Звернення до депутатів Верховної ради України: скільки можна жерти?

Этот текст пришел на редакционную почту «Хвилі» и показался нам любопытным, поскольку автор задает вопросы системного характера. Без их разрешения страна не сможет двигаться вперед.

Шановні народні депутати. Звертається до Вас автор відкритого листа Президенту України Віктору Януковичу, що був опублікований у декількох інтернет-виданнях, напередодні виборів до Верховної ради України. Вважаю, що у тієї публікації моя позиція щодо дій Президента України та його команди виражена однозначно і додаткових коментарів не потребує. Публікація «Відкритого листа», викликала жваве обговорення читачів ї на мою адресу надійшло чимало листів і з погрозами, і з однозначною підтримкою, котра найбагатше  переважала.    Відгуки людей доволі часто закінчувалися фразою: — «Я б і сам написав теж саме, навіть більше, але не знаю — як всі свої думки скласти у літературний текст» і це навело мене на мисль, що певною мірою, мені вдається сконцентрувати та виразити позицію значного прошарку суспільства. На відміну від «Відкритого листа», де я підкреслював незалежність від будь якого впливу, у цьому зверненні — акцентую на намірі узагальнення думок декількох мільйонів Ваших виборців. Якщо мені буде дозволено жарт, у серйозному тексті, то я би провів аналогію своєї ролі з роллю писця, у відомій картині І. Рєпіна» — Запорожці пишуть листа турецькому султану». Проте, я поважаю та визнаю право і на незгоду з моєю точкою зору. Вважаю, було б дуже цікаво, через зворотній зв’язок, коментарі провести своєрідне соціологічне дослідження процентного співвідношення противників та прибічників оцінки депутатського корпусу, пропозицій і вимог викладених у цьому зверненні. Напевне, депутати теж потребують достовірної інформації про настрої виборців.

І у цьому зверненні підтверджую свою принципову позицію щодо неприпустимості подальшого укріплення олігархічно-родинних кланів, котрі ділять між собою сфери політичного та економічного впливу і за безцінь скуповують, та присвоюють шляхом «рейдерства»  те, що за Конституцією України є власністю його народу, залишаючи його дітям роль робочої біомаси. Але, дії цієї так званої «нової еліти» України зрозумілі і передбачувані, тому що вони просто відповідають її менталітету. Немає ніякого сенсу у намаганні переконати її в аморальності збагачення — за рахунок знищення нації, як немає сенсу умовляти зграю вовків відмовитись від загнаного оленя, тому тільки створенням умов жорсткого протистояння суспільства, будь яким спробам привласнення його колективного майна, можна повернути Україну на шлях цивілізованого розвитку. І одним з найбільш реальних, мирних шляхів досягнення цієї мети є робота народних депутатів України, через прийняття відповідних законів, а ще найголовніше — через недопущення порушення вже існуючих. Підкреслюю – мирних, тому що постійно знаходячись у загалі народу, добре відчуваю його настрої. І нехай ніхто не тішить себе ілюзією байдужості українців. Обурення народу діями тих, кому він довірив в управління країну, досягає критичної точки і для вибуху не вистачає тільки сильного і чесного лідера, котрому він би довірився у черговий і останній раз.

Команда Президента це добре розуміє і тому превентивно давить саму можливість зародження та становлення такого лідера. ЇЇ арсенал методів, для цього, достатньо широкий – від тюрми, до роздачі посад у вищих ешелонах влади. Скільки «полум’яних» борців за справедливість, зразка 2004 року, поміняло свої принципи на «теплі» місця, ми всі бачимо. Але команда, що формується за рахунок зрадників, ніколи не збагатиться. Той, хто продався один раз, продасть і свого хазяїна. Питання тільки у ціні.

