Що не так із західною допомогою Україні. Друга частина

Коли наші західні партнери заявляють, що Україна повинна компенсувати збитки від введення в експлуатацію “Північного потоку – 2” за рахунок зеленого переходу, то іноді складається враження, що вони вважають українців повними ідіотами.

По – перше, Україні для зеленого переходу потрібно виділити більше ніж 100 мільярдів доларів. Тому виникає запитання, а за рахунок чого буде фінансуватися цей зелений перехід, який може тривати більше 20 років?

По – друге, українські промислові підприємства не можуть повністю перейти в найближчі 30 років на відновлювані джерела енергії. Збільшення цін на російський газ призведе до великого удару по український промисловості із – за зростання собівартості продукції, яка буде програвати конкуренцію на зовнішніх ринках продукції іноземних підприємств.

Через скорочення експорту зменшаться валютні надходження, що призведе до збільшення дефіциту бюджету. Про яке зміцнення обороноздатності України можна казати, якщо вона буде менше заробляти. Можна лише поаплодувати нашим західним партнерам за те, як вони вміло захищають свої національні інтереси. Німеччина отримає дешевий російський газ, за рахунок якого відбудеться зменшення собівартості німецької продукції, що дозволить підприємствам цієї країни отримати конкурентну перевагу. США домовившись з Німеччиною домоглися того, що митні тарифи на американську продукцію, які повинні були збільшиться вдвічі в ЄС, так і не були збільшені.

А що ж отримала Україна? Нажаль, окрім втрати щорічного прибутку в 2 – 3 мільярдів доларів від транзиту російського газу та посилення внутрішньої кризи, якою обов’язково забажає скористатися корпорація чекістів, наша країна, хіба що, отримала резолюції та декларації на свою підтримку від наших західних партнерів, які юридично нікого ні до чого не зобов’язують.

Апологетам зеленого переходу, які вважають що за рахунок відновлюваних джерел енергії Україна може забезпечити свою енергонезалежність, варто прочитати тексти журналістів найбільш популярного і впливового ділового видання в США - The Wall Street Journal. Журналісти цієї газети вважать, що зелені ініціативи б’ють по бідних та субсидують багатих, бо Каліфорнія знаходиться на першому місці в континентальній частині США по рівню цін на електроенергію. В Каліфорнії субсидії на зелену електроенергію закладено в тарифи на світло, тож в цьому штаті вони на 80% вищі ніж в середньому по країні.

Підприємства ЖКГ в Каліфорнії мають велику потребу в запасних потужностях коли встановлюється похмура погода, наслідком чого є збільшення цін на електроенергію бо вітрові і сонячні електростанції в цих погодних умовах перестають працювати. Каліфорнія вимушена навіть платити штату Арізона щоб він викуповував її надлишкову сонячну енергію. Бізнесмени ж, які є власниками сонячний панелей, отримують за надлишкову сонячну енергію вдвічі більше ніж їхні колеги, які продають традиційну електроенергію на оптовому ринку. Фактично, Каліфорнія платить заможнім мешканцям щоб вони генерували сонячну електроенергію не потрібну цьому штату, а потім платить ще Арізоні сусідньому штату, який забирає її.

З точки зору журналістів The Wall Street Journal, витрати штату Каліфорнія із – за зеленої енергетики постійно перекладаються на незаможних мешканців цього штату та середній клас, представники якого в своїй переважній більшості не мають сонячних панелей. В Каліфорнії приблизно 30% спожитої електроенергії житловим сектором надається незаможним мешканцям зі знижкою, тому середній клас платить не тільки за субсидії для бідних, а і за заможних громадян, які також отримують “сонячні” субсидії для зменшення витрат їхнього бізнесу.

Журналісти The Wall Street Journal вважають, що власники великих сонячних та вітрових електростанцій, а саме представники великого бізнесу отримують найбільшу вигоду від зеленої енергетики за рахунок збільшення витрат для середнього класу і незаможних мешканців Каліфорнії, наслідком чого є посилення соціально – економічної нерівності в цьому штаті. Тож, як впевненні американські журналісти, субсидії для зеленої енергетики є узаконеною корупцією, бо навіщо платити хабар, якщо твій бізнес отримає за рахунок лобізму допомогу від держави, надання якої б’є по бідних та середньому класу. Недарма американські впливові бізнесмени полюбляють казати: “Не потрібно платити хабар, якщо можна виписати чек лобісту”.

Не можна оминути увагою і трагедію в штаті Техас де минулої зими сонячні батареї масово виходили з ладу засипані снігом, а вітрові установки замерзали. Мільйони мешканців штату Техас опинились без тепла, електрозабезпечення та водопостачання. Колапс в цьому штаті, з точки зору багатьох американських експертів, трапився із – за того, що вітроенергетика роками отримувала субсидії від держави, а більш надійні електростанції, які працюють на вугіллі, були закриті. На прикладі штату Техас ми можемо побачити, що зелена енергетика не може повноцінно замінити атомну, газову та вугільну енергетику.

Заяви же наших західних партнерів про те, що вони допоможуть Україні перейти до кліматично нейтральної циркулярної водневої економіки пов’язані з тим, що вони хочуть щоб представники української влади не заважали введенню в експлуатацію “Північного потоку – 2”. Навіть німецькі експерти визнають, що зараз зелений водень є економічно нерентабельним, тому Німеччині потрібен дешевий російський газ, необхідний їй для хімічної і сталеливарної промисловості. До того ж інфраструктура для водню відсутня, її ж створення може зайняти мінімум 15 років. Не можна також забувати, що водень має руйнівний вплив на матеріал труб, роблячи його крихким і при цьому він ще є вкрай вибухонебезпечним.

Дуже прикметно, що Німеччина хоче стати кліматично нейтральною до 2045 року, тому було би дуже цікаво дізнатися у наших західних партнерів, а як Україні можна ефективно протистояти Росії в найближчі десятиліття, коли вона зараз руйнує транзитний статус нашої держави, позбавляючи нас щорічних мільярдних доходів?

Дуже показово, що від згоди адміністрації Байдена щодо добудови “Північного потоку – 2” виграв навіть Китай, який з точки зору американців, є їхнім найбільш потужним геополітичним конкурентом. Чу Дайе бізнес – репортер китайської газети Global Times вважає, що завершення будівництва “Північного потоку – 2” є геополітичним тріумфом Росії від якого виграє і Китай. Компанії з Піднебесної є головними інвесторами, які інвестують у видобуток газу на російському півострові Ямал. Після ж оголошення про добудову “Північного потоку – 2 “, відбулось подорожчання акцій китайських державних енергетичних компаній. Наприклад, акції PetroChina подорожчали більше ніж на 10% як і акції Shanghai Zhenhua Heavy Industry Co, яка побудувала судно Фортуна, за рахунок якого вдалося добудувати “Північний потік – 2 “.

Китайці впевнені в тому, що завершення будівництва російського трубопроводу дозволить збільшити видобуток природнього газу з Ямалу, який буде постачатися до Німеччини, від чого виграють китайські інвестори. Парадоксально що рішення адміністрації Байдена послаблює Україну, яка є партнером США, та посилює Росію і Китай, які є головними геополітичними конкурентами для Америки.

Все ж таки дивну допомогу від західних партнерів отримує наша країна, коли у Росії збільшуються доходи, а у України збитки. Врешті - решт українці повинні, нарешті, зрозуміти, що ані США, ані ЄС не збираються займатися “геополітичною благодійністю” по відношенню до України, бо у супердержав немає друзів, у них є лише власні егоїстичні інтереси.