Чи зростуть податки через підвищення пенсій

Кабмін продовжує активно підвищувати соціальні стандарти. На останньому засіданні уряд збільшив пенсії колишнім військовослужбовцям та поліцейським.

«З 1 січня 2018 року відбудеться поетапне підвищення пенсій представникам силових органів. На першому етапі таке підвищення становитиме не менше 1 500 грн. З 1 січня 2020 року пенсійне забезпечення силовиків зросте майже удвічі», — заявив міністр соціальної політики Андрій Рева.

Підвищення соціальних стандартів відбувається на фоні рекордних касових розривів Пенсійного фонду, відсутності ресурсу в бюджеті та нечітких економічних підстав для такого підвищення.

Це може запустити ланцюгову реакцію фіскальних дисбалансів і вже змушує уряд шукати варіанти для розширення бази оподаткування.

Вимушене підвищення

Підвищити пенсії військовослужбовцям прем’єр пообіцяв ще навесні 2017 року. Весь рік Рева говорив, що його відомство готує відповідний законопроект. Тимчасом уряд ухвалив постанову про грошове забезпечення військовослужбовців. Постанова повинна була набути чинності разом з новим законом — з 1 січня 2018 року.

Насправді перерахунок пенсій можливий і без нового законодавства. Справа в ціні питання. За розрахунками Мінсоцполітики, для перегляду пенсій за чинним законодавством потрібно додатково 35 млрд грн, за новим — лише 10 млрд грн.

План з новим законом провалився: проект Реви не узгодили силові відомства. Через це уряд переніс термін набуття чинності згаданої постанови на 2019 рік. Невідомо, коли б відбувся перерахунок пенсій, якби не сталася інша подія: рішення Верховного Суду про необхідність перерахувати пенсії колишнім поліцейським.

Суть справи

Позивач — пенсіонер органів внутрішніх справ, майор міліції, якому з 1 січня 2015 року призначена пенсія за вислугу років. Відповідач — орган Пенсійного фонду. Суть претензії — ПФ не перерахував пенсію позивачу відповідно до грошового забезпечення поліцейських через відсутність коштів у державному бюджеті.

У 2015 році набув чинності закон про Національну поліцію та про грошове забезпечення поліцейських, який встановив нові оклади для поліцейських і відповідно змінив базу для нарахування пенсій.

Верховний Суд дійшов висновку, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань, і перерахунок мусить відбутися. Рішення суду було зразковим і поширилося на всіх поліцейських.

Для бюджету вердикт Верховного Суду став фіскальним сюрпризом. У бюджеті-2018 не закладені кошти на перерахунок пенсій поліцейським. У Кабміну було два варіанти: виконувати рішення суду або оскаржувати його.

«Запровадження зразкових справ — позитивне нововведення процесуального порядку здійснення адміністративними судами судочинства, яке має спростити захист прав осіб, порушення яких допущене суб’єктом владних повноважень», — пояснив адвокат ЮФ «Ілляшев та партнери» Валерій Гудій.

За його словами, рішення Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи могла переглянути Велика палата Верховного Суду в апеляційному порядку.

«Кодекс адміністративного судочинства не передбачає права касаційного оскарження рішення, ухваленого у зразковій справі. Відповідно, рішення Великої палати Верховного Суду було б остаточним», — пояснив Гудій.

Кабмін не скористався своїм правом на апеляцію. Відмова уряду підвищувати соціальні стандарти зашкодила б політичному рейтингу прем’єра Володимира Гройсмана і звела б нанівець його імідж провідника безболісних реформ.

Глава уряду обрав шлях підвищення пенсій колишнім військовим і колишнім поліцейським, посиливши таким чином фіскальні та макроекономічні ризики.

Альтернативний варіант

Виплачуватимуть перераховані пенсії поетапно, відштовхуючись від різниці між попередньою і новою пенсіями. Розмір пенсій колишніх армійців буде таким.

З 1 січня 2018 року — попередня пенсія плюс 50% різниці, з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року — попередня пенсія плюс 75% різниці, з 1 січня 2020 року — 100% підвищеної пенсії, встановленої з 1 березня 2018 року.

Перерахунок торкнеться 498 тис військових пенсіонерів.

Також Мінсоцполітики перерахує пенсії поліцейських з 1 січня 2016 року. Ці пенсії пенсіонери почнуть отримувати через рік. У 2019 році — щомісяця окремою сумою у розмірі 50% різниці між місячним розміром підвищеної пенсії та місячним розміром пенсії, яку особа отримувала з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року.

З 1 січня 2020 року — щомісяця у розмірі 100% різниці між місячним розміром підвищеної пенсії та місячним розміром пенсії, яку особа отримувала з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року та до повної виплати розрахованої суми.

Такий порядок дозволить знизити навантаження на бюджет.

Пенсійний фонд потерпає

Підвищення пенсій силовикам — друге підвищення пенсій за останні півроку. У жовтні 2017 року уряд провів масштабне осучаснення пенсійних виплат — перерахував їх відповідно до зростання середньої заробітної плати.

Поки що в уряді запевняють, що підвищення пенсій силовикам не потребує розширення видатків бюджету. «Перерахунок відбудеться в рамках бюджету», — сказав міністр фінансів Олександр Данилюк.

