1. Путін розпочав аудит політики РФ на територіях так званих ЛДНР з можливою подальшою зміною і самої політики і впливів певних груп на процеси не лише на тимчасово окупованих територіях, але й в самій РФ.

    Базові сценарії по відношенню до окупованих територій та колишніх республік, які зараз входять в ОДКБ наступні:

    • Анексія окупованих територій
    • Створення «народних республік» для подальшого люфту в переговорному процесі
    • Спроба в подальшому утворення нового СРСР на базі союзної держави, окупованих територій України та країн, що входять в ОДКБ. Дискусії в російських елітах йдуть про доцільність саме зараз (9 травня) оголошувати анексію територій і заяв про відновлення СРСР.

    Білорусь. Оточення Лукашенка взяло курс на поступове розрядження ситуації та шукає можливості розпочати діалог про нормалізацію відносин із Заходом та з Україною

    Придністров’я і Молдова. Ідеї ​​Кремля щодо дестабілізації ситуації в Молдові та на півдні Одеської області не знаходять розуміння серед молдовських проросійських еліт та політичної верхівки ПМР. І ті, й інші демонстративно дотримуються лінії зниження рівня напруженості. У той же час РФ намагається діяти через групи, на які має більший вплив – лідерів гагаузької автономії та придністровських силовиків. Загальний фон у порівнянні з попереднім тижнем став спокійнішим, але ймовірність провокацій зберігається.

  2. За відсутності реальних успіхів на зовнішньополітичній арені та стикнувшись з економічними труднощами всередині країни, Кремль очікувано взяв курс на посилення ідеологічної обробки населення. З цією метою на держпідприємствах запроваджується інститут замполітів, а на вулицях – культ бабці з радянським прапором.

  3. Результати опитувань громадської думки в РФ свідчать про те, що за час війни російське суспільство стало ще більш закритим, ізольованим від світу, і все ще довіряє Кремлю і пропаганді. «Запас міцності» у суспільній підтримці дозволяє російському керівництву проводити затяжну війну, навіть із оголошенням часткової мобілізації. Швидкого зламу в суспільній свідомості очікувати не варто, а військові поразки російської армії на фронті можуть навіть призвести до росту реваншистських настроїв, але не до закликів до встановлення миру.

  4. Навіть при запровадженні ембарго, за рахунок наявності фінансових резервів та поступовості процесу відмови від російської нафти Європою у 2022 році, економічні наслідки цього кроку не будуть критично відчутними. Проте у 2023 році слід очікувати серйозних проявів економічних наслідків нафтового ембарго.

  5. Незважаючи на санкції Центробанк Росії зміг стабілізувати макроекономічну ситуацію та банківську систему. Відключення низки банків РФ від SWIFT не завдало значних збитків банківській системі Росії, лише обмежило можливість роботи із західними банками. Росія має альтернативні інструменти забезпечення платежів, оскільки в РФ працює власна платіжна банківська система. Так, з азіатськими ринками вона працює через китайський аналог SWIFT. З Європою та Америкою транзакції ускладнилися і стали дорожчими, проте російські банки обходять обмеження через дрібні банки, які не потрапили під санкції або через банки інших регіонів.

    1. Перестановки у російських елітах

На тлі затягування війни в Україні та відсутності явних позитивних результатів для Кремля в оточенні Путіна намітилися кадрові перестановки. Їхній характер дозволяє говорити про ослаблення старої «ідеологічної» групи, яскравими представниками якої були Сурков та Козак. А також про деяке ослаблення впливу «Роснафти». Водночас поки ще рано робити висновки, оскільки ми маємо справу лише з кількома фактами кадрових перестановок, причому не зафіксованими указами Путіна.

Мова йде про аудит старих підходів, який, що цілком передбачувано, мають провести представники конкуруючих груп в оточенні Путіна.

Популярные статьи сейчас

Ограничение переводов с карты на карту: в Нацбанке объяснили, кого коснется

33000 гривен: в Украине начали принимать заявки на еще одну денежную помощь

Водителям ответили, могут ли ТЦК забрать права у военнообязанных

ОККО, Авиас, WOG и другие АЗС показали, что происходит с ценами на топливо в конце мая

Показать еще

Події

  • Сергій Кирієнко був призначений куратором зв’язків Кремля з так званими «ЛНР» та «ДНР», або якщо точніше – відповідальним за аудит того, що робиться на цих територіях. Протягом останніх днів він відвідав Маріуполь та Донецьк (у компанії з першим заступником голови Ради Федерації РФ Турчаком та, як кажуть секретарем союзної держави Мєзєнцевим).
  • Колишнього міністра економічного розвитку РФ, Улюкаєва, засудженого в отриманні хабара, можуть достроково (на 2,5 роки раніше терміну) звільнити з ув’язнення. З такою інформацією 4 травня вийшли одразу кілька російських ЗМІ. Улюкаєв може отримати УДЗ та вийти вже 12 травня 2022 року.
  • Також 4 травня «Комерсантъ» повідомив, що Хамовницький суд Москви задовольнив позов Генпрокуратури про звернення щодо стягнення в дохід держави майна голови холдингу «Форум», петербурзького мільярдера Дмитра Міхальченка та афілійованих з ним осіб.

