Через рік після жахливої атаки бойовиків ХАМАС на ізраїльських мирних жителів, Ізраїль драматично змінює баланс сил на Близькому Сході. Хоча методи переважно військові, мета, за словами прем'єр-міністра Беньяміна Нетаньяху, полягає у створенні нового регіонального порядку, вільного від фанатизму, який уособлюють Іран та його союзники - від ХАМАС до "Хезболли" в Лівані та хуситів у Ємені.
Однак ця ідея не знаходить широкої підтримки, вважає оглядач Bloomberg Opinion Марк Чемпіон. Навіть арабські країни, не менш зацікавлені у послабленні впливу Тегерану, виявляють скептицизм. Багаторічні прихильники єврейської держави відчувають дискомфорт через демонстрацію грубої сили, а родини заручників, які все ще перебувають у тунелях Гази, залишаються у відчаї. За рік значна частина світу почала сприймати Ізраїль, жертву психопатичної різанини 7 жовтня, як агресора, що втратив контроль над своєю військовою міццю.
Хоча пропаганда, антисемітизм та історичне невігластво відіграють певну роль у цьому тривожному повороті подій, ключовим фактором, який Ізраїль може контролювати, є відсутність чіткої стратегії. Без неї всі військові дії виглядають більше як помста, ніж як продуманий план.
Нетаньяху окреслив своє бачення кращого Близького Сходу у промові перед Генеральною Асамблеєю ООН 27 вересня. Він представив сценарій "Благословення", де високотехнологічна економіка та демократичні інституції Ізраїлю могли б стати каталізатором розвитку всього ресурсно багатого регіону. У цьому баченні Ізраїль більше не сприймається як колоніальне утворення, а релігійний фундаменталізм, що отруїв регіон, може бути подоланий.
Однак для реалізації цього бачення потрібні конкретні кроки та стратегія, особливо щодо палестинського питання. Без цього жодні військові успіхи не забезпечать безпечного майбутнього ні для Ізраїлю, ні для його сусідів.
Саудівська Аравія, яку Нетаньяху представив як ключового партнера, чітко заявила, що таке партнерство можливе лише за умови припинення вогню в Газі та створення незалежної палестинської держави зі столицею у Східному Єрусалимі.
Ключовим моментом є те, що Ізраїль також має трансформуватися зсередини. У новому Близькому Сході, який уявляє Нетаньяху, немає місця релігійним та націоналістичним фанатикам, які виступають за "добровільну" еміграцію палестинців з Гази та вірять, що Ізраїль повинен охоплювати всю Святу Землю, включаючи окуповані території.
Для досягнення безпеки, примирення з арабським світом та ізоляції іранських клериків, Нетаньяху потрібно провести "чистку" у власному домі. Він має почати пропонувати надію, а не лише демонструвати силу, починаючи з плану для палестинців, який включає перспективу закінчення їхньої постійної окупації.
Як підсумовує Марк Чемпіон, настав час заповнити стратегічний вакуум у політиці Ізраїлю. Лише так можна досягти справжньої трансформації Близького Сходу та забезпечити мирне співіснування всіх народів регіону.
