Томас Гульбінас: «ЄС щорічно додає близько 2 відсотків зростання ВВП Литви»

беседовал Максим Михайленко, "Хвиля"

Головування в Раді ЄС, що це означає для Литви? Наскільки міцною є литовська економіка і чому? Що членство в ЄС принесло литовському народу? Про це і інше в інтерв’ю із Томасом Гульбінасом, досвідченим литовським дипломатом, який тепер обіймає посаду директора Департаменту з європейських справ в Міністерстві закордонних справ Литовської Республіки.

Пане Гульбінас, головування Литви в Союзі — це випробування чи, радше, сприятлива можливість?

Головування в Раді ЄС протягом шести місяців є обов’язком, встановленим Договором про Європейський Союз, і кожна держава-член виконує його на основі рівноправної ротації.

У той же час, головування – це честь і водночас величезна відповідальність. Литва з населенням у 3 мільйона зараз керує всім ЄС з населенням у півмільярда. Різниця масштабу вражає. Так що це є дійсно складним завданням. І, звичайно ж, перший досвід головування є історичною віхою для будь-якої держави-​​члена.

Наше головування припадає на важкі економічні часи, до того ж завершується політичний цикл ЄС, а це означає більш складний законодавчий порядок денний, ніж зазвичай. На додаток до звичайної порядку денного, литовське головування також починається наприкінці бюджетного циклу, коли ЄС має узгодити правові акти для реалізації чергових Багаторічних фінансових рамочних угод, що охоплюють період з 2014 по 2020 рік. Це вимагає інтенсивних зусиль з нашого боку і дуже тісної співпраці між державами — членами, Комісією та Європейським Парламентом.

Головування в Раді ЄС також надає різноманітні можливості для моєї країни. Насамперед, це можливість для наших громадян відчути себе «у водійському сидінні» Європейського Союзу. По-друге, це можливість для Литви зробити відчутний, особливий і помітний внесок у проект ЄС. Протягом півроку ми будемо скеровувати європейські зусилля в таких важливих областях, як здійснення економічних і фінансових реформ, енергетика, а також залучення України та інших східних партнерів ближче до ЄС.

Слід також сказати, що головування дає нам кращу платформу для презентації литовської культури, історії, туристичного потенціалу (ми очікуємо, що завдяки головуванню, кількість туристів зросте на 30 тисяч), та інших досягнень. Це також можливість для удосконалення нашої дипломатичної та державної служб, розвитку бізнесу.

Які привілеї або механізми впливу надає статус головуючого?

Головуючий забезпечує послідовну та безперебійну роботу Ради і репрезентує Раду у міжвідомчому співробітництві з Європарламентом та Комісією, в тому числі несе відповідальність за підтримання тристоронніх контактів із Європарламентом. Він також здійснює підтримку постійного Головуючого Європейської Ради та верховного представника у закордонних справах і з питань безпеки. Головуючий відповідає за координацію діяльності численних робочих груп, де продукуються компромісні рішення та укладаються більшість угод.

Таким чином, під час піврічного головування організуються близько 3400 різноманітних офіційних і неофіційних зустрічей, з яких близько 200 проходять в країні, яка головує. Відповідальність головуючого полягає в тому, щоб, очолюючи ці заходи, керуватися не національними інтересами, а вислуховувати всі думки і намагатися досягти компромісу. ЄС є унікальною організацією, де солідарність і консенсус відіграють ключову роль, і де має значення кожна думка, навіть найменшої держави.

За час нетривалого, але приємного перебування у Вашій країні в мене склалося враження, що економіка Литви є міцною. Що становить її основу? Скажімо, багато нових країн-членів звинувачує ЄС у «деіндустріалізації». Ваша країна зазнала подібних процесів?


Ми дуже раді, що у вас склалося саме таке враження про економіку нашої країни.

Дійсно, після економічних потрясінь 2009-10 років, Литва знову постала як одна з найбільш динамічних економік у Євросоюзі. Зіткнувшись з негативним впливом глобального економічного середовища, Литва зазнала значних фінансово — економічних перетворень і довела здатність збільшувати свою конкурентоспроможність на світовому ринку.

Країна посідає друге місце в ЄС за рівнем зростання ВВП ( протягом 2012 року, порівняно з минулим роком, цей показник збільшився на 3,6 відсотка) та обсягів експорту (у 2012 році – на 14,5 відсотка), а це засвідчує здатність Литви забезпечувати стале економічне зростання. Збереження темпів зростання ВВП у другому кварталі 2013, коли цей показник сягнув 3,7%, лише підтверджує цю тенденцію. Постійне зниження безробіття, низька інфляція та поступове підвищення заробітної плати стимулюють внутрішній попит, який стає ще одним двигуном економіки Литви.

