Боротьба проти борців с корупцією, або за якими законами живе Румунія?

Віктор Козленко, стажер Українського Інституту Майбутнього, для "Хвилі"
Боротьба проти борців с корупцією, або за якими законами живе Румунія?

Минув вже рік з того часу, як румунський міністр юстиції ініціював процедуру відсторонення головного прокурора антикорупційного органу Лауру Кевеші нібито за зловживання службовим становищем.

Майже півроку потому президент Румунії Клаус Йоханніс був змушений підписати  поданий наказ про її звільнення. І хоча раніше президент заявляв, що аргументи міністра юстиції щодо звільнення не переконали його, Конституційний суд постановив, що глава держави не має права не підписати указ міністра. У результаті цього, Лаура Кевеші була звільнена з займаної посади.

Тепер, проти колишньої голови антикорупційного органу Румунії відкрили кримінальну справу. Водночас, у Євросоюзі все навпаки: роботу Кевеші високо оцінили, висунувши її на пост голови Європейської прокуратури – одного з найважливіших органів ЄС. Чому ж такий дисонанс у позиціях сторін і за що переслідують Лауру Кевеші? Пропоную детальніше розібратися в цій справі та дізнатися, за якими ж законами живе Румунія. Але все по порядку.

 

Як Лаура Кевеші стала головним анти корупціонером Румунії?

Після закінчення юридичного факультету Лаура Кевеші, йдучи по стопах свого батька, в 1995 році почала працювати прокурором при прокуратурі в суді румунського міста Сібіу [1]. За п’ять років їй доручили керувати Управлінням боротьби з корупцією та організованою злочинністю прокуратури Сібіу. Потім протягом майже шести років вона очолювала ще декілька відділів, займаючись боротьбою з організованою злочинністю.

У 2006 році вона отримала посаду генерального прокурора при верховному суді Румунії, де у віці 33-х років стала відома як перша жінка та наймолодший генпрокурор в історії Румунії [2]. В 2009 році стала першим генпрокурором Румунії, яка відпрацювала на цій посаді повний термін. Після цього Кевеші поновили у якості генпрокурора на ще один трирічний строк [3]. Після закінчення її мандату вона півроку пропрацювала високим представником міністерства юстиції зі зв’язків з Європейською комісією, а з 2013 року стала головним прокурором Національного антикорупційного директорату (НАД). Саме на цій посаді їй вдалося досягти великих успіхів.

Як працював НАД до призначення Лаури Кевеші?

НАД, який був заснований в 2002 році, перші пару років займався корупційними справами виключно серед дрібних чиновників, обходячи стороною високопосадовців. Але згодом були внесені зміни до законодавства, і з того часу НАД розслідує корупційні злочини серед усіх високопосадовців та будь-яких осіб, що замішані в злочинах зі значними сумами у понад 10 тис. євро [4].

З 2006 року антикорупційний орган активно запрацював: з 2006 по 2012 роки було визнано винними 1 687 корупціонерів, і переважна більшість з них засуджена в останні два роки (1 041 особа). Найгучнішим вироком стало засудження в 2012 році колишнього прем’єр-міністра Румунії від Соціал-демократичної партії (СДП) Адріана Нестасе (був на посаді в 2000 – 2004 роках). Також гарним прикладом вдалої боротьби з корупцією був початок розслідувань проти сенатора, олігарха і медіамагната, одного із найбагатших людей Румунії зі статками у понад 1,5 млрд. євро Дена Войкулеску (який потім був засуджений в 2014 році на 10 років ув’язнення, але звільнений умовно-достроково у 2017 році). Серед інших топ-чиновників з 2006 по 2012-й було засуджено також міністра, два сенатори та шість депутатів.

Що змінилось в роботі антикорупційного відомства з приходом на пост голови Лаури Кевеші?

Справжнє визнання та величезну довіру населення принесла робота НАД під ефективним керівництвом Лаури Кевеші, яка очолила антикорупційний орган у 2013 році. За п’ять років її роботи на посаді головного прокурора була реорганізована та покращена діяльність антикорупційної структури, в тому числі збільшена чисельність робітників органу та створена більша кількість підрозділів директорату [7].

Кількість розкритих справ, як і відправлених до суду обвинувачуваних, суттєво зросла. Протягом п’яти років антикорупційний орган відправив до суду 68 топ-чиновників: 14 чинних та колишніх міністрів, 53 члени парламенту (для порівняння, за 2006 – 2012 роки було звинувачено 23 парламентарі) та одного члена Європарламенту. З них 9 міністрів, 27 парламентарів та європарламентар вже були визнані судом винними. Відсоток виправдань залишився майже незмінним з 2012 року – на рівні 10 % (що цікаво, цей показник є навіть нижчим за середній по Європі, що свідчить про гарну обґрунтованість антикорупційним інститутом висунутих звинувачень). Було відкрито більш активне полювання на політиків, в тому числі найбільш відомих [8], за що Кевеші отримала велике визнання та підтримку в європейському співтоваристві, США,  а також довіру серед місцевого населення. 60 % населення довіряли Національному антикорупційному директорату в 2016 році (для порівняння, в 2012 році – 35 %), в той час як парламенту всього 12 %, а уряду – 22 % [9].

