Друзі Деркача з маніакальною впертістю протоптують собі дорогу до суду. У попередніх історіях вони керувалися виключно комерційною складовою, а саме:
СХЕМА РОБОТИ ДЕРКАЧА ТА ЙОГО ДРУЗІВ
ХІЕП – ВБИВСТВО ЧИ САМОГУБСТВО?
Але сьогоднішня історія покаже, що неправомірна вигода завжди була приємним бонусом за час перебування на посадах деркачівських холуїв, їхнє основне завдання в Україні – робота на ворога, тому стаття, за якою рано чи пізно їх судитимуть, це стаття 111 Кримінального кодексу України – державна зрада.
Чи маю достатньо аргументів для таких звинувачень? Судіть самі ...
Зараз уже всім очевидно, що план Російської Федерації щодо захоплення України готували давно, як мінімум, років п'ятнадцять. В рамках цього плану крім зовнішніх очевидних речей (анексія Криму, бойові дії на Донбасі, створення квазіреспублік Л/ДНР, "мінський процес", "формула Штайнмайєра" та інша антиукраїнська єресь), РФ багато років витрачала величезні гроші на фінансування в тилу "п'ятий" колони".
І тут треба віддати належне Андрію Деркачу – саме він, а не Віктор Медведчук, як усі вважали, створив в Україні розгалужену та ефективну антиукраїнську структуру, яка, на відміну від медведчуківської, дотримувалася балансу між виділеними та вкраденими коштами. Він "збудував" систему самофінансування, яка ґрунтувалася на "доїнні" атомно-промислового комплексу України. За фактом, за все платили ми з вами.
Отже, "бенефісом" діяльності Деркача та його команди мав стати лютий 2022 року, коли всі гібридні стратегії зійшлися у точці біфуркації для ослаблення України на енергетичному фронті.
Росіяни "закопуються" у 100 разів крутіше: командир роти ЗСУ про досвід, який треба переймати у супротивника
В ООН попередили про високу ймовірність вторгнення Ізраїлю у Рафах
Польща призупинила видачу прав українським водіям: у чому причина
Німеччина ухвалила доленосне для України рішення: приклад для інших країн
Ось кілька епізодів, що підтверджують це.
Нагадаю, що з 2005 року Україна розпочала процес інтеграції до європейської енергосистеми. За ці роки ми виконали низку зобов'язань та у 2017 році підписали угоду про інтеграцію української енергосистеми до ENTSO-E. Ми створили спільний блок регулювання Україна/Молдова, провели випробування на енергоблоках українських ТЕС, ГЕС та АЕС, сформували Консорціум із членами ENTSO-E та підписали "Сервісний контракт". У червні 2021 року було ухвалено попереднє рішення про сертифікацію НЕК "Укренерго", а у жовтні цього ж року її було проведено.
Докладніше я писав про це тут
У рамках цієї програми ми мали взимку 2021/2022 року провести зимовий експеримент із ізольованої роботи, а влітку 2022 - відповідно, літній експеримент. Зусиллями банди Деркача/Галущенка ми цілеспрямовано зірвали забезпечення галузі основними енергоресурсами та вкотре погано підготувалися до осінньо-зимового періоду 2021/2022.
Докладніше я говорив про це тут:
Тобто в ситуації, коли всією країною ми вважали кораблі з вугіллям, які заходили до наших портів, ми рухалися далі за програмою євроінтеграції та готувалися до зимового експерименту. Попередньо НЕК "Укренерго" домовилося з ENTSO-E про те, що термін для проведення експерименту буде продовжено до 31 березня 2022 року, що дозволяло розпочати ізольовану роботу у значно тепліший період - без аномальних температур та критичних режимів. Але у грудні 2021 року, після обміну листами із системними операторами Росії та Білорусі, було визначено дати експерименту – 23-27.02.2022. У січні 2022 року було підготовлено програму експерименту, яку на початку лютого 2022 року було затверджено розпорядженням КМУ (я не публікую його, оскільки воно має гриф "ДСП").
Паралельно з цим у січні-лютому 2022 року поступово нагнітається істерія навколо російського вторгнення. Як ми розуміємо зараз, у середині лютого керівництво України вже точно знало про дату – 24.02.2022.
Герман Галущенко, міністр енергетики та член РНБО України, тоді не міг не розуміти, що ворог навмисно синхронізував дати початку війни та нашої ізольованої роботи для максимального послаблення України. Тоді необхідно було терміново ініціювати зміни до програми експерименту, але він вибрав позицію "ждуна" і тихенько чекав ворога.
