Китайсько-американська торгова війна: про що сторони домовилися на саміті G20?

Ілія Куса, Український інститут майбутнього, "Хвиля"
Китайсько-американська торгова війна: про що сторони домовилися на саміті G20?

Вже у перший день саміту країн-учасників «Великої Двадцятки» президент США Дональд Трамп радісно заявив, що Сполучені Штати та Китай погодилися поставити на паузу свою торгову війну, яка триває вже півроку. У ході переговорів за обідом Трамп і голова КНР Сі Цзіньпін погодилися не загострювати свої торговельні суперечки, підвищувати взаємні мита та обмежувати діяльність компаній один одного на своїй території. Замість цього сторони несподівано вирішили заморозити свій конфлікт і почати переговори щодо майбутньої моделі постійної співпраці у питаннях торгівлі та обміну технологій.

Китайсько-американські домовленості позитивно вплинули на світові ринки та дали надію багатьом інвесторам, які чекали на прорив у їхніх переговорах і очікували бодай-якоїсь прогнозованості їхніх дій. Але чи дійсно цей крок спрямований на поліпшення міжнародної торгової системи? Чи не є це пасткою, яку Штати розставили для китайців? Чи це навпаки: гра самого Пекіна на випередження? І у чому суть цих домовленостей між Трампом і Сі Цзіньпіном? Давайте розбиратися.

Я ніколи не чув про якусь торгову війну між США та КНР. Що це таке?

Торговою війною між США та Китаєм називають низку подій, пов`язаних з запровадженням обома країнами обмежень у двосторонній торгівлі. Це протистояння триває вже майже рік. У битву як правило йдуть різноманітні мита та квоти – спеціальні торгово-економічні інструменти, які дозволяють регулювати торгівлю і обмежувати імпорт чи експорт конкретних товарів. Запровадження подібних обмежень викликає аналогічну реакцію в іншої сторони, яка вдається до таких самих дій. Як результат, виникає торговельне протистояння, яке також може зачіпати й інші країни та цілі регіони.

У даному випадку перший, так би мовити, «постріл» здійснили Сполучені Штати у січні 2018 року. Тоді президент Дональд Трамп підписав указ підвищити імпортні мита на сонячні панелі з Китаю. Останній є одним з найбільших виробників сонячних панелей у світі. А американський ринок був для них одним з найбільших. Підвищення імпортних мит на 30% стала сильним ударом по експорту цієї продукції до США. А пізніше того ж дня Штати запровадили обмеження ще й на імпорт пральних машин китайського виробництва, які офіційний Пекін постачав у США і щороку заробляв на цьому близько $ 425 млн. Також були запроваджені 10% мита на алюміній і 25% мита на сталь з Китаю.

Остаточно про торгову війну заговорили навесні, коли Сполучені Штати 22 березня запровадили уже масштабні мита, які охопили близько 1 300 китайських товарів на суму до $ 60 млрд. Відповідний указ президент Трамп підписав у Білому Домі, аргументуючи його «міркуваннями національної безпеки» і звинувачуючи Китай у тому, що він нібито багато років займається промисловим шпигунством і крадіжкою американських передових технологій.

У відповідь на це, Китай 2 квітня запровадив дзеркальні мита проти американських товарів, сподіваючись на те, що це зупинить США та змусить їх переглянути своє рішення щодо імпортних мит. Під торгові обмеження Пекіна потрапили каліфорнійські вина, сухофрукти, горіхи, фрукти, соєві боби, свинина тощо.

У відповідь на китайські мита, президент Дональд Трамп 5 квітня анонсував нові торгові обмеження, цього разу на китайські товари на суму близько $ 100 млрд. Протягом наступних двох місяців між сторонами тривали переговори щодо можливості врегулювати конфлікти у питаннях торгівлі. У червні, коли переговори зайшли у глухий кут, адміністрація Білого Дому оголосила про запровадження ще одного пакету мит на 25% на товари на суму $ 60 млрд. і анонсувала, що запроваджуватиме ще 10%-мита на тисячі інших товарів, якщо Китай запровадить дзеркальні обмеження. Це стало піком торгового протистояння між двома економічними гігантами.

