7 причин, чому Китай не зможе вирвати пальму першості з рук США

У широко розвиненому дискурсі про перспективи конфронтації між Китаєм і США, в якості основного аргументу на користь Китаю використовується простий факт - Китай є другою економікою в світі. Крім того, вона швидко наздоганяє першу за обсягом випуску.

Але чи дійсно це дозволяє обґрунтовано говорити про претензії Китаю на світове панування? У цій статті я наводжу 7 аргументів, чому, на сьогоднішній день, Китаю не вистачає ресурсів для очевидної перемоги в цьому протистоянні і для того, щоб претендувати на першу сходинку п'єдесталу.

1. Глибина внутрішнього ринку.

З 1976 року щорічне зростання ВВП Китаю випереджає зростання США. Саме так виглядає динаміка за даними Світового банку.

Одним з найважливіших чинників постійного зростання китайської економіки є розвиток зовнішньої торгівлі Китаю. Так виглядають графіки зростання китайського експорту та імпорту за період 1991-2021 років.

Станом на 2021 рік зовнішня торгівля Китаю у відсотках від ВВП становила 37,4%. І ось як виглядає структура зовнішньої торгівлі в розрізі країн:

Як бачимо, основними постачальниками і покупцями Китаю є країни з орбіти США. Для самих Сполучених Штатів зовнішня торгівля генерує 25,4% ВВП.

Китай є лише третім покупцем товарів з США, після Канади і Мексики, з часткою 7,6%. Але перший постачальник, з часткою 18% всього американського імпорту.

Тобто роз'єднання економік, як неминучий наслідок протистояння, вдарить по Китаю набагато болючіше. Саме країни умовного західного табору є сьогодні основними торговельними партнерами Китаю і їх втрата — проблема, яка не має повноцінного вирішення. США, з урахуванням ринку проамериканського табору, набагато більш стійкі в цьому плані.

2. Контроль над глобальними виробничими ланцюжками.

США незрівнянно більше Китаю впливають на процеси глобальних виробничих ланцюжків та контролюють їх через різні інструменти.

• Наприклад, як найбільший спонсор Світової організації торгівлі (другим, за величиною, спонсором є Китай), членами якої є понад 160 країн і ще близько 20 країн є кандидатами на членство. СОТ регулює близько 98% світової торгівлі. США беруть активну участь у розробці галузевих правил та угод, таких як Угода про інформаційні технології (ITA) або Угода про преференційні тарифи (PTA).

• Іншим важливим інструментом впливу є санкційний механізм. Згідно зі звітом Дослідницької служби Конгресу, станом на жовтень 2021 року, Сполучені Штати зберігають санкції щодо понад 9 400 фізичних та юридичних осіб, пов'язаних із понад 20 країнами. Окрім самих США, їх санкційний режим, в більшості випадків, підтримують партнери.

Достатньо порівняти санкційну карту США і ЄС. Санкції США мають реальну вагу, відображаються на діях партнерів і дозволяють впливати діяльність будь-якого з опонентів.

• Морська торгівля. За даними UNCTAD, 80% світової торгівлі здійснюється морськими шляхами. Ось так виглядає карта основних судоплавних маршрутів.

А ось так виглядає мапа присутності військово-морських ударних угруповань США за даними USNI News (на 6 лютого 2023). Кореляція між двома картами, пояснює контроль та вплив США на ведення міжнародної торгівлі та забезпечення її стабільності та безпеки.

А ось як виглядає карта базування китайських військово-морських з'єднань згідно статті в Insider.

Порівняння досить яскраво демонструє різницю у впливі на забезпечення безпеки та стабільності світової торгівлі.

• Лідерство у виробництві найбільш затребуваних комплектуючих. Наприклад, напівпровідники. США, за даними 2021 року, займає 54% світового ринку. Китай займає 6-е місце в списку з 4%.

Для того, щоб оцінити значимість цих цифр, достатньо сказати, що обсяг світового ринку виробництва напівпровідників у 2021 році склав $ 527,8 млрд. Це можна порівняти з обсягом світовим ринком зброї в тому ж 2021 році.

• Ще один приклад лідерства США у виробництві ключових комплектуючих – це зберігання даних. Ось як виглядає список компаній-лідерів:

1. Dell Technologies (США)

2. HPE (США)

3. NetApp (США)

4. IBM (США)

5. Huawei (Китай)

6. Hitachi Vantara (Японія)

7. Pure Storage (США)

8. Infinidat (Ізраїль)

9. Lenovo (Китай)

10. Inspur (Китай)

З 10 компаній, 5 представляють США, 3 – Китай. Зберігання даних – це найважливіший елемент безпеки діяльності будь-якої компанії, а лідером пропозиції у цій ніші є саме США.

