Вугільна ера у Словаччині: чому і за що в країні затримали активістів Greenpeace?

Валерія Півень, Українській інститут майбутнього, "Хвиля"
Вугільна ера у Словаччині: чому і за що в країні затримали активістів Greenpeace?

Здавалося б, екологічні питання зазвичай залишаються в тіні більш важливих і кричущих політичних та економічних проблем, але природа  грає за своїми правилами та спроможна впливати на політичні рішення та вносити власні корективи в стратегії урядів. Екологія завжди обділена увагою політиків і ЗМІ, значною мірою, тому що питання, які вона піднімає, доволі складні для вирішення і часто вимагають непопулярних кроків для рейтингів політичних сил при владі. До того ж, екологія завжди нагадує усім про те, що природа візьме своє у боротьбі з людством, а така думка психологічно складна для людей, і вони воліють про це не розмірковувати.

Днями у Словаччині сталася подія, яка якраз і пов`язана і з політикою, і з екологією. Поліція затримала групу активістів міжнародної організації «Greenpeace», які влаштували акцію протесту в Братиславі, вимагаючи від уряду завершення «вугільної ери». Що ж це все означає і чому активістів затримали?

 

Що сталося?

Все відбулося на території гірничорудного регіону Верхня Нітра на заході Словаччини. Активісти Greenpeace  влаштували  акцію протесту у м. Новаки на одній із шахт 28 листопада. 12 активістів зі Словаччини, Чехії, Фінляндії, Німеччини та Бельгії забралися на копер вугільної шахти і вивісили банери, що закликають припинити добування вугілля у Словаччині, адже наслідки такої діяльності, за їх словами,  можуть бути непередбачувані для природи.

Реакція правоохоронних органів Словаччини на протест була досить неочікуваною як для самих активістів, так і для  світової спільноти. Спершу поліція затримала усіх учасників акції протесту та відвезла їх у СІЗО. А незабаром районний суд міста Прьевідза в Словаччині ухвалив рішення взяти під арешт усіх активістів. Такий запобіжний захід було обрано в зв’язку з тим, що велика частина затриманих — це іноземці, громадяни Чехії, Фінляндії та Бельгії. Правоохоронці побоювалися, що вони можуть спробувати покинути Словаччину і уникнути відповідальності. Суд порахував, що своїми діями протестувальники поставили під загрозу життя шахтарів, які перебували в цей момент в забої. Надземна конструкція, що забезпечує роботу шахтарів, не розрахована на такі навантаження і могла обрушитися.  Крім того, негайне виключення буксирного пристрою і зупинення видобутку вугілля могло б нанести не лише значних економічних збитків, а і ставило б під загрозу безпеку і життя 342 шахтарів, які перебували у шахті. Принаймні, такою є офіційна версія слідства.

Для підтримки своїх колег, до Прьевідза  прибули прихильники Greenpeace з декількох країн Євросоюзу, а також проти затримання активістів виступили деякі словацькі опозиційні парламентські партії.  Але 4 грудня активісти все ж вийшли на свободу. Вони повернулись додому, але їм як і раніше, пред’являють кримінальні звинувачення в «навмисній загрозі діяльності вигідного об’єкта або підприємства», посилаючись на те, що під час акції на шахті відбувалися роботи з видобутку вугілля.

Інцидент із затриманням активістів Greenpeace викликав резонанс у Європі та шквал критики на адресу словацької влади з боку міжнародних організацій та екологів.

 

Хто такі Greenpeace та чого вони хочуть?

Greenpeace – це міжнародна неурядова природоохоронна організація, основними завданнями якої є сприяння екологічному відродженню планети та привертання увагу громадськості та влади на екологічні проблеми. Вона була заснована у 1971 році в Канаді. Сьогодні її прихильників налічується до 50 мільйонів по всьому світу, що робить організацію однією з найбільших на планеті.

Серед питань, які просуває організація: захист навколишнього середовища, глобальне потепління, розвиток «зеленої енергетики», економія ресурсів, захист тварин, вирубка лісів, забруднення повітря та водоймищ, боротьба з браконьєрством тощо.

 

Що Greenpeace хочуть від Словаччини?

Вся справа у вугіллі, яке активно видобувається у Словаччині. Активісти Greenpeace і раніше висловлювали своє занепокоєння видобутком вугілля у регіоні Верхня Нітра. Наприклад, у жовтні ця організація проаналізувала десять зразків осаду з цього регіону. Зразки були взяті з п’яти водних шляхів, до яких підприємства з видобутку вугілля скидали стічні води.

