Почався контрнаступ української армії на півдні України, а точніше на правому березі Дніпра, де знаходиться російське вороже угруповання приблизно 20 тис. осіб, яке зараз має дуже ускладнену комунікацію з основними силами окупантів на лівому березі могутньої української річки. Тож, як казали у нас у Наддніпрянщині з давніх-давен, а потім це написав наш земляк Микола Гоголь: "Не кожен птах долетить і до середини Дніпра". Українець Гоголь тоді змушений був писати російською через заборону царським Петербургом публікацій українською. Це все тривало до Першої російської буржуазної революції (1905-1907 рр.), що ледь не знищила монархію Романових, коли Петербург мусив знову дозволити писати і публікувати матеріали українською мовою, знявши заборону з 19 століття.
Головна точка українського наступу – Херсон. Усі мости через Дніпро стали метою української артилерії і вони або знищені, або пошкоджені, що не дозволяє окупантам переправляти важкі озброєння. Отже, російські солдати можуть вийти тільки пішки, залишивши всю важку техніку на правобережжі. Спроби окупантів побудувати понтонну переправу зазнали краху, тому чекаємо, чи ворог боротиметься до знищення свого останнього бійця, чи спробує хоча б частково вийти. Ще деякі резерви Генштаб РФ перекинув до лівого берега Дніпра, але на інший берег не може переправити важкі озброєння. Незабаром агресори на правому березі Дніпра відчують брак запасів снарядів, мін та патронів, що одразу має позначитися на лінії боїв. Росіяни намагаються відволікти українську армію наступом на різних напрямках на Донбасі,
Очікуване звільнення Херсона ставить на порядок денний питання продовження українського наступу на південному напрямку, а це означає, що метою стає Кримський півострів. Крим історично завжди був пов'язаний із нижнім Дніпром. Коли у 12-7 ст. до зв. е. кочові племена кіммерійців володіли всім півднем сучасної України, то одночасно панували і в Криму. Їх змінили у 7 ст. до зв. е. скіфи, коли знову південні степи Наддніпрянщини були пов'язані з Кримом в одному державному просторі. Ситуація практично залишилася такою самою і з приходом сарматів у 2 ст. до зв. е. У 3 ст. вже після Христа до Криму увійшли німецькі племена готовий, які також оволоділи південними степами сучасної України. Їх змінили агресивні азіатські кочівники гуни, потім послідовно сюди мігрували з Азії племена аварів, болгар, хазарів.
Хоча історичний неук Володимир Путін заявив у Калінінграді, що Україна була створена Леніним у 1922 р., проте ще Перша (з 482 р.) та Друга (з 882 р.) Київські держави стародавніх українців вже були тісно пов'язані з Кримським півостровом. При цьому перша українська державність була наприкінці 5-го ст., а перші слов'яни на території Росії з'являються лише в середині 8-го ст. Великі Київські князі Святослав, який завоював територію сучасної європейської Росії у 964 р., та Володимир, який хрестив киян та цілу Київську державу Русь у 988 р., зараз перевертаються у трунах, дізнавшись, що московські пропагандисти їх записали у російський світ. За спробу приниження української нації вони б ще тисячу років тому спалили б усе живе в регіоні Москви-річки, щоб нащадки фінно-угрів ніколи навіть не подумали нашкодити державності та народу Києва.
У 990 р. Київ заснував невелике Тмутараканське князівство у східному Криму та дельті Кубані, щоб контролювати стратегічний морський прохід між Чорним та Азовським морем.
РФ розпочала війну проти України нападом на Крим 20 лютого 2014 р. Щоб поставити жирну точку на всій російській агресії проти України, яка мала на меті захоплення не менше 13 незалежних країн – колишніх радянських республік, потрібно повернути Крим його законному власнику – Українській державі. Наразі кожен аеродром та морський порт Криму стають можливою метою, щоб завдати шкоди російським окупантам. Нас цікавлять не лише мости через Дніпро. Має бути виведено з ладу та незаконно збудований Кримський міст. Москва має відчути, що тимчасово захоплена чужа територія має бути повернена Києву.
Кремль вигадав ідеологію російського фашизму – рашизм як прикриття пограбування українських природних ресурсів. Лише після відновлення української державності 1991 р. Київ вклав у Кримський півострів понад 100 мільярдів доларів. Якщо ви думаєте, що Москва просуває ідеї "російського світу" виключно для гуманітарного розвитку та контакту з росіянами за межами РФ, то ви помиляєтесь. До 2014 р. геологи знайшли великі поклади природного газу навколо Кримського півострова (на морському дні) та на півночі Донбасу. І відразу грою випадку тут як тут російські війська. Один із головних мотивів російської агресії – грабіж українських природних ресурсів. Якби Україна встигла використати розвідані природні поклади Криму та Донбасу, то одразу ж заробила величезні кошти, була б вільна від необхідності закупівель російських енергоносіїв. Таким чином, Київ став би повністю незалежним енергетичним гравцем, якому співпраця з РФ не мала б якоїсь особливої економічної та політичної вигоди. Росія зі своєю нафтою та газом стала б повністю нецікавою для України, тому реалізація євроінтеграційного спрямування ставала б безальтернативною для українських громадян. Тоді Кремль швидко підготував напад на Крим та Донбас, щоб прихопити чималі поклади газу та інших українських ресурсів. Зараз Москва ще замахнулася і на Харківську область, також багату на газ. Тепер уже менше пам'ятають, що з 1950 по 1975 роки Москва та значна європейська частина РФ отримували газ виключно з українських родовищ Полтавщини, Харківщини та частково Сумщини.
Український Крим має бути повернутий від російських окупантів, які перетворили його на величезну військову базу. Тому півострів має бути демілітаризований. Панування там російської ідеології фашизму – рашизма має бути вимітено, отже там має відбутися денацифікація. Усі 600 тисяч росіян, що прибули, головним чином з Уралу і Сибіру, повинні повернутися додому, звідки прибули. Кримський міст, незаконно збудований без відповідних екологічних та будівельних міжнародних та українських експертиз, став величезною екологічною та логістичною небезпекою, тому має бути демонтований. Все це само по собі не станеться, якщо українська армія за допомогою своїх західних союзників не змусить російську сторону залишити незаконно окупований острів. Звільнення Херсона стане першим кроком у цьому напрямі.
