Аналітики RAND у 153-сторінковому звіті “Планування наслідків.
Оцінка варіантів стратегії США щодо Росії після війни на Україні” змоделювали 4 варіанти завершення війни, 2 з яких вони виділяють, як більш сприятливі за своїм військовим результатом (для США та України), а 2 – як менш вдалі. Крім того, 2 з них характеризуються жорсткішою лінією Вашингтона по відношенню до РФ після війни, а 2 більш ліберальною політикою. (Зазначимо, що одного з авторів доповіді Семюела Чарапа часто характеризують як системного прихильника м'якшої лінії з питання американсько-російських відносин).
Пропонуємо скорочену версію на основі головних висновків доповіді із фокусуванням на сценаріях післявоєнного майбутнього України:
Більш тривала та запекла війна серйозно зашкодить інтересам США, а також інтересам союзників та України. Сполучені Штати можуть вплинути на результат конфлікту. Варіанти дій включають підтримку припинення вогню з метою сприяння довгостроковим інтересам США.
США можуть знизити ризик майбутнього конфлікту між Росією та Україною. Швидше закінчення війни, ймовірно, зміцнить здатність України стримувати майбутні вторгнення. Вашингтон міг би закликати Київ обрати пріоритетом оборонну стратегію, поставивши її вище за завдання повернення територій. Це може обмежити здатність України звільняти окуповані райони, але ускладнить для Росії отримання нових земель.
Жорстка повоєнна стратегія США у Європі створює ризик подальшого конфлікту з Росією. В даний час Росія ослаблена, і сила НАТО як фактор стримування була продемонстрована. Жорстка політика може виявитися непотрібною для стримування та може збільшити ризик конфлікту через потенційне неправильне сприйняття Кремлем намірів США.
Тісніші зв'язки між Росією та Китаєм можуть стати незворотними. Жорстка політика США щодо Росії могла б зміцнити це партнерство. Менш конфронтаційний підхід не обов'язково змінить основну динаміку, але дозволить уникнути створення більших стимулів для їхньої співпраці.
Повоєнні розбіжності всередині НАТО можливі. Франція, Італія та Німеччина можуть вважати жорсткий підхід США надмірно провокаційним. Східноєвропейські союзники, швидше за все, виступатимуть проти більш м'якого підходу, побоюючись ослаблення стримування НАТО. Ці розбіжності можуть поставити під загрозу єдність альянсу, оскільки східноєвропейські союзники покладаються на США, тоді як Німеччина та Франція можуть скоротити інвестиції в оборону на тлі незгоди.
4 сценарії майбутнього:
Майбутнє 1: Повсюдна нестабільність
З огляду на менш сприятливий результат війни (для Вашингтона та Києва) ситуація в Україні залишається хиткою – як Київ, так і Москва готуються до відновлення конфлікту, як тільки зможуть відновитися, перегрупуватися та переозброїтися. Щоб послабити Росію та утримати її від майбутньої агресії проти України чи союзників по НАТО, Сполучені Штати обирають жорсткий підхід. Він передбачає покарання Кремля за минулі провини за одночасного зміцнення союзників і партнерів США. Протягом десятиліття після закінчення війни ризик конфлікту між НАТО та Росією, а також ядерного конфлікту між Сполученими Штатами та Росією (і, меншою мірою, Китаєм) буде вищим, ніж до війни.
Майбутнє 2: Локалізована нестабільність
Менш сприятливий результат війни (для Вашингтона та Києва) змушує США до стратегічного переосмислення та прийняття менш жорсткого підходу до Росії. Американські лідери вважають, що роки бойових дій принесли мало користі інтересам США, а перерозподіл боєприпасів, систем озброєння та інших ресурсів в Україну зробив США менш підготовленими до конфлікту в іншому місці. Крім того, війна, продемонструвавши межі російської могутності та підірвавши її, переконує американських лідерів, що Росія є набагато меншою загрозою інтересам США, ніж передбачалося раніше, і вже точно меншою, ніж Китай. Ризик відновлення конфлікту в Україні – внаслідок ескалації обстановки вздовж лінії зіткнення – залишається високим. Але в цьому варіанті майбутнього ризики конфлікту між НАТО та Росією чи ядерної кризи нижчі, ніж у 1-му Майбутньому.
Баррозу: Путін казав мені, що не хоче існування України
Зеленський: Путін зробив другий крок щодо ескалації війни
Укренерго оголосило про оновлений графік відключень на 22 листопада
На Київщині добудують транспортну розв’язку на автотрасі Київ-Одеса
Майбутнє 3: Холодна війна 2.0
Після сприятливішої війни Сполучені Штати обирають переможний та жорсткий підхід до Росії. Динаміка у цьому майбутньому знижує ризик другої війни в Україні. Але напруженість у відносинах між Росією та НАТО, а також ядерні ризики зростають, що призводить до другої холодної війни у Європі. Вона характеризується регіональною та стратегічною нестабільністю.
