«Коло запитань» у Харкові – ток-шоу неправильних запитань чи необдуманих відповідей?

Програма відбулася 16 березня в місті Харкові. Перша столиця Радянської України для ток-шоу «Коло запитань» місто знакове. Тут 18 травня 2007 року стартував проект «Коло запитань». 16 березня ми в Харкові уже, аж в сьоме проводили ток-шоу!

Крім того, Харків входить в трійку міст, де влада найбільш закрита щодо ток-шоу «Коло запитань» (не знаю як щодо інших ЗМІ). Ми об’їхали всі обласні центри України, і лише в трьох з них на наше ток-шоу жодного разу не приходили міські голови. Принизливим для своєї гідності фактом присутність на ток-шоу «Коло запитань» вважали міські голови Києва, Одеси і Харкова. Останнього разу програму у Харкові проводили 25 лютого минулого року, тоді із місцевого керівництва не прийшов взагалі ніхто!

Але минулої п’ятниці нам пощастило, не знаю, які зірки зійшлися на небі, але у прес-центр інформагенції «Статус кво» прийшли Ігор Шурма заступник голови обласної державної адміністрації і заступниця міського голови Світлана Горбунов-Рубан. Чому автори програми були надзвичайно раді.  Звукозапис програми ви маєте можливість прослухати тут. radioera.com.ua/audio/?idCast=2396 radioera.com.ua/audio/?idCast=2398

Ще виявили бажання поговорити про проблеми і здобутки Харківщини місцеві депутати, чиновники і громадські діячі, журналісти і навіть генеральний директор уславленого  заводу імені Малишева — Микола Бєлов. Завод імені Малишева під-во, яким можуть пишатися не тільки харків’яни, але й всі українці, тут виробляють кращі танки у світі. Тому колектив проекту  «Коло запитань» вирішив першим питанням у програмі розглянути стан та перспективи великих підприємств Харківщини, на прикладі заводу імені Малишева. Директор заводу Микола Бєлов повідомив, що завод працює добре, що керівництву вдалося зберегти підприємство і науковий потенціал. Щоправда не вдалося уникнути великих скорочень працівників, зараз на заводі лише 4 тисячі робітників, було більше 30 тисяч. Минулого року вдалося домовитися про великий контракт із Таїландом на 49 танків «Оплот». Але у підприємства є серйозні проблеми, в першу чергу кадрові, дуже складно зараз знайти висококласного слюсаря  чи токаря. Я запитав у  Ігоря Шурми, чи може допомогти обладміністрація  заводу імені Малишева щодо кадрового забезпечення. На що вельмишановний заступник голови ОДА повідомив, що він не може відповісти на це запитання бо воно неправильно поставлене, а для оцінки допомоги місцевої влади місцевим підприємствам немає критеріїв. Дослівно він сказав так: «Знову ж таки, сильно може допомогти (влада) чи не сильно, а критерій сильності ви можете визначити? Давайте перестанемо говорити чорне і біле. Влада як може допомогти, так і не може втрутитися в певні процеси. Ми не можемо владу  у місті Харкові відрізнити від влади в області, а область від держави!».

Така відповідь викликала деякий подив, тому що аналогічні теми ми піднімали вже не вперше на «Колі запитань». Наприклад, у листопаді минулого року колишній голова Запорізької облдержадміністрації, колишній міський голова Євген Карташов взагалі висловив тезу про те, що наші економічні негаразди пов’язані  із бездіяльністю місцевої влади, яка мало допомагає місцевим підприємствам. На думку Карташова, є багато важелів для того аби допомагати бізнесу. Більше того, на ток-шоу в Запоріжжі гості одностайно підтримали тезу, що місцева влада здатна впливати і на приватизовані підприємства, для цього їй треба діяти спільно із місцевою громадою. Невже специфіка роботи гігантів індустрії Харкова і Запоріжжя якісно відрізняється? 

