Навіщо Україні Російська Республіка Іллі Пономарьова?

З цікавістю переглянув інтерв'ю Іллі Пономарьова з Юрієм Романенком та Миколою Фельдманом та маю з цього приводу сказати наступне.

Ілля Володимирович відверто говорить про те, що у боротьбі за владу в постпутинській Росії робить ставку на підтримку України, і таку відвертість можна лише вітати. Але тут виникають два серйозні сумніви.

По-перше, далеко не очевидно, що владу, поставлену Україною, прийме ВСЯ Росія. Ми можемо ненавидіти наших супротивників, але недооцінювати їх не варто - так, Путіна та його курс, рашизм підтримують далеко не всі росіяни, але таких явно мільйони. І серед них уже тисячі тих, хто має бойовий досвід та заряджений воювати. І ті, хто має з ними зв'язки на кшталт численних губернаторів, які не факт, що захочуть визнавати владу Пономарьова, Навального чи навіть умовного Кудріна як компромісну фігуру.

Чи може Україна встановити потрібну їй владу в Росії? Теоретично так, хоча це буде непросто і для цього знадобиться унікальне фартове поєднання обставин. І виглядатиме це швидше за все так, що українські військові, знявши з форм українські розпізнавальні знаки та одягнувши шеврони якоїсь Вільної Армії Росії та маски на обличчя підуть на схід, формально під командуванням якоїсь Перехідної адміністрації Росії. Тому що, будьмо відвертими, ніякі Легіон «Свобода Росії», РДК та інші росіяни самі це зробити не в змозі. І тому, наскільки далеко просунеться така «Російська армія», якщо вона взагалі виникне, не очевидно.

По-друге, зовсім незрозуміло, навіщо Україні в такому разі відвойовувати і збирати докупи всю Росію? Щоб її контролювати? Але давайте без дурнів - будь-який російський правитель, який отримав контроль над Росією навіть за допомогою іноземців, чи то Лжедмитрій чи Власов, вийде з-під їх контролю майже відразу і почне вести свою гру.

Тому єдиний аргумент, що виглядав осмисленим, на користь такого сценарію полягав у тому, що у разі розпаду Росії від неї відокремляться "національні республіки", а Україна де межує з "чисто російськими" регіонами, в яких через це виникне ресентимент, який буде спрямований проти її.

Так, та не так. Тому що Україна межує не з "чисто російськими", а русифікованими етнічно-українськими регіонами, якими цілком можна вважати землі дуги від Стародубщини до північної Кубані. І в довгостроковій перспективі для неї куди вигідніше вкладатися в затвердження в них якщо не суто української, то якоїсь козацької та сіверської ідентичності, яка може сформуватися у формально незалежних, а за фактом у сателітних їй республіках.

Місцеве населення зараз відкине це? Спочатку так. Але ж і Ілля Володимирович зібрався приходити до влади по суті на іноземних багнетах (ще раз - ніякі "легіони" та "добровольчі корпуси" неможливо сприймати всерйоз як таку силу, вони можуть виступити тільки як прикриття для неї), так навіщо ж тоді ці іноземні багнети мають робити ставку на геополітичну освіту, яка буде потенційно ворожа їм замість ставки на сили, які в майбутньому можуть стати природними, органічними союзниками?

Так, будь-яка РОСІЙСЬКА, тобто виводить себе з російської державної історії та традиції, ідентичність, хоч би як вона себе назвала, республікою, федерацією чи якось ще - буде за визначенням ворожа незалежним Україні та Білорусі. Просто тому, що в її логіці вони є територіями історичної Росії, відторгнутими від неї, та не аби якими, а її серцевиною.

Щоб це було не так, відповідна освіта має виводити себе з історії не СРСР, Російської імперії та Київської Русі, а Московського царства і до нього Володимиро-Суздальської Русі, зрозумілих як особливий не лише політичний, а й етнічний простір, злиття якого з Україною та Білоруссю було історичною помилкою, відмовою від власної ідентичності на користь імперсько-російської. "Росія" ж, якщо і може бути чимось, то лише символічним і водночас покликаним вирішувати технічні завдання парасолькою для таких, що спираються на власну органіку утворень як Московія, Інгерманландія, Козакія, Сіверія, Східна Кривія тощо.

Будь-який інший, заточений на загальноросійськість проект, які б "хороші росіяни" його зараз не представляли, навіть ті, що зараз щиро вважають, що будуть вічними друзями України, буде для неї потенційною екзистенційною загрозою. І на щастя, розуміння цього сьогодні вже має більшість політично свідомих українців.

--------------------------------------------------------------------------

Рекомендуємо по темі бесіду Юрія Романенка та Олексія Арестовича про "ЮгоРоссию"