28 червня 2016 року в міжнародному терміналі стамбульського аеропорту Ататюрка стався теракт. Загинули 44 людини, в тому числі 19 іноземців, 239 осіб були поранені. Прем’єр Туреччини заявив, що докази вказують на причетність терористичної організації ІДІЛ. Одним з виконавців теракту турецька газета Hurriyet назвала Османа Вадінова — уродженця Дагестану, який прибув до Туреччини з сирійського міста Ракка, захопленого «Ісламською державою», а другим — Ракіма Булгарова. За інформацією турецької поліції, саме Османов зняв квартиру в районі Стамбула Фатіх, де терористи готувалися до атаки. У цій квартирі поліція знайшла паспорт на ім’я Османова, виданий йому підрозділом УФМС Дагестану 14 грудня 2015 року. При цьому не виключається, що документ підроблений.
За повідомленнями турецьких ЗМІ, поки не підтвердженими офіційно, організатором теракту може бути етнічний чеченець Ахмед Чатаєв. Про Чатаєва відомо багато, в тому числі і в Україні.
Нагадаю, 6 січня 2010 року А.Чатаєв був затриманий українськими правоохоронцями в м. Ужгород. У МВС України повідомили, що в мобільному телефоні затриманого була знайдена інструкція з підривної справи. Під тиском правозахисників, включаючи організацію Amnesty International, А.Чатаєва в Росію не екстрадували, оскільки в 2003 році він отримав притулок в Австрії і підпадав під захист Женевських конвенцій і Конвенції ООН про біженців від 1951 роки
Наразі, факт відмови української сторони в екстрадиції Чатаєва російські ЗМІ намагаються використати у спробі дискредитації вітчизняних спеціальних служб і лідерів політичних партій,зокрема екс-голови СБУ В.Наливайченка. Днями російські та проросійські видання вийшли із заголовками, в яких пов’язали Чатаєва й Україну: «Глава СБУ особисто займався звільненням ймовірного організатора теракту в Туреччині», «Організатора теракту в Стамбулі підтримувала СБУ та українські націоналісти».
Аналітичний відділ ГІ «Права Справа» проаналізував матеріали щодо діяльності самого Чатаєва і так званого «українського сліду» в його біографії.
Ахмед Чатаєв народився 14 липня 1980 року в м. Ведено, Чечено-Інгушської АРСР
Був активним членом Віденського джамаата, В 1996-1999 роках пройшов вишкіл в одному таборів Хаттаба, організованих в Чечні на базі колишніх піонерських таборів. Під час Другої чеченської війни (1999-2000) втратив праву руку вище ліктя, за що і отримав псевдо «Однорукий Ахмет». Був затриманий російськими спеціальними службами за участь в бойових діях проти військослужбовців ЗС РФ. Сайт «kavkazcenter.com». так описував обставини, при який Чатаєв став інвалідом: «Чатаєв знає Росію і росіян не з чуток, російські кати наживо відрізали хлопцю поранену руку і, вставивши електричні дроти в рану, по-звірячому катували його»
У 2001 році йому вдалося покинути Чечню. Яким чином Чатаєву вдалося уникнути кримінального покарання — залишається загадкою. Імовірно, що він потрапив під амністію. За іншою інформацією йому вдалося втекти з російського концтабору. Де знаходився Ахмет наступні два роки — також невідомо. Починаючи з цього моменту загадок у біографії Чатаєва стає все більше.
У 2002 році Чатаєв разом з дружиною і сином виїжджає до Європи і 24 листопада 2003 року отримує в Австрії статус біженця, як учасник чеченського опору, який постраждав в період бойових дій на території Чечні. За однією з версій, статус біженця Чатаєв зміг отримати тому, що переконав наглядові органи у втраті руки через тортури електрострумом в російському СІЗО
Втім, лише у 2003 році А.Чатаєва занесене в список особливо розшукуваних правоохоронними органами Росії злочинців, як представника чеченського опору Доку Умарова в Західній Європі.
Хоча, у минулий четверг РІА Новини повідомило, що Чатаєв 1980 року народження знаходиться у федеральному розшуку з 2008 року. Росіянам все ж таки варто визначитися з датою оголошення Чатаєва у федеральний(роблю на цьому наголос) розшук. Розбіжність у датах в п’ять років не на користь російської версії про змову спецслужб України та країн ЄС у питанні відмови РФ в екстрадиції Чатаєва.
