Українцям розповіли, на якому етапі перебуває пенсійна реформа та які нововведення чекають громадян країни.
Як передає "Хвиля", про це пише Фокус у своїй статті.
Так, в Україні вже тривалий час тривають дискусії щодо запровадження трирівневої пенсійної системи. Поки що другий рівень – обов'язкові пенсійні накопичення – не запровадили. Однак прем'єр-міністр Денис Шмигаль нещодавно заявив, що робота над запровадженням накопичувального рівня продовжується.
"За підсумками реформи кожен українець має отримати власні пенсійні накопичувальні рахунки. Це дозволить забезпечити справедливу та гідну пенсію для громадян", - сказав він.
При цьому добровільні пенсійні накопичення не мають великої популярності серед населення, а сама солідарна пенсійна система більше не може забезпечити гідне життя пенсіонерів на заслуженому відпочинку.
Слід зазначити, що станом на початок квітня 2023 р. середній розмір пенсії становив 5,2 тис. грн. До того ж 30% пенсіонерів отримували лише 2,6 тис. грн, і лише 9,9% - понад 10 тис. грн.
Як пише видання, Пенсійний фонд не в змозі самостійно забезпечити виплати та потребує вливань з держбюджету. Так, за січень - травень 2023 року з усіх джерел фінансування до ПФУ надійшло 312,1 млрд грн, з яких власні доходи склали 186,5 млрд грн.
За словами провідного експерта соціальних та гендерних програм Центру Разумкова Ольги Піщуліної, у 2016 році було зменшено ЄСВ, тоді й виник дефіцит ПФ власних надходжень
"Зараз він поглибився, бо маємо значні демографічні провали. Офіційно зареєстровано 11 млн пенсіонерів, 10,5 млн платників ЄСВ, з урахуванням того, що 2,5 млн пенсіонерів працюють. Тобто вже не 1:1. Однак у рамках так званої субсидарної відповідальності державний бюджет України додає гроші до ПФУ", - наголосила вона.
Експерти розповідають, що проблема погіршується з низки причин, зокрема через безробіття, фактичний рівень якого досягає 26%.
"З початку війни негативні демографічні тенденції поглибилися через вимушену міграцію населення за межі України. Наразі навіть важко оцінити довгостроковий ефект для функціонування пенсійної системи", - пояснив директор з управління активами групи ICU Григорій Овчаренко.
У 2024 році в Україні розпочалася Третя світова війна, - Залужний
СтратКом ЗСУ підтвердив перше у світі застосування міжконтинентальної ракети проти України
На Київщині добудують транспортну розв’язку на автотрасі Київ-Одеса
Путін скоригував умови припинення війни з Україною
За її словами, без приватних накопичень неможливо створити пенсійну систему, що повноцінно функціонує, властива всім розвиненим країнам. Третій рівень пенсійної системи, який передбачає добровільні внески громадян до недержавних пенсійних фондів (НПФ), страхових компаній та банків, діє в Україні з 2005 року. Однак він охоплює лише 7% населення.
Таким чином, активізувати приватні накопичення на пенсії має запуск другого рівня пенсійної системи. У Верховній Раді вже зареєстровано законопроект №9212, який є базою для його запровадження.
Зокрема, депутати пропонують встановити обов'язкову участь працюючих осіб до досягнення ними 55 віку у системі накопичувального пенсійного забезпечення та обов'язкову сплату роботодавцями пенсійних внесків на користь таких найманих працівників.
Виходячи з проекту закону, роботодавці платитимуть:
1% від розміру заробітної плати працівників – у 2023 р.;
1,5% - у 2024 р.;
2% - у 2025 р.
До того ж, держава співфінансуватиме такі внески на паритетних засадах за рахунок коштів державного бюджету України. При цьому розмір ЄСВ залишиться незмінним - 22%, а накопичувальний внесок включатиметься до складу єдиного соціального внеску.
Таким чином, ініціатива передбачає можливість для працівника збільшити розмір своїх внесків. У свою чергу держава співфінансуватиме їх на паритетних засадах у межах 3% від розміру середньої заробітної плати за видами економічної діяльності в середньому по економіці.
Як йдеться у документі, ці внески акумулюватимуться в уповноваженому пенсійному фонді, створеному державою до 2026 року. Після цього можна буде обирати серед авторизованих недержавних пенсійних фондів або залишитись учасником уповноваженого фонду. Оперуватимуть коштами авторизовані компанії з управління активами, а зберігатимуть пенсійні накопичення - авторизовані банки-охоронці. Крім того, передбачено успадкування накопичень.
Як зазначається, запровадження ініціативи передбачає, що вже в перший рік дії накопичувального рівня до ПФУ спрямовуватимуть менше коштів.
"Наш Пенсійний фонд дуже дефіцитний. Забирати звідти навіть ті відсотки (а це десятки мільярдів гривень) до приватних пенсійних фондів - однозначно недоречно, оскільки це лише збільшить бюджетний дефіцит", - висловив думку економіст Ілля Несходовський.
При цьому автори ініціативи визнають додаткове навантаження на державну скарбницю. За їхніми підрахунками, у перший рік із держбюджету потрібно буде спрямувати 15,4 млрд гривень на компенсацію фондам загальнообов'язкового державного соціального та пенсійного страхування втрат від недонадходжень ЄСВ.
Радник Української асоціації адміністраторів пенсійних фондів Тетяна Сальникова зазначила, що знайти кошти на запуск накопичувального рівня є цілком реальним.
"Це невеликі кошти, але вони допоможуть нам запустити систему. А далі, по-перше, відновлюватиметься економіка, по-друге, людина буде зацікавлена у власних пенсійних накопиченнях. Буде відбуватися детінізація: чим більша офіційна заробітна плата, тим цих коштів буде ставати більше", - сказала вона.
Нагадаємо, В Україні пропонують "відібрати" пенсії у мешканців окупованих територій, але не у всіх