Але, спокуса великих грошей, пільг, високого соціального статусу  — дуже висока. Навіть на тих хто до обрання у депутати мав чисті помисли, ця потужна отрута, повільно діючи, поступово переконує людину у своїй виключності і врешті-решт на зміну голосу совісті приходить інший, котрий заспокоює людину: — Ти не такий як всі. Ти дійсно заслуговуєш на «Lexus», особисту палату у «Феофанії», костюм від «Armani» та особистий маєточок на березі  теплого океану. І все, не залишилося нічого від тої людини на яку сподівалися мільйони виборців. Сподівалися, що нарешті їх труд буде оцінюватися адекватно здібностям, а не наближеності до владних структур, що неможливо буде навіть пропонувати хабар. Сподівалися що, податки зібрані з людей, більшість з котрих не мають коштів навіть на забезпечення повноцінного харчування для своїх дітей, будуть йти на покращення їх життя, а не на покращення життя сина Президента України, через державні замовлення його фірмам.

Шановні народні депутати Верховної ради України. Це Звернення адресовано всім, але до депутатів ВО «Свобода» і «Удар» особливо. Думаю Ви погодитеся у тому, що суспільство надало Вам величезний кредит довіри. Обидві Партії пройшли до Ради на тлі  настроїв протесту проти Партії регіонів. Обидві Партії асоціюються із кардинальними перемінами і наближення рівня життя громадян України до європейських стандартів. Мільйони Ваших виборців сподіваються на виконання Ваших передвиборних обіцянок щодо ініціювання нових законів і корегування прийнятих, які суспільство оцінює як антинародні та антиукраїнські. Але, у разі відсутності ефективності роботи Ваших депутатів — у Раді, набута популярність зникне швидше за її появу і  відновити її стане набагато складніше ніж підтримати.

Суспільство позитивно сприймає намагання спинити свавілля у Верховної раді, навіть з використанням силового протистояння. На жаль, у цьому складі Ради виключити такі крайні міри неможливо. Ну, не розуміють вихідці з бандитських угруповань язика цивілізованого світу. Але ж виборці чекають на Ваші професійні парламентські дії. І у тих, хто делегував Вас на захист їх інтересів, виникає відчуття тривоги – чи готові Ви до цього завдання? Чи усвідомлюєте Ви, що від звичної агітаційної роботи, прокламацій, лозунгів, акцій, Ви маєте перейти до дуже складної і кропіткої роботи з перебудови країни? Чи підготовлено програму цієї перебудови, з залученням тисяч чесних, патріотично налаштованих фахівців? Якщо це так, то чим можна пояснити відсутність кандидатури Прем’єр-міністра від об’єднаної опозиції, під час формування Уряду? Мляві пояснення від неї, на шоу Шустера, про марність подання такої пропозиції, Ваших виборців не задовольняє! Ви мали продемонструвати суспільству серйозність своїх намірів та професійної підготовці.

Можливо, не всі знають, що згідно законодавству — кожен депутат Верховної ради України має право на залучення до 31-го Помічника народного депутата, з оплатою їх послуг із бюджету України (на самом деле оплачиваются 4 помощника, остальные работают на общественных началах- прим. Хвилі). Чи підготовлені фахівці вищого рівня, різних профілів для того у кожного обранця? Попередній досвід спілкування с керівниками опозиційних структур викликає великі сумніви, що до того. Тому, є реальна небезпека наповнення цієї квоти, як і завжди, за рахунок родичів та просто близьких людей, що відповідно відіб’ється на якості законодавства України. А з Українського народу вже вистачить «реформаторів», які насправді є лише горе-експериментаторами, що практикують за рахунок платників податків. І взагалі, чи не забагато помічників?

