Парламентська асамблея Ради Європи прийняла резолюцію, яка присвячена системним порушенням прав людини на українських територіях, не підконтрольних українській владі.
Цей документ, затверджений переважною більшістю — 87 проти 11 голосів — поклав на Росію повну відповідальність за дотримання або порушення прав людини як в Криму, так і на Донбасі, а також містить декілька інших критично важливих для України пунктів, які раніше не затверджувалися на рівні міжнародних організацій.
1. Парламентська Асамблея глибоко стурбована ситуацією в сфері прав людини в Криму і в самопроголошених «республіках» Донецька та Луганська («ДНР» і «ЛНР»).
2. Вона підтверджує, що анексія Криму Російською Федерацією та військове вторгнення російських збройних сил на сході України порушують міжнародне право та принципи, підтримані Радою Європи.
3. «ДНР» та «ЛНР», створені, підтримувані та ефективно контрольовані Російською Федерацію, не є легітимними відповідно до українського чи міжнародного права. Це стосується всіх їхніх «органів влади», включаючи «суди», встановлені владою де-факто.
4. Відповідно до міжнародного права, Російська Федерація, яка де-факто здійснює контроль над цими територіями, несе відповідальність за захист їхнього населення. Росія, таким чином, повинна гарантувати дотримання прав людини всім жителям Криму та «ДНР» і «ЛНР».
5. Стосовно Криму російська військова присутність та ефективний контроль були офіційно визнані російською владою. Стосовно «ДНР» та «ЛНР» ефективний контроль підтверджується добре задокументованою роллю російських військових у взятті під контроль та контролі цих регіонів, попри рішучий опір законної влади України, та повною залежністю «ДНР» і «ЛНР» від матеріально-технічної, фінансової та адміністративної підтримки Росії.
6. І в Криму, і в зоні конфлікту на Донбасі мали місце і досі мають місце серйозні порушення прав людини, про що свідчать численні доповіді… Ці порушення включають позасудові страти, насильницькі зникнення, тортури та нелюдське і принижуюче гідність поводження, незаконні затримання та надмірні обмеження свободи слова і інформації.
7. Жертви порушень прав людини не мають ефективних національних засобів правового захисту:
7.1. що стосується жителів «ДНР» та «ЛНР», місцевим «судам» бракує легітимності, незалежності та професіоналізму; до українських судів в сусідніх районах, контрольованих урядом, юрисдикція яких була поширена Україною на непідконтрольні території, важко дістатися, суди не можуть отримати доступ до матеріалів, які залишилися в «ДНР» та «ЛНР», і не можуть забезпечити виконання своїх рішень на цих територіях;
7.2. що стосується жителів Криму, то атмосфера залякування також впливає на незалежність судів і, зокрема, на готовність поліції і прокуратури притягати до відповідальності осіб, винних у скоєнні злочинів проти потенційних або реальних прихильників України.
8. У Криму українці в цілому і кримські татари зокрема були надзвичайно залякані порушеннями прав людини, а також тим, що ці факти в основному залишаються безкарними.
Битва двох найобок: чому українці повертаються на окуповані території
Le Monde розкрила секретні переговори щодо європейської військової місії в Україні
Ціни на пальне знову злетять: названо причини та терміни подорожчання
В Україні можуть заборонити "небажані" дзвінки на мобільний: про що йдеться
Багато з них були змушені поїхати з Криму. Одночасно на всіх жителів Криму здійснювався величезний тиск з метою отримання ними російських паспортів та відмови від свого українського громадянства для доступу до медичного обслуговування, житла й інших життєво важливих послуг.
Кримські татари, після нещодавнього рішення Верховного суду РФ про заборону Меджлісу та його місцевих осередків, втратили своє традиційне демократичне представництво. Татарські ЗМІ і мусульманська релігійна практика татар також опинились під тиском. Сукупний ефект цих репресивних заходів є загрозою для самого існування татарської громади як окремої етнічної, культурної та релігійної групи.