Всі протестовані зразки містили критичну кількість миш’яку. Значення коливалися від 21, 1 мг / кг до 3780 мг / кг., а словацький закон встановлює граничне значення для миш’яку лише 20 мг / кг.  Тож, якщо порівнювати показники Greenpeace з наявним законодавством, концентрація миш’яку в одному місці в 189 разів перевищує норму. Це неприпустимо, адже миш’як є токсичною речовиною та впливає на здоров’я людей та тварин, адже він не розкладається в навколишньому середовищі, а накопичується в органах живих організмів.

Таким чином, Greenpeace довели, що екологічний тягар у регіоні є справді серйозним. Саме тому активісти наполягали на припиненні видобутку вугілля у  Верхній Нітрі та пропонували словацькому уряду звернутися до світових лідерів на кліматичній конференції ООН з пропозицією  «відмовитися від вугілля». Тож, акція протесту відбулася після доповіді ООН про катастрофічні наслідки неконтрольованої зміни клімату і стала відповіддю на підтримку вугільної промисловості урядом Словаччини.

Від чого застерігає ООН та у чому полягає загроза видобутку вугілля?

Перш за все, варто нагадати, що у грудні 2015 року 197 країн прийняли Паризьку кліматичну угоду, в якій домовилися докласти зусиль для утримання зростання глобальної середньої температури планети в межах 1,5 ° C.   Тому останні роки дослідження кліматичного стану планети та обговорення перспектив його покращення є досить актуальним питанням. Для прикладу, мова піде про так званий МГЕЗК. Міжурядова група експертів зі зміни клімату або МГЕЗК, або також можна зустріти англійську абревіатуру IPCC, — це провідний міжнародний орган з оцінки зміни клімату, заснований програмою ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП) та Всесвітньою метеорологічною організацією (ВМО). Ця група (а це понад 100 вчених з 40 країн)  була створена спеціально для того, щоб оцінювати ризики глобальної зміни клімату, викликаного діяльністю людини. Саме цей орган став автором доповіді (про яку зазначалося вище), де було висловлене застереження, що у нас залишилося 12 років, щоб запобігти катастрофічним змінам клімату на планеті.

Перед експертами МГЕЗК стояло завдання оцінити реальність такої мети. Вчені прийшли до висновку, що утримати зростання температури ще можливо, але для цього країни повинні в дуже короткі терміни скоротити викиди парникових газів. Зробити це швидко неможливо без відмови від спалювання вугілля, нафти і газу. Тож, під час кліматичної конференції ООН в Польщі світові лідери обговорювали саме цю проблему. Частина країн вже закликає до більш термінових заходів з боку всіх держав. Люди в усьому світі приєднуються до цього заклику за допомогою мирного протесту за закінчення ери викопного палива.

 

Чи може Словаччина відмовитися від вугілля?

Низка країн ЄС прийшли до розуміння того, що вугільні ТЕС  погано сумісні з цілями екологічної політики ЄС. У Словаччині це питання ускладняється перш за все тим, що в країні добувають буре вугілля, що приносить їй значний прибуток. Ніхто не хоче відмовлятися від таких доходів, тим більше власники шахт і держава.

Друга проблема – небажані для уряду соціальні наслідки у разі закриття підприємств. Мова йде насамперед про втрату робочих місць і зростання безробіття. Більше того, люди можуть вийти на вулиці на акції протесту, а рейтинги уряду будуть падати, що також зменшує політичну волю влади для ухвалення кардинальних рішень по вугільних шахтах.

З іншого боку, Словаччина цілком може відмовитися від вугілля, це не є неможливою задачею. Справа у тому, що вугілля забезпечує лише 11% тепла та електроенергії в країні. З цього буре вугілля становить лише 2%. Більше того, словацький лігніт, який видобувають у Верхній Нітрі є доволі неякісним матеріалом, а відтак не усі від нього у захваті.

Втрати Словаччини не будуть критичними у разі поступової відмови від вугілля. Зрештою, плани з перетворення вугільних шахт, який нещодавно представив уряд. Він розрахований до 2023 року. Втім політичної волі реалізувати його поки що не вистачає. До того ж, існують домовленості між частиною влади та бізнесменами, які також контролюють видобуток вугілля в країні. Це і є основною проблемою Словаччини на шляху до енергетичних реформ.

 


Комментирование закрыто.