Про небезпеку недооцінки Росії

Останні тексти західних провідних експертів яскраво свідчать про їхнє повне нерозуміння психотипу Путіна.

Коли кремлівський фюрер чує від західних експертів, журналістів та політиків про виснаження запасів зброї, необхідність скоротити витрати на військову підтримку України і зміну політики США після перемоги республіканців, то Путін лише переконується в тому, що його тактика виснаження нашої країни є ефективною.

Навіщо Путіну йти на поступки, якщо західні інтелектуали пропонують піти на компроміс з Росією, який, з точки зору росіян, є завжди ознакою слабкості. Росіяни чудово розуміють, що поки триває війна на території України, вона ніколи не стане, ані членом НАТО, ані членом ЄС, бо навіть стабілізація фронту та обстріли лише на лінії розмежування залишать нашу країну в сірій зоні між північною імперією зла і цивілізованим світом.

Якщо політика США може змінитися після перемоги всім відомого американського ізоляціоніста, то навіщо тоді Путіну йти на поступки, коли до того ж американські аналітики дотепер не позбулись ілюзій про можливість домовленостей з Росією про нову архітектуру безпеки в Європі, яку насправді Кремль прагне знищити.

З точки зору російських провладних військових експертів, навіть після звільнення героїчними ЗСУ всіх окупованих російськими нацистами територій нашої країни, у кривавої Росії через 7 років, які підуть на відновлення її бойового потенціалу, з’явиться можливість нанести повну військову поразку Україні знищивши її незалежність.

Якщо серед членів НАТО не має консенсусу щодо вступу України до Альянсу до завершення російсько – українського конфлікту, а у американців відсутня воля до будівництва військових баз США на території нашої країни, коли ніхто на Заході не збирається надати гарантії безпеки, які були надані Британією для Швеції і Фінляндії, ніщо не завадить Росії знову спробувати остаточно вирішити українське питання.

Жоден великий інвестор не буде інвестувати свої гроші до країни де знову може відбутися повномасштабна війна, тож знаходження України в сірій зоні призведе лише до втечі населення на Захід, її демографічне послаблення та суттєве зменшення мобілізаційного резерву, наслідком чого стане гірша готовність нашої країни до відбиття нової військової агресії нацистської Росії.

Спочатку американці примусили українців позбутись ядерної зброї, помилково вважаючи що демократична Росія буде основним медіатором та гарантом безпеки на пострадянському просторі, потім західні еліти закривали очі на терористичну діяльність Володимира Путіна, якого вони сприймали раціональним політиком, здатним не допустити приходу до влади антизахідно налаштованих російських націоналістів.

Зараз же західні інтелектуали чомусь переконані в тому, що після заморожування конфлікту путінізм, як в казці, зникне з плином часу сам по собі. Поступки за рахунок України по відношенню до Росії будуть сприйняті українським суспільством як зрада Заходом свого партнера, наслідком чого стане різке збільшення антизахідних настроїв серед українців, які з 2014 року віддають свої життя за західні цінності.

Звичайно прихильники “реал політик” можуть вважати, що Україна своїм героїчним спротивом вже виграла необхідний час для зміцнення обороноздатності східного флангу НАТО, але примус нашої країни до невигідного для неї миру призвів би до колосального репутаційного удару по Заходу та посилення геополітичного впливу Китаю.

Без усунення Путіна від влади та знищення путінського терористичного режиму, мир між Росією та Україною є неможливим. Фюрер з Кремля, як в минулому і Гітлер, переконаний, що він є обранцем вищих сил, на якого покладена історична місія по відродженню імперії.

Тому коли російські нацисти публічно заявлять, що будуть вбивати масово українців до того часу поки вони не визнають себе росіянами, існують лише два варіанти, або буде знищений путінський режим, або в результаті геноцидної війни кривавої Росії буде знищена Україна.

Отже українцям потрібно бути готовими до того, що війна не буде завершена в 2023 році, бо з точки зору провідних російських військових експертів, ресурсів нацистської Росії вистачить для підтримки повномасштабної війни проти України до 2025 року. До того ж після того як де – факто відбулась анексія Білорусі, у кривавої Росії з’явився плацдарм для військового удару по Україні, Польщі та країнах Балтії.

Ні для кого з російських впливових силовиків не є секретом, що першими жертвами російської агресії повинні були стати країни Балтії, а не Україна. Гібридна агресія проти країн Балтії передбачала вбивства відомих політиків та проросійських активістів, фактично, російські спецслужби планували спровокувати громадянські конфлікти для виправдання перебування на території Литви, Латвії та Естонії російських військових, які би “захищали” етнічних росіян, позиціонуючи себе “миротворцями”.

Варто розуміти, що дотепер Путін не відмовився від ідеї про перетворення всієї Центральної Європи на буфер Росії. Позиція ж Китаю та президента Бразилії безумовно є політичною співучастю у злочинах здійснених проти громадян України.

Пропозиції про обезброєння жертви агресії для того щоб вона не була здатна здійснювати самооборону, яскраво свідчать, що ані президент Бразилії, ані китайські комуністи не сприймають Україну як суб’єкта, для них вона лише є територією, яка знаходиться в зоні впливу нацистської Росії.

Важливо розуміти, що Китай зараз створює коаліцію з країн Глобального Півдня для протидії Заходу. Піднебесну, як і багатьох автократів з Африки, Близького Сходу та Латинської Америки, не влаштовує міжнародний ліберальний порядок і міжнародне право яке захищає права людини, бо вони є подразником для багатьох автократів.

Національний суверенітет як і багатополярність для російських нацистів і китайських комуністів, з їхньої точки зору, є перш за все, можливістю для автократів здійснювати будь – які злочини проти власних громадян та мешканців країн, які будуть входити до їхніх сфер впливу. Особливо ж смішно чути китайські наративи про про імперіалізм Заходу, коли на картах в Китаї індійські та російські міста мають китайські назви.

Фактично, вже зараз розпочалась холодна Третя світова війна і лише питання часу коли Китай розпочне надавати масштабну військову допомогу Росії. Єдине що зараз стримує Китай це український контрнаступ, до завершення якого китайські комуністи будуть займати вичікувальну позицію.

Дуже прикметно, що китайські аналітики не вважають Росію стратегічним партнером для Піднебесної. Китаю потрібна слабка, залежна від нього Росія, яка буде його “тараном” направленим проти Заходу, хоча навіть незважаючи на антизахідну істерію в РФ, російська культура є абсолютно західною.

Коли російська молодь дивиться американські, а не китайські серіали, слухає американські, а не китайські пісні, коли діти російської еліти прагнуть навчатися і жити на Заході, прокитайський геополітичний вектор розвитку для РФ є справжнім самогубством.

Путін, фактично, бажаючи разом зі старшим поколінням росіян, яке підтримує геноцидну війну проти України, взяти реванш у історії, знищує майбутнє російської молоді. Тому адекватні представники російської еліти вже повинні усвідомити, що існування путінського терористичного режиму суперечить національним інтересам Росії.

Так само і українці, врешті – решт, зобов’язані зрозуміти, що без краху путінізму та підписання мирної угоди з Росією, ані вступ до НАТО, ані економічний успіх України є неможливими.

Тож ті адекватні представники російської еліти, які здатні здійснити революцію зверху, направлену на демонтаж путінізму, є нашими союзниками, з якими українцям варто співпрацювати, а ніщо так не об’єднує як існування спільного ворога, яким, безумовно, для більшості громадян України та мислячих росіян, є путінський терористичний режим.