Економічний форум у Санкт-Петербурзі: головні події, підтексти та висновки

Анализируя широкий информационный массив международных новостей мы часто оставляем без внимания российский кейс, все больше дистанцирует нас от понимания политических процессов в Российской Федерации и порождает субъективные утверждения вроде «санкции ближайшее время развалят вражескую экономику» или «после окончания каденции Путина мы сразу вернем Крым ». Для проведения эффективного курса внешней политики, реализации собственных национальных интересов и обеспечения территориальной целостности, управленческие круги страны обязаны ориентироваться в особенностях политической и экономической ситуации в России, не хуже чем в странах партнерах.

Преследуя указанную идею, разберем детали Петербургского международного экономического форума, который проходил с 6 по 8 июня и был призван представить концептуальное видение российской стороной архитектуры экономических отношений в современных реалиях, а подготовленная для выступления речь В. Путина в кулуарах расценивалась как «экономический аналог» его выступления в Мюнхене в 2007 году. О том достигли русские нужного эффекта и как проходит борьба Кремлевский башен речь пойдет дальше.

Вітрина російської економіки. Після анексії Кримського півострова та запровадження санкцій міжнародної спільноти проти агресивної політики Кремля, Петербурзький форум набув статусу основного дискусійного майданчика для презентації російського економічного потенціалу. Представники державних органів влади та політичні еліти країни намагаються демонструвати зарубіжним колегам стійкість економічної ситуації та фінансову стабільність, яка створює умови для прямих зарубіжних інвестицій. З цією метою організатори форму кожного разу намагаються забезпечити впливове міжнародне представництво, яке покликане підтверджувати статусність заходу та має генерувати сигнали про готовність російської сторони досягати домовленостей і виходити з міжнародної ізоляції.

Цього року почесну місію головного гостя форум отримав голова КНР Сі Цзіньпінь. Участь китайського лідера у форумі слугувала своєрідним меседжем американській адміністрації. Через дипломатичні сигнали В. Путін натякав, що вбачає у Піднебесній надійного партнера і готовий звернутись за підтримкою до Пекіну у питаннях фрагментації міжнародної економіки та у намаганнях обмежити глобальну монополію американців. На фоні ігнорування з боку США зустрічі у Санкт-Петербурзі, Кремль продемонстрував свою готовність зайняти позицію КНР у триваючій китайсько-американській економічній конфронтації, якщо з Вашингтону не послідує чітких пропозицій, а Трамп й надалі обмежуватиметься у дипломатичних маневрах через послідовну позицію Конгресу.

Урочистий візит китайської делегації та її ключове місце на майданчиках форуму стало тактичною перемогою так званої «китайської партії» в середовищі російського політичного істеблішменту, які ситуативно чи в силу власних бізнес інтересів підтримують розворот на Китай як основу майбутньої геостратегії.

Для посилення символізму власного візиту, Сі вирішив презентувати російській стороні у подарунок двох панд, які в традиціях китайської дипломатії виражають повагу і високий рівень довіри. Проте, згодом усі переконались, що в Китаї дипломатичність не виключає підприємливість, і навіть тут, у Піднебесний, знайшли спосіб підзаробити, адже виявилось, що панди вручені не безкоштовно, а знаходяться в оренді, вартість якої становитиме біля 2 мільйонів доларів в рік. Можливо такий хід варто взяти на озброєння української дипломатії і, з часом, ми б не потребували кредитів МВФ.

Путин решил ответить таким дорогим жестом и представил Си Цзиньпина в кулуарах форума мэра Москвы Сергея Собянина и губернатора Тульской области Алексея Демина. В таких действиях российского президента видится не только дипломатический символизм или попытка сдать российских чиновников в аренду китайцам. В этом, скорее всего, наблюдается тонкая политическая игра, подтекст которой является тестированием мысли китайских партнеров на счет Собянина и Демина в качестве возможных преемников Путина по окончанию последней «конституционной» каденции. Пока рано говорить, что между названными политиками избираться новый президент, однако активная работа над поиском замены ведется и, как мы видим, мэр Москвы и губернатор Тульской области попали в шорт-лист.