Лаура Кевеші навіть стала в Румунії символом боротьби з корупцією. НАД під керівництвом Кевеші успішно розслідували досить багато гучних справ проти вищих посадових осіб держави та членів їхніх родин:

  • В 2014 році вдруге був засуджений Адріан Нестасе за хабарництво на посаді прем’єр-міністра на початку 2000-х років.
  • Велася справа проти молодшого брата президента Румунії 2004 – 2014 років Траяна Бесеску, яка була розпочата в 2011 році: в 2016 році Мірча Бесеску було засуджено на чотири роки ув’язнення за отримання хабарів [10].
  • В 2018 році за хабарництво також був визнаний винним і колишній сенатор від СДП, міністр інфраструктури Ден Сова (був на посаді з березня по червень 2014 року) в уряді прем’єр-міністра Віктора Понти (СДП) [11]. Вперше в історії Румунії звинувачення у корупції висувалися також і проти чинного прем’єр-міністра, Віктора Понти (був на посаді з 2012 по 2015 роки), але в 2018 році суд виправдав його [12].
  • В 2018 році був засуджений на 8 років Даріус Вилков (СДП), колишній міністр фінансів та чинний радник прем’єр-міністра Віоріки Денчіле. Оскільки він подав апеляцію, то залишається на волі.
  • Двічі був звинувачений найвпливовіший політик Румунії (вважається наймогутнішою людиною в країні [13]) Лівіу Драгня, який зараз є чинним лідером правлячої Соціал-демократичної партії (СДП), а також головою палати депутатів. За першим звинуваченням у 2016 році він отримав два роки умовного терміну за фальсифікації на референдумі 2012 року з питання імпічменту президента Траяна Басеску (87,52 % проголосували за відставку президента, але референдум був визнаний недійсним через те, що явка виборців не перевищила 50 %). Лівіу Драгня намагався незаконно підвищити явку на цьому референдумі. Вирок у цій справі фактично поховав його амбіції зайняти посаду прем’єр-міністра, коли його партія отримала перемогу на парламентських виборах в грудні 2016 року [14]. Судовий вирок забороняв йому обійняти цю посаду. Другий раз Драгня був засуджений в червні 2018 року на три з половиною роки за зловживання службовим становищем, але він відкинув усі звинувачення та подав апеляцію, яка ще розглядається в суді [15]. Тому Лівіу Драгня все ще залишається на волі, де й очолює в парламенті палату депутатів та Соціал-демократичну партію (СДП).

 

Отже, хто та чому розпочав боротьбу проти борців з корупцією?

Як можна помітити, найбільше ударів по репутації серед топ-чиновників було нанесено саме по членах Соціал-демократичної партії (СДП), яка вважається найбільш корумпованою партією в Румунії [8]. За всю історію свого існування НАД виніс найбільшу кількість звинувачень членам саме цієї політсили (серед представників інших партій також розповсюджена корупція, але в менших масштабах).

Соціал-демократична партія (СДП) в сучасному вигляді була утворена в 2001 році шляхом злиття декількох партій. З того часу вона постійно є одною з двох домінуючих партій країни. На парламентських виборах у грудні 2016 року СДП отримала перемогу з найбільшим відсотком голосів за весь час свого існування (45 %) і вперше стала основною правлячою силою в країні. І це попри те, що репутація партії була до цього зіпсована корупційними скандалами та звинуваченнями у плагіаті на адресу її лідера та прем’єр-міністра Віктора Понти (коли сотні тисяч людей виходили на вуличні протести висловити незадоволення політикою прем’єр-міністра, вимагаючи його відставки) та судовим вироком проти її наступного лідера Лівіу Драгні у справі з фальсифікацією референдуму. СДП зараз є головною правлячою партією у складі правлячої коаліції, до якої входить також набагато менша партія – Альянс лібералів та демократів (АЛДЕ).

Після того як соціал-демократи у складі коаліції отримали контроль над більшістю голосів у парламенті та сформували власний уряд, вони  отримали можливість приймати вигідні їм закони та вирішили спробувати легалізувати деякі корупційні злочини, а антикорупційний орган, який їм постійно заважав, обмежити в правах. І завадити боротьбі з корупцією СДП вирішила одразу ж після свого приходу до влади, на початку 2017-го.

 

Як заважали боротьбі з корупцією?

Довго не чекаючи, румунський уряд прем’єр-міністра Соріна Гріндеану, сформований коаліцією СДП-АЛДЕ, протягом свого першого місяця при владі обговорював такі плани: надати амністію за деякі злочини особам, засудженим менше ніж на 5 років; вдвічі скоротити тюремні терміни для осіб, яким більше 60-и років та тим, які мають маленьких дітей чи вагітних дружин.

Одразу ж стало зрозуміло, що, прикриваючись вирішенням проблеми переповненості в’язниць, уряд мав на меті полегшити покарання, і навіть звільнити від нього своїх колег-корупціонерів, що викликало супротив населення, яке вийшло протестувати на вулиці. А вночі 31 січня 2017 року уряд прийняв надзвичайну постанову, яка декриміналізує деякі правопорушення, включаючи злочинну халатність посадових осіб у випадку, якщо фінансові збитки складають менше 42 000 євро (1,2 млн грн) [16].