Аналіз

Три вказані новини можна поєднати в один логічний ряд. Від кураторства Донбасом слідом за Сурковим був усунений і Козак (підтримуваний Сєчіним). Сергій Кирієнко, який де-факто, прийшов йому на зміну, не має формальних повноважень, але починає активні візити до регіону. Одночасно з місць ув’язнення виходить колишній міністр економрозвитку Улюкаєв, який потрапив за ґрати саме внаслідок конфлікту з керівником «Роснафти» Сєчіним.

При цьому немає інформації про те, що Козака усунули від фактичного керівництва програмами прикордонного співробітництва та кураторства над програмами «Росспівробітництва».

Таким чином, поки що мова може йти не так про перестановки в оточенні Путіна, як про проведення своєрідного аудиту реалізованих раніше програм.

Як «перевіряючого» обрано людину, яка не входить до групи впливу «Роснафти» (до якої належав Козак), а була пов’язана з прямими конкурентами Сечіна (за вплив) з Росатома. Інформація про звільнення Улюкаєва (належить до тієї ж групи, що й Кирієнко) є сигналом Кремля про готовність піти на певні кадрові кроки.

Конфіскація 4 млрд рублів у олігарха Дмитра Михайличенка за звинуваченням в отриманні неправомірних доходів на державних підрядах також має демонстраційний характер. Рішення має продемонструвати російським олігархам, що Кремль має намір жорсткіше стежити за виконанням програм у галузях, пов’язаних із діяльністю силових структур (Михайліченко мав підряди з ФСО).

Варто згадати також інформацію про можливу госпіталізацію Путіна та тимчасове виконання його повноважень С. Патрушевим. Проте, найімовірніше це є лише відлунням процесів (аудит з прицілом на кадрові рішення) в путінському оточенні. І спробою конкурентів Патрушева зіграти на випередження. Тобто банальне вкидання інформації, пов’язане з конкуренцією всередині еліт, а не з можливими кадровими рішеннями.

Прогноз

Говорити про переділ сфер впливу в оточенні Путіна зарано. Навіть усуваючи Козака від кураторства над Донбасом, президент РФ не поспішає формально затверджувати наступника. Завдання Кирієнка оцінити ситуацію, визначити рівень ефективності реалізованих раніше програм (політичних військових та гуманітарних) і запропонувати своє бачення подальших кроків.

Однак, якщо Сергій Кирієнко, окрім Донбасу, висловлюватиметься з інших питань, які раніше належали до ведення Козака (пострадянський простір, програми «співробітництва» тощо), можна буде стверджувати, що Кремль розпочинає повний аудит і трансформацію політики впливу на сусідів. Простіше кажучи, відмови від підходів Суркова на користь нових ідей.

І Кирієнко, який курирував проведення президентських виборів 2018 року та підготовки змін до конституції РФ, може сприйматися як одна з ключових фігур нової схеми.

Якщо така рокіровка відбудеться, то можна буде також очікувати зменшення впливу на прийняття рішень з боку групи «Роснафти».

Висновок

Путін розпочав аудит політики РФ на територіях так званих ЛДНР з можливою подальшою зміною і самої політики і впливів певних груп на процеси не лише на тимчасово окупованих територіях, але й в самій РФ.

Базові сценарії по відношенню до окупованих територій та колишніх республік, які зараз входять в ОДКБ наступні:

  1. Анексія окупованих територій
  2. Створення «народних республік» для подальшого люфту в переговорному процесі
  3. Спроба в подальшому утворення нового СРСР на базі союзної держави, окупованих територій України та країн, що входять в ОДКБ. Дискусії в російських елітах зараз ідуть про доцільність саме зараз (9 травня) оголошувати анексію територій і заяв про відновлення СРСР.

Білорусь

Влада Білорусі продовжує спроби маневрувати, щоб уникнути ще більшого втягування країни у війну з Україною. Водночас, враховуючи авторитарний характер політичної системи, перед Лукашенком стоїть ще одне завдання — продемонструвати власним елітам (і ядру електоральної підтримки) здатність контролювати ситуацію та виступати з позиції сили.

Події

Минулого тижня в Білорусі відбулися дві ключові події, які становлять інтерес з погляду України.

  1. Початок «раптової» перевірки боєздатності армії з демонстративної перекидної частини з’єднань до південних (українська ділянка) та західної (Польща та Сувалкського коридору) ділянок кордону. Офіційні ЗМІ заявляють, що подібні кроки є відповіддю на проведення маневрів арміями суміжних держав.
  2. Інтерв’ю Олександра Лукашенка агентству Associated press, в якому той, з одного боку, заявив, що «війна в Україні затягується», розділивши свою позицію (і джерела інформації) з позицією Кремля. А з іншого виступив із тезою, що «Росія не може програти», але вже не говорив про неминучу «перемогу».

