Злидні української влади та технологія її безкровної зміни

Злидні української влади та технологія її безкровної зміни

Політичні події останнього місяця 2017 р. примусили владу розкрити всім українцям своє нутро. І що українці там побачили — злидні, тобто убогість влади та маленьких вічно голодних істот, які гуртуються навколо тих державних структур, де завжди тепло і дають поїсти. До речі слово злидні в українській міфології — це міфічні злі і голодні духи, які ховаються за пічкою і приносять в дом біду і бідність… Краще не можливо описати головних персонажів нашої влади.

На захист сучасних політиків лише скажу — не ви перші, ви останні, може найбільш цинічні і зухвалі, серед всіх представників української влади за 26 років існування незалежної України.

Зараз у світі вже сформувалася думка, що Україна — це якась проклята країна, місце, де її громодянам живеться дуже погано, де завжди негаразди, війни, боротьба, революції, поразки та бідність. Де меншовартість — це не виключення, а правило, де професійно і успішно за владу борються лише злочинці, демагоги корупціонери та зрадники, — і хтось із них перемагає. Звичайно, у думаючих людей виникає питання: чому так? В цій статті я дам експрес відповідь на це питання, а також на питання як змінити владу без крові. Більш глибоку відповідь на ці питання можна знайти в моїй книжці «Антиукраїнець».

Генезис сучасної української влади

Отже, чому так мало вдалося зробити національно-патріотичним силам і демократам (до яких я зараховую і себе) за період незалежності? Чому Україна не стала членом ЄС? Чому вона стрімко опинилась найбіднішою країною Європи?

На мою думку, головною проблемою українських національно-патріотичних, демократичних сил та сучасних пасіонарних українцев з часів здобуття незалежності була слабка воля до влади: ми більше любили Україну, свободу, демократію, ніж владу і гроші, які б гарантували завоювання влади і її збереження. В українських націонал-патріотичних силах романтизм домінував над раціоналізмом, а слово над ділом. До речі, а що зараз не так?

Це швидко зрозуміла стара комуністична еліта та «червоні директори» і «червоні банкіри». Саме вони і захопили реальну владу в країні. Саме вони на державних заводах і в банках заробили свій перший, потім другий, а з часом і десятий мільйон доларів. Потім вони конвертували частину зароблених мільйонів у високі державні посади — стали президентами України. З часом до них приєдналася третя сила: рекетири та шахраї, які легко стали олігархами. Саме останні почали контролювати основні засоби масової інформації, а далі і всю Україну. Досить швидко вони також стали президентами України…

Так сталося тому, що ні перший ні другий майдани не змінили систему влади. Ба більше, вони і не ставили таких завдань. Мета полягала в іншому, щоб привести своїх, проукраїнських політиків (любих друзів) до вже діючої політичної конструкції, яка була — і досі залишається хибною та неефективною. Я стверджую: всі політичні та державні діячі того часу навіть не ставили питання про зміну тотально-корумпованої системи влади: вона їх влаштовувала. Бізнесмени-політики просто використовували можливості старої системи для збагачення, а політики-романтики чи аматори-політики спочатку розгубились, а потім роділились на дві групи. Одна почала обслуговувати політиків-бізнесменів, а друга (значно менше за чисельностью) стала реальною опозицією.

Світова фінансова криза 2008–2009 років та війна Росії проти України лише погіршили ситуацію. Як відомо, під час економічних, фінансових і особливо політичних криз у суспільстві все більше людей починають діяти непорядно. Скажу більше: я поділяю та розвиваю думку американських економістів Д. Акерлофа та Р. Шилера щодо того, що саме необачна, непорядна, а у випадку з Україною — шахрайська поведінка політичної та фінансової еліти і породжуютє ці кризи! Без покарання цих топ-корупціонерів кризи в Україні ніколи не закінчаться!

