Удар в спину теробороні або чому переслідують захисників Києва?

Територіальна оборона відіграла величезну роль в захисті Києва. Саме громадяни захистили свою столицю. Десятки тисяч чоловіків та жінок взяли зброю. Але сьогодні, деяки нечесні правоохоронці та чиновники хочуть відіграти історію, применшити вагу та роль тероборони. Знову почалися переслідування добровольців. ДБР висуває надумані та відверто сфальсифіковані звинувачення захисникам Києва. Складається враження, що метою цього наступу є боротьба з теробороною як такою. Прикладом такого переслідування є справа добровольців, бійців ЗСУ Федіра ГОЛОВКА та Раїфа ДОНЦОВА, яких слідчі ДБР звинувачують в “умисному вбивстві”.

ОБСТАВИНИ ТА МОТИВИ

15 березня 2022 року. Ворог ще знаходиться на околиці Києва. В столицю продовжують проникати російські диверсанти. У людей шок. Постійно з’являється нова інформація про просування рашистських груп. Підрозділ, в якому перебували Федір Головко та Раїф Донцов, патрулював територію біля ТРЦ “АРТ МОЛЛ” на Академіка Заболотного.

Оперативним зв’язком надійшло повідомлення про пересування трасою групи людей (50 чол) підозрілої зовнішності, яких висадили з автобусів. Пізніше виявилося, що це безхатченки, яких у такий спосіб влада хотіла вивезти з міста... Звичайно, у них не було при собі документів, окрім довідок без фото. Безхатченки вели себе трохи агресивно, але військові не застосовували силу, з’ясовували хто, що і чому.

Під час перевірки маршруту цього натовпу, бійці помітили авто темного кольору (ідентифіковане як BMW) із затонованим склом, яке стояло на узбіччі дороги. В авто перебували люди, було видно світло від екрану смартфону. До того ж, поруч знаходився стратегічний шляхопровід, та блокпост за декількасот метрів позаду.

З метою перевірки, Головко та Донцов наблизилися до автомобіля. Кожен боєць мав жовту пов’язку та зброю, яку не приховували. Натомість авто різько рвонуло із місця і ледь не наїхало на Раїфа Донцова. Той вистрілив по колесах. Побавши рух авто прямо на товариша та почувши постріл, вистрілив по колесам і Федір Головко. Навіть після цього авто не зупинилося і втікло з місця пригоди. Про ситуацію бійці доповіли своєму командиру.

Пізніше виявилося, що в тому авто від кулі загинула жінка. На підставі цього Федору Головку та Раїфу Донцову слідчі ДБР інкримінують “умисне вбивство”!

Ні Донцов, ні Головко не були знайомі до того з потерпілою. Правоохоронці ґрунтують звинувачення проти Головка на тому, що він та його товариш розстріляли без причин автомобіль, в якому загинула жінка. В клопотанні ДБР про запобіжний захід міститься екзотичне формулювання “без попередньої змови у підозрюваних виник злочинний умисел обстріляти автомобіль”.

Проте, в матеріалах справи є відеозапис з камер відео спостереження ТРЦ «АРТ МОЛЛ». Там чітко видно, що автомобіль почав рух прямо на Донцова, який ледь встигнув відскочити з траєкторії руху автомобіля та вистрілив виключно по колесах автомобіля з метою його зупинити. Про це свідчать і покази стороннього свідка, начальника служби безпеки ТРЦ «АРТ МОЛЛ».

Загалом, сама справа викликає запитання у адвокатів та правозахисників. В матеріалах слідства безліч невідповідностей та відверто сфальсифікованих “доказів”. Почнемо з авто. Його просто немає серед речових доказів. Експертиза автомобіля не проводилася, а огляд відбувався без понятих та без власника автомобіля. На протоколі огляду зазначений час – ранок, але на фото явно видно, що горять ліхтарі та ніч. Також, можливо це просто «втратилося», але серед матеріалів справи немає допита водія авто після інціденту, тобто 15 або 16 березня, а всі кулі, окрім тієї, що за версією слідства, зокрема слідчого ДБР Кравчука М.П. спричинила трагедію, буди зібрані на дорозі. Тобто, попри кульові отвори на машині, всередині жодної кулі не було. Як і попри те, що поранення мало викликати значну крововтрату, значний слідів крові всередині салону немає.

Окрім того, навряд чи два чоловіки могли сплутати синій Ягуар з BMW. В попередніх протоколах свідки, ті які перебували в автомобілі, стверджували, що їх обстріляли не біля самого ТРЦ «АРТ МОЛЛ», а з лісосмуги, за кілька будинків від місця пригоди. Слідчими не проведені належні балістичні експертизи. І таких ляпів достатньо. Насамкінець серед них можна згадати плутанину у показаннях свідків, яке ж саме колесо було пробите, і те що всі, хто їхав у авто, узгодженно стверджували, що машина не зупинялася біля «АРТ МОЛЛУ», хоча на камерах ми бачимо зовсім інше.

Навіть, якщо припустити, що смерть потерпілої сталася в результаті влучення кулі від пострілу військових, то це в жодному разі не “умисне вбивство”, а випадковість. Хоча, з приводу цього, як версія потроху виникає думка, чи не є це підгонкою матеріалів заради якихось мотивів, про які йдеться нижче.

