Відповідно до Закону "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", переселенців Україні користуються тими ж правами та свободами, що й інші громадяни України.
Конкретні розміри земельних ділянок, які можна безоплатно отримати у приватну власність, передбачені у ст. 121 ЗК України:
не більше 2,0 гектарів для ведення особистого селянського господарства;
не більше 0,12 гектарів для ведення садівництва;
у селах – не більше 0,25 гектарів, у селищах – не більше 0,15 гектарів, у містах – не більше 0,10 гектарів для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);
не більше 0,10 гектарів для індивідуального дачного будівництва;
не більше 0,01 гектарів для будівництва індивідуальних гаражів.
Органи, які займаються питаннями земель комунальної власності, переважно розташовані в межах населених пунктів, є відповідна сільська, селищна, міська рада, А питаннями земель державної власності – органи за межами населених пунктів. При наданні земельних ділянок для ведення садівництва або особистого селянського господарства – Головне управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в області – при наданні земельних ділянок в інших випадках – райдержадміністрація.
Частиною 1 статті 81 ЗК України передбачено, що серед підстав набуття громадянами України права власності на земельні ділянки можуть бути:
безоплатна передача із земель державної і комунальної власності;
приватизація земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;
виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
Земельним кодексом України під час дії воєнного стану забороняється безоплатна передача земель державної та комунальної власності у приватну власність, а також надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої передачі і розроблення даної документації.
Після закінчення дії воєнного стану і відміни заборони, можливість отримання вільної земельної ділянки у власність шляхом безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності буде можлива за наступним алгоритмом:
знайти вільну земельну ділянку на Публічній кадастровій карті або за запитом про надання публічної інформації до відповідних органів щодо наявності вільної земельної ділянки;
подати до відповідного органу клопотання (заяву) про передачу у власність земельної ділянки, в якому вказати цільове призначення земельної ділянки, її орієнтовані розміри, додавши до клопотання графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки;
відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні;
після отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки необхідно звернутися до землевпорядників для виготовлення цього проєкту;
протягом двох тижнів з дня отримання відповідним органом проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймається рішення про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність;
зареєструвати земельну ділянку в Державному земельному кадастрі (присвоїти кадастровий номер);
заключний етап – реєстрація права власності чи право користування земельною ділянкою в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстрація здійснюється через ЦНАП).
Джерело: РБК-Україна