З якою метою Росія звинувачує Україну у розробці біологічної зброї

Головну свою війну Росія веде на етичному та інформаційному фронтах. Звинувачення України у виготовлені біологічної зброї з метою депопуляції територій недружніх країн – це спроба дегуманізації українців та отримання моральної переваги в очах співчуваючих Путіну антиглобалістів. Зв’язок між російською пропагандистською машиною орієнтованою на західного обивателя та противниками ковідної нормальності може виглядати «притягнутим за вуха» лише для тих, хто не бачив подвійної гри Кремля. Подвійність проявлялася ось у чому: з одного боку РФ йшла нога у ногу з Заходом у питаннях обмежень прав і свобод громадян, а з іншого Росія надавала свої медійні майданчики (RT тощо) антиглобалістам для прориву інформаційної блокади створеної західними ЗМІ (ВВС, CNN, «Гардіан», «Вашингтон пост» і так далі).

Треба розуміти ще один важливий аспект. Противники ковідних обмежень відчували психологічний дискомфорт від відчайдушного спротиву українців. Спротив властивий виключно для людей з почуттями до батьківщини. Спротив і почуття є компліментарними для консервативної частини Європи, значний відсоток якої орієнтований на Росію. Звинувачення нас у біотероризмі знімає когнітивний дисонанс, і прихильникам Путіна, стає психологічно комфортно підтримувати російського ведмедя, який на території України воює з Америкою за справжню свободу.

Звинувачуючи українців у створені бактеріологічної та вірусологічної зброї, росіяни в особі речника МО Росії Кошенкова, дуже добре розуміють про що вони говорять на відміну від українців, які невдало парирують ці звинувачення. Навколо Москви є три міста: Пущино, Серпухов, Оболенськ, які мають закриті біолабораторії створені ще за СРСР. За радянською інерцією метрополія до середини 2000-х років витягувала з російськомовних регіонів України найкращих для стажування та отримання практичного досвіду у роботі з вірусами (секвенування, зміни геному вірусів тощо). Все це закриті лабораторії, які відрізнялися від звичних нам науково-дослідних інститутів (НДІ). Про рівень їх оснащення, за розповідями випускників українських ВУЗ-ів, опосередковано свідчать роялі «Steinway» закуплені ЦК КПРС.

З відкритих НДІ можна виділити державний науковий центр вірусології «Вектор» (Кольцово, Новосибірська область), у якому зберігається одна з найбільш повних колекцій небезпечних вірусів. Центр заснований 1974 року. За даними відкритих джерел у центрі проводилась розробка бактеріологічної та вірусологічної зброї. У вересні 2019 року в НДІ відбувся вибух.

В Україні також є радянський спадок. Це інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Громашевського, інститут мікробіології та вірусології ім. Заболотного та інститут молекулярної біології та генетики.

Українська колекція мікроорганізмів (УКМ, UCM) заснована при одній із найстаріших біологічних установ України – Інституті мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України. Формування колекції почалося з часу заснування інституту у 1929 році. В колекції підтримуються штами бактерій (в тому числі актиноміцетів), молікутів, міцеліальних грибів і дріжджів, ізольовані з різних джерел, типові, фармакопейні, промислові та патентні штами.

УКМ проводить дослідження в галузі екології, систематики та діагностики бактерій родів Bacillus, Pseudomonas, Comamonas, Burkholderia, а також молочнокислих, метилотрофних, азотфіксуючих і фітопатогенних бактерій, актинобактерій родів Rhodococcus, Gordonia, Dietzia, актиноміцетів роду Streptomyces, міцеліальних грибів і дріжджів. Значна увага приділяється мікроорганізмам-продуцентам біологічно активних сполук, їх селекції та використанню в різних галузях біотехнології.

На чому побудовані міфи про створення та фінансування закритих лабораторій для виготовлення бактеріологічної та вірусологічної зброї. Передусім на тривалій історії грантового фінансування української науки структурами ЄС та США, які набули масовості з середини 2000-х. Причім, якщо європейські гранти мали категорію подачок з благородною метою підтримати дослідницький науковий інтерес творчих людей і отримати такі гранти було надзвичайно складно з-за реальної експертизи компетентності претендентів, то американські гранти видавалися за формальними критеріями. Але саме головне – фінансування доларами відбувалося грошима відомств асоційованих з обороною. Головним критерієм отримання гранту – наявність досвіду роботи у лабораторіях Заходу. Гранти видавались тим науковцям, які спробували, але не змогли закріпитися в науковому середовищі країн НАТО. Формальний підхід для видачі грантів науковим «лузерам», які повернулися в Україну свідчить про намагання сформувати пул лояльних до західної науки вірусологів. Тепер нам зрозуміло для чого – для того, аби у потрібний момент підтримати наукові наративи ВООЗ та інших структур. Ніяких інших таємних задач не ставилося. Як і годиться 70% грошей з програм йшло до кишені медичних чиновників, а вчені займалися задачами, які самі ставили.

Наступним міфоутворюючим елементом, звичайно, є реорганізація санітарно-епідеміологічної служби у обласні центри контролю і профілактики хвороб профінансовані США та іншими донорами. Для росіян цього абсолютно достатньо, щоб сприйняти такі центри за таємні біолабораторії.

Сьогодні в контексті пандемії всіх цікавить питання щодо можливості виготовлення небезпечних вірусів. Навичками зміни послідовності нуклеотидів в ланцюгах ДНК та РНК-вмісних вірусів володіють тисячі вірусологів в світі. Займаються таким і в Україні. Це абсолютно «білі» експерименти та дослідницька діяльність спрямована на отримання ліків, імунобіологічних препаратів чи вивчення закономірностей. Ймовірність створення небезпечної химери на зразок COVID-19 існує, але є дуже низкою.

Підозра до діяльності лабораторій всього світу є обґрунтованою, оскільки секвенування геному не дає відповідь на питання природності його походження. Для цього потрібно мати доступ до філогенетичних дерев – історії змін амінокислотних чи нуклеотидних послідовностей. Такі дані мають поодинокі лабораторії і часто приховуються, що ми і спостерігаємо з коронавірусом.

Ми маємо розуміти, що ми живемо у світі, у якому не просто науковий центр, а будь-яку лабораторію можна підозрювати у виготовлені бактеріологічної чи вірусологічної зброї. Такими є наслідки прогресу, розвитку науки та технологій.

В нашій ситуації ми має розуміти причини звинувачень Росії у виготовлені нами біологічної зброї. Щонайменше – це спроба Кремлем замінити концепцію боротьби з нацизмом в Україні для виправдання вторгнення, щонайбільше – це може бути виправданням застосуванням ядерної чи хімічної зброї. Тому попри всю абсурдність озвученої генералом РФ Коношенковим маячні ми маємо розуміти з якою метою це робиться.

Україна переможе!