Це призвело до ще масштабніших протестів серед населення. Одразу ж тієї ночі 12 тис. осіб вийшли на вулиці столиці, і ще 10 тис. протестували по всій країні, а наступного дня в Румунії відбулися найбільші протести в історії країни з часів падіння комунізму (у 1989 році) – 300 000 громадян вийшли протестувати під будівлею уряду. Згодом кількість протестувальників зросла до півмільйона. В результаті, уряду довелось відмовитися від свого закону та відправити у відставку міністра юстиції.

Але навіть не минуло й року, як у січні 2018-го року СДП наступає на ті ж граблі, навіть підвищивши ставки: в нижній палаті парламенту Румунії був прийнятий законопроект, за яким зловживання службовим становищем більше не вважалося б злочином, якщо в справі замішана сума менша за 200 000 євро (6 млн гривень) [17]. Серед інших змін до законів у парламенті також обговорювалися: декриміналізація хабарництва, якщо воно було зроблене в інтересах іншої особи (тобто «не заради себе»); зниження термінів відбування покарання для тих, хто бере хабарі; заборона антикорупційним прокурорам використовувати прослуховування, відеозйомку й інші цифрові докази.

І всі ці речі стояли на порядку денному в законодавчому органі країни, яка, нагадаю, входить до Європейського Союзу. Як СДП виправдовувала свої дії? Лівіу Драгня звинуватив Національний антикорупційний директорат у тому, що він є «паралельною державою» — частиною змови між розвідкою, поліцією, митниками, фінансовими авторитетами, прокурорами та суддями, всі з яких хочуть повалити уряд СДП та захопити владу в свої руки, що також нібито фінансується в тому числі з боку НАТО та ЄС [18]. Утім, після протестів сотень тисяч людей парламент вимушений був анулювати свій законопроект.

Після цього соціал-демократи пішли іншим шляхом, і вже в лютому румунський міністр юстиції Тудорел Тоадер ініціював процедуру відсторонення головного прокурора антикорупційного органу Лауру Кевеші нібито за зловживання службовим становищем та тиск на прокурорів з метою відкриття кримінальних справ проти високопосадовців [18]. Наказ про звільнення Кевеші за законом мав бути підписаний президентом Румунії. Але президент Клаус Йоханніс, який є жорстким критиком правлячої СДП, відмовився робити це, оскільки, на його думку, аргументи міністра юстиції щодо відставки головного прокурора не були достатньо переконливі. Прокуратура Вищої ради магістратури (дорадчий орган, що гарантує судову незалежність в Румунії) також постановила, що наказ міністра юстиції є необґрунтованим [19].

Але в кінці травня Конституційний суд, який неофіційно контролюється правлячою партією, постановив, що президент не має права не підписати наказ про відставку Кевеші. А Лівіу Драгня на додачу пригрозив відправити президента у відставку, якщо він й далі відмовлятиметься підписувати наказ [20]. Тож, в результаті, в липні 2018 року президент Клаус Йоханніс врешті-решт змушений був підписати наказ про відставку Кевеші [21]. Тисячі протестувальників збиралися на вулицях на її підтримку.

Відставка Кевеші та нові суперечливі зміни уряду до кримінального законодавства призвели до нових протестів 100 тис. населення проти корупції та з вимогами відставки уряду на чолі з чинним прем’єр-міністром Віорікою Денчіле. Протест 10 серпня закінчився жорстоким розгоном мирних протестувальників румунською жандармерією, коли більше ніж 240 осіб було поранено. Румунська опозиція, президент Румунії, Європейська комісія, Amnesty International різко засудили жорстокі дії жандармів. У відповідь лідер СДП Лівіу Драгня засудив вислови президента щодо жорстокості дій жандармів, назвавши позицію Йоханніса «державним переворотом». Введення суперечливих законів відклали.

 

Що відбувалось потім?

В грудні 2018 року Лаура Кевеші подала позов на румунський уряд до Європейського суду з прав людини через незаконність своєї відставки, оскільки в Румунії їй не надали права оскаржити рішення щодо звільнення. [24] Протягом року справа має бути розглянута судом. Тим часом Національний антикорупційний директорат все ще залишається без свого очільника, оскільки президент Румунії Клаус Йоханніс вже двічі відмовлявся призначати запропоновану міністром юстиції кандидатку на пост голови директорату Адіну Флорю, яку не схвалила також прокуратура Вищої ради магістратури через відсутність необхідних для цієї посади особистісних та аналітичних якостей [39]. Окрім того, її батько вже довгий час є окружним радником СДП (це важливо, оскільки за умови її призначення її можна було б звинуватити в упередженості).

Після відставки Кевеші рейтинг до віри до НАД в 2019 році знизився до 39,7 % [43]. Сам міністр юстиції відкрив полювання на іншого, не менш успішного ніж Кевеші, борця з корупцією – чинного генерального прокурора Румунії Августина Лазара. Він брав участь у створенні румунських антикорупційних органів та органів боротьби з організованою злочинністю, є одним із основних критиків поправок СДП до судових та кримінальних законів [22]. Тудорел Тоадер ініціював процедуру відставки Лазара через нібито неправильну процедуру його призначення, хоча так і не навів ніяких доказів, які б підтверджували цей факт [23]. Президент Румунії, як і у випадку з Кевеші, відмовився відправляти генпрокурора у відставку.