Еще рано говорить о реакции председателя КНР, но после окончания главной панели с его участием, Си сделал то, чего так ждет американская администрация от китайской экономики, — начал падать со сцены. Другие участники успели подхватить китайского лидера и, таким образом, обезопасить от несчастного случая (учитывая авторитарную политику Си внутри страны, этот инцидент был чуть ли не последней надеждой его оппонентов о возможности кадровых изменений во главе коммунистической партии). События с падением китайского лидера произошли за спиной Путина и не могли создать негативный информационный фон для форума точно также как и репрессии против журналиста информационного ресурса Медуза Ивана Голунова.

Мэрия, наркотики, рок-н-ролл.Новость о задержании Голунова московской полицией спровоцировала значительный резонанс в кулуарах форума и отвлекла внимание даже от фундаментального выступления президента страны. Журналист российского издания известный своими резонансными расследованиями против организации похоронного бизнеса, по словам коллег, готовил материал-расследование против коррупционных связей мэрии Москвы. Полиция задержала Голунова и сфабриковано против него дело в содержании и распространении наркотиков, согласно которой уже культовый Эскобар кажется продавцом медицинской марихуаны. В полиции даже сумели прикрепить к делу фотографии непонятного происхождения, которые не имели никакого отношения к обыскам в квартире жертвы обвинения и были сделаны вероятно в одном из конторских «наркопритонов». Хотя журналисту была изменена мера содержания на домашний арест, маховик противостояния внутри «путинской модели власти» уже запущен и складывается убеждение, что во время последней каденции Путина работа системы не находится в полной монополии Кремля. Иногда Путину приходиться преодолевать противоречия и разгребать возможные последствия уже после принятия решений на одном из низших ступеней властной иерархии.

В кулуарах мероприятия отмечали жесткое раздражение президентом событиями, которые произошли во время его отъезда из Москвы и фактически сорвали эффект от выступления и торжественного визита Си Цзиньпина в Санкт-Петербург. В тень ушел даже «кейс Калви» — ситуация с американским финансистом, который был задержан силовиками из-за подозрений в денежных махинациях и стал своеобразным символом «инвестиционной привлекательности» Российской Федерации.

В случае подтверждения информации о подготовке Голунова разгромного репортажа против мэрии Москвы, его дело может нанести существенный удар по рейтингам Собянина, особенно в качестве потенциального преемника Путина.

Нова парадигма економічних відносин від Путіна. На фоні чергового прояву свавілля правоохоронних органів, детально підготовлена кремлівськими технологами промова Путіна не спричинила очікуваний резонанс. Серед основних сигналів варто виокремити наступне:

• російська сторона пропонує виробити загальноприйнятні правила економічних відносин нової формації в основі яких лежатиме принцип першочерговості національного інтересу (спроба позитивного сигналу в напрямку адміністрації Дональда Трампа);
• нова модель взаємодії відзначатиметься багатополярністю з урахуванням позиції впливових регіональних гравців (намагання знайти російську нішу в світовій економіці та підіграти КНР);
• проект «Північний потік – 2» та захоплення ринку китайською компанією Huawei, за словами Путіна, відображають типові прояви протистояння національних інтересів країн з деструктивним протекціонізмом глобальної економіки, який намагаються підтримати важковаговики світової політики (спроба позиціонувати себе поруч з ФРН й іншими прихильниками будівництва газопроводу та консолідувати їх навколо протидії США, а також ототожнитиданий кейс з китайською технологічною експансією, яка також знаходить супротив з боку американської адміністрації);
• відійти від методів економічного стримування та сформувати перелік товарів, які у жодному разі не підпадатимуть під дію санкцій з гуманітарною і природоохоронною метою, зокрема – ліки, товари першої необхідності і систем для енергетики.

Остання теза має декілька завуальованих посилів:

1. До європейський партнерів стосовно необхідності слідувати прагматичному, на думку російської сторони, підходу у розвитку торгівельних відносин та розглянути існуючі санкції на предмет «гуманності».
2. До німецьких партнерів, щоб розглянути можливість включення технологій видобування і транзиту енергоносіїв до позасанкційних держав – хитрий хід на фоні заяв Меркель про нову енергетичну доктрину, що орієнтуватиметься на екологічну безпеку, та зростання політичної підтримки «зелених» у ФРН. Путін намагається приховати російські енергетичні інтереси за популярним трендом еко-протекціонізму, надаючи уряду Меркель додатковий аргумент у дискусіях з противниками енергетичної співпраці з Росією.