• Ще один фактор, про який варто згадати, – лідерство на ринку логістичних послуг. Ринок на кінець 2021року оцінений в $1,14 трлн. А список ключових компаній виглядає так:

1. C.H. Robinson Worldwide Inc. (U.S.)

2. United Parcel Service, Inc. (UPS) (U.S.)

3. FedEx Corp. (U.S.)

4. Deutsche Post AG (Germany)

5. Kuehne+Nagel International AG (Switzerland)

6. A.P. Moller - Maersk (Denmark)

7. Schenker AG (Germany)

8. DSV Solutions (Denmark)

9. Nippon Express Holdings, Inc.(apan)

10. Landstar System Holdings, Inc. (U.S.)

Для повноти картини варто відзначити, що Китай нав'язує гідну конкуренцію в багатьох галузях, таких як виробництво акумуляторів, сонячних батарей, розвиток штучного інтелекту та інші.

Але глобальна торговельна інфраструктура, яка будувалася США десятиліттями, після 2-ї світової війни, виробництво затребуваних комплектуючих, роль гаранта стабільності і безпеки світової торгівлі - всі ці та інші інструменти дозволяють США здійснювати контроль над глобальними виробничими ланцюжками, що в кінцевому підсумку дозволяє США впливати на світову торгівлю більш критично, ніж Китай.

3. Вплив на світову фінансову систему.

Емітент долара, як найбільш затребуваної валюти в світі, очікувано є головним стейкхолдером світової фінансової системи.

За даними МВФ, долар займає частку у 58,3% всіх валютних резервів у світі, наступна євро - 20,4%. Також, саме в доларі проходить майже половина всіх міжнародних платежів через SWIFT.

Така затребуваність долара, забезпечена його стабільністю, дозволяє США впливати на ціноутворення, зростання окремих ринків і навіть зростання економік окремих країн, регулюючи ставку ФРС, здешевлюючи долар і роблячи його більш доступним, або, навпаки, роблячи фінансування в доларі дорожчим та вилучаючи його з ринку. Китай не має таких важелів впливу на стабільність світової фінансової системи.

Варто відзначити, що Китай займає друге місце в списку зовнішніх власників американських трежеріс, в розмірі $867 млрд, за даними Visual Capitalist. А список 10 найбільших зовнішніх власників держборгу США виглядає так:

Навіть у разі різкого розпродажу американських облігацій Китаєм це істотно не вплине на стабільність долара, оскільки ФРС, маючи на балансі $8,34 трлн, зможе безболісно викупити всі цінні папери і не допустити падіння своєї валюти.

4. Освіта

Освіта є одним з інструментів, за допомогою якого Сполучені Штати накопичують інтелект у власній країні. США є магнітом для талантів усього світу. Диплом престижного американського вузу користується популярністю у роботодавців.

Так виглядає рейтинг кращих університетів світу, в якому американські університети займають 7 рядків з 10 в першій десятці:

Перший китайський університет в цьому рейтингу розташувався на 16-му місці.

Цікаво, що саме китайські студенти є найбільшим представництвом серед іноземних студентів в США. У Китаї піковий показник склав близько 20 тисяч американських студентів, що, незважаючи на різницю в чисельності населення обох країн, демонструє значну різницю в привабливості освіти в кожній з країн.

5. Потенціал можливих коаліцій

Затяжне протистояння між Китаєм і США порушить питання можливих союзників кожної зі сторін. На кожному етапі конфлікту, від роз'єднання економік до прямої конфронтації, саме потенціал можливих коаліцій, можливості внутрішнього ринку союзників, їх виробничі потужності, інтелектуальний і людський капітал відіграватимуть вирішальну роль у довгостроковій перспективі. У цьому плані глобальний Захід має величезну перевагу перед глобальним Сходом.

Ось як виглядає візуальне порівняння потенціалу можливих коаліцій, з точки зору розміру ВВП. Американська коаліція, що складається з США, ЄС, Японії, Канади, Південної Кореї, Австралії та інших союзників, представляє понад 60% світового ВВП. При цьому на китайську коаліцію (країни БРІКС + Іран та інші) припадає близько 34% відсотків світового ВВП.