Аналіз

Перевірка боєздатності, яку названо «раптовою» насправді є частиною планових заходів. Протягом останніх 5 років у першому кварталі проводиться така перевірка для мотострілкових з’єднань, у другому (квітень-травень) для ракетних військ та артилерії. Завершується цикл навчаннями у червні-серпні. Тому подібна активність була передбачуваною.

При цьому важливо зазначити, що на такі перевірки зазвичай закликають кілька тисяч (від 2 до 6) резервістів і паралельно проводять перевірки сил ТРО. Проте у квітні-травні 2022 року маневри проводяться силами кадрованих частин, без масового залучення резервістів. Сили територіальної оборони беруть участь у перевірці в обмеженому форматі (райони прибуття колон із технікою).

Таким чином, офіційний Мінськ, з одного боку, намагається «грати м’язами», з іншого — не бажає створювати додаткових точок напруги.

Заяви Лукашенко та розставлені ним акценти дозволяють поговорити про спроби пошуку точок дотику з державами ЄС та США для початку діалогу щодо нормалізації відносин. І це є логічним продовженням активності білоруського МЗС із розсилкою листа із закликом про діалог керівництва одразу кількох країн ЄС.

При цьому Росія може спробувати використати факт маневрів для створення точок напруги вздовж білорусько-українського кордону для відволікання резервів ЗСУ на прикриття північного спрямування. Проте провокації, які можуть спричинити зміну ситуації можливі лише паралельно (точніше на 1-2 дні пізніше) після спроби розгойдати ситуацію, наприклад, у Придністров’ї.

Прогноз

Білоруська влада намагатиметься знайти точки виходу із ситуації та нормалізувати відносини, зокрема з Україною. При цьому риторика офіційних ЗМІ переважно перебуватиме у тезових рамках російської пропаганди. Для внутрішнього споживання подаватиметься картинка «бажання допомогти братньому народу, незважаючи на конфлікт із керівництвом».

На українському напрямку очікується спроба виходу на переговори про відновлення масштабного економічного співробітництва, принаймні щодо товарних позицій, яких потребує Україна. А якщо мова зайде про постачання нафтопродуктів, офіційний Мінськ діятиме з огляду на РФ. Тобто навіть за наявності згоди можливі затримки, які виправдовуватимуть «складностями з логістикою».

Висновок

Оточення Лукашенка взяло курс на поступове розрядження ситуації та шукає можливості розпочати діалог про нормалізацію відносин із Заходом та з Україною.

Придністров’я

Минулого тижня ключові спікери як з боку невизнаної ПМР, так і з боку Молдови виходили з переважно мирними заявами. Розхитування ситуації в країні (як ми відзначали в попередньому огляді) вкрай невигідно ні Санду ні Додону. Втягування у воєнні дії також є небажаним сценарієм і для керівництва сепаратистського регіону.

Проте, дії РФ зі створення точок напруги у регіоні продовжуються. У тому числі у політичному полі.

Події

  • 30 квітня російські ЗМІ цитують депутата “парламенту ПМР” А. Сафонова, що “небезпека конфлікту відступила”
  • Заступник директора Бюро реінтеграції Молдови Микола Цвятков 30 квітня засудив “провокації у Придністров’ї” (не називаючи сторони причетних до них) та заявив про зближення позицій Молдови та ПМР на тлі напруги на українському напрямі. У той же день було оголошено про відновлення експорту медикаментів до сепаратистського регіону (припинено двома тижнями раніше)
  • 1 травня керівник МЗС ПМР Віталій Ігнатьєв прокоментував заяви А. Арестовича про необхідність (і можливості) вирішити проблему регіону поліцейською операцією. За його словами, “мілітаристські заяви не сприяють стабілізації регіону”, а Тираспіль готовий до діалогу з Кишинівом, але без “шантажу” з боку Молдови.
  • 5 травня сили прикордонної охорони ПМР заявили про перестрілку на одній із ділянок кордону з Україною.
  • 3 травня МВС так званої ПМР заявило про запобігання теракту — нібито було збито дрон з вибухівкою. Заявлено, що метою було радіотрансляційне обладнання регіону. А БПЛА нібито було запущено з території України.
  • 3 травня парламент (Народні Збори) Гагаузької автономії проголосував за надання легального статусу «георгіївській стрічці як символу перемоги». МВС Молдови того ж дня заявило, що не визнає такого рішення законним.
  • 6 травня “президент ПМР” В. Красносільський заявив про те, що “Республіка може бути визнана світовою спільнотою, але не через війну, а шляхом переговорів”.

Короткий аналіз

Дестабілізація Молдови (та Одеської області України) вкрай невигідна елітам у Кишиніві. У тому числі й проросійським, про що своїми миролюбними заявами подавав сигнали І. Додон. Аналогічне ставлення до можливого втягування в конфлікт і в політичної верхівки так званої ПМР — вони ризикують втратити доходи від керівництва «контрабандним хабом», яким є їхня «республіка».

