 суб'єктів Федерації. Але, як у Росії водиться, почався губернаторопад і призначення «виконувачів обов'язків».

Це, як заведено останні роки, — парашутисти (тобто ті, хто до призначення не жив і не працював у регіоні), а з 2019 — випускники «школи губернаторів» (якою керує Комісарів, курирують Греф та Кирієнко).

Такі засланці попрацювавши від 2 до 5 місяців у регіоні раптово обираються вдячним населенням. Відмінність цієї кампанії в тому, що частина таких парашутистів, що пройшли школу, вже йде на переобрання на другий термін. І тут Путін демонструє новий підхід.

Проводить аудієнції, демонструючи оточенню, хто гідний ще 4-5 років правити провінцією. Кандидати, своєю чергою, демонструють повну лояльність. Поки що з 16-ти планових не пройшли таку верифікацію семеро. Той, хто не зустрінеться з царем до середини липня, найімовірніше пролетить на виборах (якщо сам не піде у відставку раніше).

Але є ще одна когорта – губернатори, які йдуть на підвищення.

Тут цікавіше, тому що Цивільова можна назвати принцом (ЗМІ приписують його дружині свояцькі зв'язки з царем), Дюмін і Алиханов і так путінські протеже, Старовойт заслужив прихильність. У їхніх колишніх (точніше не зовсім колишніх) регіонах схему з парашутистами не запущено. Навпаки, скрізь проходять ті, хто працював із тими, хто поїхав до Москви.

Тобто Путін демонструє, що за кандидатом на роль «боярина» залишається його «вотчина». Виняток - Калінінградська область, яка потрапляє до зони інтересів одразу кількох груп. Там «прямого наслідування» немає, але й Алиханов не втратив точки входу до регіону.

В іншому кадрова робота Грефа-Кирієнка продемонструвала свою ефективність — у 54 регіонах (Кремль, з урахуванням окупованих територій України говорить про 89 Суб'єктів Федерації) правлять випускники «Школи Губернаторів».

Обезголовити місцевих царків

Друге питання — місцеві еліти, які вже давно не можуть претендувати на свою людину на посаді губернатора, але поки що контролюють законодавчі збори своїх суб'єктів. І тут 2024 року розпочинається робота з тими, хто брав участь у війні проти України. Путін назвав їх новою елітою.

Щоправда, вибрати з безлічі кандидатур потрібний набір не так просто. Причина у системі комплектування російської армії. Ідеологічно заряджені добровольці та кадрові військові (що прийшли до армії до 2022 року) значною мірою перейшли до розряду «втрат». А ті, що залишилися, потрібні для підтримки боєздатності частин.

Інші групи, скажімо так, складні для рекрутингу. Адже набирали:

• ув'язнених і під слідством (пік набору — кінець 2022-початок 2023 року)

• жителів національних автономій, які відстають у розвитку. Для таких людей служба в армії — можливість перестати бути «росіянином другого ґатунку» та й фінансово покращити якість життя.

• жителів депресивних регіонів чи просто росіян, які зав'язали у кредитах. Тут також можливість різко покращити своє життя є мотиватором.

Усі перелічені категорії у разі походу в політику мають одну спільну рису. Зміни їхнього життя стали можливими завдяки війні і, умовно, «Путіну».

Якщо запропонувати похід у політику чи держуправління, відбудеться і перехід, умовно, до іншої касту. Теж завдяки Путіну.

Тобто лояльність федеральному центру і царю буде вищою за лояльність місцевим елітарним групам і кланам (а найчастіше такі люди місцеві «еліти» сприйматимуть як противників).

Варіант добрий, але проблема з якістю «сирого матеріалу». Ще раз перечитайте описи груп – це не найкращий набір для вибору майбутніх політиків та держуправлінців.

В рамках організації "Росія країна можливостей" оголошується конкурс "Час героїв". Суть — відібрати з «учасників СВО» адекватних та підготувати їх до політичного життя.

Враховуючи низьку базу, навчання розтягнуте на 4 місячні цикли інтенсивності, одне з яких повністю віддано «питанням особистісного зростання». І відбувається подача анкет. Причому для їхнього заповнення частини кандидатів дають «короткочасну відпустку» навіть із передової.

Простіше кажучи, загребають всіх, що мають будь-яку освіту. За місяць зібрали понад 44 тисячі анкет і перша група з 83 учасників приступає до навчання.

Слідом за нею (або паралельно) підуть ще 3-4 групи, щоб до 2025 мати не менше 300-400 осіб, які пройшли такі курси. Але ж вибори вже 2024-го і в низці регіонів хочеться спробувати «зламати хребет місцевим кланам».

Спроба була – Єдина Росія оголосила попереднє голосування для визначення кандидатів у одномандатних округах та партійні списки по регіонах. У них, як запевняє ЄР, взяло участь 210 (з приблизно 6 тисяч заявників) «учасників СВО».

Ще стільки ж (це вже мій аналіз списків) — волонтери, які працюють на російську армію (так, вони теж мають таке явище, нехай і в менших масштабах). Військовим система додавала 25% голосів від набраних. З огляду на це «пройшли» 95 осіб.

Але далі ряд «лідерів гонки» поступається першим місцем і число учасників війни, що пройшли сито доходить до 103. Ще стільки ж проходить т.з. «Волонтерів» (це вже моя оцінка). Для 13 суб'єктів Федерації (крім Москви і Петербурга, де також будуть вибори) — мало. Але переможці розподілені не рівномірно.

У Тиві та низці національних автономій їхня частка доходить до 15-20% від тих, що «пройшли» відбір. І якщо такі будуть обрані — ось додаткова мотивація для «росіян другого ґатунку» — йди повоюй і входиш у «вищу лігу». Причому не завдяки «місцевим царкам», а всупереч їм. Путін отримує своїх «політичних яничарів» у місцевих парламентах.

Схема багатообіцяюча, тому керівництво ЄР проводитиме дві зустрічі — одну з переможцями праймеріз із числа «учасників СВО», другу з переможеними.

Перших закидають на партійне навчання і всіляко підкреслюють їхню унікальність, других мотивують триматися поруч і, можливо, теж підучать. А до 2025 року систему можна налагодити, та й випускники школи «час героїв» вже наспіють. А що в решті регіонів?

У Кремлі задумали оновити місцеві парламенти не менш як на половину. Та сама Єдина Росія заявляє, що її списки «оновляться на 70%. Набирають умовно «нових людей» і перше місце виходить питання лояльності.

Доходить до абсурду. На праймеріз у Брянській області (де працювало багато «чорнобильських ініціатив») біля кожного кандидата праймеріз ЄР стоїть позначка «не є іноземним агентом».

Місцеві партійці перестрахувалися і прогнулися перед Москвою. Проте дана кампанія з виборів регіональних парламентів (за винятком Москви та Петербурга) не є ключовою — наступного року таких буде більше.

Тому йде обкатка алгоритму. І він свідчить про старт набору до «політичних яничарів» - людей, які навіть у регіонах будуть лояльні до Москви, а не до свого міста чи області. І це удар по останній резервації для місцевих політико-економічних кланів.

По Москві та Петербургу ситуація інша — там відпрацьовуватиметься система нейтралізації умовних «лібералів». А це вже тема окремого тексту. Скоро буде.

Рекомендуємо відео: