АЕС по всьому світу: в чому небезпека ядерної дипломатії Росії - ЗМІ

Протягом більш ніж двадцятирічного правління Володимира Путіна газ і нафта були його найважливішими інструментами геополітичного торгу, доки вторгнення в Україну не змінило ландшафт. Відмова ЄС від російських енергоносіїв у поєднанні з вибухами на газопроводі "Північний потік" позбавила Кремль його найважливішого експортного ринку і важелів впливу. Санкції поки що не зашкодили ядерній енергетиці, яка може створювати довготривалі політичні зв'язки і підривати зусилля Заходу з ізоляції путінського режиму, пише Financial Times.

Зазначається, що до повномасштабного вторгнення в Україну на Росію вже припадало близько половини всіх міжнародних угод щодо будівництва атомних електростанцій, постачання реакторів і палива, виведення з експлуатації або поводження з відходами. На її головних конкурентів у ядерній енергетиці – Китай, Францію, Японію, Південну Корею та США – близько 40%.

Незважаючи на санкції, Росія залишається головним експортером атомних електростанцій. Вона бере участь у будівництві понад третини нових реакторів, що споруджуються у світі, зокрема в Китаї, Індії, Ірані та Єгипті.

Занепокоєні домінуючою позицією Росії в глобальному ланцюжку ядерних поставок, західні уряди намагаються дати їй відсіч. Минулого місяця президент США Джо Байден підписав двопартійний законопроект про заборону імпорту російського збагаченого урану, який становить близько 25% від загального обсягу поставок до США.

За словами журналістів, відносини, які Росія вибудовує через ядерні проекти, перевершують навіть тривалі контракти на постачання газу трубопроводами. Так, будівництво атомної електростанції займає близько 10 років, а термін експлуатації реактора на нових станціях становить 60 років. Підготовка до демонтажу, включаючи видалення радіоактивних частин, займає ще 10-20 років і вимагає значних коштів.

"Це дуже тривале зобов'язання для країни мати російську присутність. Це не лише власне будівництво. Це ціла екосистема", – підкреслює науковий співробітник програми з ядерної політики Королівського інституту об'єднаних служб Дар'я Долзікова.

У Туреччині Росія будує першу в країні атомну електростанцію потужністю 4800 МВт, яка, як очікується, почне виробляти електроенергію цього року. "Росатом" забезпечує все, включно з персоналом станції, протягом усього терміну реалізації проекту. В аналогічній ситуації опинився Бангладеш, що буде пов'язаний з Росією проектом "Руппур" на десятиліття. Так, РФ будує першу атомну електростанцію в країні. Вартість проекту оцінюється в 12 млрд доларів. "Це нескінченні відносини, в які вони вступають", – заявляє політолог і експерт з Бангладеш в Університеті штату Іллінойс Алі Ріаз.

Автори вказують, що саме вторгнення в Україну змусило Росію переосмислити свій підхід до ядерної дипломатії. Невдовзі після початку війни "Росатом" втратив один зі своїх контрактів у Європі: електростанцію "Ханхіківі" у Фінляндії потужністю 1200 МВт, будівництво якої мало розпочатися у 2023 році.

Змушений створювати нові альянси, Путін мвсе частіше позиціонує свій уряд як партнера "Глобального півдня" – терміну, що охоплює деколонізовані країни Африки, Азії та Латинської Америки. "Росатом" був ключовою частиною зусиль Москви, спрямованих на завоювання Глобального півдня. Компанія підписала майже два десятки меморандумів про взаєморозуміння з країнами Африки та Латинської Америки, включаючи Зімбабве, Малі, Буркіна-Фасо і Бразилію. У Гані Росія розпочала підготовку заявки на будівництво першої в країні атомної електростанції разом з постачальниками зі США, Китаю, Індії, Південної Кореї та Франції.

Цього року Росія і Узбекистан підписали угоду про будівництво невеликого модульного реактора потужністю 330 МВт. Цей проект є першим для "Росатома" і Росії у впровадженні наступного покоління ядерних технологій за межами країни, йдеться у статті.

Навіть у Європі Росія не є повністю ізольованою. Угорська АЕС "Пакш" потужністю 2400 МВт, яку "Росатом" отримав без конкурсу в 2014 році, не постраждала від українського вторгнення. Очікується, що вона буде здана на початку 2030-х років, з підготовленою робочою силою і першою партією збагаченого урану.

"Це яскравий приклад того, як діє російська ядерна дипломатія і чому вона небезпечна", – каже Володимир Сливяк, співголова російської екологічної групи "Екооборона".

Державна компанія "Росатом" може запропонувати до 90% фінансування для ядерних проектів з виплатами, розтягнутими на десятиліття, за мінімальними відсотковими ставками. Більш привабливе фінансування допомогло "Росатому" виграти угоду з Бангладеш. Такі вигідні умови "мають вирішальне значення для бідних країн з низьким кредитним рейтингом, які не можуть отримати таке фінансування деінде", – каже Сливяк.

Згідно з річними звітами "Росатома", закордонні проєкти – зокрема, будівництво атомних електростанцій, експорт збагаченого урану та інші ініціативи – становлять близько половини його загального доходу. У 2023 році "Росатом" заробив $16,2 млрд від цих проєктів, порівняно з $11,8 млрд у 2022 році. За останнє десятиліття цей дохід збільшився більш ніж удвічі. Згідно зі стратегією розвитку компанії, до 2030 року загальний дохід має сягнути понад $56 млрд, що більш ніж удвічі перевищить поточний рівень.

Водночас пошук джерел фінансування для ядерних проектів є одним з найбільших викликів для західних компаній. У США робляться спроби змусити акціонерів банку переглянути свою позицію через побоювання, що Росія і Китай будуть домінувати у світовій промисловості, але минуло вже більше 60 років з того часу, як банк востаннє затверджував фінансування проектів у сфері ядерної енергетики.

Росіяни мають намір поглинути уранові активи на території Республіки Нігер, які належать компанії зі Франції, аби кинути виклик західним інтересам в Африці. Російський "Росатом" контактував з військовою владою Нігеру відносно поглинання активів французької Orano SA - великої французької державної компанії, яка є лідером атомної промисловості П'ятої республіки.

Джерело: УНІАН