Така позиція суперечить планам Кремля. Тому, використовуючи свій вплив на еліти Гагаузії та силовий блок ПМР, той продовжує спроби створення точок напруги.

Прогноз

Миролюбні заяви керівництва «ПМР» та позначена Додоном минулого тижня позиція проросійських сил у самій Молдові дещо розряджає ситуацію. Спроби Росії розхитати регіон через масові акції протесту, зіткнення із силовиками навряд чи будуть успішними із такими стартовими умовами.

Проте ситуація може змінитися внаслідок масштабної провокації, яка може спричинити людські жертви. Як цільові регіони РФ може вибрати Гагаузію (де вже створено базу конфлікту навколо «геогріївської стрічки» і ПМР, де можливі збройні провокації за участю місцевих «силовиків»).

Висновок

Ідеї Кремля щодо дестабілізації ситуації в Молдові та на півдні Одеської області не знаходять розуміння серед молдовських проросійських еліт та політичної верхівки ПМР. І ті, й інші демонстративно дотримуються лінії зниження рівня напруженості. У той же час РФ намагається діяти через групи, на які має більший вплив – лідерів гагаузької автономії та придністровських силовиків. Загальний фон у порівнянні з попереднім тижнем став спокійнішим, але ймовірність провокацій зберігається.

2. Замполіти на заводах та культ бабці з радянським прапором на вулицях

Наприкінці минулого та упродовж цього тижня в Росії посилювалася ідеологічна та пропагандистська робота з населенням. Два з запущених процесів матимуть довготривалі, але несерйозні наслідки, один – невизначений ефект, і ще один – короткий і комічний.

Події:

  1. 22 квітня. Адміністрація президента РФ рекомендувала запровадити у міністерствах, відомствах та держкомпаніях інститут заступників керівників з інформаційно-політичної роботи. Нові ставки для таких заступників не вводитимуться: відомства мають передати цей функціонал комусь із чинних співробітників. Їхнім основними завданнями стануть інформування співробітників про внутрішньополітичний порядок денний, а також моніторинг емоційного клімату та настроїв у колективах.

«Один із заступників буде політруком – як за радянських часів. Повинні проводитися лекції у всіх муніципальних організаціях та підприємствах про ситуацію в Росії, у світі та Україні. Як раніше було в червоних куточках», – пожартував голова великого району Нижегородської області у розмові з «Ъ-Приволжье». Він зазначив, що ясності з ідеологічними установками поки немає, а співробітників навчатимуть інструктори з Адміністрації.

  1. 28 квітня. В Москві відбулася загальноміська онлайн-педрада, в якій у примусовому порядку взяли участь приблизно 40 тисяч вчителів. Перед учителями виступили директор фонду «Історична пам’ять» Олександр Дюков та начальник Академії Служби зовнішньої розвідки Володимир Губернов.

Губернов наголосив на необхідності розповідати дітям напередодні 9 травня про «миротворчий та визвольний характер спецоперації» в Україні. Розвідник також повідомив, що до школярів треба донести інформацію про «певні англосаксонські політичні інтереси», які нібито стояли за кожним конфліктом після Другої світової війни: «Головна мета була насамперед відірвати Україну від Росії. І це 1930-ті роки минулого сторіччя. Домогтися глибокої ворожнечі між Києвом і Москвою аж до постійних збройних конфліктів, щоб у Росії не залишилося сил для протидії Заходу в освоєнні російських багатств». На запитання про те, як Росія, що зазнала таких втрат у Великій Вітчизняній, могла розпочати нову війну, Губернов відповів: «Звісно, наша країна наймиролюбніша і не в наших правилах і характері самим починати якісь загарбницькі війни. Але нас взяли за горло, не можна було ховати голову під крило».

Дюков переконував вчителів, що нацистська Німеччина запропонувала Україні постачати свою армію продовольством і паралельно будувати державу, незалежну від Радянського Союзу. Він додав, що «все не так однозначно» з поділом Польщі у 1939 році: «Це для Польщі це розділ, а для населення там це не було трагедією, місцеве населення хотіло до Росії».

  1. Травень. В Росії вибухнув культ української бабці, яка вийшла зустрічати ЗСУ під червоним прапором. Мурали з нею з’явилися в Єкатеринбурзі, Калузі, Красноярську, Моздоку, Мурманську, Нальчику, Южно-Сахалинську та в окупованому Бердянську. В Обнінську графіті було замальоване у першу ж ніч. Пам’ятники були встановлені 3 травня у Бєлгороді (простояв лише один день) та 4-го – в окупованому Маріуполі, готується до відкриття у Воронежі до 9 травня.
  2. 5 травня. Путін у черговий раз підкреслив, що «однією Вікіпедією користуватися неможливо», і підтримав плани з розширення товариства «Знання», спільноту лекторів якої назвав «енциклопедією вживу».