Далі журналіст Андрій Бородавка повідомив, що за комплексною оцінкою Кабміну Харківська область посіла 4 місце у рейтингу областей України, у зв’язку з цим він звернувся до Начальника головного управління економіки Харківської ОДА Сергія Авершина із запитанням про те, як позначилося промислове зростання області на підвищенні її рейтингу. Сергій Авершин відповів, що на це питання він не може відповісти, тому що у кабмінівському рейтингу враховується дуже багато показників, зокрема і велична зарплат і пенсії і таке інше, тому роль промислового розвитку він виокремити не може.

Обговорення цієї теми у відео форматі можна подивитися тут http://youtu.be/Qc-evEwaHPM.

Далі перейшли до Євро 2012. Мільярди вкладені в інфраструктуру Харківщини звичайно вражають, але турбує два моменти. Більшість інвестицій – це бюджетні кошти, тобто гроші, які витягли із наших з вами кишень. Також є серйозні підозри в неефективності використання цих коштів. Саме про це говорив у своїй промові політолог Валерій Дудко. Він пригадав відомі всім лавочки в метро,   дорогу через Лісопарк як приклади незрозумілого використання коштів і резюмував: «Евро нам обойдется очень дорого, а вот что мы продемонстрируем здесь – это другая сторона!».

Віктор Хрістоєв, депутат облради, радник міського голови у відповідь  заявив, що Євро зараз об’єднує всіх, а не витягує з кишень, навпаки додає, Харків для свого розвитку отримав 3 мільярди гривень. За його даними 42 відсотків для розвитку Харкова справді дає державний бюджет, 20 відсотків кошти місцевого бюджету і 38 відсотків вклали інвестори. Тому він закликав не ритися у брудній білизні, а спільними зусиллями готуватися до Євро 2012! Ігор Шурма у свою чергу порадив поставити крапку у у дискусії щодо ефективного використання коштів, він  висловив упевненість, що оцінку тому як розпоряджалися коштами обов’язково дадуть контролюючі органи, а чиновники, які зараз підписують документи, повинні сто разів подумати, підписувати чи ні, якщо ці документи сумнівні. Тут має стати у нагоді приклад колишніх урядовців, які зараз сидять у в’язницях. На думку Ігоря Шурми ставити питання про нецільове використання коштів для Євро 2012 можуть тільки необізнані люди! Заступник міського голови Світлана Горбунова –Рубан підтримала його і заявила, що розмови про ефективність використання коштів для Євро 2012 розраховані на дилетантів, на людей яким просто хочеться про щось поговорити. Горбунова–Рубан впевнена, що звертати увагу зараз треба зовсім на інше, на успіхи харківської влади, на збудовані дороги, на лікарню швидкої допомоги, на 17 лікарню, диспетчерську швидкої допомоги.  Дискусію у відео форматі можна подивитися тут http://youtu.be/rBJF6xpREqQ.

Завершував обговорення підготовки до чемпіонату  Європи з футболу виступ жителів сіл Федорці і Павленки Олександра Колесника та Ірина Закатнової. Після того як в Харківському аеропорту побудували нову взлітно-посадкову смугу, літаки почали літати буквально над дахами мешканців сіл, ледь не чіпляючи антени будинків. Люди вважають, що вони мешкають у небезпечній зоні і повідомляють, що їх ніхто не попереджав про розширення аеродрому. «Будинки вібрують, жити страшно!» так резюмувала гостя ситуацію. Вони писали в різні інстанції і в ОДА, і в прокуратуру, але реакцію мешканці оцінюють як відписки і знущання. Валерій Гук, Доктор технічних наук з містобудування, професор кафедри урбаністики Харківського національного університету будівництва і архітектори підтвердив, що справді така ситуація дуже небезпечна, особливо після того як аеропорт запрацює на повну потужність. Світлана Горбунова-Рубан заступник міського голови відмовилася відповідати на це питання, вона заявила, що до неї ніхто не звертався з цього приводу і вона нічого не знає про цю проблему. Від себе додам, учасники проекту «Коло запитань», коли готувалися до ефіру і припустити не могли, що міська і обласна влада не знають про звернення людей із сіл біля аеропорту. Адже Олександр Колесник лише на ЕРУ ФМ почав писати листи    ще кілька місяців тому. Очевидно, що в прокуратуру і ОДА він звертався раніше.

