Юрій Іванющенко втрачає недоторканість?

Про те, що легендарний депутат від Партії регіонів Юрій Іванющенко, більше відомий як Юра Єнакіївський, має інтерес у нафтогазовій сфері відомо давно.

Рік тому в інтерв’ю «Кореспонденту» Іванющенко сам визнав, що принаймні його партнери займаються розробкою родовищ. Втім, яких саме, він не уточнив.

Профільні ЗМІ неодноразово писали про те, що компанії, які можуть бути пов’язані з Іванющенком, вигравали мільйонні тендери державної компанії «Укргазвидобування» на поставки устаткування. Зокрема, називалися компанії ПАТ СКТБ «Комплекс» та ЗАТ «Ламітек-Укрізоліт».

Але мало хто міг допустити думку про те, що угоди між державними нафтогазовими компаніями та фірмами земляків Віктора Януковича стануть предметом уваги правоохоронців. Але це сталося.

Донедавна було прийнято вважати «єнакіївських» майже всесильними. Але зараз це вже не так.

Як стало відомо «Економічній правді» з Єдиного державного реєстру судових рішень, існує низка постанов, які свідчать про те, що Державна податкова служба, яку відносять до сфери впливу президентського сина Олександра Януковича, цілком серйозно розслідує кримінальну справу щодо компаній, пов’язаних з «єнакіївськими».

Сама ж фабула справи викликає стійкі асоціації з одним з найгучніших скандалів минулого року — придбанням «Чорноморнафтогазом» «вишки Бойка» за завищеною на 150 млн доларів ціною.

Китайські труби

7 лютого Шевченківський райсуд Києва дозволив розкрити банківську таємницю та провести у низці банків виїмку документів, пов’язаних з відкриттям та функціонуванням рахунків трьох фірм — ПАТ «Інвестбудсервіс», ТОВ «Енерго Інвест Холдінг» та ТОВ «Макроком».

Дані щодо рахунків цих компаній знадобилися старшому слідчому з особливо важливих справ Державної податкової служби Горбатюку О.В. Погодив подання слідчого про виїмку документів у банках заступник генерального прокурора Євген Блажівський.

Слідчий податкової зажадав вилучення документів у рамках кримінальної справи за двома тяжкими статтями:

— частина 5 статті 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах або організованою групою — від семи до дванадцяти років);

— частина 3 статті 212 (ухилення від сплати податків або обов’язкових платежів, вчинене особою, раніше судимою за такі діяння, або якщо вони призвели до ненадходження до бюджетів коштів в особливо великих розмірах — штраф від 255 тис. до 425 тис. гривень з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна).

Так, у постановах суду наводяться результати досудового слідства, які свідчать, що 26 липня 2010 року дочірня компанія «Нафтогазу» — «Укргазвидобування» — уклала з ПАТ «Інвестбудсервіс» договір поставки бурильних труб, вироблених китайською компанією Jiangsu Shined Petroleum Eguipment Manufacturing Co., Ltd.

Загальна вартість поставки за договором — 157 млн 26 тис. гривень, в тому числі ПДВ 31 млн. 405 тис.

30 липня 2010 «Укргазвидобування» перерахувало «Інвестбудсервісу» повну суму оплати за бурильні труби.

За даними податкової, далі ці кошти були перераховані на рахунок ТОВ «Енерго Інвест Холдінг». Того ж дня, тобто 30 липня 2010, ці ж 157 млн. перерахували на рахунок ТОВ «Макроком».

У судовій постанові про виїмку банківських документів зазначається: «Аналізом документів податкової звітності ТОВ «Макроком» встановлено, що підприємство з липня 2010 року до органів ДПС про діяльність не звітує, за фактичною та юридичною адресою не знаходиться».

Але найцікавіше те, що, за даними слідства, фірма «Макроком» взагалі не ввозила на митну територію України бурильні труби компанії Jiangsu Shined Petroleum Eguipment Manufacturing Co.

Більше того, за інформацією податкової, ПАТ «Інвестбудсервіс», з яким «Укргазвидобування» уклало угоду про поставку труб, та ТОВ «Енерго Інвест Холдінг», якому «Інвестудсервіс» перерахував 157 млн., на протязі 2008-2011 років ввезли в Україну труб лише на 8 мільйонів гривень.

На жаль, слідчий не зазначив, чи були взагалі поставлені «Укргазвидобуванню» хоч якісь труби.

Також у судових постановах міститься посилання на результати планової перевірки держкомпанії «Укргазвидобування» спеціалізованою податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків.

