Останні півроку яскраво продемонстрували абсолютну неготовність європейських лідерів до реалізації геополітичної концепції Шарля де Голля про стратегічну автономію Європи від США. Європейські політики впевнені в тому, що послаблена війною Росія не здатна зараз відкрити другий фронт проти європейських членів НАТО і навіть в випадку найгіршого сценарію, коли українці будуть вести партизанську боротьбу, Україна виграє для них час на підготовку до протистояння з РФ.

Саме тому дотепер Європа не здійснила перехід економіки членів ЄС на військові рейки, без чого її стратегічна автономія є неможливою, тож можна лише дивуватись безвідповідальності європейських політиків які “закривають очі” на мілітаризацію Росії, азійський поворот США [стримування Китаю] та посилення впливу ізоляціоністів в Республіканський партії.

Європейці чомусь не враховують того факту, що російські силовики для припинення надання Заходом військової допомоги нашій країні, збриються ініціювати проведення гібридної агресії проти європейських членів НАТО, які своєю слабкістю провокують Кремль. Деякі ідеологізовані російські силовики з групи впливу Патрушева дотепер вірять в те, що ядерний шантаж та гібридна війна допоможуть Кремлю домовитись з Заходом про сфери впливу в Європі на конференції “Ялта – 2”.

Зараз ніхто з західних партнерів України не збирається ставати союзником нашої країни, так само як і нікому в Європі не потрібний новий сильний конкурент, навіть польські націоналісти публічно заявляють, що Польща повинна бути не зацікавлена в вступі України до ЄС, оскільки ми є конкурентами за вплив в Східній Європі.

Дуже прикро, що польські націоналісти забули про пророче попередження свого колишнього президента Леха Качинського: “Ми добре знаємо, що сьогодні – Грузія, завтра – Україна, післязавтра – країни Балтії, а потім, можливо, настане час для моєї країни, для Польщі”.

На даний період часу Кремль грає по сценарію контрольованого конфлікту написаного в Вашингтоні. Фактично повномасштабна агресія Росії проти України призвела до відновлення геополітичного впливу США в Європі, який до 2022 року поступово зменшувався, посилення технологічного відставання РФ від її конкурентів, геополітичної маргіналізації, поступового перетворення на сировинний придаток Китаю, втрати європейського газового ринку, збільшення американського експорту зброї, газу, нафти до Європи.

Навіть в тому випадку якщо Росія ціною великих втрат буде здатна окупувати нові території на сході нашої країни, їй не вдасться нанести стратегічну поразку Україні, оскільки російсько – українська конфронтація буде продовжена, а поруч з Російською Федерацією буде існувати велика країна з антиросійськи налаштованими громадянами, тому окупація повністю знищених російськими окупантами російськомовних міст призводить лише до “піррової перемоги” путінського режиму.

Якби представники російської влади думали не про геополітичні понти [імітація величі], а про національні інтереси Росії, то вони би наважились на виведення Збройних сил РФ на лінію фронту, яка існувала до 24 лютого 2022 року, розпочавши після цього мирні переговори з Україною та Заходом про архітектуру безпеки в Європі.

Зі слів багатьох колишніх працівників КДБ, саме радянські силовики і російські націоналісти, а не Михайло Горбачов, якого безпідставно звинувачує російська пропаганда, стали головними винуватцями розпаду Радянського Союзу, зірвавши спробою державного заколоту підписання союзного договору, який би реформував і оновив радянську імперію, знявши ідеологічні протиріччя з Заходом, тим самим створивши умови для геополітичного домінування оновленого Радянського Союзу в Європі.

Ті ж самі помилки з минулого зараз повторюють чекісти та російські шовіністи, які намагаються перетворити Росію на “православний Іран”, забуваючи, що Росія може бути лише європейською імперією, оскільки в Азії вона не витримає конкуренції з Китаєм. Всі ж розмови про світову більшість яка протистоїть Заходу, є лише намаганням кремлівських ідеологів виправдати авантюру фюрера з Кремля, із – за якої Росія зазнала геополітичного провалу.

Кремль міг “купити” лояльність українців за рахунок економічних преференцій, натомість росіяни почали масово вбивати українців, підтвердивши тим самим, що російський шовінізм є головним внутрішнім ворогом нашого агресивного сусіда.