Виходячи зі штатної чисельності народних депутатів, кількість їх помічників може досягати 13950 осіб. Це еквівалент приблизно 10 військових частин, призначення яких — захист суверенітету України та допомога населенню під час масштабних стихійних лих. На їх утримання коштів традиційно не вистачає і армія безперервно скорочується. Проте, за самими скромними розрахунками, утримання тільки помічників депутатів обходиться платникам податків не менш 100 мільйонів на рік, причому значна їх частина у родині самого депутата і залишається. Може досить збагачуватися «слугам народу», і прийшла пора подумати про їх господарів? Враховуючі, що всі депутати розподілені по профільним комітетам, може достатньо кожному по 5-6 помічників, які є фахівцями саме цього профілю? Цікаво, що чиновники апарату Верховної ради України вперто не бажають оприлюднити поіменний список помічників народних депутатів. Чому така секретність, є що ховати? Народові України відводиться тільки «почесна» роль їх утримувача?

Шановні депутати. Як розумні люди, Ви звісно ж погодитеся в тому, що високопрофесійні фахівці поза Радою, вони навіть не балотуються. Але країна потребує генеральної  стратегії розвитку, якої за 20 років незалежності так і не з’явилося. Невизначеність пріоритетів, спрямування державних ресурсів, приводить до втрати її позицій на міжнародних ринках і низького рівня життя громадян. Думаю, депутатам потрібна допомога у складному питанні розробки такої концепції. Як би Ви, шляхом оголошення конкурсів через сайти, залучили до цієї роботи професіоналів з кожної тематиці, це примножило б потенціал команди розробників державних програм — у рази. Впевнений, народ прийме активну участь у формуванні нової економічної, правової, оборонної, технічної, наукової, поліцейської та фінансової політиці. Під час цього процесу обов’язково виникнуть нові, неординарні проекти. Лобіюйте авторів найкращих розробок і сприяйте  їх призначенню на посади у профільних державних структурах. У разі демонстрації з Вашого боку готовності працювати на інтереси Держави і обмежитися тільки дійсно необхідним, народ допоможе. До того ж, розробка програми виведення України на рівень регіонального лідера, може стати тою цементуючою національною ідеєю, котра положить край її розподілу на Схід і Захід.

Вивчаючі Закон про статус народного депутата, я був просто вражений численністю різноманітних пільг, яких поступово наплодили для себе депутати всіх скликань. Тут і безкоштовний проїзд всіма видами транспорту, без обмеження кількості поїздок і класу місця. І закріплення за відомчім лікарняним закладом, причому навіть після строку каденції. Не забули також і про родичів.

Деякі витяги з Закону:

«За   народним   депутатом,   строк   повноважень  якого закінчився,  зберігаються безкоштовне медичне обслуговування у тих закладах охорони здоров’я,  до яких він був прикріплений у  період виконання  депутатських  повноважень,  забезпечення  путівками для лікування,  встановлені для народних депутатів,  а після виходу на пенсію  він  забезпечується  транспортом  для  поїздки  в лікарню, поліклініку  та  інших  потреб  у  зв’язку  із  оздоровленням   та…».

«Верховна  Рада  України  забезпечує  колишньому  народному депутату  безпосередньо  після закінчення строку його повноважень, на період його працевлаштування,  виплату матеріальної допомоги  у розмірі  заробітної  плати  з урахуванням всіх доплат та надбавок, яку отримують працюючі народні  депутати…»

«Народному  депутату надається щорічна оплачувана відпустка у міжсесійний період тривалістю 45  календарних  днів  з  виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі подвійної місячної заробітної плати.»

«Дружині   (чоловіку)   народного   депутата,   звільненій (звільненому)   у  зв’язку  з  переїздом  народного  депутата  для виконання депутатських повноважень у  Верховній  Раді  України,  у разі  непрацевлаштування  її  (його) за місцем проживання чоловіка (дружини)  перерва  в  роботі  зараховується   до   загального   і безперервного   стажу  роботи  (служби).  На  вказаний  період  за дружиною (чоловіком) народного депутата зберігається місце  роботи (служби),  стаж  роботи  (служби)  за  спеціальністю,  стаж роботи (служби),  що дає право на  встановлення  процентних  надбавок  до заробітної  плати,  процентних  надбавок  і  одержання  виплат  за вислугу  років…»

«У  разі  виходу  на  пенсію  народному  депутату виплачується  грошова  допомога  в  розмірі  дванадцяти   місячних посадових   окладів   працюючого  народного  депутата  за  рахунок бюджетних призначень на  забезпечення  діяльності  Верховної  Ради».

