Запропонована Президентом «Стратегія-2020» — це розширена версія «Стабільності і покращення». Чистий передвиборчий популізм.

В «Стратегії-2020» кожній електоральній категорії обіцяють солоденьку цукерочку. Наприклад:

  • ти пенсіонер – ось тобі обіцяночка про «продовження тривалості життя на 3 роки»;

  • ти військовий — ось тобі обіцяночка про «збільшення витрат на армію в 10 разів» (в п’ять разів збільшена частка від подвоєного ВВП);

  • ти молодий студент — ось тобі обіцяночка про «доступ до швидкісного інтернету»;

  • ти патріот, пишаєшся своєю країною — ось тобі обіцяночка про «майже всі (90% громадян) будуть пишатися своєю країною»;

  • ти бідний — ось тобі обіцяночка про «подвоєння ВВП на душу населення»;

  • ти боїшся війни — ось тобі обіцяночка про «збільшення чисельності армії більш ніж вдвічі»;

  • … і так по кожному пункту «Стратегії-2020»

Як говорив баригуватий персонаж І. Карпенка-Карого: «Обіцянка-цяцянка, а дурневі радість».

Можна сказати: «Всі критикують владу, а де альтернатива?» Альтернатива далі по тексту.

Те, що «Стратегія-2020» не буде виконана, вже видно з самої назви:

  • По-перше, звітний період роботи Президента і Парламенту настає в 2019р., на перевиборах. А звітний період по «Стратегії» — в 2020р. Тобто, ні для Президента, ні для Парламенту немає значення чи буде виконана «Стратегія-2020».

  • По-друге, сама назва: «стратегія». Стратегія передбачає наявність «карти», більш-менш достовірного прогнозу як по Україні, так і по світу до 2020р. Тому що більшість вказаних показників залежать, і дуже значно, не тільки від України. Наприклад, на ВВП України впливає і монетарна політика ФРС США, і урожайність зернових в Бразилії, і хід бойових дій в нафтовому регіоні Близького Сходу, і рівень агресії з боку РФ… Чи може Україна не те що контролювати, а хоча б щось з подібного передбачити на пару років вперед? В умовах невизначеності керуються не стратегіями, а принципами; розставляють не конкретні показники-орієнтири, а пріоритети. А конкретний результат вже буде таким, як буде.

    Популярные статьи сейчас

    Названа дата возможного открытия КПВВ на Донбассе

    Киевское метро разъяснило условия работы

    За неделю до лета в Украине выпал снег

    Степанов серьезно обратился к работающим пенсионерам

    Показать еще

Не зважаючи на деякі фантастично-оптимістичні показники («подвоєння ВВП, річна інфляція 1,7%»), по деяким простим, суто формальним рейтингам («конкурентоспроможність», «легкість ведення бізнесу») Україна претендує лише на 20-ті, 30-ті, 40-ві місця. А чому не на 1-ше місце? Чим Україна гірша за Данію чи Фінляндію? Навіщо нам тренер, який не планує зробити нашу команду чемпіоном, а завідомо планує вилетіти вже в 1/16 фіналу?

Є ще кілька питань:

  • Чому довіра до суду серед експертів планується тільки 60%? Зараз вона приблизно така ж серед експертів. Тобто, 40% судових рішень вже завідомо плануються мутними?

  • Чому не буде приросту темпу іноземних інвестицій? За 6 років (2015-2020) планується 40млрд. – це ті ж самі 6,6млрд./рік, що і протягом десяти років до цього.

  • Чому номінально майже подвоїться державний борг? Якщо відношення боргу до ВВП майже не зміниться (з 67% до 60%), а ВВП планується подвоїти, то виходить, що в номінальному (а не процентному до ВВП) вираженні загальний державний борг теж майже подвоїться. Кому дістанеться той подвійний ВВП не відомо, а те, що подвоєний борг в 2020 році ляже на кожного громадянина, ми вже бачимо наперед.

