Незважаючи на міф про вміння китайців займатись дуже продуманим стратегуванням, їхня пропаганда є достатньо примітивною.

Китайські аналітики, в своїй переважній більшості, дотримуються абсолютно хибної точки зору про те, що США воюють на території нашої країни з Росією, надаючи Україні військову допомогу. З їх слів, Росія була спровокована Заходом, який створив для неї пастку в Україні, за рахунок якої відбувається послаблення Російської Федерації.

Ці наративи китайських комуністів достатньо легко спростовуються фактами про дії американських високопосадовців, які погодились на розголошення секретної інформації американських спецслужб. Американці, фактично, діяли на випередження, роблячи публічною інформацію про плани Путіна щодо військового вторгнення Росії на територію України, намагаючись зупинити його від прийняття цього трагічного рішення.

Якби американці бажали заманити Росію до пастки, то вони ніколи би не ділились інформацією з західними журналістами, своїми союзниками в Європі та представниками української влади про плани кривавого Кремля ще до початку їхньої реалізації. Також китайці чомусь забули, що Китай отримував військову допомогу від США під час війни з Японією, так само як і Радянський Союз, який, зі слів Сталіна і Жукова, без підтримки Америки не зміг би перемогти нацистську Німеччину.

Україна, як жертва агресії нацистської Росії, має повне право отримувати допомогу від своїх західних партнерів, до того ж китайські комуністи повинні пам’ятати, що Китай є гарантом безпеки для нашої країни по Будапештському меморандуму. Тому якщо китайці постійно заявляють, що вони є прихильниками принципу територіальної цілісності держав і більш справедливої міжнародної системи, вони повинні звернутись до Путіна з пропозицією про виведення Збройних сил РФ з України.

Коли всі останні соціологічні опитування фіксують, що переважна більшість російськомовних мешканців Східної та Південної України висловлюються категорично проти будь яких територіальних поступок зі сторони нашої країни по відношенню до кривавої Росії, то дуже дивною є точка зору деяких китайських експертів про проросійську лояльність російськомовних українців.

Аргумент про те, що російськомовні українці вважають себе росіянами є відірваним від реалій України, бо американців, австралійців, новозеландців ніхто в світі не вважає англійцями лише тому, що вони спілкуються на англійській мові.

Наприклад, незаконна анексія українського Криму була пов’язана, перш за все, з силовими діями російських терористів, а не російською мовою. Міжнародний терорист Ігор Гіркін публічно визнавав, що ніякої підтримки органів державної влади в Сімферополі у Росії не було, для того щоб кримські депутати проголосували за відділення від України, з його слів, російськи терористи використовуючи зброю примушували їх йти до залу, де вони під тиском голосували приймаючи рішення вигідні Кремлю.

Останнім часом Китай, як і Росія, намагаються позиціонувати себе як захисників інтересів Глобального Півдня, який начебто протистоїть імперіалістичному Заходу. Хоча, насправді, Захід давно вже відмовився від своєї колоніальної політики на відміну від Росії та Китаю.

Викрадення російськими окупантами українських дітей та заяви російських політиків і журналістів про необхідність знищення мільйонів українців, які не відмовляються від своєї української ідентичності, як і пропозиція Караганова про переселення біженців з України до Сибіру для вирішення демографічних проблем Росії, є яскравим доказом російського імперіалізму.

Так само як і існування концтаборів для уйгурів в Китаї, прагнення китайського керівництва знищити демократичний Тайвань та демонтаж Піднебесною демократії в Гонконзі, наслідком чого став соціально – економічний занепад цього міста, втеча населення і втрата статусу одного із фінансових центрів світу є доказом китайського імперіалізму.

Головною проблемою Глобального Півдня є не Захід, а авторитарні режими які використовуючи антизахідну риторику грабують свої народи. Фактично, у Китаю не має привабливої цивілізаційної пропозиції для всього світу, бо досвід цифрового концтабору, масштабна корупція, велика соціальна нерівність, коли китайці помирають від втоми на своїх робочих місцях, не дозволяють Піднебесній конкурувати зі США за рахунок м’якої сили.

