Українська сага американської політики

Слово «Україна» протягом останнього часу дедалі частіше згадується в США, однак, нажаль, це не пов’язано з якісним стрибком нашої держави в шкалі американських зовнішньополітичних пріоритетів.

Ми вчергове, але вперше настільки масштабно опинились втягнутими у внутрішньополітичні процеси в США. Більше того, Україна ще й стала в буквальному сенсі слова «театром військових дій» між демократами та республіканцями. Кожна з цих партій через свої канали в Україні намагається сприяти досягненню своїх завдань в рамках президентської кампанії в США. У підсумку «Українагейта» Дональд Трамп став третім президентом США, якому у Палаті представників оголосили імпічмент. Спробуємо детальніше проаналізувати певні процеси в Україні та їх наслідки в США.

У розпал президентської гонки в США у 2016 році Народний депутат Сергій Лещенко опублікував частину «чорної бухгалтерії» Партії Регіонів, згідно з якою голова передвиборчого штабу Трампа Пол Манафорт нібито отримував мільйонні кошти від команди В.Януковича за лобістські послуги. Цю «амбарну книгу» винайшов та передав до НАБУ тодішній перший заступник Голови СБУ, а нині заступник Генерального прокурора Віктор Трепак.

Ця історія одразу ж знайшла продовження в Америці у вигляді медійного скандалу та відставки Манафорта зі штабу Трампа з подальшим кримінальним переслідуванням і засудженням вже за «супутні» правопорушення. В Україні ж зареєстроване за цими фактами НАБУ кримінальне провадження прогнозовано завершилось нічим.

Пізніше були опубліковані аудіозаписи розмов Директора НАБУ під час відпочинку, де останній прямо згадує 2016 рік та каже, що у такий спосіб він хотів допомогти тодішньому кандидату від Демпартії Хіларі Клінтон. В США окремі діячі спробували використати ці аудіозаписи для ініціювання спеціального розслідування щодо втручання України (а не Росії) в американські вибори, але видимого результату поки не досягли.

Історія навколо Манафорта вочевидь надихнула Юрія Луценка, який вирішив схожим способом налагодити діалог з оточенням Президента США. У якості перспективного напрямку було обрано грошові виплати компанії міністра часів Януковича Миколи Злочевського “Burisma” на рахунки Хантера Байдена, сина екс віце-президента США та ймовірного кандидата від демократів на наступних президентських виборах Дж. Байдена.

Ця інформація зацікавила адвоката Трампа Рудольфа Джуліані, який провів взимку 2019 року кілька зустрічей з Юрієм Луценко. Вже навесні ц.р. останній дав інтерв’ю американському виданню The Hill, в якому, окрім критики на адресу екс-посла Марі Йованович, також згадав про доходи Хантера Байдена від компанії “Burisma”, діяльність якої розслідувалась в Україні. Ці сигнали одразу підхопили американські медіа, а інтерв’ю особисто поширив у своєму твіттері Дональд Трамп.

Зручним інструментом дослідження вказаних фактів виступило кримінальне провадження щодо злочинної організації Януковича, досудове розслідування у якому організовував прокурор Константин Кулик.

Справа, як і сама злочинна організація, була дуже багатогранною. Згідно наявних даних кожне міністерство чи окремі впливові люди/групи з оточення Януковича розглядались Куликом як керівники окремих структурних підрозділів злочинної організації.

В одному з ефірів «Право на владу» на телеканалі 1+1 Кулик особисто розповідав, що в рамках розслідування злочинної організації Януковича він також досліджував діяльність групи Приват та групи Дмитра Фірташа. Але чомусь після свого візиту в Ізраїль та за два дні до першого туру виборів президента України Константин Кулик у цій справі розіслав по пошті підозри не досліджуваним ним групам, а оточенню Петра Порошенка – Валерії Гонтаревій, Борису Ложкіну та Олександру Філатову за сприяння в легалізації майна злочинної організації.

Схожі звинувачення Куликом були одночасно висунуті й бенефіціару компанії “Burisma”, Миколі Злочевському, який обіймаючи посаду міністра екології за часів Януковича, за логікою Кулика апріорі завжди розраховувався зі своїми бізнес-партнерами «брудними грошами».