23.02.2022, відповідно до затвердженої програми, НЕК "Укренерго" розпочала процес переходу ОЕС України в ізольований режим: було збалансовано Бурштинський енергоострів, розірвано електричні зв'язки острова з ENTSO-E, острів синхронізовано з іншою частиною ОЕС України, ОЕС України збалансовано та обнулили технічні перетікання з Росією/Білоруссю, розірвали електричні зв'язки з енергосистемами Росії та Білорусі, і після опівночі 24 лютого енергосистема України перейшла в ізольований режим. За кілька годин почалася війна.
Через злочинну бездіяльність міністра Германа Галущенка Україна увійшла у війну в найневигіднішому для себе з енергетичного погляду стані, без можливості технічної допомоги від суміжних енергосистем. З іншого боку - це "допомогло" ізолювати енергосистеми Росії та Білорусі від неприємностей з нашого боку (стрибки напруги, коливання частоти і т.д.).
Банда Деркача/Галущенко, яка відпрацьовувала програму Московського обкому, була впевнена, що ми "загнемося". Енергетична галузь – "кровоносна система" всього українського "організму", кожен із нас відчув на собі, що відбувається, коли вона дає збій. Тому ворог ставив собі завдання – взяти під контроль роботу енергосистеми. Росія мала великі плани на неї... І ми фактично стояли на краю прірви... А "братський" людожер чекав унизу, коли ми самі впадемо йому в руки.
Чим же займалася банда Деркача/Галущенка у перші дні агресії?
Нічим незвичайним – просто в особі своєї "шістки" – глави Держатомрегулювання Корікова – цікавилася у Московського регіонального центру Всесвітньої асоціації організацій, що експлуатують АЕС (Московський центр ВАТ АЕС), що робити її членам "у зв'язку з проведенням масштабної військової операції на території України" .
Так, вам не здалося, що український атомний регулятор у перші дні агресії узгоджує свої дії з Москвою!
Формально, звісно, Україна лише 31 березня перейшла у підпорядкування Паризького центру ВАТ АЕС, але ... васал знає свого сюзерена, тому керівник української урядової організації за фактом запитує у країни-агресора, кому вручати коровай, бо шанобливо просить поділитися досвідом "підтримання" безпеки АЕС в умовах воєнних дій". Він видає себе з головою, тому що знає і пише про те, що інфраструктура "зазнає цілеспрямованого руйнування на всій території України".
"Спецоперація за три дні" не завершилася, як очікували деркачівські посіпаки у своїх кабінетах, тому вони швиденько видалили запит із системи електронного документообігу, але невдача - Центр встиг дати відповідь.
Відповідь, по суті, ні про що – московські господарі обіцяють Корікову "забезпечити позицію консолідованого лідерства" тощо, вона, по суті, для злочинців лише "підстава", бо тепер факт звернення офіційно зафіксований.
А далі всі почали "валяти дурня": як йолопи реальне, так і ті, що під них успішно маскувались, тому що прикриваючись популістськими гаслами на кшталт "росіяни - забирайтеся геть", насправді робили все можливе, щоб полегшити ворогові виконання поставленого завдання - а саме – перепідключити Запорізьку АЕС до російської енергосистеми, отримати інформацію про технології та ноу-хау щодо використання американського ядерного палива Westinghouse тощо.
Вже 25.02.2022, наступного дня після вторгнення Росії в Україну, НАЕК "Енергоатом" оголосив про зупинення 5-го та 6-го енергоблоків Запорізької АЕС, щоб встановити "межі експлуатаційної безпеки".
На той момент усі розуміли, до чого йде, але територія навколо станції не була захоплена російськими військами, тож часу на знищення документації, яка не мала потрапити до рук ворога, було достатньо, але Галущенко/Котін не дали такого наказу!
Провідні фахівці з енергетики в один голос стверджували, що найлогічніше було б із самого початку зупинити роботу станції, щоб не дати ворогові приводів для шантажу, але Галущенко сопів, терпів прокляття та роботу на дизелях, але своєю свідомою некомпетентністю надав росіянам можливість зробити кілька спроб. приєднати Запорізьку АЕС до російської електромережі І лише завдяки розуму та мужності небайдужих енергетиків та військових розвідників, ворогові зробити це не вдалося.
У цій ситуації найнеприємніше бачити вічні сльози та соплі та спроби видати за некомпетентність очевидну зраду. Ні плану, ні превентивних заходів, ні оперативного реагування – нічого свідомого від команди Галущенка з початку війни ми не бачили – все зробили інші люди.
Стаття 111 Кримінального кодексу України однозначно кваліфікує дії галущенківської команди як державну зраду. збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги у провадженні підривної діяльності проти України...".
У разі військового становища такі дії караються позбавленням волі терміном п'ятнадцять років чи довічного позбавленням волі, з конфіскацією майна.
Як вам спиться, громадяни Галущенка, Котін, Миронюк, Бояринцев, Коріков?
Танці на кістках добігають кінця, чекати залишилося недовго, всі ваші схеми, явки, паролі відомі, всі процеси запущені.
