Навіщо українцям “рятувати” Росію?

Зі слів ідеологів путінського терористичного режиму, Володимир Путін останнім часом почав обговорювати можливість втрати кривавою Росією контролю над усіма окупованими нею територіями України. Ці території за планом фюрера з Кремля повинні бути перетворені відступаючими російськими військовими на випалену землю, для нанесення нашій країні великих економічних збитків.

Розрахунок Путіна полягає в тому, що післявоєнна Україна зіштовхнеться з економічною, фінансовою, соціальною, політичною та демографічною кризами, які будуть послаблювати нашу країну, провокуючи політичні потрясіння. Фактично, Кремль, руйнуючи українську інфраструктуру, прагне перетворити нашу країну на пустелю, для витіснення громадян України з її територій.

Представники російської влади вважають, що послаблена Україна за декілька років після завершення повномасштабної військової агресії Росії, яка відновить свій бойовий потенціал за рахунок імітації мирних переговорів та виграшу часу, не буде здатна зупинити новий краще підготовлений наступ російської армії, направлений на повне знищення української державності.

Тому головним пріоритетом української влади вже зараз повинен стати реалістичний план щодо швидкої відбудови житлової інфраструктури та стрімкого економічного розвитку, бо в іншому випадку до нової агресії російських нацистів Україна буде дуже сильно демографічно послаблена, на що і сподіваються в Кремлі.

Українцям важливо зрозуміти, що не можливо відгородитися від нацистської Росії великим муром, навіть повне звільнення всіх окупованих територій нашої країни не призведе до нашої повної перемоги над російськими терористами. Без усунення Путіна і знищення його мафіозного режиму та корпорації чекістів, Україна не зможе гарантувати собі безпеку.

Українці для свого виживання повинні навчитись впливати на російське суспільство, адекватних представників російської еліти та внутрішньополітичні процеси всередині РФ. Нашій країні дуже важливо виграти час для післявоєнної відбудови та зміцнення боєздатності ЗСУ, який вона може отримати за рахунок короткочасної демократизації Росії. Лише демократизація Росії дозволить Україні отримати репарації від РФ та відкриє вікно можливостей для вступу нашої країни до НАТО.

До можливої демократизації Росії, яка як засвідчує історія північної імперії зла, потрібно ставитесь дуже прагматично, так само як і поляки, які скористались імітацією демократизації 90 – х років в РФ приєднавшись до НАТО, тож розуміючи те, що демократичні процеси не тривають на території нашого північного сусіда більше 10 років, Україна за цей час зобов’язана отримати всі необхідні для неї безпекові гарантії від наших західних партнерів.

Нажаль, українські політики дотепер не зрозуміли, що їхні заяви про розпад РФ дуже шкодять Україні, бо наші західні партнери бояться його як “вогню”. На всіх дипломатичних майданчиках українські політики і дипломати повинні просувати наратив, що лише військова перемога України над північною імперією зла врятує РФ від розпаду та призведе до її демократизації і перетворення її на фронтир по стримуванню Китаю. Отже, перемога України повинна асоціюватись у наших західних партнерів з порятунком Російської Федерації.

Безумовно, що зараз США отримують неймовірну геополітичну і економічну вигоду від авантюри Путіна, який діє як агент ЦРУ посилюючи геополітичних конкурентів РФ, але тактичний виграш Америки може завершитись її стратегічним провалом. Без передачі Україні від США всієї важкої наступальної зброї для героїчних ЗСУ відбудеться затягування конфлікту на території нашої країни, чим скористається корпорація чекістів для посилення свого впливу та захоплення влади в РФ.

Транзиту влади від Путіна до корпорації чекістів, яка перетворить Росію на “православний Іран”, залежність якого від Китаю лише посилиться, може завадити лише повна військова перемога України в 2023 році. Якщо західні еліти не пришвидшать перемогу України, то наслідком їхньої недалекоглядності буде не тільки потрапляння Росії під повний контроль корпорації чекістів, а і можлива за декілька років одночасна військова агресія РФ і Китаю, чого завжди найбільше боялись американські генерали.