Більше того, у відповідності з повідомленнями авторитетних міжнародних неурядових організацій (зокрема, Freedom House, Amnesty International, Human Rights Watch та інші), є свідчення порушень Конвенції щодо неприпустимості расової дискримінації щодо кримських татар.
РФ не забезпечує право кримських татар на рівність перед законом, а також права на безпеку та захист від насилля з боку держави, права на свободу переміщення, свободу думки та віросповідання, на свободу вираження думки, на об’єднання та на мирне зібрання.
Такі порушення підтверджуються випадками зникнення кримських татар, забороною в’їзду лідерів кримських татар до Криму, втручанням у релігійні практики, забороною кримськотатарських медіа та Меджлісу, визнаного найвищого органу кримських татар.
9. У зоні конфлікту на Донбасі цивільне населення, а також велика кількість учасників військових дій стали жертвами порушень їхніх прав на життя і фізичну недоторканність та на вільне розпорядження майном, внаслідок військових злочинів і злочинів проти людяності, включаючи невибіркові або навіть навмисні обстріли житлових районів, іноді спровоковані розміщенням зброї в безпосередній до них близькості.
10. Багато жителів зони конфлікту на Донбасі, по обидва боки від лінії зіткнення, досі щодня страждають від численних порушень режиму припинення вогню, узгодженого в Мінську.
Ці порушення щодня документуються Спеціальною моніторинговою місією ОБСЄ в Україні, незважаючи на обмеження доступу, запроваджене більшою мірою владою де-факто «ДНР» та «ЛНР».
Жителі також страждають від переважаючої атмосфери безкарності і загального беззаконня через відсутність законних, діючих державних органів, доступу до правосуддя.
Вони також зазнають серйозних соціальних труднощів, які ускладнилися внаслідок посилення обмежувальних заходів, введених українською владою щодо виплат пенсій та соціальної допомоги.
Гуманітарна ситуація для окремих в’язнів, терміни ув’язнення яких розпочалися до початку конфлікту (а це більше 5000 осіб в одній лише «ЛНР») є неприйнятною: рішення про їх дострокове звільнення ігноруються, цих осіб залучають до примусової праці, а також застосовують до них різні форми нелюдського поводження.
І, нарешті, особи, переміщені з «ДНР» та «ЛНР», стикаються з експропріацією майна, яке вони залишили, внаслідок незаконних вимог з перереєстрації, введених владою де-факто.
11. Українська влада розпочала судове переслідування осіб, підозрюваних у скоєнні військових злочинів та інших порушеннях прав людини з боку провладних сил.
Проте вони досі не надали міжнародним спостерігачам доступ до всіх місць утримання під вартою, зокрема тих, що знаходяться у віданні Служби безпеки України (СБУ).
12. Мінські угоди містять положення про амністію учасників збройного конфлікту на Донбасі. Асамблея нагадує, що відповідно до норм міжнародного права, такі положення не можуть служити виправданням безкарності осіб, винних у серйозних порушеннях прав людини.
13. Що стосується виборів, передбачених Мінськими угодами, Асамблея вважає, що доти, доки поточна ситуація в «ДНР» та «ЛНР», яка характеризується атмосферою небезпеки, залякування і безкарності та відсутності свободи слова та інформації, залишатиметься незмінною, проведення вільних та справедливих виборів в цих регіонах не є можливим.
14. Асамблея висловлює жаль з приводу того, що ані Російська Федерація, ані Україна не ратифікували Римський статут про заснування Міжнародного кримінального суду (МКС), водночас відзначаючи, що Україна поширила юрисдикцію МКС в своїх деклараціях від 17 квітня 2014 року і 8 вересня 2015 відповідно до статті 12.3 Римського статуту.
Асамблея вітає зміни до Конституції України, нарешті прийняті українським парламентом, які зроблять можливою ратифікацію Римського статуту. Водночас Асамблея занепокоєна тим, що ці зміни наберуть чинності лише через три роки, а не якомога швидше, як це було рекомендовано Асамблеєю.