Висновки

За відсутності реальних успіхів на зовнішньополітичній арені та стикнувшись з економічними труднощами всередині країни, Кремль очікувано взяв курс на посилення ідеологічної обробки населення. Ключова роль, як і раніше, відводиться історії, точніше – офіційній інтерпретації минулого, в якій світоч 9 травня невгасимо сяє у мороку навколишньої печерної русофобії.

Але важливо, що віри у звичайні канали пропаганди – телебачення та ботоферми – поступово стає все менше. Тому влада робить ставку на посилення безпосередньої роботи із населенням, запроваджуючи інститут відповідальних за правильне інформування колег. Також продовжується планомірна обробка молоді, зокрема завдяки збільшенню тиску в школах на т.зв. «спецуроках» та у системі позашкільної освіти (лекторії «Знання»).

Нарешті, відсутність очікуваних кадрів зі щасливим визволенним населенням України, яке зустрічає росіян хлібом-сіллю, змусила пропагандистів вдаватися до штучного створення культу «бабці з прапором». Те, що насправді вона підтримує Україну, не зупиняє художників та скульпторів. Встановлення її пам’ятників – логічне продовження кампанії з відновлення на захоплених територіях монументів Леніна. Інших, нерадянських, символів в окупантів просто немає.

Прогноз

Запровадження інституту замполітів у короткостроковій перспективі призведе до позірного зміцнення щільності патріотичних рядів, яке може відбитися у соцопитуваннях. Однак ймовірно, що більшість чиновників, на яких буде покладено це завдання, просто відтворять знайомі радянські – а, отже, малоефективні – практики. Оскільки ця робота буде фінансуватися не з центру, а за рахунок підприємств, очікувати відданості справі та самопожертви від її виконавців не варто. Те саме можна сказати і про шкільних вчителів та лекторів «Знання» – хто не був вірним путінцем до цього, той і не стане.

Натомість «бабця з прапором» вже має комічний ефект, який лише посилюватиметься у майбутньому. Росія несвідомо подарувала противникам режиму ідеальний образ – пенсіонерки у валянках з радянським прапором. Сподіватися, що такий візуал викличе реальний захват у населення, не доводиться. Сміх – найдосконаліша зброя проти пафосу.

3. «Запас міцності» у суспільній підтримці дозволяє російському керівництву проводити затяжну війну

Результати останніх опитувань громадської думки в РФ свідчать про те, що рівень підтримки війни в Україні і дій російської влади залишається достатньо високим, проте вже з’являються перші сумніви щодо легкості проведення війни та швидкості її завершення.

Згідно опитування «Левада-центру» від 21-27 квітня 2022, https://www.levada.ru/2022/04/28/konflikt-s-ukrainoj-i-otvetstvennost-za-gibel-mirnyh-zhitelej/ протягом місяця кількість респондентів, які особисто повністю підтримують дії російських збройних сил в Україні, знизилася з 53% до 45%. Водночас, із 6% до 11% виросла кількість тих, хто такі дії не підтримують. Проте, сумарно підтримка війни становить 74% (45% повністю підтримують і ще 29% «скоріше підтримують»). Суспільна підтримка показує ефективність роботи пропагандистської машини та дає можливість Кремлю продовжувати війну в чинному форматі.

Згідно того самого опитування, 68% респондентів вважають, що «спеціальна військова операція» просувається успішно. Молодь оцінює війну дещо песимістичніше. Серед тих, хто оцінює «операцію» як неуспішну, головні причини неуспіху – це «зрив бліцкригу» та великі втрати серед військовослужбовців РФ та мирних жителів. Відповідно, саме поширення достовірної інформації про втрати та про затягування війни може знизити рівень її підтримки у РФ.

73% опитаних впевнені у перемозі Росії у війні, і лише 15% допускають, що жодна сторона не отримає переваги. Відповідальність за загибель людей в Україні 57% покладають на США і країни НАТО, ще 17% – на Україну, і лише 7% – на Росію.

Війна різко змінила ставлення росіян до Заходу. Згідно квітневого опитування ВЦИОМ, https://wciom.ru/analytical-reviews/analiticheskii-obzor/rossija-i-evropa-na-raskhodjashchikhsja-kursakh до країн Заходу 64% респондентів ставляться погано, і лише 22% – добре. У 2021 році при відповіді на це ж питання 27% відповіли, що ставляться погано, а 55% – добре.

Загалом, результати опитувань свідчать про те, що за час війни російське суспільство стало ще більш закритим, ізольованим від світу, і все ще довіряє Кремлю і пропаганді. Економічні санкції працюють, проте рядові росіяни звинувачують у своїх проблемах Захід, а не власний уряд. «Запас міцності» у суспільній підтримці дозволяє російському керівництву проводити затяжну війну, навіть із оголошенням часткової мобілізації. Швидкого зламу в суспільній свідомості очікувати не варто, а військові поразки російської армії на фронті можуть навіть призвести до росту реваншистських настроїв, але не до закликів до встановлення миру.