Якщо в Румунії борців з корупцією зараз намагаються позбутися, то в ЄС натомість їх професійність гідно оцінюють: Лаура Кевеші на початку лютого стала основним претендентом (з трьох кандидатів) на пост голови Європейської прокуратури. Новоутворений орган, який повноцінно запрацює в 2020 році, буде розслідувати злочини, що завдають збитків бюджету ЄС. Серед них – шахрайство та корупція з коштами Євросоюзу, коли сума перевищує 10 000 євро, а також шахрайство з НДС при торгівлі між країнами ЄС, якщо сума збитків перевищує 10 млн євро [27]. Рішення щодо кандидатури головного прокурора Європрокуратури прийматиме Європейська комісія, потім призначення має бути схвалене в Європейському парламенті. Водночас міністр юстиції Тудорел Тоадер звинуватив європейських чиновників у тому, що вони «дезінформовані» та не знають про порушення, які вчинила Кевеші в Румунії та пообіцяв, що уряд зробить все, щоб заблокувати кандидатуру Кевеші на цей пост. Як ми далі побачимо, представники румунської влади діятимуть саме так, як обіцяв міністр юстиції. Незабаром Лаурі Кевеші призначають допити за багатьма звинуваченнями, включаючи зловживання службовим становищем, хабарництво та лжесвідчення.

 

Що відомо про кримінальне розслідування проти Лаури Кевеші?

Справу проти Кевеші було відкрито за заявою бізнесмена Себастьяна Гіта в грудні минулого року. Проти Гіти раніше велося розслідування за звинуваченнями у корупції, в результаті чого він втік до Сербії в 2016 році. Зараз Себастьян Гіта звинувачує Лауру Кевеші у тому, що вона на посту генпрокурора Румунії в 2011 році нібито попросила його заплатити 43 000 євро індонезійській владі за екстрадицію Ніколае Попа, іншого колишнього бізнесмена-втікача, засудженого на 15 років за шахрайство та розкрадання коштів в 2006 році (в 2011 він був доправлений до Румунії) [27]. Румунська поліція раніше заявляла, що екстрадиція була покрита власними коштами [29]. Справу проти Кевеші веде прокурор Адіна Флоря (саме та, кандидатуру якої на пост голови НАД відхилив президент та батько якої – старий окружний радник СДП) [26]. Що цікаво, допит Лаури Кевеші був призначений на 26 лютого, точну дату, коли Кевеші має бути присутня в Брюсселі на слуханні, за результатами якого Єврокомісія обере єдиного кандидата на посаду головного прокурора Європрокуратури.

 

Як ставиться до переслідування Лаури Кевеші населення, міжнародне співтовариство та опозиція?

З приходом СДП до влади її атаки на боротьбу з корупцією завжди стикалися з жорсткою критикою з боку населення, опозиції, Європарламенту та Єврокомісії [27]. Дві найбільші опозиційні партії Румунії – Національна ліберальна партія (від якої висувався президент Клаус Йоганніс) та Союз порятунку Румунії встали на підтримку Лаури Кевеші та активно критикують правлячу партію. Венеціанська комісія, Єврокомісія, Європарламент не один раз висловлювали незадоволення діями чинної румунської влади, наголошуючи на тому, що вони порушують верховенство права в країні.

Особливо жорстку позицію проти чинної румунської влади зараз висловлює Німеччина. У листі першому віце-президенту Єврокомісії голова Комітету у справах ЄС німецького Бундестагу Гюнтер Кріхбаум назвав слідство проти Кевеші політично вмотивованим та спрямованим на те, щоб «підірвати її перспективну кандидатуру на пост головного прокурора ЄС». Також Кріхбаум запитав, як довго Єврокомісія буде ледаче дивитися на те, як румунський уряд підриває верховенство права. Окрім того він написав, що в якийсь момент Єврокомісії доведеться застосувати Статтю 7 Договору ЄС, яка дозволяє Союзу накладати санкції на держави-члени, що порушують норми ЄС. Під час свого візиту до Румунії Кріхбаум сказав, що Румунія скоріше «змусить пройти верблюда через вушко голки», ніж визнає висновок Венеціанської комісії про порушення верховенства права. Також він закликав міністра юстиції Тоадера підтримати Ковеші, оскільки, як він сказав йому, все, що вона робила – це боролася проти корупції та за верховенство права [27].

 

Що відбувається зараз?

