Кадровий голод чи гра в імітацію: Що консервує занепад охорони здоров’я?

Ось і все. Моя чергова кампанія проти безвідповідальних стратегій і нашого сорому перед нащадками – скінчилась.

Три з хвостиком місяці конкурсу на Голову Нац. служби здоров’я – головного управлінського центру охорони здоров’я... Глибинні інтерв’ю медиків і волонтерів, фокус-групи, анкетування…

Виявлені системні прогалини доніс міністру Ляшку на фінальній співбесіді. У відповідь той оголосив рішення, цитую: «не зміг з першої спроби визначитись з очільником НСЗУ».

Можу тільки розвести руками. В НСЗУ цей конкурс четвертий за 2 роки. На мій погляд, у нас як нації немає можливості чекати нових (і мабуть,- ще нових) спроб. До початку шквалу коронавірусу «Дельта» 6-8 тижнів.

Хронічна дисфункція вже стала візитівкою НСЗУ. З 2018 – постійні провали дедлайнів, відсутність діалогу зі споживачами, і продукт, який не витримує критики. У 2021 – технічний дефолт ): гроші галузі затримані на 2+ міс. Перша оплата за квітень ковідним лікарням почалася 27 травня, станом на 25.06 їм сплачено за квітень-травень лише 67%. Кращі інфекційні стаціонари закриваються.

Тому зачекати – означає прийняти ці дисфункції за норму.

Цікаво інше. Належність до цієї корпоративної культури бракоробства – і перевіряється на таких конкурсах. Бо коли ти перемагаєш через увагу суспільства до твоїх рішень – Система просто починає гру знову.

Така її традиція. Писати про кадровий голод, закликати професіоналів з бізнесу – і далі зрізати на конкурсах через відсутність належності до закритої касти.

Тому зовсім не здивувала інша цитата пана Ляшка: «керувати [НСЗУ] вам було б складно та, на мій погляд, зарано».

Так, можливо зарано. Поки створював внутрішню санепідслужбу тільки для компаній з доходом 1,4 млрд грн/міс – зарано, можливо більше. Поки тільки одна золота статуетка ключового бізнес-змагання (фестиваль КМФР), в числі 17 моїх нагород – зарано, можливо більше. Поки навчався тільки в одного Нобелівського лауреата (Van Montagu) і тільки одна відзнака переможця з рук іншого (Gallo) – зарано, можливо більше.

Справді, краще я поки погуляю, наберу, так би мовити, управлінської ваги. Поки керував охороною здоров’я і соцзахистом з офісу соцреформ ОДА тільки Одеської області – зарано, можливо більше. Хоча ні, неможливо. Одеська і так найбільша область.

Взагалі-то, дискримінація за будь-якою ознакою вважається в західній культурі неприйнятною. Недосвідчене око побачить тут ейджизм чи дискримінацію за інтелектом.

В свої неповні 39 вважаю, не вік визначає рівень справ. В 31 довів річний оборот моєї автономної системи медосвіти з нуля до 1,2 млн дол. Організував навчання 30 тис. лікарів. Досяг відриву в 52% від конкурентів в рейтингу GfK.

Не вік визначає. Хіба може міністр, який тільки на 2 роки мене старший, цього не розуміти і вдатися до ейджизму? Насправді, тут питання в іншому, в дискримінації за кастами.

Не міністр, Система злякалася пропустити того, хто не зсередини неї. Завдяки нашому розголосу про дефолт основний опонент вибув. А при кваліфікації моєї кандидатури пояснити Президенту і медичній спільноті перемогу другої моєї опонентки, піарниці з педагогічним бекграундом,− було неможливо.

Але хіба легше буде презентувати наступного кандидата, який відомий спробами закриття кращих інфекційних стаціонарів? Який є носієм культури, що не чує медиків і ігнорує потребу в змінах?

Тому вважаю, зараз для держави вже краще було б отримати хоч якогось переможця. Ніж не мати відповідального за тарифи, виплати лікарням, посилення ковідної мережі − напередодні інфекційної війни.

Від всього серця я дякую всім, хто мене підтримував ці довгі місяці. Хто давав поради, жертвував свій час.

Ми програли битву, але не програли війну! Нічого не втрачено, бо ця війна – за неминучу еволюцію. Настане день, коли в закритої касти рівень збоїв збереться такий великий, що його вже не прикриєш піаром.

Президент потребуватиме результатів – і в охорону здоров’я повернеться на перше місце людина. Одночасно і пацієнт, і медик − однак не бюрократ, як зараз.

Так, прикро за витрачений час. Якщо «ЗАРАНО» для посади – тоді Бог з нею, в мене є консалтинг. Однак для ситуації в охороні здоров’я може бути ЗАПІЗНО – Ідеям, які я представляю.

Світ змінився. Рівень невизначеності зашкалює. Старі інститути і оргструктури - не впоралися. Історія твориться в нас на очах – і зовсім не копіюванням минулого. Навіть якщо це минуле – західне.

Час нових підходів, нових методологій – інакше завтра ситуацію виправляти буде ЗАПІЗНО.

Майбутнє не за солідністю закритих каст.

За результатами інновацій.

==============

PS Боротьба продовжується. Якщо моїм інструментам зарано на рівні державі – буду і далі їх втілювати для клієнтів. Меншими кроками будувати майбутнє, де не соромно перед нащадками за наслідки від побудованого.

Мій Рівайвал Інститут – «центр керування польотами» для бізнесів, що прагнуть закрити медичні потреби на рівні «корпоративної держави» чи громади. Та для лікарень, що хочуть примножити доходи і готові змінюватись.

Скоро оновимо сайт. Хто хоче результатів – пишіть в особисті. Хто слідкувати – підписуйтесь на телеграм-канал (https://t.me/vadym_aristov).