Президенту України 
Ющенку В. А.
м. Київ, вул. Банкова, 11

мешканців гуртожитку
03143, м. Київ, вул. Заболотного, 132
тел.. 0672618507

16 листопада 2009 року 

Пане Президенте!

Ми, доведені до відчаю мешканці гуртожитку по вулиці Заболотного 132, у м. Києві, вже неодноразово звертались до Вас із заявами та скаргами щодо того, що ми живемо в нестерпних умовах, в гуртожитку, в якому відключено воду, опалення і електрику та й навіть з такого, нас з дітьми, хочуть викинути.
На останньому судовому засіданні, яке відбулось 10 листопада 2009 року, представник теперішнього номінального власника ТОВ «Оселя інвест» (насправді фірми – прокладки, які як правило застосовують при дерибані державної власності) почав нам погрожувати стягненням начебто нанесених збитків, бо вони, виявляється, уже передали дану будівлю гуртожитку в оренду «Миронівському хлібокомбінату», власником якого, як ви знаєте (а не знаєте, так ми вам повідомляємо) – є керівник Державного управління справами – І. Тарасюк.
Тепер нам стало остаточно зрозуміло звідки «дує вітер», виявляється на наш гуртожиток поклав око ваш голова виборчого штабу (може треба гроші на ваші вибори, так ви б так і сказали — так ми з дітьми підемо жити на вулицю — головне щоб вас ще раз обрали Президентом – бо хто ж про бджоли ще 5 років думати буде?)
От чому справа про скасування незаконного аукціону з продажу нашого гуртожитку яка була виграна у всіх судах, включно до Вищого господарського суду, які скасували результати цього псевдо аукціону, ні з того, ні з чого була в 2007 році «переглянута» таким собі «суддею за викликом» легкої процесуальної поведінки – Сулімою, який всупереч позиції Вищого господарського суду вирішив що – «усьо законно». А за це, ви його винагородили – призначили суддею апеляційного господарського суду Києва. Тепер він елітний «суддя за викликом»!
Як ми тепер зрозуміли, ваша виборча компанія буде здійснюватись на кошти від розграбування майна Державного управління справами при президенті України, а за цією всією аферою з нашим гуртожитком стоїть голова вашого виборчого штабу І. Тарасюк, який таки вирішив прибрати до рук, які як і ваші – «тіпа нічого не крали» те, що не встиг в 2004 році вкрасти інший Ігор – Бакай. 
Тепер у нас немає сумніву і щодо того, яке рішення прийме 17 листопада 2009 року Голосіївський районний суд – ну хто ж відмовить голові виборчого штабу самого Президента?
Проте, раз уже пан Тарасюк вирішив «прибрати до чистих рук» державну власність, то хай би вже хоч з людьми (з нами) по людські поступив, та вирішив наше житлове питання – надав нам належне житло – чи то за рахунок ДУС, чи то нехай напряму Миронівський хлібокомбінат придбає нам квартири, бо чого держава має вирішувати проблеми породжені приватним інтересом власника «Миронівського хлібокомбінату» І. Тарасюка? 
Можливо Вам слід подумати – а чи потрібен Вам, Президенту який весь час заявляє, що його руки нічого не крали, голова виборчого штабу та керівник Державного управління справами, з дуже липкими рученятами, за час якого державна власність Державного управління справами, якось дивно перетікає у користування приватного підприємства, власником якого є цей «державний муж».
На нашу думку, якщо Ви дійсно та людина, якою себе позиціонуєте, то ви б і на поріг не пустили б такого як Тарасюк.
Враховуючи вищезазначене, просимо Вас прийняти рішення щодо подальшого перебування пана І. Тарасюка на посаді керівника Державного Управління справами та на посаді керівника Вашого виборчого штабу та зобов’язати Державне управління справами, якому підпорядковувався наш гуртожиток, надати нам благоустроєне житло, відповідно до встановлених санітарних та технічних норм, або профінансувати сплату 50% вартості квартир, які можуть бути надані нам Київською міською держвною адміністрацією за програмою 50/50, за умови, що нам нададуть житло по цій програмі.
Можете також порадити пану І. Тарасюку, як своєму другу і соратнику (хотілось би надіятись – не співучаснику) вирішити нашу житлову проблему за рахунок коштів Миронівського хлібокомбінату, раз уже «дивним чином» наш гуртожиток «перетікає» з державної власності – цьому підприємству. 
Ми думаємо, що якщо скромний керівник державного управління справами, трошки пізніше купить черговий Бентлі, то нічого страшного не станеться.
Не можуть люди, жителі Європейської столиці 21 століття жити в таких скотських умовах, в яких ми живемо і лише тому, що великий пан, керівник ДУС, поклав око на ввірену йому державну власність. 
Якщо нашу проблему не буде вирішено, ми, мешканці цього гуртожитку, яким втрачати вже нічого, повідомляємо вас про те, що з 19 листопада 2009 року ми переселяємось жити у палатки, які поставимо біля входу до Секретаріату Президента та будемо в такій формі пікетувати Секретаріат Президента та вас, який не виконав свої функції Гаранта Конституції і в результаті бездіяльності якого ми живемо в умовах, гірших чим жили колись панські кріпаки. 
Ми планували зробити це з 16 листопада, проте після перемов з представниками Секретаріату ми вирішили відкласти на кілька днів дану акцію, надіючись на те, що ви все таки Президент?

Гаврилюк Ірина Василівна

Мельниченко Любов Миколаївна