15. Асамблея вітає дії Спільної групи з розслідування (СГР) та її попередній звіт від 28 вересня щодо кримінального розслідування щодо збитого рейсу MH17 на Донбасі.
Асамблея бере до уваги висновки СГР щодо того, що MH17 був збитий з території, яка контролювалася проросійськими сепаратистами ракетною системою «Бук», яка була доставлена з РФ та повернута до РФ після запуску ракети. Асамблея закликає всі сторони долучитися до кримінального розслідування, щоби притягнути винних до відповідальності
16. У зв’язку з цим Асамблея закликає:
16.1. відповідні органи, як України, так і в Російської Федерації:
16.1.1. ефективно розслідувати всі випадки серйозних порушень прав людини, ймовірно скоєні у всіх районах, що знаходяться під їх ефективним контролем;
16.1.2. притягнути осіб, винних у цих порушеннях, до відповідальності, тим самим перешкоджаючи будь-яким іншим подібним порушенням в майбутньому;
16.1.3. надати максимально можливу компенсацію жертвам цих порушень;
16.1.4. приєднатися до Римського статуту МКС;
16.1.5. повністю виконати Мінські угоди;
16.2. російську владу:
16.2.1. припинити свої репресивні дії, спрямовані проти осіб, лояльних до української влади, у всіх районах, що знаходяться під їх ефективним контролем, в тому числі в Криму; зокрема, відновити історичні права кримських татар і сприяти відновленню верховенства права на всій території східної України;
16.2.2. водночас забезпечити захист основоположних прав усіх жителів «ДНР» та «ЛНР» і задоволення їхніх основних потреб та використати свій вплив на владу де-факто з цією метою;
16.2.3. сприяти незалежному моніторингу ситуації в сфері прав людини на всіх українських територіях, що знаходяться під їх ефективним контролем, в тому числі в Криму;
16.2.4. використати всі наявні юридичні засоби для перегляду рішення Верховного суду РФ щодо оголошення Меджлісу поза законом, а також щоби дозволити кримськотатарській спільноті самім обирати свої органи самоврядування;
16.2.5. забезпечити необмежений доступ представників міжнароних організацій та консульських співробітників України до ув’язнених, етапованих з території, що перебуває не під українським контролем, до пенітенціарних установ на території РФ;
16.2.6. перевести до України тих ув’язнених, хто висловить таке бажання, щоби вони могли провести залишок свого терміну ув’язнення на території, що контролюється українською владою;
16.2.7. припинити практику перевезення з Криму до території РФ тих осіб, хто не має російського громадянства, в тому числі — ув’язнених.
16.3. українську владу:
спростити, наскільки це можливо, повсякденне життя жителів непідконтрольних територій та переміщених осіб з цих районів за рахунок скорочення адміністративних процедур щодо доступу до виплат пенсій і соціальної допомоги та сприяти доступу жителів до правосуддя шляхом належного оснащення і кадрового забезпечення судів в районах, підконтрольних уряду, юрисдикція яких була поширена на непідконтрольні території;
регулярно переглядати і зважувати рішення України про відхилення від виконання Міжнародної конвенції з громадянських та політичних прав, а також Європейської конвенції з прав людини людини, виходячи з принципів необхідності, пропорційності та недискримінації;
16.4. міжнародну спільноту:
продовжувати приділяти увагу ситуації, пов’язаній з дотриманням прав людини і гуманітарним станом осіб, які проживають на територіях України, не підконтрольних українській владі, і утримуватися від висунення вимог до України, виконання яких буде зміцнювати незаконний статус-кво;
16.5. МКС:
здійснити свою юрисдикцію тією мірою, яка є юридично можливою, виходячи з декларацій, поданих Україною.
17. Асамблея вирішила продовжувати спостереження за ситуацією в сфері прав людини в зоні конфлікту на Донбасі та в Криму в першочерговому порядку.
Источник: Тиждень