Наступна тема торкалася виступів ліквідаторів аварії на ЧАЕС. Борис Коротков, Голова харківського громадського об’єднання інвалідів Чорнобиля, «Чорнобильський спас» заявив про тиск силових структур на учасників акцій протестів чорнобильців у Харківській області, за його даними 2000 чорнобильців зараз перебувають під слідством. Ще раніше у багатьох ЗМІ було повідомлення, що харківські ветерани – ліквідатори оголошують безстрокову акцію протесту аби привернути до себе увагу. Те що ця тема справді є важливою для Харківщини свідчить наприклад той факт, що інформагентство «STATUS QUO», в приміщенні якого проводилося ток-шоу, на своєму сайті серед топ-тем на перше місце ставить протести чорнобильців. Ігор Шурма поставив під сумнів заяву про 2000 чорнобильців проти яких ведеться слідство. Насправді це проблема дуже складна, яку треба вирішувати на державному рівні, з одного боку є судові рішення, з іншого є бюджет, в якому немає коштів для виконання рішень, слід знайти вихід і зберегти соціальну справедливість. Світлана Горбунова-Рубан заявила, що міська влада робить все що може для чорнобильців. Відеоверсія тут http://youtu.be/_dgtjHgv-Tw.

І остання тема була про похорони. Як відомо, віднедавна при похованні діють нові правила. Якщо раніше людина помирала вдома, то можна було отримати довідку і поховати її, а тепер треба везти обов’язково в морг навіть з далекого села. В морзі повинні зробити розтин покійника, за це треба ще заплатити, а інакше не поховають. Зайве нагадувати, що це гарне поле для зловживань. Ігор Шурма, заступник голови ОДА визнав, що це дуже серйозна проблема і запитав у аудиторії, чи є тут хоч одна людина у якої виникали проблеми при похованні родичів. Олександр Чернов, Заступник голови Харківського обласного відділення  організації «Громадський контроль», у відповідь на це розповів про похорони свого дідуся. Олександру Чернову відмовлялися давати довідку без якої неможливе поховання, вказуючи, що для отримання довідки обов’язково треба везти покійника на розтин. Відбувалося все це за кілька годин до церемонії поховання. Олександру Чернову вдалося домогтися, щоб йому видали довідку для поховання за допомогою знайомого депутата ВР і прокуратури області. У відповідь на це Ігор Шурма визнав, що цю проблему не може вирішити місцева влада, цю дилему можна владнати тільки на державному рівні. Таку відповідь поставив під сумнів депутат облради Іван Дем’яненко і закликав обласну владу активніше ставити це питання перед центральною. Світлана Горбунова-Рубан вкотре заявила, що це теж не тема для ефіру на ЕРА ФМ. Відеоверсію цієї частини можна дивитися тут http://youtu.be/LtetCiG2sFs.

Насамкінець я звернувся до ВІП гостей, щоб вони розповіли про Харків щось добре. Ігор Шурма відгукнувся  і розповів, що у Харкові швидка допомога по швидкості прибуття до хворих працює не гірше ніж у Берліні і що досвід Харкова скоро буде поширено по всій Україні.

РS. Мені довелося цього разу багато поїздити на таксі по Харкову. Дивлячись на жахливі вибоїни на дорогах, я запитував у таксистів: «А де ж відремонтовані дороги, в які вклали десятки мільйонів гривень?». Вони пояснювали, що ці дороги поряд зі стадіоном, але по них мало їздять. І ще на ремонт проспекту Гагаріна скаржилися, після якого розвертатися стало складніше. Висновок очевидний дороги треба ремонтувати не лише перед чемпіонатом Європи з футболу…