Унікальнісь структури влади в Україні

Українська політична система, на відміну від західних систем, включає не три гілки влади: законодавчу, виконавчу та судову, а п’ять, до трьох традиційних додається корупційна (вплив олігархів і «cмотрящих») та зовнішня (вплив Росії до 2014 р., а зараз до Росії додалися ще США, ЄС та МВФ — Захід). Цікаво, що при зміні влади, олігархи від неї не усуваються, міняється лише олігарх-фаворит, якому достаються основні фінансові потоки держави і право годувати президента. Кожен президент в Україні (за винятком першого — Л.Кравчука) сам намагався стати головним олігархом і рано чи пізно між ним та іншими олігархами виникали конфлікти. Олігархи-ізгої починали фінансувати опозицію, яка на їх гроші та популістських гаслах приходила до влади. Пам’ятаєте фільм «День бабака»?

Така система влади є дуже нестабільною і точно не відповідає стандартам Західної цивілізації. Нестабільність влади веде Україну до бідності і вразливості від зовнішних ворогів, особливо Росії. Очевидно її треба міняти, але починати зміни варто з структури виконавчої влади, яка склається з апарату президента та прем’єр-міністра, які завжди конфліктували один з іншим, незалежно від того, діє президентсько-парламентський варіант Конституції чи парламентсько-президентський.

Структура влади європейської України

Якщо Україна іде в ЄС, то Прем’єр-Міністр має бути главою держави, а Президент — моральним авторитетом і совістю нації. Він має забезпечувати свободу і демократію українцям та чесну конкуренцію бізнесу: пропонувати для затверження парламентом голови НБУ, Антимонопольного комітету, інших регуляторів ринків, та призначати омбудсменів та Генерального прокурора, а також розпускати парламент. Далі, треба позбутись олігархів та Росії, як головних гравців української влади. Паралельно варто починати гармонізацію відношень з США (вступити до НАТО) і лише після цього подавати заявку на членство в ЄС. Але такі дії українців — справа не сьогоднішнього дня. Головне питання, що робити зараз? Примусити Верховну Раду прийняти Закон про імпічмент президента, чи почати народний імпічмент? Ці питання важливі і актуальні. Але український народ чекає відповідь на ще більш важливе питання: а що буде далі, після імпічмента? Яка група людей легітимно візьме владу в Україні і хто буде моральним і інтелектуальним лідером цієї групи? І нарешті саме головне — що буде робити нова еліта, яка її програма нормалізації життя звичайних українців, як перемогти Росію чи видійти від неї, що робити з Донбасом і Кримом… На ці фундаментальні питання я спробую дати відповідь в іншій статті. Зараз я дам поради стосовно технологій зміни влади.

Реальна технологія зміни влади

Дійсно, протестний рух українців та організатори Руху нових сил вже давно висунули ключову вимогу владі — закон про імпічмент Президента. Гасло популярне, але суперечить інтересам Президента і його фракції, а тому, очевидно, не буде виконано без отримання чогось взамін. Серйозна (реальна, конструкривна, дієва) політика неможлива без компромісів. Це має бути гра з позитивною сумою, коли обидві сторони виграють. Дуже важливо підкреслити, що політика в Україні — це бізнес, і він буде боротись за свої інтереси всіма засобами…

Сторонами політичної гри зараз в України є українці і влада. 26 років українці програвали владі! Чому погані хлопці (влада) завжди перемагали, звичайно за винятком Януковича. Давайте думати. Задаю питання: що краще для простих українців перемогти погану владу (виграти), але не знищити її лідерів (вбити, посадити до в’язниці чи примусити до іміграції), чи програти, але знищити цю погану владу. Для розумної, раціональної, європейської людини відповідь очевидна — краще перший варіант. Для людини із старої радянської чи московсько-православнох цивілізації — краще другий варіант. Отже скажу зразу, я пропоную дати можливість топ-керівникам виконавчої влади після відставки спокійно жити принаймі 5 років, але за це вони мають погодитись на досить технологічний (реальний для виконання) закон про імпічмент.

