Рейхстаг Німеччини як модель суспільного устрію ФРН

У багатьох людей, народжених в СРСР, назва Рейхстаг асоціюється з знаменитою фотографією Євгена Халдея «Прапор Перемоги над Рейхстагом». Що нам ще відомо про Рейхстаг і чи знають українці якою будівля є сьогодні – через 72 роки після закінчення Другої світової війни?

З осені 1999 року Рейхстаг — головна будівля «Парламентського кварталу», у якій засідають депутати законодавчого органу Федеративної Республіки Німеччини – Бундестагу.

Будь-який законослухняний громадянин світу може потрапити до Рейхстагу одним з трьох передбачених варіантів:

— бути присутнім на пленарному засіданні парламенту;

— відвідати екскурсію по Рейхстагу;

— піднятись на купол Рейхстагу.

Усі запропоновані варіанти є безоплатними, але потребують завчасної реєстрації на веб-сайті Бундестагу, наприклад, щоб потрапити на пленарне засідання, потрібно зареєструватись за три місяці до бажаної дати, а щоб потрапити на купол будівлі – лише за кілька днів.

Яке враження справить будівля Рейхстагу на відвідувачів? Однозначно — величне та досконале! Саме Рейхстаг є найпопулярнішим місцем у туристів, які відвідують Берлін. Загалом близько 3 млн. туристів відвідують «Парламентський квартал» щороку. Сьогодні Рейхстаг об’єднує у собі історію, політику, мистецтво та сучасні технології.

ІСТОРІЯ

Події, які розгортались у будівлі Рейхстагу мали колосальне значення для історії усього людства.

27 лютого 1932 року в будівлі Рейхстагу сталась пожежа, яку нацисти використали для повної консолідації влади у своїх руках та встановлення диктатури Адольфа Гітлера. У підпалі звинуватили комуністів та на законодавчому рівні скасували багато громадських прав, нібито з метою «захисту німецького народу та держави». Під час пожежі будівля зазнала значних руйнувань, тому нацисти перенесли свій парламент у інший будинок.

Деякі історики стверджують, що підпал вчинили соратники Гітлера, які скористались таємним ходом, що поєднував будівлю Рейхстагу та котельню будинку президента Рейхстагу (у цей час ним був Герман Герінг). Частину цього підземного ходу було виявлено в ході реконструкції в дев’яностих роках минулого століття і сьогодні вона виставлена для огляду відвідувачам Рейхстагу.

Коли в Рейхстаг ввійшли радянські воїни, вони залишали свої записи на стінах будівлі. Як правило ці записи були зроблені вугіллям або хімічним олівцем. Вході проведених реконструкцій частину цих записів вкрили спеціальними засобами і вони доступні для огляду усім відвідувачам будівлі.

ЦЕНТР СУЧАСНОГО ПАРЛАМЕТАРИЗМУ

Німецькі депутати в 1991 році прийняли рішення про перенесення місцезнаходження Бундестагу з Бонну в Берлін. Бундестаг це єдиний орган федерального рівня, члени якого обираються безпосередньо народом. Депутати обираються в ході загальних, прямих, вільних, рівних, таємних виборів. Головне завдання Бундестагу – це законотворчість, адже лише парламент має право приймати закони, які є обов’язковими для усіх жителів Німеччини. Також Бундестаг обирає Федерального Канцлера, який очолює уряд, представники Парламенту беруть безпосередню участь в обранні президента Німеччини. Депутати контролюють діяльність Канцлера та уряду.

«Серцем» будівлі є парламентський зал. Перше, що вражає, коли підходиш до цієї зали — це простота інтер’єру. У парламентській залі, однієї з найбагатших держав світу усе дуже і дуже просто! Жодної системи для голосування типу нашої «Ради». Лише кілька перших рядів де сидять депутати обладнані столами для депутатів (перших два ряди мають на столах ще й телефон). Решта депутатів мають лише стільці. Як правило, за столами розміщуються ті депутати, які доповідають у цей день, або мають найбільше зауважень до доповідачів. Місця чітко розподілені між фракціями. Сьогодні у залі передбачено 630 місць для депутатів. Також є місця для Президента Бундестагу, його заступників (які змінюються кожні дві години), головуючого, його секретарів, асистентів, стенографістів, Канцлера, членів Бундесрату, є трибуна та мікрофон для проміжних питань.

З непринципових питань голосування відбувається у парламенті простим підняттям руки або підняттям з місця. Якщо ж питання важливе, то голосування здійснюється у доволі простий спосіб – депутати виходять з зали та повертаються через двері на яких висять таблички «За», «Проти» чи «Утримався». Кількість депутатів, які повернулись через відповідні двері обраховують спеціальні секретарі.

Публічність – це невід’ємна частина німецького парламентаризму. Для відвідувачів Бундестагу відведено цілих шість трибун, які з поверху вище «звисають» у парламентську залу. Візуально складається враження, що люди, розміщені на цих трибунах, знаходяться від депутатів та міністрів на відстані «витягнутої руки». Орієнтовно ці трибуни можуть вмістити 400 відвідувачів.