Тепер щодо “перевищення повноважень військовослужбовцем”, яке намагаються обіграти слідчі. По-перше, Головко та Донцов мали право застосовувати зброю. В країні діє воєнний стан. Згідно частини 4 ст.1 Закону України «Про Збройні сили України» Головко здійснював захист об’єктів критичної інфраструктури (яким є шляхопровід біля ТРЦ «АРТ МОЛЛ»), поблизу знаходився блок-пост ТРО.

По-друге, автомобіль повною мірою давав привід запідозрити, що в ній є ДРГ ворога, різко вдаривши по газах та замах на вбивство військовослужбовця вказують на це. То ж військовослужбовці мали повне право, та навіть були ЗОБОВЯЗАНІ заради безпеки мешканців Києва прикласти всіх зусиль для зупинення даного автомобіля. В клопотанні посилається слідчий на норму статті 27 Конституції України, але згідно частини 2 статті 27 Конституції - «Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань.» Отже, підозрювані, як раз і захищали життя одного з них, коли на одного з них раптово поїхав автомобіль.

Чому ж слідчі ігнорують покази одних свідків та відео, а орієнтуються на покази свідків з постраждалого автомобіля? А відповідь має політичну складову. Хтось у владі незадоволений самим фактом існування територіальної оборони та є ворогом права громадян на збройний захист проти окупанта.

ПОЛІТИЧНЕ ЗАМОВЛЕННЯ

Федір Головко відомий політичний експерт. Автор багатьох статей та перекладів. Федір має чітку громадянську позицію та ніколи її не приховував, щодо того, що громадяни повинні мати право на зброю та збройний захист. Він добровільно пішов в тероборону, підписав контракт та став військовослужбовцем ЗСУ. Це був його свідомий вибір. Головко є єдиним сертифікованим військовим медиком свого бойового підрозділу. Він спеціально пройшов підготовку згідно протоколів НАТО.

Ця справа не пов’язана з фаховою діяльністю Головка чи ним особисто. Мова йде про “замовлення” проти всієї ТРО як інституції, як ідеї озброєного народу. Про дискредитацію рішення про озброєння громадян для захисту від російського вторгнення. Власне на це опосередковано вказують аргументи слідчих поліції та ДБР.

Вони виривають конкретний інцидент з обстрілом автомобіля Головком та Донцовим з ширшого контексту подій дня: замовчують наяність на дорозі групи безхатченків та їх перевірку, охорону віськовими об’єкту стратегічної інфраструктури, не беруть до уваги загальну ситуацію війни та специфіку патрулювання вулиці в умовах облоги російськими військами Києва.

Слідчі розглядають лише окремо взятий епізод, ніби мова йде про мирний стан і Головко без будь-якої причини вирішив почати стріляти по навколишніх машинах. Насправді це не так, і слідчі про це знають.

Чому ж вони не враховують контекст? А тому, що потрібна якась кількість справ про “злочини” учасників ТРО, “які стріляли у все що рухається”. Потрібно показати суспільству, що тероборона – це “небезпечна штука, яка загрожує громадському порядку”. Що озброєні цивільні, навіть у вигляді ТРО, здійснюють “умисні вбивства”, бо мають зброю. Показове покарання військовослужбовців ТРО/ЗСУ може покращити загальний баланс розкриття злочинів під час війни. Західні ж правозахисники вимагають паритету, ну то маєте.

Стандартна робота ДБР у кращих традиціях НКВС, спрямована не на встановлення істини, а на "посадку" людини, причому без прив'язки до її істинної винності або правоти.

Є ще один важливий ефект від “замовлення” на дискредитацію ТРО. Таким чином, підривається бойовий дух військових. Застосування положень кримінального законодавства мирного часу до умов війни створює небезпечний прецендент. В час коли потрібно діяти миттєво, приймати рішення про відкриття вогню по вирогідному ворогові, наші військові розумітимуть, що якщо будуть жертви, то до них потім прийдуть слідчі ДБР і закриють за умисне вбивство будь-кого, в кого в руках буде зброя. В умовах війни не можливо виокремити повною мірою цивільних від ворога, який маскується під цивільних. Ми це вже добре бачили в перші дні війни, коли рашисти проривалися в центр Києва.

Жертви серед цивільних неминучі. Завданням ЗСУ є захист цивільних від російської агресії. Але подібними переслідуваннями бійців ТРО правоохоронці звязують військовим руки, залякують, підривають мотивацію застосовувати зброю, позбавляють впевненості в правоті нашої справи та, у кінцевому випадку, шкодять справі національному спротиву агресії росії проти України.

Не можна виграти війну проти рашизму, коли бійці не захищені від переслідування по надуманих завинуваченнях. Сьогодні ми бачимо, що ДБР виконує політичне замовлення, спрямоване на те, щоб зганьбити сам механізм ТРО як інституцію, і механізм всенародного ополчення, що стихійно виник, і сам факт роздачі зброї. Й у цьому не можна не бачити російський слід. Москва боїться озброєних українців. Дуже боїться. То ж навіщо слідчі їй підіграють?