Про свавілля влади проти пенсіонерів силових та правоохоронних структур

Четвертий рік тривають в Україні проголошені владою реформи. Але що в результаті, і як вони бачаться нашим співвітчизникам? Насправді однозначного результату в їх оцінці спостерігати не доводиться. Хтось бачить покращення, хтось відчуває розчарування, а є й категорія байдужих. Попри це, у кожної категорії населення існують проблеми, які потребують вирішення на національному або місцевому рівні.

В даному матеріалі хочемо висловити свої думки стосовно перерахунку пенсій пенсіонерам органів внутрішніх справ та інших правоохоронних і силових структур. Ці люди також присвятили найкращі роки свого життя служінню своєму народові, але ж на той час вони знали, що держава в обов’язковому порядку забезпечить їм соціальний захист у майбутньому. А що маємо зараз? Вони залишилися поза увагою держави…

А трапилося це внаслідок підміни понять при реформуванні правоохоронного відомства, коли місце міліції посіла нова структура під назвою Національна поліція. І що цілком логічно, рішенням Уряду було визначено грошове забезпечення для працівників поліції. А що ж сталося з працівниками вже непотрібної і ліквідованої міліції, на плечах якої постала нова структура? Про них, складається враження, забули…

Але це аж ніяк не влаштовує вчорашніх міліціонерів, і вони вийшли із своїми вимогами на площі й майдани. І аби збити хвилю публічного спротиву, Уряд, здавалося б, зробив крок назустріч, пообіцявши перерахувати пенсії працівникам ОВС та інших правоохоронних і силових структур. Але, як кажуть, пообіцяти – це не обов’язково виконати. Так і сталося: всупереч діючому законодавству пенсіонерам ОВС та їх колегам з інших міністерств – відомств, що служили Вітчизні з погонами на плечах, пенсій перераховано не було. Хоча і до суду сивочолі ветерани зверталися, і судовий збір із своїх коштів сплачували, і рішення суду на свою користь отримували, але віз, як то кажуть, і нині там. То що ж коїться у нашій начебто правовій державі, і чому так відбувається?

Навіть не вдаючись до глибокого аналізу, порівняємо лише окремі показники. Звільняючись із міліції за вислугою років із нарахованою пенсією в чотири тисячі гривень, в недалекому 2007 році офіцер міліції був переконаний, що це в еквіваленті складає 500 дол. США, і якось із цими виплатами зможе худо-бідно жити. Але ось менше ніж за десять років ця сума стала еквівалентною 130 дол. США, і де тут справедливість? І де гарантований державою соціальний захист працівників правоохоронних відомств, які стояли на захисті законних прав та інтересів громадян? А якщо вже з правоохоронцями влада насмілюється так чинити, то що їй до звичайного трудового люду, який є запорукою економічного зростання держави?

Хтось може сказати, що оперувати категоріями грошової одиниці іншої держави в Україні не коректно. То нехай пояснить, чому ж тоді виведення коштів тими ж представниками влади в офшори в грошових одиницях іншої держави не викликає іронічної посмішки, і сприймається як виправдана дія для убезпечення своїх коштів. Тому, шановна владо, досить жити подвійними стандартами, це вам колишні правоохоронці і силовики кажуть: досить!

Інформаційна довідка.

Пенсіонер ОВС (міліції), який звільнився у 2012 році з посади начальника відділу територіального органу управління МВС України у званні підполковника міліції, отримує пенсію у розмірі 1990 гривень (в еквіваленті складає на 2012 рік 248 дол. США, у 2017 році – 70 дол. США).

Отже, йдемо далі: 30 серпня 2017 р. Кабінет Міністрів України приймає постанову «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка має набрати чинності з 1 січня 2018 року. Намагаємося зрозуміти дії Уряду, як кажуть, «увійти в їхню ситуацію» тощо, навіть в якійсь мірі пробачити. Адже «де-юре» з 1 січня 2018 року пенсіонерам силових структур та правоохоронних відомств має бути здійснено перерахунок пенсій. Але відстежуємо ситуацію далі, і знову, на мові правоохоронця із землі – маємо справжню «підставу»! У проголосованому законопроекті про Державний бюджет України на 2018 рік станом на 19 грудня 2017 року на перерахунок пенсій зазначеній категорії пенсіонерів не передбачено жодної копійки!