У своєму виступі Путін також робив акценти на кризі ліберальної гегемонії, підриву авторитету фінансової системи США, анонсував лібералізацію російського ринку та розробку Національної стратегії розвитку в області штучного інтелекту, закликав до перетворення центрального і Східного Сибіру в платформу для виходу на ринки Азіатського-Тихоокеанського регіону. Проте, в силу абстрактності і популістського характеру перераховані частини промови нагадували, на мою думку, спробу підкреслити амбіційність російської економіки, яка, з огляду на плани президента, повинна зайняти більшу частку у світовій (сьогодні частка Росії в світовій економіці становить 3,2%).

Економічний конфлікт Кремлівських башт. Петербурзький форум підкреслив, що конкуренція російських еліт давно вийшла за рамки традиційного протистояння «силовики – ліберали» та набула значно різноманітнішого характеру, навіть в економічних питаннях. Безпрецедентні конфлікти на майданчиках заходу були поодинокими проявами гострих суперечностей, які точаться всередині російської «глибинної держави» між трьома умовними таборами:

• силові структури і керівники стратегічних державних корпорацій (Патрушев, Чайка, Сєчін, Чемезов), що підтримують ідею закритого типу російської економіки з обмеженим полем для зарубіжних інвестицій, де головні активи розподіляються між найближчим оточенням. Вони не вбачають проблем у низьких, але стійких темпах розвитку економіки на фоні позитивного торгівельного сальдо за рахунок транзиту енергоносіїв. Непохитність фінансової системи забезпечується накопиченням золотовалютних резервів, збереженням достатніх цін на нафту та «газовою експансією» в Європі;
• державні службовці (Мєдвєдєв, Сілуанов, Орєшкін), які працюють над збереженням існуючих економічних тенденцій, обслуговуючи систему і не допускаючи суттєвих збоїв, у намаганнях зберегти наявні або здобути кращі позиції під час транзиту політичної влади. Їх пасивність до спроб змінити систему, не в останню чергу, зумовлена ефектом від гучної теми з Улюкаєвим та іншими переслідуваннями чиновників, які стали жертвою силовиків;
• ліберали (Кудрін, Греф, частково Набіуліна), виступаючі за впровадження структурних реформ, реальну лібералізацію і діджиталізацію економіки країни, створення умов для приваблення інвестицій, трансформацію системи контрольно-наглядових органів, вихід за рамки бюджетного стимулювання росту, зменшення податкового навантаження на бізнес.

Форум пролив світло на декілька конфліктних тенденцій серед російського бізнесу і політичного істеблішменту, що можна прослідкувати  у заявах його учасників з різних таборів:

• директор «Роснєфті» Ігор Сєчін проти предстаників «сім’ї»: у своєму виступі головний «нафтовик» країни адресував до слухачів чіткий меседж – за допомогою санкцій проти Дерипаски та компанії «Русал» США нібито встановили контроль над частиною російського металургійного бізнесу. В заявах Сєчіна вбачається прихована інформаційна атака проти Дерипаски (представника «єльцинської групи») та спроба актуалізувати питання приватизації державою підприємств металургійного сектору;
• голова рахункової палати Олексій Кудрін проти силовиків та пасивних державних службовців: близький до Путіна економіст у ході форуму наче намагався відновити прем’єрські амбіції прямо критикуючи існуючу систему та вимагаючи вироблення нових правил гри. Він дозволив собі навіть поставити під сумнів успішність декларованих Путіним національних проектів, які не зможуть забезпечити зростання економіки більше ніж на 1% річних;
• міністр економічного розвитку Дмитро Орєшкін проти голови центрального банку Ельвіри Набіуліної:принадлежность к различным экономическим лагерей спровоцировала конфликт на одной из рабочих секций между представителями органов власти. Набиуллина жестко раскритиковала позицию Орешкина о перекредитования внутреннего рынка. В общем, заявления Орешкина неоднократно вызывали скептицизм и смех в зале, а во время завтрака организованного под эгидой «Сбербанка» министр был фактически разгромлен депутатом Госдумы Андреем Макаровым за пассивную позицию по поводу «дела Калви» и попыткой переложить ответственность на других (проявление теневого противостояния по приверженность Путина между Госдумой во главе с спикером Володиным и правительством под руководством Медведева). Таким образом, Орешкин все больше ставит под сомнение статус одного из фаворитов Путина, ему припусувалы в Bloomberg, и перспективы своей политической карьеры,