4. В очікуванні ембарго на російську нафту

Наприкінці тижня Україна та світ очікували рішення ЄС про запровадження шостого пакету санкцій відносно РФ, який має включати і ембарго на поставку нафти в ЄС російськими компаніями.

У 2021 році поставки нафти забезпечили першість у експортних доходах РФ серед інших енергоносіїв – 110,1 млрд дол., порівняно із 68,5 млрд дол від експорту нафтопродуктів та 62,8 – газу (трубопровідні поставки та СПГ). На поставки сирої нафти припадала майже четвертина експортної виручки РФ минулого року, а нафта і газ забезпечили 45% доходів федерального бюджету РФ. У фізичному вимірі на сиру нафту припадало до 70 % експорту усієї нафти та нафтопродуктів

Традиційно Росія займає перше-друге місце серед глобальних експортерів сирої нафти. Обсяги експорту нафти РФ минулого року склали 4,7 млн барелів на день (мб/д). Найбільшим покупцем був Китай: 1,6 мб/д, проте країни Європи разом імпортували більше – 2,4 мб/д, тобто понад половину. Значущість експорту нафти для економіки РФ та значущість європейського ринку визначають важливість нафтового ембарго зі сторони ЄС для стримування Росії. Загалом у країнах Європи близько третини нафти імпортованої нафти надходить із РФ.

Хоча й станом на вечір четверга 4 травня не було оголошено очікуваного офіційного рішення, Єврокомісія та країни учасниці пройшли тривали переговорний процес швидше ніж очікувалось, який дає надію на консолідоване рішення по суттєвому скороченню імпорту нафти з РФ.

Свої протести відносно ембарго оголошували Словаччина (92 % від усього імпорту сирої нафти надходить із РФ) та Угорщина(59 %) зважаючи на критичний рівень залежності від російських поставок, а відтак цим країнам, ймовірно, буде надано додатковий час для заміщення російської нафти. Від цих країн, а передусім Угорщини, кілька разів надходили суперечливі сигнали про готовність підтримати нафтове ембарго. Саме з цих причин провалилась попередня спроба запровадити ембарго наприкінці квітня. 5 травня президент Європейської ради Шарль Мішель висловив переконання, що усі країни дійдуть до консенсусу з цього питання. Окрім ЄС, серед тих країн, що загалом підтримують санкції, теж не усі готові до ембарго через глибоку залежність, зокрема Японія.

Проте, ситуацією намагатимуться скористатись країни, які наразі не підтримують санкцій і починають купувати нафту зі знижкою. Так, Індія готова купувати нафту за ціною 70 доларів – тобто із знижкою у майже 40 доларів, нарощуючи обсяги імпорту. У 2021 році лише 2 % імпорту нафти Індіє припадало на РФ, але ці обсяги суттєво зросли після початку війни: 40 млн барелів за місяці війни проти 16 млн у 2021 р.

Волночас, падіння експорту до ЄС не буде компенсоване іншими потенційними покупцями. Наприклад, у випадку азіатських країн, це зумовлено вузькими місцями транспортної інфраструктури та технічною неможливістю РФ транспортування таких обсягів нафти на ці ринки. До того ж, зараз попит на нафту у Китаї стримується внаслідок ковідних обмежень. Так поставки нафтопродуктів залізницею з РФ до Китаю у квітні впали на 25 % порівно із березнем.

Загалом усі ці чинники зумовили падіння обсягів видобутку нафти у квітні – на 9 % порівняно із березнем.

При цьому, у квітні суттєво зросли поставки вугілля до Китаю на 20% по залізничних шляхах. Варто очікувати росту поставко вугілля до Китаю внаслідок запланованого тимчасового скасування мит на імпорт вугілля у Китаї. Але наразі азійські ринки не компенсовують падіння поставок російського вугілля до ЄС.

В кінцевому рахунку, після запровадження ембарго російським компаніям доведеться скорочувати обсяги видобутку, консервувати свердловини, що негативно впливатиме на потенціал нафтовидобутку у майбутньому, а також зумовлюватиме поступове скорочення доходів від експорту нафти: як а рахунок падіння обсягів видобутку, так і внаслідок необхідності надавати дисконт окремими покупцям для стимулювання попиту.

За окремими оцінками, Росії не вдасться відновити обсяги видобутку принаймні до 2026 року. Проте є й загроза відновленню видобутку у майбутньому – в Росії скорочуються запаси легкодоступної нафти, а якщо в подальшому будуть зберігатися обмеження на постачання технологій та рішень для буріння і видобутку, російський нафтовий сектор опиниться у багатолітній стагнації.

Зважаючи на те, що Росія є ключовим глобальним експортером сирої нафти, оперативно відмовитись від її поставок буде складно. До цього ж, наразі ОПЕК не вдалось наростити видобуток відповідно до планів на фоні труднощів у окремих країн.