Загалом, США запровадили проти Китаю три митних пакети на китайські товари загальною сумою у близько $ 250 млрд. У своїх останніх заявах Дональд Трамп погрожує запровадити мита на решту товарів з КНР на суму $ 267 млрд. Зі свого боку, Китай запровадив проти США імпортні мита у два пакет загальною сумою $ 130 млрд.

 

Ок, а що таке мита і чому запровадили саме їх?

Мита – це податок на товари іноземного виробництва. Імпортні мита, на думку США, захищають американський ринок від товарів іноземного виробництва.

Наприклад, чим вищі мита на пральні машини китайського виробництва, тим дорожчими вони будуть. А це означає, що американці купуватимуть більше пральних машинок від вітчизняних виробників. У такий спосіб адміністрація стимулює національне виробництво і закриває ринок від китайців, корейців, німців, французів тощо.

Звісно ж, Китаю це не подобається, оскільки втрата ринку – це втрата доходів від торгівлі. А тому Пекіну нічого не лишається, як або запроваджувати дзеркальні обмеження, змушуючи Штати поступитися, або іти на поступки самим.

 

Навіщо США розпочали весь цей бардак?

Це пов`язано з особистими поглядами Дональда Трампа на світову торгівлю, а також з позицією значною частини його команди на Китай як головного конкурента Сполучених Штатів на глобальному рівні. Президент США послідовно критикував американську політику щодо Китаю, ще до того, як сам став президентом у 2016 році.

На думку Трампа та його соратників, китайці заполонили американський ринок своїми дешевими товарами, змушуючи громадян купувати їх і не звертати увагу на національних виробників. Як результат, американські компанії страждають, не отримують достатньо грошей і, зрештою, закриваються, спустошуючи ринок і віддаючи його на поталу іноземним компаніям, тим же китайцям. Трамп багато разів скаржився на те, що у Сполучених Штатів – величезний дефіцит торгівлі з Китаєм. А відтак, однією з передвиборчих обіцянок президента США було зменшення цього дефіциту.

Торговий дефіцит – це різниця між тим, скільки країна купує товарів в іншої країни, а скільки постачає туди своїх товарів. У випадку китайсько-американських стосунків, США експортують до КНР набагато менше, аніж купують в них. На момент початку торгової війни між ними дефіцит США складав $ 325 млрд. І Дональд Трамп не задоволений таким станом справ. Це пояснює, чому він звинувачує Китай у «нечесній торгівлі», і саме цим аргументом він прикривався, запроваджуючи імпортні мита та обмежуючи китайським компаніям доступ до ринку США.

Окрім «нечесної торгівлі», США звинувачують Китай у тому, що він краде передові технології і займається промисловим шпигунством. Саме з міркувань «національної безпеки» США заборонили китайцям купляти корпорацію «NXT», яка виробляє напівпровідники. З цих же причин американці викинули з ринку китайську компанію «Huawei», заявивши, що їхні смартфони мають чіпи для стеження за людьми. Цей аргумент доволі популярний у Штатах, хоча доказів йому ніхто так і не привів.

Чи дійсно все так, як каже Дональд Трамп?

Не зовсім. Президент США часто маніпулює цифрами та переоцінює значення торгового дефіциту з Китаєм для американської економіки. Він є прихильником протекціонізму, а не вільної торгівлі без мит і квот. Це пояснює його дії відносно Китаю та інших країн-експортерів товарів до США. Наприклад, Трамп часто завищує рівень торгового дефіциту, від якого «страждає» країна. У 2016 році він заявляв про дефіцит торгівлі на рівні захмарних $ 800 млрд., хоча насправді ця цифра на момент 2017 року становила $ 566 млрд.

У березні цього року Трамп скаржився на те, що торговий дефіцит США з Китаєм складає $ 500 млрд. Мовляв, від цього американська економіка програє, а тому потрібно запроваджувати обмеження і відрізати Китай від національного ринку, стимулюючи власних виробників. Утім, насправді цифра набагато нижча і ніколи не перевищувала $ 350 млрд.

