Ще в 1993 році коли в США домінувала точка зору, що РФ буде основним медіатором та гарантом стабільності на пострадянському просторі, відомий історик Олександр Янов в своїй статті “Веймарська Росія” для московського журналу “Столиця” передбачив прихід до влади російських нацистів.
Олександр Янов, на відміну від західних політиків та експертів, чудово розумів, що як і в Німеччині після Першої світової війни на Російську Федерацію очікує прихід до влади ультраправого політика[російського фюрера], бажаючого взяти реванш у Заходу за поразку після завершення “холодної війни”. Зараз же західні політики наступають на ті самі “історичні граблі”, намагаючись умиротворити міжнародного терориста Володимира Путіна за рахунок заморожування війни на території України.
Зі слів російських дипломатів Кремль отримав пропозицію від західних політиків про “мирні переговори”, першими кроками до яких повинна стати згода Путіна на відновлення “зернової угоди” та масштабний обмін військовополоненими. Фактично, заморожування конфлікту дозволило би Путіну перед і під час президентських виборів позиціонувати себе переможцем, який домігся розширення територій Росії створивши сухопутний коридор до Криму, тим самим захистивши його та ставши “рятівником” терористичних “ДНР” і “ЛНР”.
Представники російської політичної еліти чудово усвідомлюють, що “перемир’я” з Україною для Росії на основі заморожування війни буде короткостроковим лише до повного відновлення наступального потенціалу Збройних сил Російської Федерації. Російські шовіністи впевнені в тому, що Україна після завершення “перемир’я” буде завойована Росією так само як і Чечня[Ічкерія] після Другої чеченської війни.
Варто розуміти, що в Росії не існує єдиної групи впливу, яка керує нею окрім груп впливу зацікавлених в заморожувані війни, є ще багато представників російської еліти, переважно силовиків, зацікавлених в продовженні війни проти України, які переконані в необхідності зимового наступу Збройних сил РФ. До того ж нові підручники з історії Росії, в яких територія нашої країни розглядаються як історична російська земля, яскраво ілюструють, що Володимир Путін не відмовився від планів по знищенню незалежної України.
Україні також абсолютно не підходить корейській сценарій, бо території Південної Кореї не були анексовані США, так само як і території Північної Кореї не були анексовані Китаєм та Радянським Союзом. Варто також пам’ятати, що ізраїльська модель безпеки, яку для України пропонують наші західні партнери, почала діяти лише після підписання мирного договору між Єгиптом та Ізраїлем в 1979 році.
До підписання мирного договору з Єгиптом Ізраїль був бідною країною, тому без підписання мирного договору з Росією без Путіна, яка відмовиться від свого імперіалізму, економічний успіх України, використання її транзитного потенціалу на 100% та гарантії безпеки для інвесторів є неможливими.
Безумовно без членства в НАТО до України не прийдуть великі інвестиції, про що не один раз заявляли європейські політики, але зараз у нашої країни не має реальних шансів на вступ до Альянсу. Для американських політиків вступ України до НАТО є лише розмінною монетою в їхніх геополітичних торгах з Росією, з точки зору прихильників реал політик наша країна, яка стримує РФ без членства в Альянсі, абсолютно влаштовує всіх наших західних партнерів, оскільки вони не мають по відношенню до неї союзницьких зобов’язань.
Західні прихильники реал політик вважають, що Україна вже виконала свою місію вигравши час для зміцнення східного флангу НАТО, суттєво зменшивши наступальний потенціал Росії, яка застрягла на територіях нашої країни, тому коли зараз за рахунок авантюри Путіна США відновили своє геополітичне домінування в Європі, цінність нашої країни для багатьох її західних партнерів різко зменшилась.
На жаль, американські політики не усвідомлюють наскільки вважливі успіхи героїчних ЗСУ для перемоги проамериканських політиків на виборах 2024 року в Тайвані. Вже зараз політики орієнтовані на Китай з партії Гоміндан використовують наратив, що наступні вибори – це вибір між війною і миром, тож успіхи імперіалістичної Росії збільшать рейтинги прокитайських кандидатів, які претендують на владу в Тайвані.
Дотепер Україна отримала менше військової допомоги ніж Ірак, навіть незважаючи на те що від підтримки нашої країни більше за всіх геополітичних гравців економічно виграли США, витіснивши терористичну Росію з європейських енергетичних ринків, контроль над якими дозволить Америці збагатитись на трильйони доларів. І саме про це повинні розповідати американцям українські дипломати та політики.
Для проросійських і прозахідних українців нинішні трагічні події на території нашої країни повинні стати дуже гірким уроком, без якого до них не прийде усвідомлення того, що ані нинішня шовіністична Росія, ані наші західні партнери не зацікавлені в успіху України, бо кожен геополітичний гравець дбає лише про свої егоїстичні інтереси і нікому з цих гравців не потрібна сильна і заможна Україна.