Промисловість була і залишається основою економіки Литви, вона утворює близько 25 відсотків ВВП нашої країни. Литва також є відкритою риночкою економікою, і наш економічний розвиток значною мірою залежить від експортних галузей промисловості – виробництво хімікатів, полімерів, меблів, металоконструкцій, текстилю і продуктів харчування. Сьогодні істотним є внесок обслуговуючих галузей – логістики та перевезень.

Додамо, що такі галузі як ІКТ, електроніка, лазерні технології, медико-біологічні науки, відіграють все більшу рольу формуванні ВВП, і їх внесок у розвиток сучасної Литви важко переоцінити. Таким чином, основна мета полягає у сприянні і наданні всебічної підтримки всім складовим економіки держави, забезпечуючи їхній збалансований розвиток. Перебування у складі ЄС відіграє позитивну роль в цьому відношенні.

Зважаючи на всі внутрішні і зовнішні фактори, мі очікуємо, що в найближчому і більш віддаленому майбутньому економіка Литви залишатиметься на шляху позитивного розвитку.

У статусі головуючого ми будемо прагнути подальшого зростання конкурентоспроможності європейської промисловості. Пріоритетом в цих областях є відкриття нових експортних ринків шляхом укладення угодипро вільну торгівлю з третіми країнами, в тому числі із країнами Східного партнерства, а також узгодження плану дій для більш конкурентоспроможної європейської промисловості.

У литовсько-російських відносинах відбувається «перезавантаження»? Якщо так, то яким може бути його кінцевий підсумок?

Міністри закордонних справ Литви і Росії домовилися активізувати співробітництво між двома країнами. З метою підтримки конструктивних двосторонніх відносин, діалог має тривати на всіх рівнях: від експертного рівня до вищих посадових осіб. Наші міністри закордонних справ вже зустрічалися двічі цього року, також відбулась зустріч прем’єр-міністрів обох країн. Кожна зустріч сприяє порозумінню, попри те, що проблемні питання не зникли.

Ми сподіваємося, це дозволить узгодити позиції, щоб розпочати роботи над питаннями, щодо яких ми можемо досягти згоди, а потім перейти до більш складних тем. Поза всяким сумнівом, двосторонні стосунки завжди залежать від ставлення країн одна до одної, і вкрай важливо для нас, щоб це ставлення ґрунтувалося на взаємній повазі. Тільки сильні відносини, побудовані на основі взаємної поваги, відкритості та паритету, можуть перерости у рівноправне партнерство та взаємовигідне співробітництво.

Чи є присутність країн Балтії помітною у Союзі? Якщо ні, співпрацюють ці країни задля досягнення спільних цілей чи є суперницями?

Існує чудова традиція проведення регулярних зустрічей президентів країн Балтії. Прем’єр -міністри зустрічаються в Балтійській Раді міністрів, а спікери парламентів — у Балтійської Асамблеї. Також, на різних рівнях проводяться численні формальні та неформальні заходи.

Спільні, тобто скоординовані дії трьох країн підвищують ефективність їх діяльності в інститутах ЄС та на зовнішньополітичній арені, а також зміцнюють їхні конкурентні позиції на світовій арені. Реалізація великих інфраструктурних проектів, захист навколишнього середовища, розвиток спільної транснаціональної інноваційної програми, і наші спільні інтереси у питаннях зовнішньої політики були б неможливими без тісної співпраці всіх трьох країнах Балтії.

Отже, регіональне співробітництво є одним з наріжних каменів зовнішньої політики країн Балтії, а в останні десятиліття ми послідовно накопичували значний позитивний досвід тристоронньої співпраці.

Тож, щоб прямо відповісти на запитання, скажу, що країни Балтії радше є партнерами, аніж конкурентами, і це партнерство дозволяє нам вирішувати різні питання, уможливлюючи подальші успіхи нашої співпраці.

Чи є Литва помітним гравцем у енергетичному секторі Європи в умовах динамічного перепланування енергетичної безпеки, до якого вдається Європа сьогодні?

В енергетичному ландшафті ЄС зараз відбуваються багато змін. Наприклад, вперше в історії ЄС Лісабонський договір містить положення про енергетичну політику; ЄС поставив мету створити внутрішній енергетичний ринок до 2014 року, крім, того, є завдання до 2015 року усунути енергетичну ізоляцію деяких держав-членів.