Це лише приклади. Насправді перелік прямих і завуальованих пільг значно ширший.

Назвіть мені, будь ласка, наукового робітника, провідного педагога, винахідника, хірурга котрий би користувався такою чисельністю пільг. Невже депутат, котрий ще вчора торгував тим, що інші винайшли та виготовили, отримавши мандат, став стократно ціннішим для суспільства, ніж ті хто розробляє новітні технології, або кожного дня спасає життя людей?

Знову, від імені виборців, звертаюся до депутатів від партій «Об’єднаної опозиції». Ми хочемо бачити початок втілення в дію передвиборних обіцянок. І одним з найголовніших і актуальніших законів є — «Закон про право відкликання народного депутата України його виборцями». Це ключовий закон, з прийняттям котрого, зникне ганебне явище «перебіжчиків». І після відзиву депутатів, які зрадили виборців, або формально займають місце у Раді, насправді займаючись своїм бізнесом, Верховна рада нарешті буде відповідати своєму призначенню. Наслідками виконання цього закону і була б та «люстрація», про яку так багато говорилося.

Другім є питання навіть не матеріальне, а більш – моральне. Як Ви можете лежачі у розкішної палаті «Феофанії» дивитись у екран телевізора, з котрого кожного дня лунають заклики про допомогу чергової дитині, що потребує негайної операції? Невже Вам не вистачає коштів на лікування у приватної клініці, якщо Ви так полюбляєте розкіш і Вам огидно лікуватися у тих же лікарнях, що й Ваші виборці? Ваше життя не важливіше за життя маленьких українців. Якби кожен з депутатів був другим  Альфредом Нобелем, Сальвадором Далі, або ж Володимиром Вернадським чи Миколою Амосовим, то й тоді не було б важливішим.

Ми – виборці і платники податків, не розуміючи причин, з яких народ, більшість якого межує на грані жебрацтва, повинен витрачати мільярди на забезпечення розкішного життя своїх представників, вимагаємо від депутатів всіх політичних партій  — ліквідації всіх відомчих лікувальних і курортних закладів Верховної ради та апарату Президента України, з організацією на їх базі спеціалізованого дитячого лікувально – хірургічного  та відновлювального центру, з передачею йому всієї інфраструктури існуючих закладів, зі всіма основними засобами і збереженням статей фінансування — у повному обсязі. Таке рішення може стати першим кроком на шляху оздоровлення країни, повернення її до моральних цінностей, що прийняті у всьому цивілізованому світі. Держава, що не піклується про генофонд нації приречена на самознищення. Проявить хоча би трохи шляхетності і народ гордитиметься, що має таких представників.

Вам панове такі прийдеться пройти цей тест на порядність, тому що, у противному разі ми – виборці розцінюватиме Ваші передвиборні гасла і обіцянки як свідому оману народу з метою отримати особисту вигоду. Думаю, це стосується всіх депутатів, незалежно від кольору прапорів. Кожен з них багато чим переконував виборців у тому, що саме з його приходом до Верховної ради — «Страна вернется народу», «Від стабільності, впевнено покрокує до успіху», настане процвітання «титульної нації» і ми побачимо як — шеренги олігархів, радісно йдуть ділитися з народом награбованим добром, а Президент України, перед неминучим імпічментом, почне у Межигір’і пакувати валізи. Думаю панове, що громадяни України певною мірою позбавилися вади легковірності і рано чи пізно вимагатимуть звіту і за слова і за дії.

З побажання наснаги і працездатності,

Автор — Генеральний директор Концерну «Українська електроніка», м. Миколаїв

Email: concern12@mail.ru