За інформацією слідства, дана перевірка засвідчила наступне: «Фінансові операції з купівлі бурильних труб у «Інвестбудсервісу» «відповідають критерію сумнівності, проведена операція суперечить вимогам законодавства, завчасно приводить до нанесення збитків державі».

Суд визнав подання слідчого податкової обґрунтованими та дозволив провести виїмку документів у банках «Камбіо», «Терра Банк», «Кредитпромбанк», «Промекономбанк», «Родовід» та «Союз». Інших судових рішень у цій справі поки не ухвалювалося.

Але хто ж стоїть за «Інвестбудсервісом», «Енерго Інвест Холдінг» та «Макроком»? Відповідь на це питання можуть дати назви двох останніх з перерахованих банків — «Родовід» та «Союз».

Епідемія банкрутств

У грудні минулого року «Економічна правда» опублікувала дві частини розслідування, яке встановлювало зв’язок між керівниками сумнозвісного «Родовід Банку», банком «Союз» і «єнакіївськими» — Юрієм Іванющенком та його партнером Іваном Аврамовим.

Так однією з ланок ланцюжка, що вів від «Родовід Банку» до Єнакієвого була саме компанія «Інвестбудсервіс», з якою «Укргазвидобування» уклало угоду про поставку китайських труб. До «Інвестбудсервісу», зокрема, мав відношення колишній віце-президент «Родовіду» Сергій Дядечко.

Іншого фігуранта справи бурильних труб — ТОВ «Енерго Інвест Холдінг» — очолював Вадим Михайлович Макаров. Як вже писала «Економічна правда», саме персона Макарова пов’язувала компанії «єнакіївських» та «Родовід Банк».

Достеменно відомо те, що після оборудки «Інвестбудсервісу» з «Укргазвидобуванням», обидві фірми, через рахунки яких прогнали 150 млн, сплачених за бурильні труби, збанкрутували.

Так 22 грудня 2010 року Господарський суд Донецької області порушив справу про банкрутство ТОВ «Макроком». 31 березня 2011 суд визнав цю фірму банкрутом, а 2 червня 2011 ліквідував її.

Ініціювало банкрутство донецьке ТОВ «Бейліс», якому «Макроком» заборгував 329 тис. гривень.

ТОВ «Енерго Інвест Холдінг» також вже ліквідоване. Цю фірму визнав банкрутом той же самий Господарський суд Донецької області 3 листопада 2011 року. Остаточно ліквідували її 22 грудня 2011 року.

Однак й тут є один цікавий момент. «Енерго Інвест Холдінг» збанкрутило ТОВ «Аванта бізнес груп», яке зажадало отримати борг аж у 31 тис. гривень. Директором «Аванта бізнес груп» є Григорій Едуардович Сагіров.

Цій людині вже доводилося бути ліквідатором підприємства. Власне він ліквідував ТОВ «Фінансова компанія «Альфа-Інвест», яка була винна «Родовід Банку» 163 млн 124 тис. гривень. «Економічна правда» вже зазначала, що Сагіров також пов’язаний зі структурами Юрія Іванющенка та Івана Аврамова.

Опала?

Як вдалося з’ясувати «ЕП», «Інвестбудсервіс» продавав труби не лише «Укргазвидобуванню». Наприклад, у березні 2011 договір на поставку 2 тис. тонн сталевих труб з «Інвестбудсервісом» уклала державна акціонерна компанія «Чорноморнафтогаз».

Той самий «Чорноморнафтогаз», який купив сумнозвісну «вишку Бойка». Ціна угоди, укладеної державною компанією та «Інвестбудсервісом» тоді склала 40 млн 999 тис. гривень. Чи були поставлені ці труби — невідомо.

Редакція «Економічної правди» направила прохання про коментар щодо справи бурильних труб до податкової та Юрія Іванющенка. Але відповіді на них поки немає.

Варто зіставити ще деякі факти. У кінці 2011 року Генпрокуратура раптово активізувала розслідування розкрадань у банку «Родовід». Тоді ж з фракції Партії регіонів у парламенті вийшов колишній БЮТівець Олександр Шепелєв, якого також пов’язували з Юрієм Іванющенком та банком «Родовід».

Справа щодо закупівлі бурильних труб «Укргазвидобуванням» лежить у податковій з квітня 2011 року. Але рахунками фігурантів розслідування слідчі зацікавилися лише у лютому 2012.

Чим викликана активність Генпрокуратури та Податкової у цих справах? Схоже, «Юра Єнакіївський» опинився в опалі. Що стало причиною цього — достеменно невідомо. Невідомо й чим закінчиться для «єнакіївських» така непідробна цікавість з боку правоохоронних структур, які контролюються президентською родиною.