Варто звернути увагу на культуру німецьких депутатів, як стверджують дослідники, востаннє бійка в парламенті сталась в 1932 році! Середня заробітна плата сьогодні у депутата Бундестагу близько 9000 євро в місяць. До депутата за певні порушення може бути застосовано фінансові санкції. Також їм виплачують кошти на витрати пов’язані зі своєю діяльністю (орієнтовно 4000 євро в місяць). Як стверджують самі німці, чимало депутатів «живуть» саме за свою зарплату.

КУЛЬТУРА

У будівлі Рейхстагу розміщено багато витворів мистецтва, зокрема картин та інсталяцій.

Дуже позитивне враження справляє кімната для молитви. У цьому приміщенні використано символи відразу трьох релігій – християнства, мусульманства та буддизму. Кажуть, що депутати заходять у це приміщення в якому панує повна тиша та спокій, щоб «зібратись з думками». От би було доречно зробити таку кімнату у нашій ВРУ, для початку хоч би об’єднати у цій кімнаті атрибути усіх наших православних церков. Може б в такій кімнаті українські депутати аналізували зроблені «добрі справи» для країни та менше б чубили один одного?

Радянське мистецтво у Рейхстазі представлено триптіхом Г.Бруснікіна «Жизнь превыше всего».

Цікавою є інсталяція «Архів німецьких депутатів» французького митця К. Болтанскі, що розміщена в напівпідвальному приміщенні Рейхстагу – майже на 5000 металічних ящиків написані імена депутатів, які обирались законним шляхом у період з 1919 року по 1999 рік. Є й ящик з іменем Гітлера, але цей ящик автору інсталяції прийшлось реконструювати і повністю залити металом в середині — відвідувачі Рейхстагу часто били по ньому ногами.

СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ

Символом сучасного Рейхстагу є його скляний купол. Автором купола, в середині якого можуть ходити люди, є британський архітектор Норман Фостер. Остаточно реалізована ця ідея була по завершенню реконструкції в 1999 році.

При в ході під купол, відвідувачі потрапляють до історичної експозиції про Рейхстаг. Кожен відвідувач отримує аудіогід, і далі, підіймаючись по внутрішньому спіралевидному пандусі на верхівку куполу, цей аудіогід розкаже відвідувачам і про парламент, і про будинки, які його оточують, і про Берлін. З оглядового майданчика, що знаходиться на верхівці куполу відкривається чудовий панорамних вигляд на місто. Протяжність двох пандусів (один для підйому, другий для спуску) близько 230 метрів. Загальна вага куполу 1200 тонн, а площа скляної поверхні складає коло 3000 квадратних метрів.

Купол це не лише краса, це ще й енергоощадливість. Спеціальна конструкція в середині з 360 дзеркал спрямовує в зал засідання м’яке денне світло з метою економії електроенергії для освітлення. В центрі куполу знаходиться великий отвір вентиляції залу засідань, а відпрацьоване повітря використовується для обігріву приміщення.

З куполу люди можуть спостерігати за роботою депутатів та членів уряду, оскільки стеля в залі засідань повністю зроблена зі скла, а в день пленарних засідань парламенту доступ відвідувачів на купол не припиняється. Німці стверджують, що така організація роботи, це ще один спосіб реалізувати принцип публічності в роботі Бундестагу, адже влада повинна відчувати – народ над нею – спостерігає за її роботою та контролює.

ЗАМІСТЬ ЕПІЛОГУ

Перебуваючи в Рейхстазі тебе охоплює подив, чому ти – українець, можеш вільно відвідати німецький парламент, а ось потрапити в український парламент ти можеш лише в складі «організованих груп представників підприємств, установ, організацій, навчальних закладів, громадських об’єднань на підставі письмових звернень керівників підприємств, установ, організацій, навчальних закладів, громадських об’єднань». Після відвідин Бундестагу, від цих норм діючого Положення про порядок організації та проведення відкритих відвідувальних заходів у Верховній Раді України, дуже сумно, і здається теперішня влада мала б ці норми давно «декомунізувати».

На оглядовому майданчику куполу Рейхстагу ти чітко розумієш, що події, які трапились в Європі понад 70 років тому, ніколи тут вже не повторяться. Нацизм та фашизм у Німеччині давно мертві. Країна, яка війну розпочала та програла, винесла правильні уроки з цієї світової трагедії. Німеччина забезпечила своїм громадянам відкриту та відповідальну владу, і як наслідок – успіх в усіх сферах соціального буття.

А СРСР, який завдяки колосальному подвигу людей отримав перемогу у цій війні, жодних висновків для себе з цієї трагедії не зробив. І сьогодні, країна, яка хоче стверджувати, що одноосібно успадкувала лаври переможця, постійно витягає з могили «скелет фашизму-нацизму», щоб лякати ним не лише своїх громадян, а громадян інших держав.