20 лютого відбулося засідання постійних представників 22-х країн Ради ЄС, на якому пройшло голосування за кандидатів на посаду голови Європрокуратури (інші 6 країн ЄС відмовились бути членами цього органу). Оскільки Румунія цього півріччя є головою Ради ЄС, то представник від Румунії очолював це засідання і міг формувати свій порядок денний. За підсумками голосування Лаура Кевеші втратила позицію основного претендента серед трьох кандидатів на пост голови Європрокуратури [30]. Тепер перше місце тримає кандидат від Франції Жан-Франсуа Бонер, який отримав 50 балів на голосуванні. Водночас Кевеші, якій представник від Румунії віддав найнижчий бал, тепер розділяє друге місце разом із кандидатом від Німеччини Андресом Ріттером – обидва отримали всього по 29 балів. Наступним етапом відбору кандидатів буде слухання перед комітетами Європарламенту, за результатами якого Комітет громадянських свобод, юстиції та внутрішніх справ Європарламенту обере єдиного кандидата на посаду головного прокурора. Якщо цим кандидатом і залишиться представник Франції, то для його затвердження за нього лише має проголосувати абсолютна більшість членів Європарламенту: як мінімум 376 із 751 парламентарів. Але якщо комітет Європарламенту проголосує за іншого кандидата ніж Франсуа Бонера, то після 1 липня мають відбутися перемовини між Радою ЄС під головуванням Фінляндії та Європарламентом. Було вирішено, що за час головування Румунії в Раді ЄС (тобто до кінця червня) проводити перемовини не будуть, оскільки країна має власні інтереси – завадити обранню Лаури Кевеші [31]. За результатами цих перемовин буде обраний єдиний кандидат, який потім має бути погоджений європейськими міністрами юстиції та щодо якого потім проголосують в Європарламенті.

 

Чому румуни знову протестуватимуть?

Заступник мера Бухареста місяць тому повідомляв, що близько 250 тис. людей готові знову зібратися на антиурядовий протест в центрі Бухаресту під будівлею уряду 10 серпня 2019 року, у річницю минулорічного стотисячного протесту [32]. Але перші цьогорічні протести почалися не в серпні, а на півроку раніше — вже в кінці лютого. Все через те, що 19 лютого уряд знову прийняв надзвичайні постанови, що вносять зміни до законів у сфері правосуддя.

Подивимося найголовніші зміни, які підготував уряд СДП цього разу: по-перше, кандидатів на посади генерального прокурора, голови НАД та голови Управління з боротьби з організованою злочинністю тепер обиратимуть не тільки прокурори Вищої ради магістратури (ВРМ), як це було раніше, а так званий пленум цього органу, до якого входять разом судді та прокурори [33]. При цьому кількість суддів у магістратурі – 10, що набагато більше, ніж прокурорів, яких там чотири. Тож, тепер судді по факту чомусь мають призначати головних прокурорів. Зміна однозначно була зроблена в інтересах правлячої партії, оскільки прокурори ВРМ в останній час виносили рішення, що суперечили уряду. Наприклад, ВРМ не схвалила відставку Лаури Кевеші та не схвалила призначення Адіни Флорі на пост голови НАД. А судді ВРМ натомість можуть виявитись більш лояльними до пропозицій уряду. До того ж, ВРМ зараз очолює людина, близька до міністра Тоадера та правлячої коаліції [34].

Друга важлива зміна до законів забороняє виконуючим обов’язків головних прокурорів бути на посаді більше 45 діб (раніше дозволялося півроку). Таким чином уряд хоче прискорити призначення «своєї людини» на пост голови НАД, який знаходиться без очільника вже більше ніж 7 місяців. Міністр юстиції раніше наголошував, що президент врешті-решт «муситиме» призначити Адіну Флорю (яка також близька до міністра юстиції та правлячої партії) на пост голови НАД, натякаючи на звернення до Конституційного суду, який не залишить президенту шансів на відхилення цієї кандидатури.

Третя важлива зміна забороняє генеральному прокурору блокувати розслідування проти прокурорів та суддів, якщо він вважає їх незаконними або безпідставними. Тож, генеральний прокурор Лазар тепер не зможе зупинити слідство прокурора Адіни Флорі проти Кевеші. Можна підсумувати: своїми діями СДП посилила свій контроль над ВРМ, генпрокуратурою та антикорупційними органами.

Генпрокурор назвав деякі з положень надзвичайних наказів неконституційними. Президент, опозиція, декілька асоціацій магістратів (до магістратів відносять суддів та прокурорів) та Єврокомісія засудили нові надзвичайні постанови, які були прийняті без жодного узгодження з європейськими інституціями [35]. Президент попросив також Венеціанську комісію (дорадчий орган Ради Європи з питань конституційного права, котрий надає висновки про відповідність проектів законодавчих актів європейським стандартам та цінностям) висловити свою думку щодо цих постанов [36].

22-го лютого вже почались перші протести проти нових змін уряду. Близько двохста суддів, прокурорів аудиторів юстиції влаштували протести перед палацом правосуддя в місті Клуж-Напока (друге за розмірами місто в Румунії після столиці, адміністративний центр) [37]. Магістрати цього міста пообіцяли продовжити свої протести з понеділка 25 лютого та призупинити виконання своєї роботи. Тож, майже всі кримінальні справи (окрім термінових), які ведуть ці магістри, будуть тимчасово відкладені.

Але варто відзначити, що прем’єр-міністр Віоріка Денчіле почала вже «згладжувати гострі кути», запросивши представників ВРМ та представників асоціацій магістратів на перемовини [44].

Інше населення теж вийшло на протести у неділю 24 лютого в столиці Румунії Бухаресті [38]. Під будівлею 8-10 тис. осіб протестували в підтримку Лаури Кевеші та проти уряду, його нових надзвичайних постанов та лідера СДП Лівіу Драгні [45].

 

Що буде далі на «(анти)корупційному фронті» Румунії в найближчому майбутньому?