Ці плани відповідають поглядам, які Литва пропагувала протягом довгого часу. Насамперед, тому що внутрішній енергетичний ринок і більш скоординована зовнішня енергетична політика ЄС приносять додаткові вигоди громадянам Європи та європейській економіці. По-друге, Литва, як «енергетичний острів «, вважає ці завдання життєво важливими для своєї національної безпеки.

Сьогодні, взявши на себе головування в Раді ЄС, Литва вкотре надала пріоритет енергетичним питанням. Литва спрямовує зусилля Комісії та держав-​​членів на активізування стратегії створення внутрішнього енергетичного ринку до 2014 року. Литва також прагне прогресу в зміцненні зовнішнього виміру енергетичної політики ЄС, приділяючи особливу увагу питанням ядерної безпеки у сусідніх з ЄС країнах.

В Україні тема європейського вибору обговорюється дуже емоційно. Чи не могли б Ви стисло розказати, що народ Литви отримав від асоціації, а потім і від членства у Союзі?

Розуміння того, що історично і культурно Литва знаходиться в Європі, і що у нас спільні цінності — демократія, свобода слова, права людини, верховенство закону і солідарність, допомогло нам залишатися зосередженими на прагненні інтеграції з Європою.

Іншим ключовим фактором для нашого успіху у сфері європейської інтеграції було усвідомлення того, що ми реалізуємо реформи не для того, щоб догодити Брюсселю, а в інтересах нашого народу. Європейська інтеграція мобілізувала нас на запровадження правових реформ, а також реформ у всіх галузях економіки, у тому числі підвищення стандартів захисту прав споживачів і соціального забезпечення. Європейська інтеграція став процесом, в якому всі основні політичні партії, державні службовці, бізнес і широкі верстви суспільства згуртувалися у спільному прагненні досягти мети, яка об’єднала Литву — перспективи членства в ЄС.

Реформи дійсно викликали деякі труднощі, але у довгостроковій перспективі вони принесли набагато більше переваг. Сьогодні всі громадяни Литви можуть жити, працювати і вчитися в ЄС там, де вони воліють, а створення бізнесу стало порівняно легким завданням у будь-якій точці Європи. Ми повністю користуємося вигодами перебування у Спільному ринку: наші підприємства можуть вільно експортувати свою продукцію та послуги на ринок у півмільярда споживачів. Участь у внутрішньому ринку ЄС додає близько 2 відсотків зростання ВВП кожного року.

Ціни на деякі побутові послуги різко скоротилися. Наприклад, завдяки єдиному європейському ринку, ціни на мобільний зв’язок впали майже на 70 %. Насправді, Литва користується найнижчими у ЄС цінами на дзвінки. Крім того, членство в ЄС є каталізатором якості для національних економік. Усунення торговельних бар’єрів суттєво сприяло зростанню литовського ВВП. До того ж, виплати із структурних фондів ЄС та інших європейських програм фінансової допомоги також є великим поштовхом для нашої економіки і добробуту.

Чи можете Ви передбачити найближче майбутнє ЄС – «федералізм» стане більш виразним, чи прогрес втратить поступ через євроскептиків та «південний популізм»?
Литва бачить Європу сильною, інтегрованою, конкурентоспроможною та ефективною. Ці якості, без сумніву, необхідні Європі для подолання наслідків світової економічної кризи.. Ми вже можемо бачити результати – європейська економіка видужує.

Ц є наслідком спільної європейської реакції, тісної співпраці та солідарності держав-членів та європейських інститутів.

Дійсно, під час пошуку кращих рішень для подолання кризи, лунали голоси на підтримку переходу до федералізму і більшої інтеграції. Водночас, інші доводили, що в цьому випадку необхідною буде зміна договору.

З іншого боку, в ті важки часи також лунали голоси євроскептиків. Але в цьому – сутність демократичного характеру Європейського Союзу: кожен може вголос висловлювати свої думки та обґрунтовані судження з будь-якого питання.

Сьогодні поки ще занадто рано робити якісь висновки щодо майбутнього ЄС. Але я вважаю, що Європейський Союз ухвалить виважені рішення, що якнайкраще відповідатимуть інтересам наших громадян. Європейські вибори у травні 2014 року стануть дуже важливою віхою в цьому відношенні.




Один комментарий

  1. Рост латвийской экономикми на лицо 🙂
    http://vse.grani.lv/uploads/blog-0684437001374094829.jpg