Майбутнє 4: Холодний світ
Після більш сприятливого результату війни Сполучені Штати стають оптимістичнішими, розраховуючи, що Європа набуде більшої стабільності. У рамках переговорів, які поклали край бойовим діям, Росія та Україна погодили надійне припинення вогню, яке виглядає міцним. Сподіваючись закріпити досягнутий прогрес та стабілізувати двосторонні відносини, Сполучені Штати обирають менш жорсткий підхід до Росії після закінчення війни. У наступне десятиліття Європа занурюється у холодний світ, у якому напруженість між НАТО та Росією, а також між Росією та Україною зберігається, але ризик конфлікту нижчий, ніж у будь-якому з інших сценаріїв.
Безпека та процвітання України
Щоб оцінити повоєнне майбутнє України, ми розглянемо її обороноздатність, можливість відновлення конфлікту, а також стан економіки та демократії.
Обороноспроможність:
Оборона України залежить від її військової позиції, зовнішньої підтримки та економічних ресурсів. Стратегія "дикобразу" (сильна оборона) краще стримує, ніж наступальні можливості. Також ключовим фактором є те, як Росія розставляє пріоритети щодо України у своїй спільній військовій стратегії.
Майбутнє 1 (США підштовхують Україну до наступу): Росія зможе випередити Україну у спробах переозброєння через економічні чинники. Україна, орієнтована на наступ, важко захищатиме себе або здаватиме територію.
Майбутнє 2 (США підштовхують до оборони): Стратегія "дикобразу" та збільшення союзницької допомоги зміцнюють оборону України. У майбутньому 2 Росія менше зосереджена на конфлікті з НАТО, ніж у майбутньому 1, що потенційно вивільняє ресурси для українського фронту.
Майбутнє 3 (Україна відновлюється добре, деякий фокус на можливому наступі): Україна добре захищена, але має ресурси для наступу завдяки покращенню економіки та сильній зовнішній підтримці.
Майбутнє 4 (Фокус на стратегії "дикобразу", сильні зв'язки із Заходом): Україна вкладає значні кошти в оборону як самотужки, так і за значної союзницької підтримки. У цьому сценарії вона здатна якнайкраще захистити себе.
Ризик поновлення конфлікту:
Існує три основні шляхи до відновлення війни між Україною та Росією:
Навмисний напад: Сторона атакує, якщо бачить для себе явну перевагу в подальшому конфлікті.
Превентивна війна: Сторона може побоюватися майбутнього ослаблення та напасти превентивно, доки баланс сил суттєво не змінився.
Ескалація вздовж лінії припинення вогню: Зіткнення вздовж лінії припинення вогню можуть вийти з-під контролю.
Майбутнє 1: Росія, мабуть, відновить сили швидше. У обох сторін можуть бути причини піти на ескалацію: Україна бачить у продовженні війни кращий шанс протистояти Росії, а Росія бачить в Україні, більш підготовленій НАТО, велику загрозу, що її мотивує вдарити першою.
Майбутнє 2: Менше ризик навмисного нападу, оскільки баланс сил є відносно стабільним. Росія стикається з меншою кількістю зовнішніх загроз, ніж у майбутньому.
Майбутнє 3 і 4: Україна швидко відновлюється, вважаючи, що світ пропонує найкращий довгостроковий шанс возз'єднання. Ризик війни, започаткованої Україною, низький, але не можливий.
Порушення припинення вогню: Слабке перемир'я без надійного моніторингу підвищує ризик переростання інцидентів у війну. Україна сповнена рішучості звільнити окуповані території, роблячи ймовірними провокації з обох сторін у Майбутньому 1 та 2.
Економіка та демократія України
Майбутнє 1 та 2: Тривала війна та зосередження уваги на наступальних можливостях у Майбутньому 1 перешкоджають відновленню України. Можуть посилюватися авторитарні тенденції. Прагнення членства в ЄС навряд чи реалізуються.
Майбутнє 3 та 4: Кінець війни незабаром та пріоритет відновлення економіки позитивно впливають на економіку України, допомагають зберегти демократію. Членство у ЄС – сильний мотиватор для реформ, особливо у Майбутньому 4.
Висновки:
Політика США під час та після війни в Україні матиме серйозні довгострокові наслідки. Хоча фокус, на даний момент, зрозумілим чином зміщений на нагальні потреби, відкладати повоєнне планування нерозумно.
Вибори, зроблені у воєнний час, формують післявоєнний ландшафт, і упущення цих зв'язків може призвести до невикористаних можливостей. Відразу після війни виникнуть непередбачені наслідки, які сильно впливатимуть на ключові інтереси США. Щоб уникнути несподіваних сюрпризів, особи, які визначають політику, мають уже зараз розпочати довгострокове планування.