Пропозиція Європейської Комісії щодо конфіскації доходів від заморожених російських активів на підтримку України навряд чи буде схвалена на саміті лідерів Європейського Союзу, який розпочнеться у четвер, 21 березня, у Брюсселі.
Про це повідомив DW високопоставлений європейський дипломат на умовах анонімності.
За його словами, серед більшості країн-членів ЄС є спільне розуміння того, що конфісковані кошти мають піти на купівлю зброї та боєприпасів для Збройних Сил України. "Зараз Україна більше потребує грошей на зброю, а, на жаль, не на відновлення. І ми прагнемо зробити все, щоб уникнути подальших руйнувань в Україні", - пояснив дипломат.
У пропозиції Єврокомісії йдеться про те, що 90 відсотків доходів від заморожених російських активів має бути використано на купівлю зброї для ЗСУ. Проте співрозмовник DW розповів, що проти цього виступає Угорщина, заявляючи, що ці гроші мають піти на будь-що, але не на зброю для українців.
Другим "суперечливим питанням" порядку денного саміту, за словами дипломата, стане дискусія щодо розширення ЄС.
У грудні 2023 року лідери ЄС підтримали відкриття переговорів щодо вступу України та Молдови. Для того, щоб переговори розпочалися, країни-члени ЄС мають схвалити представлену Єврокомісією переговорні рамки, які є дорожньою картою процесу вступу, та провести засідання міжурядової конференції – спеціально створеного органу, який безпосередньо вестиме переговори. Обидва ці рішення потребують одноголосної підтримки всіх 27 лідерів Євросоюзу.
Однак є висока ймовірність, що ці два рішення не будуть ухвалені під час нинішнього саміту, зазначив співрозмовник. "Є країни-члени, які виступають проти того, щоб відкриття переговорів з Україною та Молдовою почалися за бельгійського головування в ЄС", - сказав він, проте відмовився уточнити, про які саме країни йдеться.
