Слов’янський кейс. Коли прості рішення не завжди кращі

Сьогодні, 26 травня, своїм Указом Президент України Володимир Зеленський утворив Слов’янську міську військово-цивільну адміністрацію Краматорського району Донецької області. Таким чином, на Банковій вирішили піти простим але не найкращим шляхом у вирішенні політичної кризи, яка склалася у Слов’янську.

Нагадаю, в міськраді Слов’янська відбувся розкол між прихильниками мера Вадима Ляха та депутатською більшістю. Проте, розподіл голосів у раді такий, що не дозволяє сторонам взяти верх над опонентами. Маємо політичний “пат”.

В результаті цього, місто (єдине в Донецькій області) залишається без прийнятого бюджету на 2021 рік. Міське господарство, через хронічне недофінансування та неефективне управління, наближається до колапсу.

На фоні загострення ситуації на фронті, зростання загрози нового наступу російських військ, політична дестабілізація в Донецькій області, в символічному для російсько-української війни місті Слов’янськ, не могла ігноруватися центральною владою.

Ми, з колегами, розглядали цей кейс під час круглого столу “Політична криза в Слов’янську та її значення для українського Донбасу”, який відбувся 9 квітня, за ініціативи Центру досліджень проблем громадянського суспільства.

Тоді ідея створення військово-цивільної адміністрації також нами розглядалася. Проте, під час обговорення цього сценарію, експерти вказували, що "ціна" введення ВЦА в Слов'янську для регіональної і центральної влади може виявитися “непідйомною”.

Я особисто писав, що в цій моделі вирішення політкризи занадто багато ризиків і проблемних моментів у зв'язку з призупиненням діяльності органів місцевого самоврядування. Новій ВЦА доведеться керувати містом в умовах жорсткої бюджетної економії та недоступності додаткового фінансування, кредитів тощо.

Проте, головним ризиком є те, що відтепер все що відбуватиметься в Слов’янську відповідальність не місцевих чиновників, а безпосередньо Президента та його “смотрящого” в області.

В мене є великі сумніви, що голова Донецької обл ВЦА Павло Кириленко зможе втримати ситуацію в місті під контролем. Можливо йому та декому у Києві здалося, що зупинення повноважень мера та міськради зніме політичний конфлікт. Але він (конфлікт) лише запалає з новою силою й може поховати не лише кар’єру самого голови облВЦА, а й “прилетіти” тій же Банковій.

Введенням ВЦА в Слов’янську відразу скористається ОПЗЖ, яка вже проводила кампанію з наметами та збором підписів проти цієї ідеї, ще коли про неї говорили лише на кухнях. ОПЗЖ має в місті потужних спікерів, таких як нардеп Наталя Королевська. Кращого подарунку російській “п’ятій колоні”, ніж картинка “наступу на права громади”, годі було й вигадувати.

Введення ВЦА як засобу вирішення політичної кризи: коли міськрада та мер не можуть порозумітися, створює небезпечний прецедент.

Нагадаю, що на сьогодні, згідно указу президента від 19 лютого 2021 року, в Донецькій області ВЦА діють в таких містах як: Торецьк, Волноваха, Вугледар, Авдієвка, Мар’їнка. Але всі вони знаходять безпосередньо в “сірій зоні”. Логіка їх введення полягає в тому, що на лінії фронту повноцінні органи місцевого самоврядування, в умовах окупації частини територіальних громад, не здатні здійснювати ефективне управління.

Слов’янськ знаходиться не на лінії фронту. Це місто, дякуючи нашим героїчним ЗСУ, знаходиться в глибокому тилу. Якщо Київ застосовує ВЦА в Слов’янську, то чому не може те ж зробити в Чернівцях, Сумах, Коростені, чи, наприклад... у Києві?

Прості рішення не завжди кращі.