Також дуже важливо донести до німецьких та французьких політиків важливість швидкої військової перемоги України, бо на відміну від США, які захищені океанами, європейські країни найбільше економічно постраждали від авантюри Путіна. Німеччина має зараз унікальний шанс зняти з себе історичну відповідальність за злочини нацистів на території України, до то ж передаючи нашій країні німецькі танки Олаф Шольц допоможе нашій країні перемогти Росію, де відбулось відродження нацизму.

Коли Путін публічно цитує Івана Ільїна, який позитивно висловлювався про прихід до влади Гітлера та писав, що майбутнє Росії за російським фашизмом, то зараз для німецької політичної еліти настало питання вибору і історичної відповідальності. Або німецькі політики доведуть, що Німеччина є справжнім лідером ЄС, або вони завдавши репутаційних втрат своїй країні переконають всіх в “новій Європі” в тому, що ніяких висновків зі своєї трагічної історії вони не зробили.

Звичайно, що французькі та німецькі політики можуть виправдовуватись позицією своїх виборців, але коли Росія прагне зруйнувати ЄС та перетворити всю Центральну Європу на свою сферу впливу, наслідком чого стане перетворення Німеччини на фронтир Заходу і втрата нею лідерства в Європі разом з Францією, то політичні еліти “старої Європи” повинні згадати про те, що державні діячи, на відміну від політиків які думають про наступні електоральні цикли, дбають перш за все про наступні покоління та їхню безпеку.

Довгий час західні еліти абсолютно влаштовувало те, як Путін з російською елітою грабували Росію, бо гроші вкрадені у росіян працювали на їхні економіки, до то ж РФ була лише сировинним придатком Заходу, нездатним боротись за глобальне лідерство, що абсолютно влаштовувала істеблішмент провідних країн ЄС та США. Прихильники “реал політик”, нажаль, не бажали усвідомити, що весь цей час Кремль і корпорація чекістів готувались до геополітичного протистояння з Заходом, метою якого, як казав Микола Патрушев, був реванш Росії за програну “холодну війну”. Недарма “батько” російського фашизму Владислав Сурков полюбляв заявляти про те, що для себе російська еліта вдягала один одяг, а для Заходу інший (імітація демократизації).

Парадоксально, що західні лідери дотепер так і не зрозуміли, що Путін завжди сприймає їхні заяви про переговори як ознаку їхньої слабкості та успішність його тактики направленої на ескалацію. Російська ж еліта отримує сигнал, що з Путіним ще спілкуються провідні політики цивілізованого світу, отже з їхньої точки зору, він ще може домогтися поступок від Заходу. Тільки повний дипломатичний бойкот по відношенню до Путіна, який є ідейним послідовником Гітлера, зі сторони Заходу переконає російську еліту в тому, що кривавий дідусь опинившись в повній ізоляції, став занадто токсичним для їхніх інтересів.

Адекватні представники російської еліти, які мають ресурси і можливості для відсторонення Путіна від влади і не допущення до неї представника корпорації чекістів, повинні, нарешті, отримати всі необхідні гарантії від західних еліт та української влади про повне прощення “їхніх гріхів” в обмін на демократизацію РФ і виплату репарацій Україні, під контроль якої повинні будуть повернуті всі окуповані Росією території нашої країни.

Врешті – решт, саме знаходження Путіна при владі спровокує кризу державного управління, яка має всі шанси завершитись громадянською війною в Росії. Тому усунивши Путіна від влади, адекватні представники російської еліти залишаться в історії як рятівники Росії, яка знищується міжнародним терористом Путіним, який назавжди увійде в історію як злочинець, котрий із – за власних комплексів та бажання помсти влаштував геноцид українського народу.

---------------------------------------------------------------------------

Рекомендуємо на тему статті блискучий ефір з польським експертом, колишнім міністром праці Польщі Петром Кульпою та російським опозиціонером Олександром Невзоровим.

Крім того, радимо прочитати інтерв'ю з Петром Кульпою "Місце України у Східній Європі та новій архітектурі світового порядку". Відео розмови нижче.