Кадровий резерв української люстрації

Перш ніж почати люстрацію, потрібно визначитися з критеріями люстрації, тобто, визначитися: кого і за якою ознакою люструвати. І головне, на кого замінити.

Потрібно визнати факт, що «святих» не існує. Всі, хто жили в українському болоті, у тій чи іншій мірі «забруднилися». І головне, що замінити попередників на нових, «святих», неможливо. Їх просто не існує. І створити їх не вдасться.

Потрібно чітко розуміти, що таке «люстрація».

Зміна структури державних органів чи скорочення чисельності державних службовців – це не люстрація. У випадку звільнення державних службовців у зв’язку з скороченням штату, або розформуванням органу відбувається не люстрація, а стандартне звільнення працівника згідно з положеннями Кодексу законів про працю.

Усунення від державної служби за корупційні діяння – це теж не люстрація. Це звільнення з роботи у зв’язку з вчиненням злочину (кримінального правопорушення).

Люстрація – це звільнення з державної служби (чи недопущення до державної служби) за ідеологічною/політичною ознакою.

От з цією ідеологічною ознакою і потрібно визначитися.

Для української держави актуальною на сьогодні є «десовєтизація», тобто, очищення від ідеології радянського більшовизму. Так як ця ідеологія направлена на руйнацію української держави. За критерієм «десовєтизація» і має відбуватись люстрація бюрократичного апарату.

Кого люструвати

Бюрократична піраміда складається з трьох основних рівнів:

• верхівка (політичні посади): по суті, лише вони приймають рішення, і несуть за них політичну відповідальність;
• середня ланка управлінців: фактично рішень не приймають і відповідальності не несуть – передають команди зверху вниз, та контролюють їх виконання;
• нижня ланка: рядові виконавці — надають ті чи інші державні послуги, або виконують специфічні функції.

Фундаментом бюрократичної піраміди є середня ланка («начальники»). По суті, саме ця ланка ї є бюрократами. Верхня ланка – це політики на посадах, а нижня ланка – спеціалісти певної сфери.

 

Як замінювати

Верхня ланка замінюється в результаті конкуренції політичних сил: внаслідок виборів, революцій, віче… Якщо обирають тих самих, значить, так і має бути. Забороняти законодавчо ту чи іншу ідеологію, чи політичну силу не можна – має існувати конкуренція. Заборона ідеології чи політичної сили допустима лише в судовому порядку, у випадку якщо вона діє на шкоду людині чи державі.

Середня ланка замінюється на підставі закону. Так як середня ланка підбиралася за принципом лояльності до влади, то її можна (і потрібно) люструвати по-максимуму. Прийняти закон про звільнення (або пониження) всіх і замінити на інших.

Нижню ланку масово люструвати і неможливо, і недоцільно. Неможливо замінити на інших, так як це спеціалісти в певних сферах. Недоцільно міняти, так як вони все рівно не приймають ніяких управлінських рішень. Єдине, що можна зробити, – це періодично «перемішувати», щоб розривати корупційні зв’язки та кругові поруки.

Отже, реальній люстрації може підлягати лише середня ланка бюрократичної піраміди.

Механізм люстрації

Приймається закон про звільнення (або пониження) всіє середньої ланки бюрократичної піраміди (начальники відділів, управлінь, департаментів…). Люстрація відбувається без конкретизації персоналій – просто прибираються з посад усі. Заміна може відбуватися не одразу, а поступово: як тільки знаходиться заміна тому чи іншому начальнику.

Ніяких люстраторів не має бути – всі вони заангажовані. Законом має бути сформовано кадровий резерв, з якого будуть відбиратися нові кадри. Відбір жеребкуванням.

Ключове питання: на кого міняти, з кого сформувати кадровий резерв?

Автор цього тексту пропонує сформувати кадровий резерв для заміни середньої ланки бюрократичної піраміди з військовослужбовців, які пройшли АТО, отримали поранення і визнані такими, що непридатні до подальшої військової служби.

По-перше, можливо вони і не будуть святими в питаннях корупції (корупція – вічний супутник будь-якої бюрократії), проте не виникатиме сумнівів в патріотизмі.

По-друге, ця категорія осіб зможе виконувати нові обов’язки. Для того, щоб виконувати обов’язки начальника відділу/управління/департаменту практично будь-якої державної сфери достатньо мінімальних управлінських навиків. Як говорила героїня «Москва сльозам не вірить»: «Якщо можеш керувати трьома, то зможеш і трьома тисячами». Тобто, будь-який сержант-контрактник впорається з новими обов’язками.

По-третє, це люди відносно зі сторони, а не з системи. І вони відносно молоді, тобто, не совкові.

По-четверте, і головне, суспільство має віддячити цим людям. І віддячити не соціальною подачкою, а як мінімум, надати «тепле місце» в цьому суспільстві.