1) Нові надзвичайні постанови уряду не відмінять, тому що:

  • Протести магістратів та іншого населення будуть незначними, оскільки є приклади успішного прийняття румунським парламентом та урядом подібних законів, коли вони не занадто «нахабні» (а останні дії румунської влади у порівнянні з її попередніми можна вважати такими). Минулого року, наприклад, не дивлячись на протести, все ж таки прийняли і тепер діють деякі суперечливі зміни у сфері правосуддя.

Так, навесні минулого року, по-перше, в президента забрали право призначати вищих посадових осіб верховного суду Румунії, їх призначають тепер судді ВРМ; по-друге, внесли зміну, що президент тепер може тільки один раз відхилити пропозицію міністра юстиції щодо кандидатури генпрокурора та головних прокурорів [40]. Якщо коротко, то просто обмежили повноваження нелояльного до СДП президента. Проти цих змін протестували і магістрати, і опозиція, які разом заявляли, що зміни призведуть до політичного контролю над судовою системою, і Єврокомісія «висловлювала занепокоєння». Закликали звернутися також за порадою до Венеціанської комісії. Правляча коаліція на все це відповіла тим, що нікому з них не вдалося знайти положення, які впливатимуть на незалежність магістратів. 900 магістратів навіть підписали резолюцію «про захист верховенства права» [41], але зміни до законів все одно пройшли. Також тисячі румун потім протестували проти відставки Кевеші. І, не дивлячись, на її велику підтримку серед населення, навіть одразу після відставки Кевеші протести не стали більш масовими. 100 тис. осіб вийшли протестувати тільки після того, як уряд прийняв ще на додаток нові суперечливі зміни до кримінального законодавства. Тільки відверто «прокорупційні» закони призводять до масового супротиву румун.

  • Європейське співтовариство не зможе прямо змусити СДП змінити рішення, тільки знову як зазвичай висловлять засудження. В ЄС не має дієвого механізму припинення порушення норм Союзу її країнами-членами. Так, в ЄС можуть «висловити занепокоєння» новими законами, як це робилося раніше. Найбільш імовірно, що і зараз ці постанови просто засудять і все, ніяких подальших дій не буде. Потім вже за більших порушень можуть застосувати Статтю 7 Договору ЄС та заявити про «очевидний ризик серйозних порушень». Якщо таких порушень накопиться занадто багато, або вони будуть занадто серйозні, то заявлять про «серйозні та стійкі порушення». Але шанси на подальше введення санкцій проти держави-порушника та обмеження її право голосу в ЄС нікчемно малі, оскільки для цього потрібна одностайна згода всіх країн ЄС (крім держави-порушника). В такому випадку Румунію б одразу підтримала як мінімум Польща, яка сама приймала закони, що суперечать нормам ЄС. За це минулого року проти неї була ініційована Стаття 7, а також Єврокомісія подавала скаргу до суду за судові реформи, що суперечили законодавству ЄС. В результаті тиску Єврокомісії, ініціювання сьомої статті та протестів населення, польському парламенту довелося відмінити судову реформу. Максимальне можливе покарання за позовами Єврокомісії до суду проти країни – це фінансові штрафи.

Але, тим не менш, міжнародне засудження вкрай важливе, адже воно інформує не тільки уряд, а й населення, що дії влади – неправильні. І у випадку з Румунією, оскільки в лідера СДП, яка тримає більшість у парламенті, Лівіу Драгні взагалі антиєвропейська риторика (тож на протести ЄС йому байдуже), то тільки населення може реально тиснути на чинну владу шляхом протестів за відставку уряду або шляхом обрання кращої партії на наступних парламентських виборах, які відбудуться аж в кінці 2020 – на початку 2021 року. Рейтинги СДП і найбільшої опозиційної партії Національної ліберальної партії (НЛП, чинний президент Румунії Клаус Йоганніс обраний від цієї партії) зараз приблизно однакові, з маленькою перевагою правлячої партії. І такий результат – великий прогрес для опозиції та велика поразка для СДП, оскільки соціал-демократи перемогли на минулих виборах з величезним відривом – результатом у 45 %, натомість в НЛП було більш ніж в два рази менше – 20 %.

2) Уряд та парламент правлячої СДП й далі намагатимуться реформувати судове та кримінальне законодавство під свої інтереси. В них може це навіть успішно виходити, із безрезультатним супротивом опозиції, ЄС та некритичної кількості протестуючого населення. Але це продовжуватиметься тільки до тих пір, поки румунська влада знову не запропонує відверто «корупційні» зміни до кримінальних та судових законів, або якщо таких змін накопичиться забагато – тоді знову повторяться протести, які можуть стати вирішальними для рейтингів СДП та останніми для міністра юстиції Тудорела Тоадера якого можуть звинуватити в усіх невдалих реформах правосуддя, як це було з попереднім міністром юстиції в січні 2017 року. А «корупційні» закони в СДП точно стоять на порядку денному, адже лідеру соціал-демократів Лівіу Драгні та ще декільком високопосадовцям СДП все ще загрожують кримінальні покарання. Призначення «своєї людини» на вільний пост голови НАД вирішить проблему тільки майбутніх судових вироків, а Лівіу Драгні вже скоро світить реальний тюремний строк. Судове засідання над Лівіу Драгнею очікується 18-го березня. Тож, розглянемо, які закони можуть бути прийняті в найближчі часи.