Украинский вопрос на форуме. Во время участия в дискуссионной панели Путин получил вопрос о возможной встрече с Владимиром Зеленским. В ответе главы Кремля чувствовалось несколько пренебрежительное отношение к украинскому президенту и попытки адресовать два завуалированных сообщение:

• Путин ожидает смягчения риторики со стороны нового украинского руководства.
• Россия не будет выступать инициатором мирных переговоров в двустороннем или нормандский формате, отводя роль первого номера новоизбранному президенту Украины.

Обсудить украинский вопрос попытался Юрий Бойко, который присоединился к эскорта Виктора Медведчука под шумок новых переговоров с «Газпромом» и его руководителем Алексеем Миллером. Медведчук рассчитывал повторно использовать российский фактор и вопрос цены на газ для мобилизации собственного электората перед парламентскими выборами. Такой формат использовали и раньше, во время президентской кампании. Не исключено, что представители «ОпЗж» поехали еще с одной целью — провести личную встречу, не на камеру, с Дмитрием Козаком, который может стать полноценным куратором российской политики на украинском направлении.

Выводы форума. В кулуарах форума обсуждали много других кейсов, от возможной отставки Алексея Миллера к получению силовакамы ключей шифрования Yandex. Однако, главные выводы заключаются в следующем:

1. Ставка на Петербургский форум как витрину российской экономики не оправдала себя. Кроме Си Цзиньпина среди высоких гостей, посетивших Россию, можно выделить генерального секретаря ООН Антонио Гутьереша, президента Болгарии Румена Радева, премьер-министра Армении Никол Пашинян, премьер-министра Словакии Петера Пеллегрини, министров по энергетическим вопросам Германии, Саудовской Аравии , Венесуэлы и отдельных представителей крупного бизнеса (компании BP, Huawei, ExxomMobile, Royal Dutch Shell, Glencore). Особенно затмила событие ситуация с заключением российского журналиста Голунова, которая, по всей видимости, была инициирована без согласования с Путиным.
2. Силовики и руководители государственных корпораций углубляют собственную сферу влияния на экономическую политику государства, ставя под сомнение утверждение о перспективах либерализации российской экономики или изменения внешнеполитического курса после окончания каденции Путина. Более того, российскому президенту все сложнее выполнять роль арбитра и балансировать интересы в противостоянии кремлевских башен, в условиях активизации кулуарных конфликтов с распределения активов внутри системы.
3. Силовики сохраняют доминирование над бизнесом. Исключение составляют руководители государственных компаний стратегического значения, которые имеют собственные позиции в силовых структурах и способны использовать их в индивидуальных интересах;
4. Накануне окончания последней «конституционной» президентской каденции углубляется конкуренция не только между силовыми и экономическими элитами, но и среди представителей политического истеблишмента, которые пытаются снискать расположение Путина или других влиятельных актеров с целью сохранения собственных позиций.
5. Экономика Российской Федерации требует радикальных трансформаций для ускорения темпов роста, представляется невозможным в условиях экспансии силовиков на экономическую сферу. В то же время, положительное торговое сальдо и имеющиеся золотовалютные резервы обеспечивают стабильность экономической ситуации в стране и делают невозможным потрясения или резкие обвалы в краткосрочной или среднесрочной перспективах.
6. В Кремле продолжается формирование новых подходов с учетом изменения политических конфигураций в Украине. Российская сторона ожидает инициатив со стороны официального Киева для активизации переговорных процессов на самом высоком уровне, рассчитывая позиционировать возобновление диалога «как обращение Украины за помощью в урегулировании ситуации в Донбассе». В Москве следят за завершением парламентской кампании в Украине. Только после формирования новой коалиции и правительства стоит ждать активной позиции по украинскому вопросу.

Подписывайтесь на канал «Волны» в  Telegram , на канал «Волны» в Youtube , страницу «Волны» в  Facebook