Що мав би зробити Прем’єр-міністр України, як справжній державний управлінець, вже на першій хвилині після прийняття цієї Постанови? Правильно! Дати вказівку заінтересованим центральним органам виконавчої влади терміново внести зміни до проекту Закону про Державний бюджет України на 2018 рік стосовно передбачення у цьому проекті видатків на перерахунок пенсій особам, на яких поширюється дія Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Адже усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв’язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Але цього зроблено не було! Чому: не побачили? не вчасно відреагували? чи інша причина?

Інформаційна довідка.

Військовий пенсіонер, який звільнився у 2005 році з посади заступника командира окремого батальйону у званні майор, учасник бойових дій, отримує пенсію у розмірі 2300 гривень (в еквіваленті складає на 2017 рік 82 дол. США).

Натомість, що робить влада? Вона ініціює окремий законопроект щодо пенсійного забезпечення вказаних категорій осіб, якого, до речі, ніхто не бачив у відкритому доступі, ніхто не обговорював, начебто там щонайменше є гриф секретності. І 13 грудня 2017 р. Уряд направляє цей законопроект до РНБО України для висловлення пропозицій і зауважень. Тактичний хід? Комбінація? Турбує те, що ми не знаємо, навіть не здогадуємось, яким буде розмір пенсій після перерахунку згідно невідомих нам, але вже запропонованих урядовцями нововведень. За прийнятим раніше Законом передбачалося однозначне збільшення виплат, а тут? Якщо знову матимемо збільшення, навіть більше ніж за діючим Законом, то ми обома руками «за». А якщо перерахунок дасть виплати менші, ніж за діючим Законом? То чи не варто нагадати урядовцям, навіть у публічному просторі, про пряму дію ст. 22 Конституції України, яка гарантує, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод!

На сьогодні в Україні проживає близько 545 тис. пенсіонерів силових структур, стосовно яких порушено законні права на перерахунок пенсій. Внаслідок цього – і неймовірна соціальна напруга, і пікети біля Будинку Уряду, і біля Адміністрації Президента та в регіонах біля облдержадміністрацій. Вже має місце жорстка критика влади, а в окремих випадках і її не сприйняття. Натомість, з боку влади – непрозора діяльність у цьому питанні, і відсутність бажання йти назустріч, внаслідок чого й результат нульовий.

Але ж, коли влада порушує наше право на перерахунок (її мовою — осучаснення!) пенсій, водночас потураючи Конституцію і Закони – хіба це не тягне за собою кримінальної відповідальності та політичного небуття для причетних посадовців і політиків, що гальмують вказані процеси.

Вкотре хочеться запитати, чому представники влади після виборів перестають любити свій народ? Чому Генеральний прокурор України, який до цього був і міністром внутрішніх справ, не вбачає порушень законодавства у діях урядовців стосовно своїх колишніх підлеглих? Що за цим: політична доцільність? корпоративні інтереси? підміна лозунгів чи щось інше? І де подівається політична мудрість та принциповість в контексті чи не найпершого концепту правоохоронця: ПЕРЕД ЗАКОНОМ РІВНІ УСІ!

Вважаємо, що єдиним прийнятним сценарієм подальших подій має бути невідкладне передбачення Урядом необхідних коштів у Державному бюджеті на 2018 рік для здійснення перерахунку пенсій пенсіонерам ОВС відповідно до постанови КМ України № 988 з 01.01.2016 та пенсіонерам силових структур відповідно до постанови КМ України № 704 з 01.01.2018 згідно з вимогами діючого Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Водночас пенсіонерам ОВС (міліції) та інших правоохоронних, силових структур необхідно в правовій площині захищати свої права у суді, щоб державні посадовці виконували вимоги Конституції та законодавства України або йшли у відставку!

Не зайвим буде нагадати владі і про те, що наближається 2019 рік – рік виборів майбутнього України…

І на завершення – коротко про законодавство, на якому базуються виказані в матеріалі вимоги, озвучені авторами від імені багатосоттисячної верстви населення держави України.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.

Згідно із ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Стаття 19 Конституції України визначає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.