13 серпня 2006 року міністр закордонних справ невизнаної держави Чеченська Республіка Ічкерія Ахмед Закаєв (з жовтня 2007 року — прем’єр-міністр Ічкерії), підписав наказ про призначення Ахмеда Чатаєва першим заступником представника ЧРІ в Австрійській Республіці.
Стрімка кар’єра. Тут варто згадати слова Р.Кадирова про те, що Чатаєв виїхав з Чечні «рядовим бандитом».
Дрова хранить нельзя: украинцам грозят крупные штрафы и даже серьезные сроки
Украинцев хотят лишить выплат по инвалидности: что готовит Кабмин
В Киеве - острый дефицит водителей маршруток: готовы дать жилье и бронь от армии
Электроэнергия снова дорожает: как это отразится на тарифах на свет для украинцев
У березні 2008 року А. Чатаєв був затриманий в шведському Треллеборг. У його машині було знайдено вогнепальну зброю (автомат Калашникова), боєприпаси і вибухівку. 5 січня 2009 року А.Чатаєва засудили до півтора року позбавлення волі, але відразу ж відпустили, так як на той час він уже відбув термін .
В 2010-му році Чатаєва затримали на Україні. Як розповідав тодішній глава МВС України Юрій Луценко, в його мобільному телефоні знайшли інструкцію з підривної справи.. За словами Луценка, міліціонери засумнівалися в достовірності документів Чатаєва, в тому числі в його документі про статус біженця, видане Австрією. Постало питання про його екстрадицію або в Росію, або в Грузію, де він, за повідомленнями ЗМІ, проходив по кримінальній справі. ЄСПЛ заборонив видачу в Росію на підставі того, що він отримав статус як переслідуваний російськими властями за свою участь в чеченському русі спротиву. На підставі рішення ЄСПЛ українська влада екстрадувала Чатаєва до Грузії.
«У 2010 році терорист був затриманий в Україні і навіть готувався до екстрадиції в Росію для подальшого засудження. Але особисте клопотання голови СБУ Валентина Наливайченка та протести націоналістів біля стін ГПУ з вимогою випустити «чеченського біженця» привели до звільнення Ахмеда Чатаєва»,- повідомляють «Вести». До речі, українські спеціальні служби, які очолює вже не Наливайченко, а В.Грицак, чомусь старанно роблять вигляд, що не помічають бурхливої діяльності цього проросійського рупора на теренах України.
Розглянемо більш детально роль екс-голови СБУ Наливайченко у цій справі щоби зрозуміти сам характер інформаційної компанії,яку розгорнули проросійські і російські ЗМІ.
В. Наливайченку закидають його виступ під час ефіру на каналі ICTV, під час якого він зазначив, що Чатаєв має статус біженця в Австрії з 2003 року і назвав його затримання необґрунтованим і скандальним.
«Генпрокуратура має встановити, чи дійсно Ахмед Чатаєв має статус біженця в Австрії. Якщо це підтвердиться, то згідно з міжнародними домовленостями Україна повинна негайно його відпустити», — заявляв тоді Наливайченко.
Як згодом з’ясувалося Чатаєв мав статус біженця і більше того, на підставі включення Чатаєва тільки в бази федерального розшуку Росія не мала права вимагати його екстрадиції. Знаходження ж Чатаєва в міжнародному розшуку в базі Інтерполу не підтверджується. Втім, навіть в цьому випадку статус політичного біженця автоматично захищав би його від видачі в Росію. Таким чином, всі заяви представників російських спеціальних служб про неодноразові звернення РФ щодо екстрадиції Чатаєва мають суто пропагандистський характер і використовуються, як один з елементів у інформаційній війні.
Як повідомляло видання Deutsche Welle, з подачі правозахисників Європейський суд з прав людини застосував правило 39 Регламенту Суду і закликав Україну не видавати Чатаєва, оскільки він отримав притулок в Австрії і підпадає під захист Женевської конвенції та Конвенції ООН про біженців.
