Після завершення освіти у 1908 році Липинський повернувся в Україну і оселився на хуторі Русалівські Чагарі біля Умані. Першою науковою працею молодого вченого стала монографія про Данила Вратковського, опублікована 1909 року в українському часописі «Літературно-науковий вісник». Наступна робота — «Шляхта на Україні, їі участь в життю українського народу в перспективі історії» стала помітним явищем в тогочасній історіографії. В ній вчений вперше обгрунтував тезу про провідну роль шляхти у формуванні української держави, закликав представників цієї верстви братися за відродження України.
З 1910 року Липинський знову у Кракові, де продовжив заняття науковою діяльністю. Результатом трирічної праці стала книга «Z Dziejow Ukrainy» і обрання дійсним членом наукового Товариства ім. Т. Шевченка (НТШ).
Липинській вважається одним з апологетів українського монархізму і ідеологом українського націоналізму.
«Хвиля»
05-04-2010 13-24