В «Стратегії-2020» насторожує те, що майже всі орієнтири відносні та оціночні, майже ніякої конкретики. Наприклад, яким номінально буде кількість населення, курс гривні, розмір золотовалютних резервів, загальний ВВП, державний борг…

Наявність лише відносних і оціночних показників дозволяє досягати їх за рахунок маніпуляцій з цифрами, без реальних покращень. Наприклад, подвоїти «ВВП на душу населення» можна як збільшуючи загальний ВВП, так і зменшуючи кількість душ. Або можна на час розрахункового періоду укріпити гривню, що автоматично збільшить показник в доларах. Є і інші варіанти маніпуляцій.

Конкретика в «Стратегії-2020» лише по нічого не значущим показникам, по важливим показникам – ніякої конкретики.

В «Стратегії-2020» заявлено більше 60 реформ.

Так як немає критеріїв проведення цих реформ, то більшість з них, звичайно ж, закінчиться просто зміною вивісок. Наприклад, на департамент СБУ по боротьбі з корупцією повісять вивіску «Антикорупційне бюро» і відзвітують про дві проведені реформи. Або Прикордонну службу введуть до складу МВС і відзвітують ще про дві проведені реформи. І т.д.

Насторожує не кількість заявлених реформ (як і заявлених орієнтирів), а те, що немає єдиної цілі, для якої вони проводяться. Немає ниточки, на яку всі ці бусинки-реформи будуть нанизані, щоб вони не конфліктувати між собою, були синхронізовані і досягали синергетичного ефекту.

Але найгірше для народу те, що «Стратегія-2020» — це бізнес-проект.

Досягнення цілей бізнес-проекту приносить бонуси топ-менеджменту.

Але відношення до народу, як до бізнес-проекту, — це те саме, як відношення до скотини на фермі: якщо скотина підвищує балансові показники ферми, то живе, а якщо ні – під ніж. Вище вже приводився приклад, що подвоїти показник «ВВП на душу населення» можна не збільшуючи реальний ВВП, а просто ліквідувавши половину душ, наприклад, «непродуктивних» пенсіонерів і дітей. (До речі, чому в «Стратегії-2020» жодного слова про показники народжуваності?) Або, наприклад, щоб подвоїти «ВВП на душу населення», можна примусити ці душі працювати вдвічі більше.

Отже, після критики «Стратегії-2020» — обіцяна вище по тексту альтернатива.

Замість безлічі цілей і орієнтирів поставити одну єдину, класичну як для будь-якого народу, мету – збільшення чисельності народу. Наприклад, в 2020р. нас має бути мінімум 50млн.

Ця, всього одна, мета буде єдиним мірилом ефективності влади, єдиним орієнтиром і пріоритетом, єдиною ниточкою, на яку будуть нанизуватись всі реформи і якій вони будуть слугувати. Всі дії, закони, укази, стратегії будуть підпорядковані цій меті.

Звичайно, що для збільшення чисельності українського народу хоча б до 50 млн. потрібно:

  • і інвестиції залучати, і робочі місця створювати, щоб утримати людей в країні;

  • і медицину покращувати, щоб подовжувати життя;

  • і сім’ї з дітьми підтримувати;

  • і Крим з його 2,5 млн. населення повертати;

  • і Донбас відновлювати, щоб не вимирали від холоду і голоду;

  • і створювати програми з повернення розкиданих по всьому світу українців;

  • і кожного солдата добре озброїти і екіпірувати, щоб підвищити його живучість;

  • і сильну армію будувати, щоб не допускати більше анексій та окупацій;

  • і вчиняти всі інші, будь-які можливі, дії для досягнення мети «Нас 50млн. в 2020р.».

ПС. Якщо Президент підмінює інтереси народу балансовими показниками, то його місце не в кріслі президента, а, як максимум, в кріслі голови служби статистики.