Німеччина та Євросоюз опинилися в енергетичній пастці: на Заході — Дональд Трамп, який намагається нав'язати більше скрапленого природного газу (СПГ), а на Сході — Росія, яка наполягає на поверненні проєкту "Північний потік – 2", пише Spiegel.

"Природний газ завжди був важелем влади, який експортери вміли використовувати у своїх інтересах. Але в останні роки Європі довелося відмовитися від колишніх ілюзій. Спочатку рухнули дешеві поставки з Росії — Володимир Путін почав використовувати газ як зброю після початку конфлікту з Україною. ЄС звернувся на Захід — і з американським СПГ зміг відносно успішно впоратися з кризою поставок. Але тепер у Білому домі президент, який теж хоче шантажувати світ своїм газом. А Європа — в розгубленості, між двома сумнівними наддержавами", - пише видання.

Зазначається, що відразу після переобрання Трампа спалахнула нова трансатлантична енергетична драма. Наприкінці листопада він пригрозив ввести мита проти ЄС, якщо той не буде закуповувати більше нафти і газу зі США. У середині січня представник Єврокомісії заявила, що ЄС "готовий до переговорів". У лютому єврокомісар з торгівлі Марош Шефчович вилетів до Вашингтону з "пакетом співпраці", що включає не тільки закупівлі озброєнь, але й можливість збільшення імпорту газу.

"Наприкінці лютого Брюссель представив план дій, що викликав хвилю обурення. Комісія запропонувала, щоб ЄС або його держави-члени інвестували в інфраструктуру для експорту американського газу, щоб гарантувати довгострокові поставки. На той момент у Європі здавалося можливим навіть те, що Трамп просуватиме свою газову експансію за рахунок німецьких платників податків. Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, вочевидь, сподівалася таким чином одночасно позбутися російського газу і зберегти торговий мир із США. Але минулого четверга цей сумнівний сценарій, схоже, остаточно зійшов зі сцени: уряд США оголосив про 25-відсоткове мито на імпорт автомобілів, без винятків для Європи. Трамп, самопроголошений "майстер угод", проявив себе як упертий ідеолог", - йдеться у статті.

Тим часом, поки в Брюсселі зростає розчарування в трансатлантичному партнерстві, Москва чинить все більший тиск. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров в ефірі державного телебачення заявив минулого тижня, що США і Росія нібито обговорюють в рамках мирних переговорів щодо України питання ремонту трубопроводів "Північний потік". Ці газопроводи були значною мірою зруйновані наприкінці 2022 року в результаті диверсії.

"Цікаво було б подивитися, чи скористаються американці своїм впливом, щоб змусити Європу більше не відкидати російський газ", — заявив Лавров. Можливо, навіть в інтересах самих США: за повідомленнями, в Америці є інвестори, які бажають повністю або частково викупити трубопровід. Мабуть, щоб відновити його і заробляти на транзиті газу між Росією та Європою, якщо поставки відновляться після укладення мирної угоди.

"Все це звучить вкрай абсурдно. Невже можливо, щоб Росія і США — колись заклятi геополітичні противники — стали спільно заробляти на поставках газу до Європи? У Євросоюзі, схоже, не всі проти. Навіть у Німеччині політики і бізнесмени знову заговорили про можливі поставки російського газу після укладення миру. Серед них — депутати ХДС Томас Барейс і Ян Хайніш, а також представники хімічної промисловості. Потенційний канцлер від ХДС Фрідріх Мерц поки від таких ідей не відхрещувався. Заступник голови фракції "Зелених" у Бундестазі Юлія Ферлінден назвала такі висловлювання "безвідповідальними"", - пише видання.

Підкреслюється, що Брюссель опинився в пастці. Якщо ЄС і далі дотримуватиметься плану відмови від російського газу до 2027 року, він все більше залежатиме від все більш непередбачуваних США. Якщо ж Євросоюз частково піде на зближення з Росією, він виявиться залежним відразу від двох небажаних партнерів — але, можливо, ні від одного з них надто сильно.

"Формальної заборони на поставки газу трубопроводами з Росії ніколи не вводилось. Якщо труби будуть відремонтовані, поставки можуть відновитися в будь-який момент. У Брюсселі вже пройшли попередні обговорення. Введення повного ембарго малоймовірне — для цього потрібне одностайне рішення Європейської ради, а такі країни, як Угорщина і Словаччина, швидше за все, не підтримають", - йдеться у статті.

Бажання знову отримувати дешевий газ від Путіна вже зараз розколює Європу. Без єдиної стратегії континент ризикує перетворитися на іграшку в руках двох світових держав.