Дональд Трамп часто згадує про втрату робочих місць, мовляв, через нечесну торгівлю національні заводи закриваються, а люди втрачають роботу і опиняються на вулиці. Хоча частина вини у цьому дійсно лежить на торговому дефіциті з іншими країнами, головний фактор – це все-таки автоматизація економіки. Починаючи з 1989 року у США послідовно скорочувалася чисельність робітників, оскільки їх замінювали машини та роботи, а не Китай з його товарами. Більше того, це стало нормою для більшості розвинутих країн Західного світу, а не лише для Сполучених Штатів. Втрата робочих місць триватиме і у подальші роки по мірі стрімкого розвитку робототехніки та нових технологій і впровадження їх у життя.

Чи правильно було провокувати торгову війну?

Складне питання. З одного боку, президент США прагне захистити американський ринок. На його думку, протекціоністські заходи у вигляді імпортних мит допоможуть обмежити конкурентів і не дати їм заполонити своїми товарами ринок США. З погляду інтересів національних виробників – це правильні кроки.

З іншого боку, спалах торгового протистояння б`є по всій міжнародній системі та іншим країнам. Це призводить до зростання цін і гальмування економічного зростання у світі. Крім того, не зрозуміло, як саме Трамп буде виходити з ситуації, якщо Китай не піде на компроміс. Обидві сторони не зацікавлені у довготривалій боротьбі, адже незабаром вона вдарить по простих людях, а це стане загрозою для рейтингів Трампа і Республіканської партії, особливо напередодні виборів президента 2020 року.

До того ж, немає однозначної впевненості, що імпортні мита на сталь та алюміній, які Трамп запровадив проти інших країн, дійсно допоможуть відродити стальну або алюмінієву промисловість США і принести американцям тисячі нових робочих місць, як це обіцяє президент. Ці галузі все менше потребують людського ресурсу, а технологічний розвиток змушує власників замінювати робітників машинами. Відтак, цілком імовірно, що торгова війна США з Китаєм не призведе до бажаного результату – зростання кількості робочих місць, зниження безробіття і відродження національної промисловості. У свою чергу, це нівелює саму суть торговельного протистояння, яке розпочала адміністрація Дональда Трампа навесні цього року.

 

Як цей конфлікт впливає на мене особисто? Чи не має мені бути по барабану?

Ні, не має. Будь-яка торгова війна (а особливо така масштабна, як китайсько-американська) зачіпає економіки й інших країн і регіонів. У даному випадку йдеться не просто про запровадження Штатами імпортних мит проти Китаю. Вони запровадили ці обмеження і проти всіх інших країн, які виробляють товари, що підпали під ці мита.

Наприклад, Україна є гравцем на ринку сталі та алюмінію. Наша продукція експортується у тому числі до Сполучених Штатів. Але тепер, коли мита на неї підняли на 25% та 10% відповідно, Україні необхідно переорієнтуватися на інші ринки. Втрата американського ринку – послаблення позицій України та сильний удар по підприємствах, які зазнають збитків. А це у свою чергу може призвести до скорочення персоналу та зниження обсягів виробництва сталі та алюмінію.

Торговельна війна між КНР і США підвищить ціни на товари та переб`є ланцюги виробництва в інших країнах. Від цього постраждають усі, адже коли мова йде про загальний економічний спад у світі – це стосується усіх. Україна дуже чутлива до таких радикальних рухів у світовій системі, особливо зараз, коли економіка перебуває не у найкращому стані.

Про що конкретно домовилися Китай і США на саміті G20?

У кінці першого дня саміту «Великої Двадцятки» в Аргентині китайська та американська делегації погодилися заморозити свою торгову війну на деякий час і знайти компромісну модель співіснування, щоб не йти далі на конфронтацію, яка не є вигідною ні для кого.

Китай погодився купляти більше американських товарів, а не просто продавати свої у Штати. У такий спосіб, на думку Вашингтона, можна стабілізувати торговий дефіцит.

У відповідь на це, президент Дональд Трамп навіть заявив, що може розблокувати для Пекіна можливість придбання величезної корпорації «NXP», яка виробляє напівпровідники. Її уже давно хочуть купити китайці, і навесні цього року вони були за один крок від укладення відповідної угоди. Вона могла стати історичною, адже мова йшла про захмарні $ 44 млрд. Однак влітку Трамп особисто заборонив купівлю і заявив, що Китай не отримає цю компанію, адже це зробить його монополістом на ринку.

