Владельцы сгоревшего гастронома на Крещатике резко отрицают возможность умышленного поджога здания. При этом причиной они называют погодные условия и стечение обстоятельств.
Об этом говорится в заявлении ТОВ «АБ ІНВЕСТИЦІЇ ТА РОЗВИТОК»:
«На жаль, на сьогоднішній день, діяльність «псевдоактивістів» і «крикунів» є рушійною силою в соціальному житті. Критиканство, вигадки, постійне скиглення і скарги на життя – гнила суть і сенс життя такого деструктивного активізму.
Сьогодні жертвою брехні, вигадок хворобливої уяви і бажання окремих осіб нажитися на біді, — став власник Центрального гастроному.
Істерія «залита» в соціальні мережі навколо пожежі будівлі Центрального гастроному 20 червня 2017 року, вражає своєю безглуздістю. Заяви про самопідпал будівлі, в якій розміщені функціонуючі заклади торгівлі, яка розташована в центрі столиці, яка є об’єктом всезагальної уваги, начебто з метою її знесення та будівництва нової будівлі, — це перейдений «Рубікон» на берег ідіотизму. Навіть, заради реалізації найвигіднішого комерційного проекту, лише псевдопатріот може підпалити будівлю в центрі столиці посеред білого дня в присутності тисяч людей. І лише людина з явними ознаками розумової відсталості може розповсюджувати подібну версію в соціальних мережах.
Версія про те, що підпал пришвидшить видачу дозволу на повністю нове будівництво або на будь-які інші будівельні роботи – абсурдна. Навпаки, підпал привернув ще більшу увагу до об’єкту і взагалі унеможливив видачу жодних дозвільних документів без ретельної перевірки. Не розуміти це міг, хіба що, той у кого розуму вистачає лише для того, щоб запам’ятовувати букви та складати їх в безглузді повідомлення, з надією на сумнівну популярність.
Компанія-власник будівлі стала жертвою збігу обставин і об’єктивних процесів. Її збитки колосальні — моральні, фінансові, матеріальні.
На жаль, навіть правила ведення війни, які говорять про недопустимість знищення поранених, не діють в соціальних джунглях, де ватажком щоразу стає випадковий і найбільш галасливий крикун, який вимагає жертв і покарань за вигадані, ним же, дії та події.
Насправді ж, причиною загорання стали погодні умови, які в цей день відрізнялись особливою пожежонебезпечністю. Суха, жарка погода, з поривами сухого вітру, найбільш ймовірно, сприяла розповсюдженню пожежі. У той час, як причиною її могло стати потрапляння найменшої іскри.
Збіг обставин, вплинути на які ні власник будівлі, ні будь-які інші люди не мали змоги, — це істина причина пожежі. У цій події немає тих, хто виграв. Є лише ті, хто постраждав. Навіть ті, хто розповсюджує чутки, навіть вони є постраждалими, оскільки шкоду завдано об’єкту культурної спадщини, до якої, навіть найпримітивніші голови мають, хоч і опосередковане й не усвідомлене, відношення просто будучи громадянами своєї країни.
На тлі безлічі заяв, припущень, версій, пріоритетом власника, все ж таки, є відновлення будівлі в її історичному вигляді. Збереження її історичного обличчя і ідентичності.
Пожежа – це не прогрес, а гальмування процесу відновлення будівлі.
Пожежа — це біда. І затрати на усунення її наслідків, рівнозначні затратам на приведення будівлі до належного технічного та естетичного стану. Та, не зважаючи на всі перепони, власник зобов’язується виконати свої моральні та матеріальні зобов’язання перед громадою Києва, відновивши будівлю «Центрального гастроному» в її історичному вигляді. І, хоч пожежа і віддалила строк реконструкції будівлі та ускладнила процедуру її погодження, власник зробить все можливе для того, щоб довести примітивізм замовного «активізму». Тепер – це справа честі».