Чисто економічна різниця майже наполовину, в потенціалі коаліцій, викликає серйозні сумніви в здатності глобального Сходу нав'язати глобальному Заходу конкуренцію. Крім того, альянс деяких гравців з Китаєм далеко не очевидний. Як, наприклад, Індії, основними інвесторами якої є країни Західного клубу.

З цієї ж причини багато країн будуть, менш або більш активними, але прихильниками західного табору. Ось список країн, куди були спрямовані основні інвестиції з США в 2021 році.

6. Автократія менш ефективна як довгострокова модель розвитку

Китай, який давно вміло поєднував ідею комунізму з капіталізмом та з відносною свободою для ринку, останнім часом все більше рухається до цілком авторитарної моделі управління країною.

Але аналіз історії показує, що саме демократія є найбільш стійкою моделлю державного устрою. Не позбавлена своїх недоліків, але саме демократія, що створює умови для конкуренції за владу, притягує в уряд більше розуму та інтелекту, ніж при будь-якому авторитарному режимі, де влада зосереджена в руках досить закритої групи людей.

Демократія створює більшу кількість бенефіціарів державних процесів, оскільки надає можливості для участі в цих процесах. І, як прояв, демократія стимулює більшу ефективність громадян, оскільки все це відбувається не заради далекого і всепоглинаючого левіафана, а заради ефективної системи устрою суспільства, відкритої до змін і трансформацій.

Це безпосередньо впливає на економічне зростання.

Так виглядає аналіз країн G20 у кореляції з Democracy Index, розрахований The Economist Intelligence Unit.

Як можна помітити, абсолютна більшість країн 20 найбільших економік світу сповідують демократичні моделі управління.

Велике питання. Чи зможе Китай зберегти темпи економічного зростання, продовжуючи курс на максимальне регулювання та тотальний цифровий контроль. Як свідчить історія – ні. Оскільки авторитаризм змушує жертвувати стратегічними цілями заради тактичних і розвитком заради моментного зміцнення та збереження влади.

7. Відсутність у Китаю глобального проекту для світу

Мабуть, найвагоміша причина цього списку. Материнська проблема, яка пояснює, чому, Китай далекий від того, щоб перетягнути на себе функції і вагу світового лідера. У Китаю нема чого запропонувати світові як глобальну концепцію розвитку і вектор, що поєднує ідеологічно. При всієї, справді немаленькій вазі Китаю та його масштабному впливі на світову економіку, Китай залишається гігантом, що виріс у рамках системи світу, побудованої Заходом під себе.

Його зростання та вага обумовлені існуючим світопорядком, саме в такій концепції, де Китай є експортером номер 1 у світі, а колективний Захід – головним споживачем його товарів.

І для того, щоб змінити існуючу модель, Китай повинен запропонувати своє бачення світоустрою, прогресивне та прийнятне, свій ціннісний ряд, актуальний для абсолютної більшості. Але зараз Китай далекий від цього. І цей факт якнайкраще ілюструє порівняльна статистика міграції за останні 30 років у Китаю та США, змодельованої за даними Світового банку.

Негативне сальдо по міграції за останні 30 років є досить красномовним фактом, який підтверджує тезу про те, що Китай, будучи другою економікою в світі, ще дуже далекий від статусу еталону, умовного центру світу і місця, куди люди їдуть за мрією. Поки що всі ці атрибути впевнено утримує Захід, що підтверджується графіком міграції в США.

Хотілося б закінчити словами Барака Обами, якими він описував його враження від зустрічі з китайською делегацією на його першому саміті G20 у своєї книзі «A Promised Land»: «Враховуючи темпи розвитку й величезні розміри країни, були всі підстави думати, що одного дня китайський ВВП неминуче перевищить американський.

Додавши до цього потужне військо, розвиток кваліфікованої робочої сили, практичний і прагматичний уряд, а також цілісну культуру віком у п'ять тисяч років, доходимо очевидного висновку: якщо якась країна здатна кинути виклик Сполученим Штатам у пануванні на світовій арені, то це саме Китай.

Утім, спостерігаючи за діями китайської делегації на саміті «Великої двадцятки», я переконувався, що такий виклик відкладається принаймні на кількадесят років, - і якщо таке й станеться, то, найімовірніше, через якусь стратегічну помилку Америки».

Загалом саме так. Поки що, Китай справді далекий від цього, щоб впливати на світові процеси настільки, як впливає захід. І якщо це і станеться, то внаслідок стратегічних помилок самого заходу.