Проте, поступове скорочення видобутку та експорту, нижча ціна за якою російські компанії продаватимуть ресурс, можливі податки, якими обкладатимуться російські поставки гарантовано зумовлюватимуть стагнацію нафтового сектору та паління експортних доходів, що впливатиме на економічну ситуацію в країні.

На фоні очікуваних фінансових проблем, заради зниження рівня публічності та зменшення залежності від західного капіталу російські енергетичні компанії покидають західні біржі: Газпром, Лукойл та Татнєфть.

Навіть при запровадженні ембарго, за рахунок наявності фінансових резервів та поступовості процесу відмови від російської нафти Європою у 2022 році, економічні наслідки цього кроку не будуть критично відчутними. Проте у 2023 році слід очікувати відчутних проявів економічних наслідків нафтового ембарго.

5. РФ застабілізувала банківську систему

Економіка Росії стабілізується, санкції мають довгостроковий характер і сьогодні з урахуванням енергетичних доходів Росія зберігає можливість продовжувати агресію проти України без зміни своїх планів.

  • 29 квітня Банк Росії знизив ключову ставку із 17% до 14%. Це вказує на те, що Центробанк досить ефективно стабілізував фінансову систему і поступово повертає ставки, знижуючи вартість грошей для економіки.
  • Банк Росії у своєму середньостроковому прогнозі заявив, що інфляція за підсумками 2022 року складе 18-23%. Також голова ЦБ РФ Набіуліна заявила, що ризики розкручування інфляційної спіралі в Росії знизилися на тлі стабілізації інфляційних очікувань та зростання ощадних настроїв.
  • В Росії було запропоновано та вже обговорюється з Президентом проєкт створення в Росії двоконтурної валютно-фінансової системи, де рубль забезпечать золотом та товарами-валютними цінностями.

Це досить фантастичний проект, за допомогою якого Росія намагається позбавитися від “дерев’яного” статусу рубля і зробити свою валюту привабливою для інших країн. З одного боку, Росія має значні запаси золота, з іншого, довіри до Росії у світі немає і навряд чи з’явиться.

  • Голова ЦБ РФ Набіуліна заявила, що Банк Росії готує заходи щодо захисту заморожених резервів, зокрема правові. Деталі поки що не розголошують.

Таким чином Росія планує у міжнародних судах обмежити можливість вилучення заморожених активів РФ. Це може збільшити терміни отримання Україною компенсації завданих збитків.

  • Мінфін РФ виконав зобов’язання у доларах щодо двох випусків суверенних єврооблігацій – “Росія-2022” на 564,8 млн дол. та “Росія-2042” на 84,4 млн дол. Цим самим імовірність дефолту відсувається на третю декаду травня.
  • Уряд Росії схвалив виділення Мінтрансу РФ бюджетних асигнувань на відшкодування банкам недоотриманих доходів за кредитами, виданими системоутворюючим організаціям транспортного комплексу.

Це вказує на те, що Росія за рахунок бюджету планує компенсувати збитки банків через відмову держкомпаній обслуговувати кредити.

  • 1 травня Президент Росії підписав закон, спрямований на підтримку фінансової стабільності регіональних та місцевих бюджетів в умовах санкцій, у тому числі шляхом виділення нових кредитів із федерального бюджету та реструктуризації чи списання старих.

Це свідчить про те, що зростає залежність регіонів від Москви і зростає навантаження на бюджет Росії. Але збереження високих доходів від експорту енергоресурсів дозволить уникнути додаткових ризиків для бюджету Росії.

  • У Держдумі запропонували підвищити податкову пільгу для ветеранів бойових дій, дозволивши їм зменшувати базу оподаткування податку на доходи не на 500 руб, а на 15 тис. руб.

Це означає, що Росія намагається створити нові стимули для участі росіян у бойових діях в Україні.

  • 1 травня Президент Росії підписав закон, що виключає участь іноземних інвесторів (окрім членів Євразійського економічного союзу) у державно-приватному та муніципально-приватному партнерстві у сфері регулярних транспортних перевезень.

Цим законом Росія продовжує системно видавлювати із російської економіки іноземні компанії.

  • 3 травня Володимир Путін підписав указ про введення санкцій у відповідь на недружні дії деяких держав. Цей документ забороняє укладати угоди та виконувати зобов’язання перед закордонними фізичними та юридичними особами, що потрапили під російські санкції, а також вивозити з країни сировину та продукцію на користь таких осіб.
  • Росія запропонувала Індії розплачуватись за імпорт нафти в доларах чи євро, а решту торгівлі між країнами перевести в рупії та рублі.

Так на тлі санкцій та зниження попиту на нафту в Європі Росія намагається знайти нових покупців, пропонуючи їм різні умови.

  • Доходи бюджету Росії від продажу нафти і газу за підсумками поточного року досягнуть 260 млрд дол. за підрахунками аналітиків Rystand Energy.

Цей прогноз показує недостатність санкцій, які застосовуються до російської економіки. Росія, як і раніше, має доступ до значних ресурсів для продовження агресії проти України.