Міністр юстиції Тудорел Тоадер в кінці січня заявляв, що підготував дві надзвичайні постанови. Одна з них дозволить оскаржити судові вироки у всіх корупційних справах за останні п’ять років. Це дасть шанс чиновникам, вже засудженим за корупцію, просити перегляду справ та вийти на волю [46]. Міністр юстиції аргументує таке рішення постановою Конституційного суду Румунії, яка говорить, що судейські колегії вищого суду Румунії, які розглядали справи з 2014 року, були сформовані незаконно (не всі судді були обрані жеребкуванням, як цього нібито вимагає поправка до закону, зроблена у 2013 році) [47]. Як виграє від цієї поправки Лівіу Драгня: його перший вирок щодо фальсифікації на референдумі 2012 року, який зараз забороняє йому стати прем’єр-міністром, може бути переглянутий та анульований. Так Лівіу Драгня зможе займати посаду прем’єр-міністра. Але його другий вирок, скоріш за всього, не може бути скасований цією поправкою, оскільки зараз його апеляцію розглядають вже судді, обрані жеребкуванням, тобто «законно». Але тут від другого вироку Драгню може врятувати друга запланована надзвичайна постанова, за якої докази, отримані шляхом співпраці з румунською розвідкою, будуть визнані незаконними, оскільки нещодавно Конституційний суд визнав незаконними протоколи співпраці між генпрокуратурою та Службою розвідки Румунії. Можливо, саме такі докази і були надані Національним антикорупційним директоратом до суду у справі Драгні. Тож, за таких умов Лівіу Драгня може вийти повністю сухим із води. Але необхідно визнати, що у випадку прийняття подібних надзвичайних постанов прем’єр-міністром йому не стати, оскільки масових протестів такому разі буде не уникнути. Тим більш, якщо це станеться вже скоро, перед судом над Драгнею 18 березня, оскільки населення вже «розігрілося» протестами проти нещодавно прийнятих постанов.

3) Кого призначать головою НАД — невідомо. Основною причиною того, чому Клаус Йоганніс вдруге відмовився призначити кандидатуру Адіни Флорі головою НАД, це те, що міністр юстиції й досі не надав президенту документ про те, що Флоря не співпрацювала з Секурітате, колишньою комуністичною таємною поліцією (найжорстокіша спецслужба комуністичних країн східної Європи) [42]. Голова Національної ради дослідження архівів Секурітате (орган, який і надає ці документи) Констянтин Буче натомість заявив, що Флоря отримала сертифікат про неспівпрацю з Секурітате ще в 2009 році. Але потім з’ясувалося, що насправді цей сертифікат був отриманий незаконно. Проти Костянтина Буче відкрили кримінальну справу за п’ятьма звинуваченнями [48]. Вже бачимо, що в кандидатурі Адіни Флорі на пост голови НАД вже забагато темних плям, що грають проти неї: Флоря пов’язана з правлячою партією, її не схвалила Вища рада магістратури, міністр юстиції не надає два рази (!) сертифікат про її неспівробітництво з Секурітате, а тепер ще виявляється, що знайдений сертифікат підроблений головою архіву. Залишається тільки гадати, що Флоря насправді ж таки співпрацювала з Секурітате. Розглянемо можливі варіанти подальшого розвитку подій щодо призначення голови НАД:

  • Адіні Флорі таки знаходять необхідний сертифікат, її призначають новою головою НАД. Директорат скоріш за всього контролюватиметься СДП – проблема влади з НАД буде вирішена.
  • Скандал: стає відомо, що Флоря співпрацювала з Секурітате. Наслідки: кандидатуру Флорі відхиляють, пропонують іншу; Флоря має бути звільнена з прокуратури, оскільки заборонено займати посаду прокурора (та багато інших посад) за умови співпраці з Секурітате в минулому.

4) Щодо майбутнього Лаури Кевеші – невизначеність. 26 лютого Лаурі Кевеші призначено дві зустрічі. Одна має бути в Брюсселі, де її чекає слухання щодо її оцінки в якості кандидата на посаду головного прокурора Європейської прокуратури. Інша зустріч – допит, призначений Адіною Флорею в Бухаресті. Очевидно, що Кевеші, з поважної причини, обере полетіти до Брюсселю. Розглянемо можливі варіанти подальшого розвитку подій в Брюсселі:

  • Слухання проходить вдало для Кевеші, і Єврокомісія обирає її в якості своєї кандидатури на посаду голови Європрокуратури. Далі – перемовини між Радою ЄС та Єврокомісією, які відбудуться не раніше липня (через неможливість перемовин за головування Румунії в Раді ЄС, оскільки країна зацікавлена в відхиленні кандидатури Кевеші). Обиратимуть між Кевеші та кандидатом від Франції.
  • На голосуванні обирають іншого кандидата, ніж Кевеші, і вона втрачає шанс стати головою Європрокуратури.

Слідство проти Кевеші, ймовірно, і надалі буде тривати.

Якщо Вам сподобалась стаття, можете висловити свою подяку автору гривнею на картку ПриватБанку 4149 4393 9375 7921.

