Не пройшло і доби після оголошення кадрових перестановок серед топових чиновників адміністрації у США, як Вашингтон оголосив про запровадження нових санкцій проти Росії. Конфронтація між Москвою і Заходом остаточно увійшла у «гарячу фазу», а санкції стали першим кроком на цьому напрямку. Отож, що це за санкції, які запровадив Білий Дім?

Разом із заявою міністра Стівена Мнучіна, Міністерство фінансів опублікувало й список осіб і компаній проти яких запровадили санкції. У списку опинилися 19 фізичних осіб, 3 російські компанії і дві державні структури. Головна причина запровадження обмежень – ймовірне втручання Росії у президентські вибори в США у листопаді 2016 року, причетність Москви до поширення вірусу «NotPetya» у Європі, включаючи Україну, а також як знак солідарності з позицією Великої Британії щодо отруєння у Солсбері колишнього розвідника Сергія Скрипаля. Враховуючи основну причину, яка пов’язана саме з кіберактивністю РФ, то і більшість осіб і компаній, які потрапили під санкції, стосуються цієї сфери. Серед тих, хто опинився під санкціями:

  • Євген Пригожин – російський бізнесмен, близький соратник Володимира Путіна, який виконував для нього різноманітні «брудні» завдання і якого пов’язують з ПВК «Вагнер» та її діями у Сирії. США вважають, що саме він фінансово допомагав структурам, які нібито втручалися у хід виборів у США;
  • 11 росіян, яких вважають співробітниками так званого «Агентства інтернет досліджень». Саме цю компанію у Вашингтоні розглядають як основний інструмент, через який Москва намагалася втрутитися у хід виборів і зламати сервери Демократичної партії США. А означених осіб вважають безпосередніми виконавцями цих дій;
  • 7 офіцерів Головного розвідувального управління (ГРУ) РФ, яких вважають причетними до кібератаки вірусу «NotPetya» у 2017 році та втручання у вибори в США у 2016 році.

Серед компаній, проти яких запровадили санкції, переважно ті, що пов’язані з Євгеном Пригожиним. Це те саме «Агентство інтернет досліджень», його компанія «Concord Management and Consulting» та «Concord Catering». Окрім них, під санкції тепер офіційно потрапили ФСБ і ГРУ як структури.

Нові антиросійські санкції – частина загального геополітичного протистояння між Заходом і Росією. Їхня головна ціль – донести кілька меседжів. Перший – Сполучені штати готові відповідати на курс стратегічної конфронтації, про який фактично оголосив президент РФ Володимир Путін під час виступу перед Федеральними зборами. Другий – США підтримують позицію України як елемент глобального протистояння на європейському напрямку. Третій – Вашингтон готовий діяти спільно з Британією у справі отруєння розвідника Скрипаля, якщо Росія не піде на політичні поступки в інших регіонах. Четвертий – російські олігархи будуть наступні, і вони мають віддалитися від Путіна та його близького оточення.

Крім цього, санкції несуть й інформаційно-психологічний ефект. Хоча вони не пов’язані з призначенням на посаду держсекретаря США Майкла Помпео, у Вашингтоні хочуть, щоб все виглядало саме так. Помпео мають затвердити на посаді лише у квітні, так само як і його заступників, які куруватимуть різні напрямки зовнішньої політики. Але демонстрація його рішучості та твердості позиції щодо РФ заради того, щоб «збити пиху» Кремля і вже з самого старту задати тон подальшим американсько-російським відносинам – це основний ефект, який має відбитися у сприйнятті ситуації партнерами закордоном.

Ці санкції є першим кроком до посилення протистояння між Заходом і Росією, і вони не останні на цьому тижні. Велика Британія анонсувала, що має намір запровадити санкції проти Росії у справі отруєння Сергія Скрипаля на додачу до тих, які вже оголосили напередодні. Крім того, офіційний Лондон отримав підтримку з Берліна та Парижа. Це означає, що можна очікувати посилення санкцій навіть у межах Євросоюзу. Але найбільша новина – це анонсування британцями запровадження обмежень проти російського газу. Якщо це дійсно станеться, це буде серйозним ударом для Москви та його енергетичних проектів у Європі. Але варто пам’ятати, що чимало бізнес-еліт у Європі зав`язані на російському газі, тому очікувати швидких дій на цьому напрямку не варто. А то хто найбільше постраждає – це російські олігархи та їхні активи, передусім – у Лондоні. Це призведе до відтоку російського капіталу з Європи, а Москва на цьому тлі мобілізуватиме населення та еліти навколо «спільної загрози». Відтак, ці санкції, як і отруєння Скрипаля, не несуть жодних проблем особисто Путіну та його «грі» з президентськими виборами 18 березня. Навіть більше – з кожним ударом Заходу російська влада буде намагатися мобілізувати людей піти на вибори, щоб збільшити явку виборців, особливо в критичному для Путіна анексованому Криму.

Подписывайтесь на канал «Хвилі» в Telegram, страницу «Хвилі» в Facebook. Страница Украинского института будущего в Facebook, в Telegram, на Youtube