  • Німецька банківська група DZ Bank, що є одним із лідерів банківського сектору Німеччини, відновила фінансові операції з російськими банками.

Насправді йдеться лише про прийом платежів з Росії з детальною перевіркою всіх транзакцій. Вхідні платежі виникають при отриманні оплати за поставки, контракти з якими було укладено до початку війни.

Саме собою це обговорення показує виникнення системних проблем економіки Росії. В такий спосіб Росія намагається штучно знизити безробіття, не скорочуючи робочі місця, а зменшуючи час, проведений на робочому місці.

  • Натомість голова Мінпраці РФ Антон Котяков заявив, що ситуація на ринку праці є досить стабільною, кількість безробітних у країні не зростає та становить близько 3,1 млн осіб.

Дана заява виглядає дивно з урахуванням планів щодо скорочення робочого тижня та інформації про вихід з російського ринку сотень іноземних компаній.

Висновки та прогнози

Банківський сектор Росії все ще характеризується достатньою стійкістю, не дивлячись на санкції.

В кінці лютого зарубіжні країни почали вводити обмежуючі санкції проти РФ такі як: відключення банків від системи платежів SWIFT (на разі відключено 7 банків і планується відключити Сбербанк ), заборони на експорт/імпорт товарів, персональні санкції, інвестування в РФ і т.д.

На фоні цих новин банківський сектор Росії зіткнувся зі значним відтоком коштів населення. Сумарно за лютий кошти населення в російських банках впали на 1,2 трлн рублів (3,5% від залишків на рахунках). По рахункам компаній – відтоку не відбулося, але і притік не значний – +0,4% (1,78 трлн руб).

В перші два тижні березня впала видача споживчих кредитів на близько 50% (до 500 тис. кредитів) у порівнянні з аналогічним періодом у 2021 році. За березень портфель споживчих кредитів впав на 2%, що перекрило зростання за січень і лютий.

Корпоративне кредитування в березні впало на 1/3. Портфель корпоративних кредитів впав на 171 млрд руб (0,3%) до 55,3 трлн рублів, що не є критичним, перед цим у лютому відбулося зростання на 2,4%.

Піковий курс рубля по відношенню до іноземних валют становив:

Щоб стабілізувати ситуацію ЦБ РФ було прийнято такі заходи:

  • ЦБ забезпечував необхідною ліквідністю банки. На піку було видано до 10 трлн рублів, але дана сума перевищила потреби банків і більша частина коштів була повернута до ЦБ.
  • Ключову ставку було піднята до 20%. Як наслідок банки підняли ставки по вкладах до 16% – 25% залежно від суми і періоду вкладу. Люди стали знову приносити гроші до банків і це призвело до того, що у березні притік коштів населення становив 0,6 млрд рублів.
  • Було введено обмеження на зняття готівки до 10 тис. дол. Це дозволило зупинити різкий відтік валюти.
  • Введено обов’язковий продаж 80% валютної виручки.
  • Введено обмеження на вивіз капіталу
  • Відмінено або знижено макропруденційні надбавки до коефіцієнтів ризику по виданих з 01.03.2022 року кредитах.
  • Скорочено об’єм розкриття звітності банків.

На даний момент банківська система РФ стабільна:

  • Ключова ставка знижена до 14%
  • Іпотечна ставка 13,9%, пільгова знижена з 12% до 9%.
  • Іпотечне кредитування зростає – загальний об’єм виданих іпотечних кредиті за березень становив 521 млрд рублів, у лютому – 477. У кількісному вираженні видача збільшила на 20% у березні в порівнянні з попереднім місяцем.
  • Виросли видачі по держ програмах з 95 млрд рублів до 128 млрд рублів у березні.
  • Середня ставка по вкладах знижена до 14,78%
  • Курс рубля – 69,42 RUB/USD, 72,78 RUB/EUR (05.05.2022)
  • Планується знизити обсяг обов’язкового продажу валютної виручки з 80% до 50% для сировинних, та відмінити для несировинних та не енергетичних експортерів
  • Банк Росії за умов поступової нормалізації ситуації на фінансовому ринку задля збереження тенденції на девалютизацію балансів кредитних організацій підвищив з 2% до 4% нормативи обов’язкових резервів за всіма категоріями резервованих зобов’язань у іноземній валюті для банків з базовою ліцензією та банків з універсальною ліцензією.

Незважаючи на санкції Центробанк Росії зміг стабілізувати макроекономічну ситуацію та банківську систему. Відключення низки банків РФ від SWIFT не завдало значних збитків банківській системі Росії, лише обмежило можливість роботи із західними банками. Росія має альтернативні інструменти забезпечення платежів, оскільки в РФ працює власна платіжна банківська система. Так, з азіатськими ринками вона працює через китайський аналог SWIFT. З Європою та Америкою транзакції ускладнилися і стали дорожчими, проте російські банки обходять обмеження через дрібні банки, які не потрапили під санкції або через банки інших регіонів.