Ще за часів Януковича, в перші дні Майдану я запропонував владі і суспільству симетрічне рішення: Президент (Янукович) погоджується на схвалення закону про імпічмент Президента України в обмін на Закон про імунітет від кримінального переслідування протягом п’яти років після відставки. Впевнений на 90 %, що таке рішення зберегло б Крим і Донбас для України.

Я і зараз впевнений, що конче потрібно надати Президенту та Прем’єр-міністру України імунітет від кримінального переслідування протягом п’яти років після відставки, а також гарантувати захист їхніх майнових прав, які вони легально набули та задекларували. Зрозумілі наслідки цього рішення – посадити до в’язниці та забрати у них власність та гроші може лише влада, яка буде правити через п’ять років. Це головне! Українці мають навчитись торгуватись з владою! Дати їм шанс без страху іти у відставку.

Але така тактика українців у їх торгах з владою може принести і додаткову вигоду. Чому варто захистити українську «еліту». По-перше, це допоможе зробити інститут відставки нормою (після відставки не обов’язково тікати та сідати до в’язниці), по-друге, — це ліки від популізму.

Справа в тому, що українська «еліта» традиційно продукує лише популістські рішення, які в той же час надають їй можливість долучатися до корупції, незаконного збагачення. До сьогодні народ завжди виступав проти корупції, та ніколи — проти популізму. Але справжні економічні реформи несумісні ні з популізмом, ні з корупцією. Їх результатом завжди є підвищення зарплати, доходів, прибутків тих, хто багато, продуктивно, креативно, інноваційно і чесно працює, — в тому числі й за рахунок зменшення числа і доходів корумпованих чиновників, соціальних паразитів, тіньового бізнесу і просто тих, хто працює мало і непродуктивно!

Але є ризик, що українці навіть року не забажають чекати результатів реформ — і просто знесуть Прем’єра-реформатора разом з Президентом. Зараз мова іде про принцип, а не конкретні персоналії. На жаль, брак освіти і культури українців разом в підтримкою Росією реакційних сил сприяє об’єднанню проти реформаторів тих, для яких реформи — це благо: звичайних працьовитих українців і тих, для кого вони є зло: корупціонерів, ледарів, тіньовиків.

Українці мають зрозуміти — наша влада будується на інтересах і вигодах. Лише вигода влади від прийняття закону про імпічмент Президента та обмеження імунітету депутатів наблизить суспільство до їх схвалення Верховною Радою та Президентом. Майдан і збройну боротьбу з владою, як прояв волі українців може замінити лише зиски і інтереси влади.. Ще раз підкреслю, що дієвими аргументами для влади є лише сила народу чи її ,влади, зиск … Пропоную українцям спробувати дати владі пряник, а не зразу застосовувати батіг.

Ідеальна технологія зміни корупційної системи влади

Хочу вірити, що українці нарешті зрозуміли, що переважна більшість людей йде у владу для того, щоб розбагатіти. Не для того щоб розбагатіли ви, українці! Цю тезу я довів у книжці «Антиукраїнець». Замість того, щоб прокладати дорогу ображеним олігахам, які рвуться до влади, я пропоную вирішити проблему в цілому. Якщо запитати прямо, що мають робити активні українці стратегічно? Я даю відповідь — примусити Верховну Раду прийняти закон — «Стандарт доходів української влади «Майдан 3».

Поясню суть ідеї: лише тоді, коли використання влади для власного збагачення стане майже неможливим і точно дуже некомфортним та ризикованим, — до влади стануть потрапляти нормальні українці — ідеалісти, фахівці, інтелектуали, націоналісти і патріоти. Лише тоді не своє збагачення, а життя всіх українців стане предметом уваги влади.

Отже головна ідея Стандарту «Майдан-3» полягає у тому, що керівництво країни: президент, прем’єр-міністр, міністри, державні чиновники високіх рангів, мери, судді, прокурори та депутати всіх рівнів, а також керівники державних підприємств і банків можуть багатіти виключно за рахунок офіційної зарплати в рамках матриці соціальної справедливості. Всі інші їх реальні грошові доходи (номінальні доходи за мінусом інфляційних збитків): роялті, проценти по депозитах, дивіденди, орендна плата тощо, які вони отримують поза матрицею соціальної справедливості під час їх служіння державі, — мають надходити як доходи до бюджетів України відповідних рівнів!