Разом з тим , варто пояснити,що питання екстрадиції не належить до компетенції СБУ і є виключно прерогативою Генерального прокурора України. В подальшому, саме Генеральною прокуратурою України, а не СБУ було прийнято рішення відмовити в екстрадиції Чатаєва в РФ
Таким чином,екс-голова СБУ Наливайченко жодним чином не міг впливати на прийняття рішення Генеральною прокуратурою України та МВС України рішення щодо екстрадиції Чатаєва на територію РФ.
14 січня Європейський суд з прав людини закликав владу України не видавати Росії Ахмеда Чатаєва. Будучи країною-учасницею Європейської конвенції про захист прав людини, Україна була зобов’язана виконати рішення суду. До того ж Україна є учасницею Конвенції про статус біженців 1951 року та Конвенції ООН проти катувань, тому вона не мала права насильно висилати біженців і прохачів притулку в держави, де тим всерйоз загрожують смертна кара, тортури або інші грубі порушення прав людини.
Що стосується публічної заяви п. Наливайченко,то в цьому конкретному випадку була продемонстрована чітка державницька позиція людини, яка прекрасно розуміла можливі наслідки для міжнародного іміджу української держави у випадку,якщо б Україна під тиском РФ погодилася б на екстрадицію Чатаєва. Прекрасно розуміли ці наслідки і російські спеціальні служби, які були безпосередніми замовниками і виконавцями провокації щодо затримання Чатаєва, вимог його екстрадиції і теперішньої інформаційної компанії розгорнутою проти екс-голови СБУ. Позиція росіян зрозуміла і прагматична-дискредитація на міжнародній арені людини, яка несе потенційну загрозу планам російських спецслужб щодо просунення ідей федералізації України.
Amnesty International тоді заявила, що якщо Ахмеда Чатаєва повернуть до Росії, то йому загрожує несправедливий суд, а також тортури та інші види жорстокого поводження, які можуть застосувати, щоб змусити його «зізнатися».
Примітно, що в недавньому інтерв’ю «Ліга.net» теперішній очільник українських спецслужб В.Грицак наочно показав в яких умовах довелося працювати його попереднику. Зокрема , п. Грицак повідомив ,що на початку т.зв. «русской весни» кількість оперативних працівників СБУ у Луганській і Донецькій областях була мінімальна. Йдеться про те, що Наливайченко практично з нуля створював українські спеціальні служби в умовах військового протистояння з РФ.
Втім не тільки Україна відмовила РФ у екстрадиції Чатаєва. 19 травня 2011 року Чатаєва, за даними «Німецької хвилі», під час проходження прикордонного контролю на кордоні Болгарії та Туреччини знову затримали. Спочатку суд болгарського міста Хасково виніс рішення про екстрадицію затриманого в Росію. Пізніше вердикт скасував апеляційний суд міста Пловдива, також посилаючись на статус біженця і погрози розправи з ним. Суд постановив, що статус біженця, який Чатаєв отримав в 2003 році в Австрії, діє у всіх країнах, що підписали Женевську конвенцію, в тому числі в Болгарії.
До речі, дивує чому росіяни не згадали про «болгарський слід» у справі Чатаєва і не звинуватили болгарські спецслужби у підготовці теракту в Стамбулі? Історичний аспект взаємовідносин між Туреччиною і Болгарією дозволяє російським спецслужбам зробити це основною версією.
Відповідь на це запитання ми знаходимо у Грузії.
Грузинський міністр у справах біженців і вимушено переміщених осіб Созар Субарі заявив, що можливий організатор теракту в стамбульському аеропорту Ахмед Чатаєв був «агентом» екс-президента Грузії Михайла Саакашвілі.
«Імовірно, в зв’язку з цим почнеться розслідування і буде дуже цікаво почути відповідь Саакашвілі», — сказав Субарі. За його словами, Саакашвілі повинен пояснити, чому фінансував і співпрацював з терористами.
Нагадаю,у 2012 році грузинські спецслужби проводили спецоперацію в ущелині Лопота. За твердженням соратників Чатаєва по «Імарату Кавказ», в цій спецоперації були знищені практично всі бійці чеченського опору, в тому числі Дукваха Душуєв, колишній охоронець Ахмеда Закаєва. Після їх розгрому Чатаєв був заарештований, але в 2013 році в ході суду в Тбілісі був визнаний невинним. Сталося це, як стверджує Михайло Саакашвілі, через те, що в Грузії до влади прийшов «проросійський олігарх» Іванішвілі. Уряд на чолі з Іванішвілі звільнив Чатаєва за формальним клопотанням, спрямованим до суду прокуратурою країни, так як він вважався політичним в’язнем. У тут знову виникають питання щодо гуманності грузинського правосуддя по відношенню до Чатаєва саме на момент зміни політичного курсу країни.
