Російська православна церква втягується у війну проти України

У Росії оголосили про намір створення першої приватної військової компанії (ПВК) під крилом Російської православної церкви. РПЦ проголосила українців дітьми сатани через те, що український народ не захотів стати частиною Російської Федерації та вирішив захищати незалежність своєї держави. Втрачаючи контроль над війною, що розпочалася, Кремль у розпачі віддав наказ РПЦ посилити залучення православних віруючих у хід мобілізації та створення нових підрозділів для війни в Україні.
Москва взагалі почала втрачати розум. Нині на війну вона фактично мобілізує православних священнослужителів із віруючими, і це все за гроші, щоб знайти більше нових охочих помирати в Україні за ідеали російського фашизму (рашизму) та "руського світу".

Першими, хто почав формувати приватне церковне військо, були священники морського Кронштадтського Микільського собору Санкт-Петербурзі. Перші сформовані батальйони називатимуться "Андріївський хрест". Ця ПВК буде у складі збройних сил Росії.

При цьому російська армія в Україні своїм символом обрала знак Z-ла, в той час, як українці, власне, хрест.

Потрібно розуміти, що згідно з церковними канонами священникам забороняється брати в руки зброю та воювати, а тим більше вбивати людей. Навіть випадкове вбивство священником людини відразу позбавляє її духовного сану, але, схоже, у Росії ситуація зовсім інша. Священники РПЦ з перших днів війни Росії проти України активно вербують серед своїх віруючих та загалом російського суспільства осіб, які готові йти воювати проти українського народу.

У такий спосіб вони пропонують віруючим розв'язувати свої фінансові проблеми. Кронштадтський Микільський собор розпочав формування перших батальйонів добровольців. Так Московський патріарх Кирило фактично стає не слугою Божим, а підданим ФСБ, а ще в ранні роки і КДБ, виконуючи всі завдання, що надходять йому з Кремля та Федеральної служби безпеки. Тож служіння Богу в РПЦ замінили на служіння Путіну під тезою ніби захисту Вітчизни, яка насправді й розпочала криваву агресивну війну, в якій не може перемогти волелюбний християнський народ.

За часів другої Київської держави (882-1240 рр.) великі Київські князі спробували наблизити до Бога через прийняття вчення Христа місцеве населення сучасної Російської Федерації, яке було тоді в основному фінно-угорського походження, як і тих, що прибули на ці території у 8 столітті. племен слов'ян зі східної та північної Польщі. Коли у 988 р. великий князь Київський Володимир хрестив городян столичного Києва, Чернігова, Переяслава, де споконвіку проживали українці та їхні предки, то жодних проблем не було. Але коли почали хрестити населення Новгорода, Пскова та Смоленська, почалися бунти місцевого населення, які довелося придушувати завдяки військам із Києва.

Суздальський князь Андрій першим спробував знищити центр Київської держави, де жив титульний народ руси, які є предками українців та нащадками перших слов'ян, які історично проживали на території сучасної України – антів та склавін.

Він за научіння фіно-угрів Суздалі спробував знищити Київ і перенести столицю Русі на території підкорених Києвом фіно-угорських племен і слов'ян, що прибули з Польщі. Ці племена називали себе "російськими".

Князь Андрій, у складі князівства якого була заснована і Москва, був убитий у 1174 р. місцевими боярами, які не бажали прийняти християнство ще з 988 р. Тому Суздальський князь став святим Російської православної церкви у 1751 р., отримавши прізвисько Боголюбський, оскільки загинув за християнську віру Але з огляду на те, що князь Андрій спалив столицю Київської Русі у 1169 р., то українська церква його прокляла, точніше це зробив митрополит Київський відразу ж після нападу суздальців на Київ та знищенням тут багатьох сакральних місць, а також крадіжку Андрієм благословенної ікони святої Богородиці. Тож "росіяни" ще 1169 р. хотіли знищити Київ, але тоді їм це не вдалося.

Минуло понад 850 років і у 2022 р. прийшли з війною росіяни як нащадки фіно-угрів та слов'ян із Польщі, щоб укотре спробувати знищити Україну та Київ. Але це їм знову не вдасться. Тільки незрозуміла заява політичного та антропологічного карлика Дмитра Медведєва, який видав нову порцію дурниць, які він час від часу оголошує, чого не хочуть робити респектабельні російські політики.

Медведєв виплеснув у ЗМІ тезу, що Росія бореться в Україні за свою давню територію. Потрібно лише запитати Медведєва, яка це древня російська територія? Може бути землі фіно-угорського племені Іжора, яке завжди жило навколо Петербурга, де народився Медведєв, чи фіно-угорського племені Меря, яке історично проживало навколо Москви, Твері, Суздалі?

Можливо, давньою російською територією є землі, куди прийшли перші слов'яни (кривичі) з північної Польщі ще в 8-му столітті, які оселилися в нинішніх регіонах Петербурга, Пскова і Смоленська, або слов'янські племена (в'ятичі), які мігрували також у цей час з східної Польщі у нинішні регіони Москви та Тули? Про що взагалі говорить Медведєв, коли Київ заснований нашими предками 482 р., а Москва лише 1147 р.? Про Петербург взагалі окрема мова – він офіційно існує лише з 1703 року.

Медведєв і не знає, що на будівництві його рідного міста загинули 20 тисяч українських козаків, які спочатку прийшли допомогти московському цареві Петру I у боротьбі зі шведами, але після успішних боїв цар їх став змушувати працювати на будівництві нової столиці – Петербурга, у важких кліматичних умовах. Після цього козацький гетьман Іван Мазепа зрозумів, що казку про православну єдність вигадали московські священники для використання сили українців у веденні величезної кількості воєн, постійно провокованих Московською державою.

Іван Мазепа вирішив 1709 р. перейти на бік шведів, щоб повернути незалежність українцям. За це Російська православна церква його прокляла і наказала це зробити також своїм церковним представництвам в Україні, хоча більшість православних церков на той час в Україні за свій рахунок збудував саме сам Мазепа.

Так, очевидно, Медведєв вирішив назвати старими російськими територіями споконвічно українські землі, але аж ніяк не болота навколо Петербурга та Москви. Широко відомо, що останні 600 років головною метою Москви було захоплення чужих земель та їх використання виключно для своїх потреб. Це історичний маркер агресивної московської експансіоністської політики, тому сучасна міжнародна спільнота має нарешті стати їй на горло.