Таким чином, на період служіння державі бізнесмени-політики, бізнес-урядовці , бізнес-судді, бізнес-прокурори повинні стати меценатами. Вони мають укласти угоду з народом про добровільне меценатство чи залишити владу. Якщо такий Стандарт доходів влади не буде запроваджен до нових виборів, я впевнений, що нова влада буде ще більш брутальною і цинічною! Тоді навіщо міняти стару?

Отже, українці разом з ЄС і США мають вимагати від української влади прийняти Стандарт доходів «Майдан-3» —це в першу чергу, і лише у другу — новий закон про вибори.

Головною проблемою виборів тоді буде популізм. Справа у тому, що Стандарт «Майдан-3» відсіче бажання йти у владу у 90 % потенційних корупціонерів, причому, чим більші у них статки, тим більші їх потенційні втрати. Але цей стандарт не вирішує проблему засилля в парламенті популістів, за яких схильні голосувати не лише пенсіонери, яких в Україні більше, ніж офіційно працюючих, але і велика армія соціальних паразитів.

Українці вже стали заручниками популістів, які за 26 років створили таку структуру українського суспільства, яка унеможливлює стійке і динамічне економічне зростання і генерує попит на популізм. Зменшити вплив старшого покоління, яке схильне підтримувати шоуменів і популістів, на результати виборів може лише досить сучасна електронна система виборів (для нового покоління українців), яка має прийти на зміну архаїчній та зашкарублій виборчій системі минулого сторіччя (системі, за якої мертвий хапає живого). Молоді українці мають голосувати за допомогою смартфонів! Я би за це їм і бонуси давав. 200 гривень — і явка 90%. Лише таким чином вплив молоді на результати виборів можна суттєво збільшити, а це — удар по популістам.

Українці повинні зрозуміти, що монстри бізнесу і корупції разом з шоуменами і популістами (які в кінцевому рахунку працюють на олігархів) підімнуть під себе більшість депутатів за будь якої системи виборів. Тому краще Стандартом «Майдан-3» та сучасною електронною технологією голосування відбити у них бажання безпосередньо займатись політикою і державним управлінням. Хай вони заробляють гроші і сплачують податки чи йдуть у шоубізнес.

Чи є зараз шанси для впровадження такої ідеальної технології відокремлення бізнесу від влади? Я оцінюю їх як 1 до 100. Моє тестування цієї ідеї серед депутатів і урядовців показало її агресивне несприйняття, але і політики з опозиційного табору завжди шукали аргументи проти…Це означає, що шанси радикальних змін на краще є також 1 до 100! Тиранія статус-кво залишається принаймі на 20 років, аж доти, поки звичайні українці через підвищення свого культурного і освітнього рівня не стануть набагато більше прагматичними і раціональними. В той же час, дива можливі навіть у цьому цинічному світі.

Подписывайтесь на канал «Хвилі» в Telegram, страницу «Хвилі» в Facebook

Последние новости

Ученые получили вакцину от гриппа, разработанную искусственным интеллектом

Саакашвили призвал голосовать за список «Слуг народа»

Возле Рады задержали мужчину с гранатой

Стало известно, какие специальности выбирают украинские абитуриенты

Иран захватил британский танкер в Ормузском проливе

В ЦИК исключили из списка скандального кандидата от…

Цена на газ: «Нафтогаз» отреагировал на решение суда

Шокина допросили по делу об убийстве Шеремета

США предупредили о рисках опасности в день выборов…

В Китае обнаружили удивительную находку возрастом 105–125 тысяч…

Зеленский рассказал, когда появится кандидат в генпрокуроры

Баканов и Аваков просят снять с выборов скандального…

Меркель раскритиковала Трампа из-за расистских заявлений

Джаред Лето выступил на пешеходном мосту в Киеве:…

Стало известно, сколько субсидий на коммуналку получают украинцы