Показово,що на останній зустрічі в форматі Абашидзе-Карасін російський дипломат несподівано поставив питання про співпрацю Грузії і Росії в сфері боротьби з тероризмом.
У травні 2013 року з’явилася інформація про те, що на території Туреччини мав відбутися шаріатський суд щодо подій в Лопоті. Там всі чекали на приїзд Ахмеда Чатаєва
У 2013 році Ахмед Чатаєв присягнув «Ісламській державі». Чатаєв займався вербуванням представників чеченської діаспори в Європі для участі у бойових діях на території Сирії у лавах опозиції. За неофіційними підрахунками в Сирію пішло воювати кілька тисяч чеченців, більше тисячі з них загинули. Для діаспори ця статистика — справжня трагедія.
Ахмед Чатаєв командував в Сирії одним з трьох чеченських батальйонів. Двома іншими чеченськими батальйонами командували Хаттаб аль-Шішані і Абу Джихад (Іслам Сеіт-Умарович Атабієв). В Сирії Чатаєв провалив битву за Кобані, під час якої курди знищили 200 бійців батальйону. Після провалу битви за Кобані сліди Чатаєва загубилися. Як пише Джоанна Парасюк, журналістка радіо «Свобода», він зник з усіх пропагандистських матеріалів «Ісламської держави». З урахуванням його цінності як пропагандиста серед російськомовних прихильників ІД це було незвично.
«Можливо, він покинув батальйон після провалу в Кобані. І невідомо, де з тих пір перебував. Цілком ймовірно, що його могли перевести і в секретний відділ, а із-за поганого командування — на іншу роль, або він взагалі покинув Сирію. Останнє припущення може бути найвірнішим, так як бойовики з його батальйону не знають, де знаходиться Чатаєв », — написала журналістка.
Після цього,за повідомленням турецьких ЗМІ, сліди Чатаєва спливли вже в стамбульському аеропорту.
До речі, за повідомленням російських ЗМІ, після синайської трагедії в жовтні минулого року (загибель російського літака, на борту якого було 217 чоловік і 7 членів екіпажу), НАК і президент Путін закрили туристичний напрямок в сторону Єгипту. Зате буквально на наступний день після теракту в аеропорту Стамбула було знято заборону на продаж путівок до Туреччини. Послідовності в таких діях не видно.
На думку російських експертів не виключено, що найближчим часом буде переглянуте питання про екстрадицію Ахмеда Закаєва. Виконуючий обов’язки глави Чеченської республіки Рамзан Кадиров на своїй сторінці в Instagram теж продовжив тему екстрадицій лідерів чеченського спротиву. «Якщо турецькій владі потрібні дані про терористів, в черговий раз їх називаю. Записуйте! Тархан Газієв, Ахмад Умаров, Ахмад Пата, Ширвані Басаєв, Махран Саїдов, Різван і Усама Якубови, Асланбек Вадалов, Мовсар Чатаєв, Хаді Аласханов, Рустам Наурбаев, і їх ідейний наставник Мовладі Удугов », — пише глава Чеченської республіки.
Втім, посол США в Грузії Ян Келлі заявив, що у нього немає підтверджуючої інформації про те, що теракт в Стамбулі міг бути організований вихідцем з Чечні Ахмедом Чатаєвим.
Підсумовуючи, хотів би зазначити,що спроби російських спеціальних служб пов’язати вибух в Стамбулі з так званим «українським слідом» провалилися. І в цьому велика заслуга вітчизняних ЗМІ, які не підхопили вкинуте, заради внутрішньої дестабілізації в країні, росіянами повідомлення щодо причетності вітчизняних спеціальних служб до «справи Чатаєва». Самим же співробітникам російських спеціальних служб хотів би нагадати відоме чеченська прислів’я. — той хто не наважився вдарити коня, вдарив сідло..
