7 травня відбулася “інавгурація” Путіна після псевдовиборів у березні 2024 року. Путін є диктатором та узурпатором президентських повноважень. Путінська диктатура керує Росією майже чверть століття. За цей час була неодноразово порушена та змінена конституція, аби лиш зберегти владу однієї людини.
Сучасна Росія - тоталітарна держава, в якій знищена опозиція, систематично порушуються права людини, відсутні незалежні медіа. За таких умов в Росії неможливі альтернативні вибори. Усім зрозуміло, що вибори 2024 року були сфальсифіковані. Математичний аналіз оголошених результатів не підтверджує перемогу Путіна.
Крім того, не ясно, чи переміг Путін чи один із трьох його двійників, а може й усі разом, тоді віддані за главу Кремля голоси росіян треба ділити на чотири. Міжнародна спільнота повинна нарешті показати Путіну його місце як нелегітимного узурпатора. Перебування Путіна при владі гарантує продовження війни, процвітання корупції, безправ'я росіян, демографічну кризу, безкарність репресивного апарату, міжнародну ізоляцію.
Вибори були проведені з численними порушеннями та відсутністю контролю з боку моніторингової місії ОБСЄ, тому їх результат не може бути визнаний. Зважаючи на тотальну цензуру та відсутність свободи слова, в РФ неможливо забезпечити рівність змагальності кандидатів у президенти. Відсутня практика об'єктивного та незалежного контролю міжнародних спостерігачів за організацією виборчого процесу та перебігом голосування.
Російська Конституція не передбачала можливості для третього (де-факто – п'ятого) президентського мандату, що не завадило Путіну внести необхідні для чергового терміну зміни. Їх характер піддає сумніву можливість визнання Путіна легітимним президентом РФ після закінчення терміну його повноважень, отриманих у 2018 році. Керівництво РФ, побоюючись конкуренції, знищило опозицію та альтернативних сильних лідерів. Кремль зняв із виборів навіть «свого опозиційного» кандидата Б.Надєждіна, миротворча та антивоєнна риторика якого отримала несподівано високу підтримку серед росіян та могла створити реальну загрозу владі В.Путіна.
Режим не цурається гангстерських методів і фізично усуває політичних опонентів. В 2015 році вбито Бориса Нємцова, в 2024-му Олексія Навального, що стало сигналом до початку великого терору.
Починаючи з 2014 р., РФ проводить незаконні референдуми та вибори на тимчасово окупованих територіях України – території Криму, частинах Донецької, Луганської областей України, а з 2022 року – на території Херсонської та Запорізької областей України. Це порушує норми міжнародного права, суверенітет та територіальну цілісність України. Жодний виборний орган або виборна посада Російської Федерації, які обираються на захопленій українській території, не можуть бути визнані легітимними.
Висновок Венеціанської комісії від 2019 року про нелегітимність виборів депутатів до державної думи РФ, що відбулися на тимчасово окупованих територіях України у 2016 році, продемонстрував рішуче засудження міжнародним співтовариством незаконних та злочинних дій Росії. Ще до президентських виборів у Росії у березні 2024 року, деякі західні політики вже закликали світову спільноту не визнавати легітимність Путіна як наступного президента РФ. 17 квітня 2024 р. резолюція ПАРЄ «Смерть Олексія Навального та необхідність протистояти тоталітарному режиму Путіна та його війні проти демократії» зафіксувала положення про визнання правління Путіна диктатурою, а також невизнання його легітимності як президента Росії.
Кремль планує використати інавгурацію для демонстрації подолання міжнародної ізоляції Путіна та визнання його «легітимності» міжнародною спільнотою. В.Путін дуже зацікавлений у максимальному залученні до його інавгурації лідерів іноземних країн та керівників міжнародних організацій. Тим самим він сподівається підтвердити свою легітимність та продемонструвати «підтримку» дій щодо продовження війни проти України.
Реалізувати подібні плани Кремлю не вдасться, оскільки путінська Росія вже стала «токсичною» для іноземних лідерів і має підтримку лише серед подібних країн-парій. Кремль не приховує, що намагається відновити сфери впливу у межах СРСР, тому Захід має визначитися зі стратегією взаємодії з Росією.
Відсутність реакції може створити для Путіна та його оточення ілюзію безкарності. Під загрозу російській агресії підпадає не лише Європа, а й частина Азії, а також увесь пострадянський постсоціалістичний простір. Режими «осі зла» спостерігають за міжнародною реакцією на дії Росії, і в разі безкарності, як Москва, так і її «союзники» можуть активізувати деструктивні дії, спрямовані на інші регіони світу. Така позиція створює реальні загрози глобальній безпеці та негативно впливає на соціально-політичний та економічний ландшафт країн Глобального Півдня та пострадянського простору.
Путін і його оточення свідомо та регулярно вдаються до безвідповідального шантажу ядерною війною та глобальною катастрофою для країн ЄС. Подальша консервація агресивного та реваншистського путінського режиму становить безпрецедентний виклик Європі та іншим регіонам світу, які можуть стати об'єктами російської агресії. Тому тільки повний демонтаж путінського режиму дасть росіянам надію на нормальне життя та шанс на побудову Росії майбутнього.
Рекомендуємо до перегляду: Арестович порвал Дугина и Щелина: нищета российского мистического консерватизма
