Телеканал «Інтер» перетворив святкування річниці незалежності на вечір ностальгії СРСР

Віталій Боримський, для "Хвилі"

Интер

Телеканал «Інтер» останнім часом все частіше стає об’єктом критики в українському суспільстві. Всі пам’ятають скандали навколо інтерівського «Голубого огонька» з Кобзоном, Повалій і ін. «патріотично налаштованими звйоздами», різними концертами до 9 травня, які пахнуть совєтчиною, врешті з російським милом, яке формує майже весь ефір телеканалу.

Цього року на День Незалежності «Інтер» транслював святковий концерт. Здавалося б абсолютно благородний намір. Що тут можна зробити не так? Однак, вигадливості топ-менеджменту каналу можна тільки дивуватися. Перше, що кидається в очі – майже весь репертуар концерту склали пісні совєтського періоду. Деякі українськомовні, деякі російськомовні, однак і ті й інші переважно совєтські, за винятком хіба що народних.

Друге – риторика ведучих практично повністю оминає період незалежності, зосереджуючись переважно, знову ж таки, на часах СССР. Згадали і про Утьосова і навіть про т.зв. «Матч смерті», однак майже нічого не говорилось про події останніх 25-ти років. Складалось враження, що свій ювілей святкує не незалежна Україна, а УССР.

По-третє, на концерті майже зовсім оминалось питання сучасної війни, а якщо і згадувалось, то в руслі російського дискурсу про громадянський конфлікт. Не було жодної згадки про якусь причетність Росії до цієї війни. Особливо цікавими видалися слова ведучих, що мовляв, загарбників, ласих до українських земель ніколи не бракувало. Згадали і про монголо-татар, і про Річ Посполиту, і навіть про Велике Князівство Литовське, яке сучасна українська історіографія, до-речі, не кваліфікує як загарбника у звичному трактуванні цього слова. Та чомусь сценаристи концерту зовсім забули про головного загарбника, який наробив Україні лиха більше ніж усі інші разом узяті – Московію, пізніше Російську імперію, потім СССР та врешті сучасну Росію, яка веде проти нас неоголошену війну. Подібним чином, говорячи про Т. Шевченка ведучі наголошували на тому, що більшість життя він провів у неволі. При цьому говорилось тільки про панську неволю, зовсім забувши, що левову частку цієї неволі складало російське заслання. Цікаво також, що говорячи про Київську Русь, ведучі чомусь називали її просто Руссю, як це прийнято в сучасній Росії, а не Київською, як це прийнято у нас. «Савпадєніє? Нє думаю».

Завершився концерт тим, що ведучі запропонували всім згадати себе 25 років тому, після чого прозвучала пісня «Прекрасное далеко», яка повинна викликати сильні ностальгічні почуття у тих, кому за 35. Тобто на концерті до дня незалежності ведучі запропонували всім згадати той щасливий період свого життя, коли цієї незалежності ще не було! Уся ця ідеалізація совєтського минулого, згадки про безтурботне дитинство і юність, щасливу молодіть і т.п. підштовхують до песимістичного сприйняття сучасної реальності та сумування за світлим минулим.

На самий кінець прозвучали слова Я. Мудрого: «Если будете в ненависти жить, в распрях и ссорах, то погибнете сами и погубите землю отцов своих и дедов своих, которые добыли её трудом своим великим…». Можливо хтось мене звинуватить в упередженому ставленні до «Інтеру», адже це просто цитата, кожен інтерпретує як хоче/уміє. Однак в контексті цілого концерту ці слова здаються прямою алюзією до звичної кремлівської риторики про «русскій мір», «єдіний народ», «дєдиваєвалі» і т.п.

У такий спосіб, «Інтер» зробив здавалося б неможливе – перетворив святкування річниці незалежності на вечір ностальгії за періодом, коли цієї незалежності ще не було, а ті, хто її виборював ще сиділи в ГУЛАГу. Можна тільки порадіти за телеканал «Інтер», який має таких чудових політтехнологів.




Комментирование закрыто.