  1. http://www.pna.ro/cv_kovesi.xhtml
  2. https://www.humanite.fr/roumanie-lincorruptible-des-carpates-599468
  3. https://www.mediafax.ro/social/codruta-kovesi-singurul-procuror-general-al-romaniei-care-si-duce-mandatul-pana-la-capat-10143345
  4. https://www.nytimes.com/2014/11/15/world/europe/romania-prosecutor-laura-codruta-kovesi.html
  5. http://www.pna.ro/obiect2.jsp?id=193
  6. http://www.pna.ro/faces/bilant_activitate.xhtml?id=26
  7. http://www.pna.ro/bilant_activitate.xhtml?id=43
  8. http://www.peterhfrank.com/political-corruption-in-romania-the-dna-database/
  9. https://www.politico.eu/article/romania-corruption-crackdown-pays-off-pruna-ciolos-ponta-transparency/
  10. http://www.mediafax.ro/social/mircea-basescu-fratele-lui-traian-basescu-a-fost-condamnat-definitiv-la-patru-ani-de-inchisoare-cu-executare-15497471
  11. https://www.romania-insider.com/former-romanian-senator-minister-sentenced-three-years-jail-bribery/
  12. https://www.agerpres.ro/justitie/2018/05/10/dosarul-rovinari-turceni-iccj-victor-ponta-achitat—106070
  13. https://www.theguardian.com/world/2018/jun/21/leader-of-romanias-ruling-party-sentenced-for-corruption
  14. https://www.theguardian.com/world/2018/dec/30/romania-to-take-over-eu-presidency-amid-fears-for-rule-of-law
  15. https://www.reuters.com/article/us-romania-politics-judiciary/romanian-justice-minister-demands-prosecutor-generals-dismissal-idUSKCN1MY2K8
  16. https://www.theguardian.com/world/2017/feb/01/romanians-protests-emergency-law-prisoner-pardons-corruption
  17. https://www.theguardian.com/world/2018/jan/19/romania-braced-for-huge-protests-amid-big-step-backwards-on-rule-of-law
  18. https://www.romania-insider.com/romanias-justice-minister-presents-report-anticorruption-department/
  19. https://www.politico.eu/article/liviu-dragnea-romania-eu-politics-illiberal/
  20. https://www.romania-insider.com/romania-landmarks-2018
  21. https://www.romania-insider.com/romania-anticorruption-head-dismissal-human-rights-court
  22. https://www.romania-insider.com/romanias-prosecutor-general-challenge-controversial-justice-bill-court
  23. https://www.romania-insider.com/request-general-prosecutor-dismissal-scandal-romania/
  24. https://www.romania-insider.com/president-refuses-dismiss-laura-codruta-kovesi/
  25. https://www.romania-insider.com/former-dna-anticorruption-head-suspected-plagiarism/
  26. https://www.romania-insider.com/kovesi-runs-european-prosecutor-office
  27. https://www.dw.com/en/romanias-psd-puts-corruption-fighter-laura-kovesi-on-trial/a-47543710
  28. https://www.nytimes.com/2019/02/10/world/europe/prosecutor-romania-eu-corruption.html
  29. https://www.romania-insider.com/index.php/romania-kovesi-investigated
  30. https://www.neweurope.eu/article/jean-francois-bohnert-takes-the-lead-for-european-chief-public-prosecutor-as-kovesi-stumbles-in-council/
  31. https://www.rfi.ro/politica-109369-laura-codruta-kovesi-nu-este-candidatul-capitalelor-pentru-procuror-european
  32. https://www.romania-insider.com/romanians-abroad-bucharet-protest-summer-2019/
  33. https://www.romania-insider.com/romania-ordinance-justice-2019
  34. https://www.romaniajournal.ro/government-okays-geo-to-amend-justice-laws-amid-public-anger/
  35. https://www.romania-insider.com/eu-concerned-amendments-justice-laws
  36. https://www.romania-insider.com/new-justice-ordinance-romania-critics
  37. https://www.romania-insider.com/magistrates-protest-justice-amendments
  38. https://www.romania-insider.com/protest-bucharest-justice-feb-2019
  39. https://www.hotnews.ro/stiri-esential-22882513-toader-anunta-miercuri-trimite-presedintelui-propunerea-revocare-lui-augustin-lazar-parchetul-general.htm
  40. https://www.romania-insider.com/parliament-passes-justice-laws/
  41. https://www.romania-insider.com/magistrates-resolution-rule-law/
  42. https://www.romaniajournal.ro/president-iohannis-rejects-adina-florea-for-the-dna-top-position-for-the-second-time/
  43. https://www.romania-insider.com/index.php/army-church-most-trusted-february-2019
  44. https://www.agerpres.ro/english/2019/02/24/pm-dancila-invites-csm-and-magistrates-associations-representatives-to-discussions—263688
  45. https://www.romania-insider.com/protest-romania-bucharest-february-2019
  46. https://www.romania-insider.com/new-ordinance-may-lead-to-the-annulment-of-final-sentences-issued-in-romania-in-last-five-years/
  47. https://www.reuters.com/article/us-romania-corruption/romanian-justice-ministers-decree-pushes-back-timeline-to-fight-graft-verdicts-idUSKCN1PF0IC
  48. https://www.g4media.ro/document-plangere-penala-impotriva-sefului-cnsas-constantin-buchet-acuzat-de-abuz-in-legatura-cu-avizul-emis-in-cazul-adinei-florea-propusa-la-sefia-dna.html


Комментирование закрыто.