Таким чином Луценко та Кулик надали додатковий поштовх історії з Хантером Байденом в США, намагаючись заручитись підтримкою оточення Президента США заради збереження своїх посад в ГПУ після програшу Петра Порошенка на виборах. Пізніше розсекречені в Конгресі США розмови між Володимиром Зеленським та Дональдом Трампом підтвердили, що останній просив не звільняти прокурора, який вів цю справу.

Нове керівництво Генеральної прокуратури наразі складається з осіб, які, починаючи з 2014 року, були частими гостями Посольства США, яке у своєму інтерв’ю The Hill атакував Юрій Луценко. Його критика та звинувачення на адресу екс-посла Марі Йованович у втручанні у внутрішні справи України призвели до дострокового припинення її повноважень, певних кадрових ротацій у державному департаменті.

Після відставки Луценка, ініціативу раптово перехопили народні депутати Андрій Деркач та Олександр Дубінський, які неодноразово на прес-конференціях звинувачували НАБУ та Посольство США у неправомірних діях.

Але, як бачимо, підтримувані американськими дипломатами люди все ж отримали призначення на високі посади в ГПУ і вплив «умовних» представників демократичного табору США на силовий блок в Україні лише посилився. Відтак очікувати суттєвого просування у розслідуванні навколо Хантера Байдена, яке так цікавить оточення Дональда Трампа не варто від осіб, що опосередковано були причетні до ув’язнення голови його виборчого штабу Манафорта.

Замкнений в Україні через проблеми з американською Фемідою Ігор Коломойський всіляко намагається якщо не вирішити ці проблеми, то принаймні створити хоча б канал діалогу з істеблішментом США.

Зокрема, Рудольф Джуліані під час свого нещодавнього візиту в Україну та зустрічей з емісарами Коломойського нібито отримав запевнення в тому, що українська влада готова просувати розслідування, пов’язані з Хантером Байденом та можливими іншими корупційними оборудками, що цікавлять республіканців.

Інструментом реалізації досягнутих з Джуліані домовленостей начебто має стати нещодавно звільнений з ГПУ той самий Константин Кулик, який за інформацією ЗМІ вже подав документи на вступ на службу до Головного слідчого управління СБУ. В певних колах циркулює інформація, що особисто Гарант просив Івана Баканова працевлаштувати Кулика!

В той же час Голова СБУ має усвідомлювати, що прийнявши на роботу Кулика, він не лише ризикує через певний час отримати від нього професійний удар в спину (як багато попередніх його керівників). Разом з Куликом Служба бере на себе відповідальність за всі його відверто політизовані справи, навколо яких постійно будуть розвиватись баталії не лише в Україні, а й в США. На тлі відсутності прогресу у реформуванні відомства та з оскандаленим на весь світ працівником, керівник СБУ ризикує перетворитись на «більярдний шар», що по черзі будуть бити республіканці та демократи аж допоки зі свистом не загонять його в лузу.

По мірі наближення президентських виборів в США, увага до окресленого питання лише зростатиме. При цьому результати відповідних українських кримінальних проваджень насправді мало кого цікавлять, адже бажаний для республіканців результат не полягає у притягненні когось до відповідальності. Ми ще побачимо не один візит Джуліані в Україну, за результатами яких він публікуватиме усілякі компрометуючі відомості на своїх політичних опонентів, списуючи їх на проміжні результати українського розслідування. Його останні заяви про отруєння Шокіна чи про причетність Дж.Байдена до розкрадання українських коштів у шалених обсягах лише це підтверджують.

У цей час на Лубянці тихо потер руки якийсь генерал, оскільки вся ця історія дуже на руку Російській Федерації. Юрій Луценко міг бути просто використаний натемно як засіб доставки інформаційної боєголовки до Вашингтону.

Посудіть самі – в обох таборах американської політики та ще й напередодні виборів президента полихає пожежа, Україна перетворилася на полігон з’ясування стосунків між ключовими політичними партіями США, змінено фокус із втручання в американські вибори 2016 року з Росії на Україну, спаплюжено імідж нашої держави та її лідерів на міжнародній арені, нанесено серйозної шкоди проукраїнській частині американської бюрократії (т.зв. “deep state”), збільшується ризик втрати двопартійної підтримки України в американському парламенті – справжній “win-win” для російського агресора.

Подписывайтесь на канал «Хвилі» в Telegram, на канал «Хвилі» в Youtube, страницу «Хвилі» в Facebook