Українцям розповіли, до котрої можна шуміти у квартирі та на вулиці згідно із законодавством і що буде за порушення тиші.
Як передає "Хвиля", про це йдеться у матеріалі Факти ICTV.
Так, якщо ви проживаєте в приватному будинку, то ремонтні роботи чи гучні вечірки не завдадуть незручностей сусідам. Однак цього не можна сказати про мешканців багатоповерхових будинків – їм слід дотримуватись певних норм для уникнення сварок із сусідами та правоохоронними органами.
Зокрема, за словами юристів системи безкоштовної юридичної допомоги, згідно з п.9 Правил користування приміщеннями житлових будинків та гуртожитків, затверджених постановою КМУ від 8.10.1992 року №572 та ст.24 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", заборонено:
З 22:00 до 08:00 голосно співати та кричати, користуватися звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму, здійснювати салюти, феєрверки, використовувати піротехнічні засоби;
проводити ремонтні роботи, що супроводжуються шумом у робочі дні з 21:00 до 08:00, а також у святкові та неробочі дні. Крім цього, власник або орендар приміщення, в якому передбачається проведення ремонтних робіт, зобов'язаний повідомити мешканців довколишніх квартир, житлових приміщень у гуртожитку про початок ремонтних робіт.
При цьому у святкові та неробочі дні з 08:00 до 21:00 дозволяється проводити ремонтні роботи, що супроводжуються шумом, лише у разі згоди мешканців усіх прилеглих квартир, житлових приміщень у гуртожитку, та за умови, що рівень шуму, що утворюється під час проведення будівельних робіт, що не перевищуватиме санітарних норм.
Крім того, постійно під час здійснення будь-яких видів діяльності шум не повинен перевищувати рівнів, встановлених санітарними нормами для відповідного часу доби, згідно зі ст.24 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення".
При цьому юристи у разі порушення режиму тиші радять викликати співробітників поліції, зателефонувавши на 102. Працівник поліції має зафіксувати факт порушення тиші та скласти протокол про адміністративне правопорушення, який буде правовою підставою для подальшого покарання чи накладення штрафу.
Як зазначається, ще одним можливим способом захисту своїх прав є звернення з позовом до суду. Потерпіла особа може подати позов про відшкодування моральної чи матеріальної шкоди, заподіяної постійним порушенням режиму тиші.
Однак для того, щоб рішення суду було винесено на користь позивача, необхідно мати достатньо переконливих доказів.
Так, ними можуть виступати:
У ТЦК роз'яснили, кому із ухилянтів загрожує реальний тюремний термін
У Польщі запровадили нові ліміти на операції з готівкою
України оголосила про невизнання президентства Путіна і закликала до цього світ
Сирський назвав напрямок головного удару Росії та позначив завдання ЗСУ
звернення до поліції;
свідчення сусідів;
медичні довідки про заподіяння шкоди здоров'ю (лікарняний лист, довідка від лікаря, докази порушень сну, погіршення слуху, нервових розладів тощо).
А ось зафіксувати порушення шуму можна кількома способами:
протокол про адміністративне порушення, складений поліцією;
відео або аудіозапис;
екологічна експертиза - може бути ефективною, коли джерело шуму має постійний характер (шум холодильника, кондиціонера або іншого обладнання);
протоколи та акти Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів. Адреси територіальних відділень Держспоживслужби можна дізнатися за посиланням.
До того ж, як зазначили юристи системи безоплатної правової допомоги, стаття 182 КУпАП передбачає відповідальність за порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил дотримання тиші у населених пунктах та громадських місцях та тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від 5 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Накладення штрафу на посадових осіб та громадян-суб'єктів господарської діяльності - від 15 до 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка протягом року була піддана адміністративному стягненню за такі ж порушення, спричиняють накладення штрафу від 15 до 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією звуковідтворювальної апаратури, піротехнічних засобів, інших предметів порушення тиші.
У свою чергу на посадових осіб та громадян-суб'єктів господарської діяльності накладення штрафу від 50 до 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією звуковідтворювальної апаратури, піротехнічних засобів, інших предметів порушення тиші.
Нагадаємо, в Україні пропонують посилити покарання для рибалок.