Дуже прикметно, що дотепер багато китайських аналітиків вважають Росію частиною Заходу, отже адекватні представники російської еліти повинні розуміти, що рано чи пізно між Піднебесною та РФ відбудеться конфлікт, під час якого наш північний сусід буде потребувати підтримки, як від США, так і від союзників Америки в Азії.

Популярні новини зараз

Росіяни "закопуються" у 100 разів крутіше: командир роти ЗСУ про досвід, який треба переймати у супротивника

У Закарпатському ОТЦК пояснили, чому забирають із кордону водіїв фур

Від 300 до 570 гривень: деякі пенсіонери отримають надбавки у травні

У Польщі показали невтішну статистику з українцями: мобілізація вплинула

Показати ще

Отже, чим скоріше буде зруйнований терористичний путінський режим та буде відновлена територіальна цілісність України в її кордонах 1991 року, то більше шансів буде у Росії виповзти з пастки, в яку вона потрапила із – за прорахунків Путіна.

Росіянам варто пам’ятати, що не Захід який зацікавлений в територіальній цілісності Росії, а Міністерство природніх ресурсів КНР перейменувало вісім російських міст і територій приєднаних до Російської імперії в 19 столітті, повернувши китайські назви для них, отже, висловлювання Збігнева Бжезінського як ніколи є актуальним: “ Головне, що повинні зрозуміти в Росії - для процвітання і успіху їй потрібне зближення із Заходом, інакше вона програє все Китаю”.

Саме шовіністична ідеологія “русского мира” стала головною причиною не тільки втрати Росією геополітичного контролю над Україною, а і розширення НАТО, за рахунок вступу до Альянсу Фінляндії та Швеції. Тому коли ідеологія “русского мира” веде Росію до краху відродження нацизму та перетворення її на васала Китаю, самі росіяни повинні самі собі задати риторичне запитання, хіба в цьому полягає їхня велич?

Безумовно, що військова поразка Росії призведе до посилення впливу корпорації чекістів, які власними діями та рішеннями дестабілізують путінський режим, оскільки він не може існувати без незалежного арбітра здатного врівноважувати інтереси всіх груп впливу. Вже зараз деякі чекісти критично висловлюються про роботу Ельвіри Набіулліної та Антона Сілуанова, відставка яких призведе до поглиблення економічної кризи в РФ.

Варто розуміти, що в Росії приблизно 15% населення є прозахідно налаштовані, 15% російські нацисти, основна ж маса 70% шовіністичне пасивне “болото”, яке завжди буде коритися владі. Тому оптимальним варіантом для Росії є встановлення прозахідного авторитарного режиму на досить тривалий перехідний період, існування якого буде вигідне не тільки росіянам, а і українцям, бо без краху путінізму і миру між РФ та Україною наша країна не зможе стати членом НАТО.

Оскільки безпека України, Польщі та Балтійських країн взаємозалежна, то вже зараз політичні еліти цих країн поки існує вікно можливостей, повинні проявити ініціативу по створенню військово – політичного союзу нової Речі Посполитої. Першим кроком в цьому напрямку міг би стати новий футбольний турнір, а саме матч за суперкубок Речі Посполитої між чемпіоном України та чемпіоном Польщі по футболу.

Окрім того що нова Річ Посполита зможе блокувати зближення між Росією та Німеччиною, яке завжди завершувалось трагічно для всієї Європи, вона також здатна заблокувати посилення взаємозалежності між Китаєм та “старою” Європою, яку Піднебесна прагне відірвати від США. Без України та Польщі неможливо по суходолу реалізувати китайську стратегію “Один пояс, один шлях”, який би поєднав Китай та Західну Європу, наслідком чого стало би геополітичне послаблення США, абсолютно невигідне як українцям так і полякам.

Тож з усією впевненістю можна сказати, що створення нової Речі Посполитої зробить знову великою не тільки Америку, а і всіх її членів - Україну, Польщу, Литву, Латвію та Естонію.