«У 2018 році плануємо 208-210 млрд грн власних надходжень до ПФ. Наше завдання — виплатити пенсії, підвищені з 1 жовтня 2017 року. У нас є 7 млрд грн для підвищення пенсій військовим на першому етапі у 2018 році. Поетапне збільшення пенсій здійснюватимемо з урахуванням фінансових можливостей», — заявив Рева.

Насправді «фінансові можливості» дуже обмежені. Ресурс, про який каже Рева, — це залишки бюджету Пенсійного фонду, заплановані на кінець 2018 року, а не реальні кошти. За інформацією джерел ЕП, з початку 2018 року Пенсійний фонд має суттєві проблеми з ліквідністю: у січні-лютому він позичив у казначейства 16,9 млрд грн.

Це свідчить про значне порушення фіскальної рівноваги. Великі касові розриви в бюджеті Пенсійного фонду були у 2008-2009 роках та у 2012-2013 роках. У 2015-2016 роках Пенсійний фонд не позичав кошти у казначейства, а в 2017 році, за даними Пенсійного фонду, сума запозичень становила 4,5 млрд грн.

Пенсійний фонд позичає

Пенсії фінансуються з двох джерел: з власних доходів Пенсійного фонду та з державного бюджету. Співвідношення — приблизно 60 до 40. У 2018 році фонд повинен отримати 353,6 млрд грн доходів, з яких 139 млрд грн — дотація з бюджету.

Як вказано у звіті Пенсійного фонду за 2017 рік, у грудні ПФ профінансував пенсії січня авансом на 10 млрд грн. В останні роки це звичайна практика, яка дозволяє скоротити січневі видатки держбюджету. Проте цього разу економія не допомогла: у січні ПФ потребував додаткового ресурсу на фінансування підвищених пенсій.

Ситуацію ускладнила відсутність трансферту з держбюджету на початку 2018 року. Це теж практика минулих років. Оскільки частина січневих пенсій фінансується авансом, державний бюджет починає виділяти дотацію ПФ з лютого.

З цих причин Пенсійний фонд на початку 2018 року опинився «на власному утриманні» і зіткнувся з жорстким дефіцитом ресурсу.

За інформацією джерел ЕП, з початку 2018 року фонд позичив у казначейства 16,9 млрд грн: 10,2 млрд грн у січні та 6,7 млрд грн у лютому. У лютому ситуація стала вирівнюватися — почала надходити дотація з бюджету. За даними порталу E-Data, частину позичок, близько 3,5 млрд грн, Пенсійний фонд казначейству повернув.

У пошуках ресурсу

Підвищення соцстандартів на тлі касових розривів у ПФ, відсутності ресурсу в бюджеті і нечітких економічних підстав для підвищення може запустили ланцюгову реакцію фіскальних дисбалансів і призвести до розширення бази оподаткування.

«Держбюджет-2018 збалансований на межі. У його доходах враховані всі можливі додаткові джерела: нові конфісковані корупційні кошти Януковича, доходи від продажу ліцензій 4G, збільшення на 50% прибутків держпідприємств і безнадійний 21 млрд грн від приватизації, що спрямовується на погашення дефіциту», — каже експерт Центру економічної стратегії Юлія Руда.

За її словами, додаткова потреба у видатках для поліцейських і військовослужбовців становить близько 20 млрд грн, і знайти їх можна кількома способами.

Перший — збільшити дефіцит. Цей варіант передбачає, що 81 млрд грн або 2,4% від ВВП дефіциту перетворюються на 101-106 млрд грн або 3% від ВВП. Цей варіант точно не узгодить МВФ.

Перекрити нестачу можна шляхом випуску додаткових державних облігацій. Цей варіант теж неефективний, оскільки випуск ОВДП — це збільшення державного боргу. З великою ймовірністю папери викуплять державні банки.

Другий — підвищити мінімальну зарплату. Це створить додатковий приплив ЄСВ у Пенсійний фонд. Однак збільшення соціальних стандартів може прискорити інфляцію, прогнозує Руда. Наслідки — бюджет отримає додатковий ресурс, а українці — вищі ціни, які «з’їдять» підвищені доходи.

Мінсоцполітики розглядає і третій варіант — розширення бази оподаткування. Відомство планує подати законопроект, який дозволить збільшити надходження Пенсійного фонду без збільшення ставки ЄСВ. Мова йде про введення регресивної шкали сплати ЄСВ на всю суму отриманої заробітної плати.

«У нас із зарплати понад 55,8 тис грн (максимальна база нарахування ЄСВ — 15 мінімальних зарплат. — ЕП) єдиний соціальний внесок не сплачується. Задум у тому, щоб платити ЄСВ з усієї суми зарплати за таким принципом: сума, яка підлягатиме оподаткуванню, зростатиме, а відсотки ЄСВ знижуватимуться», — сказав Рева.

За його словами, наразі в Україні налічується 60 тисяч чоловік, розмір місячних зарплат котрих перевищує 55,8 тисяч гривен, а серед них є й ті, отримує  від одного  до  декількох мільйонів гривень. Це, здебільшого топ-менеджери, як недержавних, так і державних компаній, наприклад, «Нафтогазу».

Міністр каже, що це дозволить залучити до Пенсійного фонду близько 5 млрд грн.

Источник: ЭП

Подписывайтесь на канал «Хвилі» в Telegram, страницу «Хвилі» в Facebook.