Китай також погодився допомогти Сполученим Штатам організувати новий саміт між Дональдом Трампом і лідером Північної Кореї Кім Чен Ином. Для американського лідера це дуже важливо, тому що він має демонструвати прогрес на цьому напрямку. Китай є неформальним куратором Північної Кореї, і без підтримки Пекіна зробити бодай-щось серйозне на цьому напрямку практично неможливо. Тому Вашингтон і звернувся по допомогу до Пекіна у межах домовленостей по торгівлі.

Китай і США також домовилися, що розпочнуть структурні та системні переговори про торгівлю протягом наступних 90 днів. Точний і чіткий таймінг – це ключова частина домовленостей, адже раніше між ними ніколи не існувало нормальних часових обмежень для діалогу. 90 днів дозволяють обом сторонам виграти більше часу. Якщо ж вони не домовляться про врегулювання питань двосторонньої торгівлі, тоді імпортні мита США проти китайських товарів автоматично підвищаться з 10% до 25%, і війна продовжиться.

До речі, а що таке саміт G20? І чому там немає України, якщо з нами Бог?

G20 – це клуб великих держав світу, які мають найрозвиненіші та потужні економіки. Їх ще називають «Великою Двадцяткою». Сукупно, ці країни тримають 75% світової торгівлі та 85% світового ВВП, а також дві третини населення планети. Щороку країни-учасники цього клубу збираються у різних локаціях обговорити питання глобального рівня: торгівля, політика, енергетика, фінанси, інвестиції, конфлікти тощо.

До «Великої Двадцятки» входять наступні країни: США, Китай, Франція, Британія, Німеччина, Канада, Мексика, Бразилія, Аргентина, Євросоюз, Австралія, Індія, Індонезія, Італія, Росія, Саудівська Аравія, Туреччина, Південна Африка, Південна Корея та Японія.

Україна не є членом «Великої Двадцятки», оскільки її економіка дуже слабка, а міжнародні позиції України у світі незначні. Для того, щоб стати членом клубу, Україна має зайняти міцні позиції на світових ринках, почати виробляти якусь конкретну продукцію і стати в цій галузі одним зі світових лідерів. У політичній площині Україна має перетворитися на одного з регіональних лідерів, потужну державу у військовому, фінансовому та технологічному плані.

Чи означають китайсько-американські домовленості кінець торгового протистояння?

Ні. Ці домовленості тимчасові і покликані лише заморозити протистояння. У сторін є 90 днів, щоб врегулювати основні спірні моменти двосторонньої торгівлі. Якщо цього не станеться, вже у лютому можна очікувати нового раунду взаємних обмежень, які сторони запровадять один проти одного.

Що буде далі у відносинах Китаю і США?

Скоріше за все, їхнє протистояння триватиме. Погляди обох країн занадто протилежні, і ніхто не хоче йти на значні поступки. Для Дональда Трампа шляху назад немає, адже аргумент з торгівлею з Китаєм – один з його основних передвиборчих лозунгів, який він порушити не може, особливо якщо прагне переобратися на посаду президента у 2020 році. Для китайців поступки означатимуть демонстрацію слабкості перед Сполученими Штатами, а лідер КНР Сі Цзіньпін не може цього допустити, щоб не підривати свою владу та легітимність в очах власного населення.

Шанс на те, що сторони залагодять конфлікт є, але він невеликий. Якщо цього не станеться, то через 90 днів США запровадять новий раунд імпортних мит на китайські товари на суму в $ 267 млрд. У відповідь, Китай, вірогідно, зробить те саме. Постраждає світова економіка, особливо країни Східної Азії та Європи.

Домовленості Китаю і США на саміті G20 мають свої проблеми. Наприклад, хоча американці були раді, що Китай погодився купляти в них більше товарів, проблема полягає у тому, що самі США не виробляють стільки продукції, щоб задовольнити потреби величезного китайського середнього класу. Більше того, американська продукція навряд чи зможе замінити китайцям товари, які вони залюбки купляють у Європі, Латинській Америці або в Азії.

Загалом, можна сказати, що Китай залишатиметься головним противником для США у найближчі десятиліття, адже саме цю країну нині у Вашингтоні вважають основним ворогом. Між ними вже кілька років відбувається гонка технологій, а найближчим часом може спалахнути й гонка озброєнь.

Подписывайтесь на канал «Хвилі» в Telegram, страницу «Хвилі» в Facebook.


Комментирование закрыто.